Справа №. 22-5390/2007р.                             Головуючий в 1 інстанції Принцевська Н.М.

Категорія 16                                                     Доповідач Стельмах Н.С.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

6 серпня 2007 року Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого Стельмах Н.С. ,  суддів Звягінцевої О.М. ,  Шабанової В.О.,  при секретарі Бєжині В.Ю.,  розглянув у відкритому судовому судовому засіданні в м.  Донецьку цивільну справу за позовом житлово-будівельного кооперативу „Сталь-1" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з оплати комунальних послуг і

встановив:

в апеляційній скарзі представник відповідача за довіреністю ОСОБА_2 оспорює обгрунтованість судового рішення,  яким частково задоволено вказаний позов,  і ставить питання про його скасування та повернення справи на новий судовий розгляд,  оскільки вважає,  що судом порушено норми процесуального права і розглянуто справу у відсутність відповідача,  який та його представник не були повідомлені про час та місце розгляду справи і не мали можливості взяти участь у розгляді справи та надати відповідіні докази щодо безпідставності позовних вимог.

В засіданні апеляційного суду представники позивача ОСОБА_3 та адвокат ОСОБА_4 заперечували проти доводів скарги і просили про її відхилення та залишення судового рішення без зміни.

Судом першої інстанції при розгляді цієї справи встановлено наступні обставини.

16 жовтня 2006 року позивач ЖБК „Сталь-1" звернувся до суду з вказаним позовом до відповідача і зазначав,  що ОСОБА_1 є власником АДРЕСА_1,  який, знаходиться на обслуговуванні позивача.

Відповідач з 1 грудня 2002 року не сплачує витрати на вказане обслуговування і борг складає в загальній сумі 4313, 40 грн.

Тому позивач просив ухвалити рішення,  яким стягнути вказану заборгованість з відповідача.

Рішенням Ленінського районного суду м.  Донецька від 23 квітня 2007 року позов задоволено частково,  стягнуто з ОСОБА_1 на користь ЖБК „Сталь-1" заборгованість з оплати витрат на обслуговування за період з 1.10.2003 р. по 1.10.2006 р. в сумі 2842, 40 грн. і 40, 50 грн. судових витрат.

Апеляційний суд вважає,  що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог  ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим,  ухваленим на основі повно і всебічно з'ясованих обставин,  на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень,  підтверджених тими доказами,  які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно із роз'ясненням Пленуму Верховногр Суду України,  що міститься в п. 1 постанови „Про судове рішення" № 11 від 29 грудня 1976 року,  рішення є законним тоді,  коли суд,  виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини,  вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права,  що піддягають застосуванню до даних правовідносин,  а за їх відсутності - на підставі закону,  що регулює подібні відносини,  або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Обгрунтованим вважається рішення,  в якому повно відображені обставини,  що мають значення для справи,  висновки суду про встановленні обставини і правові наслідки є вичерпними,  відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами,  дослідженими в судовому засіданні.

Згідно із  ст.  179 ЖК України користування квартирами приватного житлового фонду та їх утримання здійснюється з обов'язковим додержанням вимог Правил користування ними,  які затверджуються KM України.

Відповідно до п.п.14, 17 Правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями,  затверджених постановою KM України №-572 від 8.10.1992 р. в редакції до 24.01.06 р. та п. 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків,  затверджених постановою KM України №-45 від 24 січня 2006 року в редакції від 24.01.2006 р. плата за комунальні послуги вноситься власниками жилих приміщень не пізніше 10 числа наступного місяця,  якщо договором не встановлено інші строки.

Власник квартири зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги.

При розгляді цієї справи судом встановлено,  що позивач виконує обов'язки з експлуатації і утримання будинку,  де розташована квартира відповідача,  а також з надання комунальних послуг (а.с.  14-41).

Судом також встановлено,  що за розрахунком позивача,  з якого відраховано нарахування за послуги,  що відповідач не отримує і сплачує самостійно (а.с.  79-95,  66,  49-50),  розмір боргу за надані ОСОБА_1 в період строку давності з 1.10.2003 р. до 1.10.2006 р. комунальні послуги складає 2842, 40 грн.

За таких обставин суд законно і обгрунтовано стягнув з відповідача на користь позивача вказану суму заборгованості.

Апеляційний суд не може визнати спроможними доводи представника відповідача щодо порушення судом першої інстанції при розгляді цієї справи норм процесуального закону.

З матеріалів справи вбачається,  що відповідач ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою,  в якій просив розглянути справу в його відсутність за участі його представника ОСОБА_2 (а.с. 67-68).

Вказаний представник брав участь в розгляді справи,  надавав суду пояснення і докази (а.с.  70-75),  але після оголошеної в судовому засіданні 5 березня 2007 року перерви,  в судове засідання більше не з'явився (а.с. 76-78, 96),  про причини неявки суд не повідомляв.

В розгляді справи також брала участь представник відповідача за довіреністю ОСОБА_5 (а.с.  45,  52-58),  яка надала суду пояснення,  але після оголошеної в судовому засіданні перерви,  в суд не з'явилася і про причини не повідомила.

Крім того,  в розгляді справи постійно брала участь представник відповідача адвокат ОСОБА_6 (а.с. 51).

Відповідно до вимог  ст.  ст.  76,  77 ЦПК України повідомлення про розгляд справи представника особи,  яка бере участь у справі,  свідчить про повідомлення цієї особи; сторони і інші особи,  які беруть участь у справі,  зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання.

У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається,  що сторони та інші особи,  які беруть участь у справі,  не з'явилися в судове засідання без поважних причин.

За таких обставин,  доводи апеляційної скарги про порушення судом норм процесуального права і прав відповідача,  у відсутність якого розглянуто справу,  не відповідають обставинам розгляду справи і не грунтуються на вимогах чинного законодавства.

Оскільки апеляційним судом не встановлено порушення або неправильне застосування судом першої інстанції при розгляді цієї справи норм матеріального чи процесуального права та невідповідності висновків суду обставинам справи,  то підстав для задоволення скарги і зміни судового рішення немає.

Керуючись  ст.   ст.  307,  308,  314 ЦПК України,  апеляційний суд,

ухвалив:

апеляційну скаргу представника відповідача за довіреністю ОСОБА_2 відхилити,  рішення Ленінського районного суду м.  Донецька від 23 квітня 2007 року залишити без зміни.

Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення,  може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.