АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

__________________________________________________________________

Провадження №22-ц/790/550/2013р

Справа №2-3468/11 Головуючий 1 інст.- Макаров В.О.

категорія -стягення заборгованості Доповідач - Пономаренко Ю.А.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

3 січня 2013 року

Судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого - судді Пономаренко Ю. А.

суддів - Черкасова В.В., Кукліної Н.О.

при секретарі: Каплаух Н.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 -ОСОБА_2 на рішення Жовтневого районного суду міста Харкова від 30 жовтня 2012 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, Комунального закладу охорони здоров'я «Харківська міська поліклініка № 22» м. Харкова про визнання дій неправомірними, проведення перерахунку та стягнення заборгованості по заробітній платі, -

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом. В обгрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що з 15 жовтня 2008 року працював на посаді лікаря-рентгенолога у рентгенологічному відділенні Комунального закладу охорони здоров'я «Харківська міська поліклініка № 22». 6 червня 2011 року він був звільнений за власним бажанням. Однак, на підставі усної домовленості з головним лікарем поліклініки ОСОБА_3 з жовтня 2010 року він також виконував обов'язки завідуючого рентгенологічним відділенням з нарахуванням заробітної плати в сумі 300 гривень на місяць. Наказу щодо покладення на нього обов'язків за сумісництвом або записів в трудову книжку та нарахування доплати за суміщення не існує. В той же час, до свого звільнення ОСОБА_1 готував та підписував велику кількість документів, право підпису щодо яких належить саме завідуючому відділенням. На письмові запити позивача до головного лікаря стосовно суміщення ним посад та розрахунку з ним при звільненні від відповідача він не отримував відповіді.

В уточненому варіанті позовної заяви позивач просив визнати дії відповідачів щодо невидачі наказу та не нарахування заробітної плати за суміщення посад незаконними, зобов'язати відповідача зробити перерахунок та виплатити заборгованість по заробітній платі за період з 1.11.2010 р. по 6.06.2011 р.

Рішенням Жовтневого районного суду міста Харкова від 30 жовтня 2012 року позовні вимоги ОСОБА_1 залишені без задоволення.

В апеляційній скарзі представника ОСОБА_1 -ОСОБА_2 поставлено питання про скасування рішення суду та постановлення нового рішення про задоволення позову ОСОБА_1, посилаючись на ті обставини, що рішення суду постановлене з порушенням норм матеріального та процесуального закону, зокрема вказуючи, що трудовий договір вважається укладеним і тоді, коли розпорядження чи наказу не було видано, але працівника було допущено до роботи.

Вислухавши пояснення учасників процесу, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з таких підстав.

Відповідно до ст.303 ЦПК України апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд 1 інстанції обгрунтовано виходив з того, що даних, щодо обіймання ОСОБА_1 іншої посади, в тому числі завідуючого рентгенологічним відділенням, за час роботи у поліклініці, матеріали справи не містять

Судова колегія вважає, що такий висновок суду першої інстанції є правильним, обґрунтованим та таким, що відповідає вимогам діючого законодавства.

Згідно зі ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

У відповідності зі ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справи.

Матеріали справи містять дані про те, що ОСОБА_1 був прийнятий на роботу згідно трудового договору з 13.10.2008 року, наказ № 231 -К на 1,0 ставки лікаря-рентгенолога, мав сертифікат спеціаліста «Радіологія -діагностика».

Відповідно до відомостей, які містяться у трудовій книжці ОСОБА_1 був прийнятий на роботу згідно трудового договору з 13.10.2008 року на посаду лікаря-рентгенолога - наказ № 231 -К, 06.06.2011 року був звільнений з посади за власним бажанням - наказ 110-К.

Відповідно до п. 6.3. посадової інструкції завідуючого рентгенологічним відділенням необхідна наявність сертифіката лікаря -спеціаліста та свідоцтво про присвоєння кваліфікаційної категорії за даним фахом.

Як вбачається з матеріалів справи позивач такого свідоцтва не мав.

Судова колегія вважає правильним висновок суду 1 інстанції про те, що позивачем у відповідності до вимог ст. 60 ЦПК України не було доведено жодного факту, що свідчив би про виконання ним обов'язків завідуючого рентгенологічним відділенням.

Судом 1 інстанції правильно встановлено, що головним лікарем ОСОБА_3 не було видано наказу про призначення ОСОБА_1 завідуючим рентгенологічним відділенням.

Крім того, судова колегія погоджується із висновок суду 1 інстанції про те, що позивач в якості доказу надав суду лише копії документів за підписами посадових осіб поліклініки, в яких він значиться тільки, як виконавець документу.

За таких обставин судова колегія вважає, що суд 1 інстанції не мав не можливості встановити факт виконання ОСОБА_1 обов'язків завідуючого рентгенологічним відділенням.

Відповідно до ст.308 ЦПК України, суд апеляційної інстанції відхиляє апеляційну скаргу, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального та процесуального права.

Судова колегія вважає, що суд повно та всебічно дослідив усі обставини по справі, дав їм належну оцінку і постановив законне та обґрунтоване рішення з додержанням вимог матеріального та процесуального закону.

Інші доводи апеляційної скарги висновки суду не спростовують.

На підставі викладеного, керуючись ст.303,304, п.1 ч.1 ст.307, ст.308, ст.313, ст.ст.314, 315, 317, 319, 324 ЦПК України, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну представника ОСОБА_1 -ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Жовтневого районного суду Харківської області від 30 жовтня 2012 року залишити без змін.

Касаційна скарга може бути подана безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий:

Судді