РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
_____________________________________________________________________
Справа №: 2-0107/1675/2012Головуючий суду першої інстанції:Корогодіна О.Е.
№ провадження: 22-ц/190/365/13Доповідач суду апеляційної інстанції:Рошка М. В.
"17" січня 2013 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого судді:Рошка М.В.,
Суддів:Сінані О.М., Хмарук Н.С.,
При секретарі:Кутелія Я.Т.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Железнодорожної районної ради м. Сімферополя до ОСОБА_6, треті особи - Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю в АРК, ОСОБА_7, ВАТ «Кримгаз» про спонукання до зносу самовільного будівництва, та за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_6 про спонукання до зносу самовільно зведеного об'єкту, за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Залізничного районного суду м. Сімферополя АР Крим від 05 листопада 2012 року, -
ВСТАНОВИЛА:
Железнодорожна районна рада м. Сімферополя звернулась до суду з позовом до ОСОБА_6, треті особи - Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю в АРК, ОСОБА_7, ВАТ «Кримгаз» про спонукання до зносу самовільного будівництва.
Вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_6 здійснює будівництво прибудови до житлового будинку по АДРЕСА_1 без дозволу на виконання будівельних робіт інспекції ДАБК, тобто без документів, підтверджуючих законність даного будівництва. Доказом факту самовільного будівництва є: - постанова інспекції ДАБК в АРК № 692 від 26.03.2009 р. про накладення штрафу у розмірі 170 грн. у справі про адміністративне правопорушення, якою ОСОБА_6 притягнутий до адміністративної відповідальності за ст. 97 КУпАП. Відповідачем допущено істотне порушення порядку отримання дозволу на виконання будівельних робіт, будівельних норм і правил. Железнодорожна районна рада м. Сімферополя, на підставі викладеного, керуючись ст. 29 Закону України «Про планування і забудову території», ст. 26, 31 Закону України «Про місцевий самоврядування в Україні», ст. 376 ЦК України. Просили суд зобов'язати відповідача знести самовільно зведений об'єкт - прибудову до житлового будинку за свої особисті кошти, та стягнути судові витрати.
ОСОБА_7 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_6 про спонукання до зносу самовільно зведеного об'єкту.
Вимоги мотивовані тим, що без дозволу відповідних органів, будівництва прибудови до будинку АДРЕСА_1 ОСОБА_6, були порушені вимоги ст. 103 ЗК України. При будівництві незаконної прибудови сумісна зливна яма опинилась під прибудованим туалетом, в центрі вказаної прибудови. Стіни прибудови перешкоджають повному відкриттю в'їзних воріт, що в свою чергу обмежує проїзд машини до двору будинку для очищення належної позивачу вигрібної ями. Рішенням Залізничного районного суду м. Сімферополя від 22 червня 2007 року було затверджено мирову угоду між позивачем ОСОБА_7 та ОСОБА_8, попереднім власником частини домоволодіння, яка в теперішній час належить ОСОБА_6, згідно якої сторони взяли на себе зобов'язання не чинити один одному перешкод в здійсненні переобладнань та будівництва нової прибудови, передбаченої експертизою.
Просив зобов'язати ОСОБА_6 знести самовільно збудований об'єкт -прибудову до житлового будинку літер «А»; визначити порядок користування земельною ділянкою домоволодіння між ОСОБА_7 та ОСОБА_6 згідно до варіанту № 1 порядку користування земельною ділянкою висновку будівельно - технічної експертизи № 2888 від 20.01.2007 року; зобов'язати ОСОБА_6 при здійсненні переобладнання та будівництва нової прибудови, керуватись розмірами, вказаними в плані будівельно - технічної експертизи № 2888 від 20.01.2007р.
Рішенням Залізничного районного суду м. Сімферополя АР Крим від 05 листопада 2012 року позовні вимоги задоволено.
Зобов'язано ОСОБА_6 знести самовільно зведений об'єкт -прибудову до житлового будинку, розташованого за адресою м. АДРЕСА_1 за свої особисті кошти. Вирішено питання щодо судових витрат.
В задоволенні позову ОСОБА_7 відмовлено
Не погодившись з даним судовим рішенням, ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій ставиться питання про скасування рішення суду з ухваленням нового про відмову у позові, а в частині відмови ОСОБА_7 залишити без змін, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
В інший частині судове рішення не оскаржувалося.
Заслухавши суддю-доповідача, представника Железнодорожної районної ради м. Сімферополя, представника ОСОБА_7, представника відповідача, перевіривши матеріали справи і доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга є обґрунтованою та підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно з вимогами частини 1 статті 303 Цивільного процесуального кодексу України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Ухвалюючи рішення про задоволення позову про знос самовільно зведеного об'єкту - прибудови до житлового будинку, суд першої інстанції виходив з узагальнюючих мотивів того, що відповідач порушив вимоги статті 376 ЦК України та здійснив самочинне будівництво без належного дозволу на виконання будівельних робот.
Колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції в частині задоволення позову підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог по мотивам неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
Матеріалами справи встановлено, що відповідач ОСОБА_6 є власником 1/2 частки домоволодіння АДРЕСА_1 (а.с. 135 т.1 зворот).
ОСОБА_7 є власником також 1\2 частки домоволодіння АДРЕСА_1 (а.с. 33 т.1).
Ухвалою Залізничного районного суду м. Сімферополя АРК від 22.06.2007 року затверджена мирова угода, частки домоволодіння виділені у натурі по 1\2 ОСОБА_7 та ОСОБА_8 (попередньому власнику, яка в подальшому подарувала 1\2 частку спірного домоволодіння ОСОБА_9) та був встановлений порядок користування земельною ділянкою домоволодіння АДРЕСА_1, згідно якого у спільне користування співвласникам виділено земельну ділянку площею 65 кв.м. та по 143,5 кв.м. кожному із співвласників. ( а.с.32-33 т.1)
ОСОБА_6 здійснив прибудову на частині земельної ділянки яка була надана йому у користування відповідно до зазначеної ухвали суду.
Відповідно до постанови інспекції ДАБК в АРК №692 від 26.03.2009р.. про накладення штрафу у розмірі 170 грн. у справі про адміністративне правопорушення, ОСОБА_6 притягнутий до адміністративної відповідальності за ст. 97 КУпАП.( а.с.8 т.1).
Згідно декларації про готовність об'єкта до експлуатації, зареєстрованої в Інспекції ДАБК в АР Крим від 02 лютого 2012 року № КР 14212016707, за адресою АДРЕСА_1 здійснена реконструкція житлового будинку, у тому числі прибудова літ. «А2» ,відповідно до проекту, розробленого ПП «АПК АРТ -ПроЕКТ» №1 від 06.06.2007 року (а.с. 60-65, т.2).
Згідно із частиною 7 статті 376 ЦК України у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов'язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову. Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов'язана відшкодувати витрати, пов'язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану.
Відповідно до роз'яснень п. 22 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва)» (далі Постанова) знесення самочинного будівництва є крайньою мірою і можливе лише тоді, коли використано усі передбачені законодавством України заходи щодо реагування та притягнення винної особи до відповідальності.
Вимоги відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування про зобов'язання особи, яка маючи дозвіл на будівництво нерухомого майна, допустила при цьому істотне відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, чи істотне порушення будівельних норм і правил, провести відповідну перебудову можуть бути заявлені як у разі, коли ці відхилення були допущені при будівництві нерухомості, так і внаслідок перебудови під час її експлуатації (частина сьома статті 376 ЦК України).
Як вбачається із матеріалів справи відповідач ОСОБА_6 здійснив реконструкцію та переобладнання житлового будинку на підставі розробленого проекту, це підтверджується декларацією про готовність об'єкта до експлуатації, зареєстрованої в Інспекції ДАБК в АР Крим від 02 лютого 2012 року № КР 14212016707 (а.с. 70-72, т.2)
Колегія суддів не може погодитись з висновком суду першої інстанції щодо істотного порушення відповідачем порядку отримання дозволу на виконання будівельних робіт, будівельних норм і правил, а також припущення щодо можливого порушення права власника сусіднього домоволодіння.
Згідно з п. 23 Постанови при вирішенні питання про те, чи є відхилення від проекту істотним і таким, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, суди повинні в кожному випадку з'ясовувати, зокрема, наскільки збудована будівля за розміром відповідає площі, поверховості, розміщенню та іншим умовам, передбаченим проектом; як впливає допущене порушення з урахуванням місцевих правил забудови, громадських і приватних інтересів на планування, забудову, благоустрій вулиці, на зручність утримання суміжних ділянок тощо.
У необхідних випадках для з'ясування питань, що виникають при розгляді таких справ і потребують спеціальних знань, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може призначити відповідну експертизу згідно з вимогами статті 143 ЦПК України.
Відсутність відповідної експертизи у разі необхідності її проведення може бути підставою для відмови в позові, при цьому факт відхилення від проекту та порушення будівельних норм і правил має довести особа, яка пред'явила позов про знесення самочинного будівництва (частина сьома статті 376 ЦК України, частина перша статті 60 ЦПК України).
Приписами частини третьої статті 10 та частинами першою та четвертою статті 60 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Правові підстави та порядок призначення експертизи визначені частинами першою, другою, третьою статті 10, статтями 27, 31, 143-150 Цивільного процесуального кодексу України відповідно до змісту яких, суд на реалізацію принципів змагальності сторін і диспозитивності цивільного судочинства призначає експертизу лише за заявою осіб, які беруть участь у справі.
В справі не містяться будь-які заяви та клопотання від позивача про призначення судової експертизи щодо встановлення факту відхилення від проекту та порушення будівельних норм і правил при реконструкції та переобладнанні житлового будинку відповідачем.
Позивачем суду не надано будь-яких допустимих доказів і в суді апеляційної інстанції.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що обраний позивачем спосіб захисту інтересів, який пов'язаний із знесенням прибудови, не є адекватним змісту порушеного права, який повинен ураховувати характер порушення та дати можливість захистити порушене право, оскільки вимог щодо відповідної перебудови вказаної прибудови до відповідача ніхто не заявляв, суттєвим суспільним інтересам, як зазначив виконком у позові, така реконструкція не суперечить.
В частині відмови у позові ОСОБА_7 рішення суду не оскаржувалося та набрало законної сили. Відповідно до мотивувальної частини рішення підставами для відмови у позові суд вказав що право ОСОБА_7 не порушено.
За таких обставин, ухвалене у справі судове рішення в частині задоволення позову підлягає скасуванню з ухваленням нового про відмову у задоволенні позову.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 303, 304, 309, 314, 315 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим,
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити.
Рішення Залізничного районного суду м. Сімферополя АР Крим від 05 листопада 2012 року в частині задоволення позову Железнодорожної районної ради м. Сімферополя до ОСОБА_6, треті особи - Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю в АРК, ОСОБА_7, ВАТ «Кримгаз» про знос самовільного будівництва та стягнення судових витрат скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення, яким у задоволені позову відмовити.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.
Судді
Сінані О.М. Рошка М.В. Хмарук Н.С.