Судове рішення #27367181




Апеляційний суд міста Києва

МСП - 03680, м. Київ - 680, площа Солом'янська, 2-а


Справа №22-2079 Головуючий у 1-й інстанції Кізюн Л.І.

Доповідач Волошина В.М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2013 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду міста Києва в складі :

Головуючого Волошиної В.М.

Суддів Котули Л.Г., Слюсар Т.А.

при секретарі Чайці І.В.

Розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 29 листопада 2012 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: Служба у справах дітей Солом'янської районної у м Києві державної адміністрації, ОСОБА_3, про позбавлення батьківських прав

Заслухавши доповідь судді Волошиної В.М., перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів, -

В с т а н о в и л а :

02 липня 2012 р. позивачка ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, звернулася до суду з позовом до відповідача про позбавлення його батьківських прав відносно неї, посилаючись на те, що відповідач ухиляється від батьківських обов'язків та її матеріального забезпечення.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивачка зазначала, що відповідач є її батьком. Через чотири роки після її народження відповідач став проживати окремо від неї з матір'ю, не піклувався про неї та не брав участі у її вихованні та матеріальному забезпеченні. З 10 років батько не спілкується з нею (позивачем). Крім того, відповідач не утримує її матеріально, має заборгованість зі сплати аліментів.

Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 29 листопада 2012 року у позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи: Служба у справах дітей Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації, ОСОБА_3, про позбавлення батьківських прав відмовлено.

Не погодившись із рішенням суду ОСОБА_1 подала на нього апеляційну скаргу, в якій просила рішення суду скасувати, як незаконне та необгрутоване, ухвалене з порушенням норм процесуального та матеріального права та ухвалити нове про задоволення позовних вимог. Зокрема вказувала, що судом неповно з'ясовані обставини справи, а висновки суду не відповідають обставинам справи. При цьому зазначала, що з 10 річного віку батько з нею не спілкується, хоча вона намагалася зробити до цього спроби, але не отримала позитивного результату. Не надає матеріальної допомоги і має заборгованість по аліментам. Окрім того, звертала свою увагу, що позов до суду нею був пред'явлений до досягнення нею повноліття.

Відповідач та 3-і особи в судове засідання не з'явились, про час і місце розгляду справи судом повідомлені у встановленому законом порядку, причину неявки суду не повідомили. У відповідності до вимог статті 74, 305 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи, а тому колегія суддів вважає можливим слухати справу у їх відсутності. .

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про позбавлення батьківських прав відповідача суд першої інстанції виходив з того, що правові підстави для цього відсутні.

З такими висновками суду слід погодитись, оскільки суд дійшов з дотриманням вимог процесуального законодавства щодо всебічності й повноти з'ясування дійсних обставин справи, прав та обов'язків сторін в даних правовідносинах належної правової оцінки наданих сторонами в справі доказів та вимог матеріального закону.

Так, з матеріалів справи вбачається, що 3-я особа ОСОБА_3 та ОСОБА_2 перебували у фактичних шлюбних відносинах. ІНФОРМАЦІЯ_1 р. у них народилась донька ОСОБА_1, батьком якої записаний відповідач.

02 липня 2012 р. позивачка - донька відповідача звернулась до суду з позовом за три місяці до виповнення нею 18 років до свого батька про позбавлення його батьківських прав відносно неї.

Позбавлення батьківських прав - це крайня міра такої відповідальності, яка регулюється ст. 164-169 СК України.

Підстави позбавлення батьківських прав на які посилається сторона позивача визначені в ч. 2 ст. 164 СК, зокрема якщо мати чи батько ухиляються від виконання своїх обов'язків у вихованні дитини.

На час ухвалення рішення суду ІНФОРМАЦІЯ_2 року позивачці виповнилось 18 років.

Відповідно до роз'яснень п.15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 р. №3 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Розглядаючи спір суд першої інстанції в межах доводів позову повно і всебічно дослідив обставини спору, дав належну оцінку зібраним по справі доказам, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює і у відповідності з вимогами закону прийшов до правильного висновку про те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки особа є повнолітня і позбавити відповідача прав, які він мав відносно позивачки лише до її повнолітня не можливо.

Доводи, викладені в апеляційній скарзі, були предметом дослідження в суді першої інстанції, отримали належну оцінку і висновків суду не спростовують.

Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги є не суттєвими і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права які призвели або могли призвести до неправильного вирішення цього спору.

Оскільки рішення ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального закону, колегія суддів вважає, що підстав до його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 313, 314, 315, 317,319 ЦПК України, колегія суддів ,-

У х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 29 листопада 2012 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.

Головуючий:

Судді:



Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація