ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
07.09.06р. | Справа № 3/237(20/180)-06 |
За позовом Комунального підприємства "Верхньодніпровське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства", м. Верхньодніпровськ, Дніпропетровська область
до Державного підприємства "Придніпровська залізниця" в особі Відособленого структурного підрозділу водопостачання та санітрано-технологічних устаткувань, м. Дніпропетровськ
про стягнення 36 039 грн. 63 коп.
Суддя Юзіков С. Г.
ПРЕДСТАВНИКИ:
позивача - не з'явився (про час та місце судового засідання сповіщений належно)
відповідача - Дідик Н.А., дов. № 136 від 01.01.2006р.
СУТЬ СПОРУ:
Позивач просить стягнути з Відповідача борг у розмірі 36 039,63 грн.
Відповідач позов заперечує, мотивуючи тим, що договір №84 від 01.04.2002р. неодноразово пролонгований і діє до теперішнього часу, оскільки з боку сторін не було жодних заяв про припинення дії договору або про зміну умов договору. За цим договором Позивач відпускав воду за ціною 0,78 грн. за 1 м3, яка встановлена Розпорядженням голови Дніпропетровської облдержадміністрації №327-р від 16.08.2001р. "Про тарифи на комунальні послуги" та рішенням Виконавчого комітету Верхньодніпровської міської ради №34/2 від 08.02.2002р. "Про встановлення тарифу на послуги водопостачання для Придніпровської залізниці". Також в договорі встановлена ціна для "Інших споживачів" у розмірі 1,79 грн. у разі придбання питної води в обсягах, що перевищують потреби населення м. Верховцево на підставі Протоколу сумісного засідання з питання постачання водою споживачів м. Верховцево від 05.02.2002р. Основним обов’язком Відповідача є забезпечення перевізного процесу водою, тобто постачання води для потреб Відповідача. За 2004р. власним водозабором добуто 129 550 м3 води, з яких 55 990 м3 використані населенням в повному обсязі. Прийняте Верхньодніпровською міською радою рішення "Про встановлення тарифу на послуги водопостачання для Придніпровської залізниці" №560-24-ХХІV від 27.07.2004р. суперечить Закону України "Про місцеві державні адміністрації" та Розпорядженню голови Дніпропетровської облдержадміністрації №327-р від 16.08.2001р. "Про тарифи на комунальні послуги". З 01.09.2003р. середній тариф з ПДВ вартості 1 м3 питної води, що виробляється і відпускається Придніпровській залізниці становить 2,082 грн. При відпуску питної води населенню за ціною 0,78 грн. за 1 м3 питної води, Придніпровська залізниця несе збитки, які виникають в результаті різниці між собівартістю послуг питного водопостачання та встановленим тарифом.
Справа, згідно зі ст. 75 ГПК України, розглядається за наявними у ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника Позивача, господарський суд
ВСТАНОВИВ:
01.04.2002р. сторонами укладено договір № 84 ( ПР/БМЕС/02-148/НЮ-1012 ) на відпуск води з комунального водопроводу (далі Договір).
Згідно з п.1.1 Договору Позивач зобов’язався постачати Відповідачеві питну воду та приймати стоки у в об’ємі 250 тис. м3 у рік.
За розрахунком Позивача (з урахуванням збільшення позовних вимог) впродовж серпня –грудня 2004р., січня –червня 2005р. Відповідачеві поставлено відповідно 18 450 м3 та 4 910 м3 води.
Відповідно до п. 18 Договору він набирає сили з моменту його підписання і діє до 31.12.2002р. Після закінчення терміну дії договору міськводоканал має право на пролонгацію договору на той же строк наступного року, при відсутності заяви однієї з сторін про припинення або зміну умов договору по закінченню його терміну він вважається продовженим на той же термін і на тих же умовах передбачених початково.
Доказів подання заяви однієї зі сторін про припинення або зміну умов Договору сторони не надали, таким чином відповідно до п. 18 Договору він був чинним на спірний період.
Відповідно до частини 2 п.4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України (2003р.) щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.
У силу ст. 525, 526 ЦК України зобов’язання повинні виконуватися належним чином та у встановлений строк, відповідно до вказівок закону, договору; одностороння відмова від виконання зобов’язань не допускається.
Протягом спірного періоду - 2004р. та чотирьох місяців 2005р. Відповідач приймав питну воду і оплачував її вартість за тарифом 0,78 грн. за 1 м3.
З супровідним листом № 63 від 14.01.2004р. Позивач направив Відповідачеві два екземпляри договору № 83 від 01.01.2004р., Відповідач з листом № 634 від 05.08.2004р. повернув проект договору не підписаним, таким чином договір № 63 від 14.01.2004р. не укладено.
Позивач просить стягнути з Відповідача збитки у розмірі 36 039,63 грн., завдані Відповідачем, у результаті бездоговірного користування водою та послугами водовідведення.
Статтями 22 ЦК України, 224 ГК України, на які Позивач посилається як на підставу позовних вимог, визначено, що збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода); учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено; під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Згідно з ч. 2 ст. 628 ЦК України сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
За своєю суттю Договір, укладений сторонами, є змішаним, так як містить у собі елементи договорів поставки та про надання послуг.
Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
За ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
Згідно зі ст.901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
За даними Відповідача, не спростованими Позивачем, Відповідач закуповує воду у Позивача виключно для потреб мешканців м. Верховцево та інших населених пунктів, свої потреби у воді Відповідач забезпечує з власних джерел водопостачання. Наведене підтверджується також і протоколом спільної наради при заступникові начальника служби БМЕС з питань урегулювання договірних відносин між Придніпровською залізницею, Верхньодніпровським ПУВКХ і Верховцевською міською радою з питань постачання водою споживачів м. Верховцево, за результатами якої учасники наради визначили умови укладання договору про постачання Позивачем води Відповідачеві, з урахуванням потреб населення. Згідно з довідкою Відповідача від 26.04.2005р. № 1363 у 2004р. він отримав від Позивача 55 990 м3 води, від ЖКГ Верховцево –83 073 м3 , яку в повному обсязі передано населенню.
За таких обставин, беручи до уваги, що господарські відносини між сторонами регулюються Договором вимоги Позивача про стягнення вартості питної води, як збитки, завдані бездоговірним споживанням питної води задоволенню не підлягають.
Розглянувши клопотання Позивача про заміну неналежного Відповідача належним, з урахуванням Положення про відокремлений структурний підрозділ "Будівельно –монтажне експлуатаційне управління Нижньодніпровськ –Вузол" Державного підприємства "Придніпровська залізниця", суд вважає за необхідне виключити з числа учасників процесу Відособлений структурний підрозділ Дніпропетровська дистанція водопостачання та санітарно-технічних устаткувань та не включати до учасників процесу відокремлений структурний підрозділ "Будівельно –монтажне експлуатаційне управління Нижньодніпровськ –Вузол" Державного підприємства "Придніпровська залізниця", так як вказаний підрозділ не є юридичною особою та, відповідно до положення про нього, не наділений правами представляти свої інтереси у судах.
Згідно зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати слід покласти на Позивача.
Керуючись ст. 33, 34, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
В И Р І Ш И В:
У позові відмовити.
Судові витрати покласти на Позивача.
Суддя С.Г. Юзіков
Рішення підписане 24.11.2006р.