Справа № 22- 5692                           Головуючий в 1 інстанції Васильева Н.П.

Категорія 34                                      Доповідач Бондаренко Л.І.

УХВАЛА

Іменем України

2007р. серпня 7 дня. Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого Пономарьової О.М.

суддів Бондаренко Л.І.,  Бабенко П.М.

при секретарі Артамоновій С. О. розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Куйбишевського районного суду м. Донецька від 17 травня 2007р.

по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2,  ОСОБА_3,  третіх осіб: приватного нотаріуса Донецького міського нотаріального округа ОСОБА_4,  Куйбишевського районного відділу громадянства та реєстрації фізичних осіб м. Донецька,  Акціонерно-комерційного банку соціального розвітку „Укрсоцбанк" про визнання договору купівлі-продажу недійсним,  визнання майна спільною сумісною власністю подружжя,  стягнення матеріальної,  моральної шкоди, -

Заслухавши доповідача,  пояснення ОСОБА_1 ,  перевіривши матеріали справи, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1  звернувся до апеляційного суду із апеляційною скаргою на рішення Куйбишевського районного суду м. Донецька від 17 травня 2007р.,  яким його позовні вимоги до ОСОБА_2,  ОСОБА_3,  третіх осіб: приватного нотаріуса Донецького міського нотаріального округа ОСОБА_4,  Куйбишевського районного відділу громадянства та реєстрації фізичних осіб м. Донецька,  Акціонерно-комерційного банку соціального розвітку „Укрсоцбанк" про визнання договору купівлі-продажу недійсним,  визнання майна спільною сумісною власністю подружжя,  стягнення матеріальної,  моральної шкоди залишені без задоволення.

Просить рішення суду скасувати з ухваленням нового рішення про задоволення його позову.

Посилається на те,  що суд не перевірив на які кошті відповідачка придбала спірний жилий будинок,  яким чином вона внесла зміни у паспорт про те,  що не перебуває в зареєстрованому шлюбі,  суд не взяв до уваги,  що він біль 42 років сумісне проживає з відповідачкою однією сім"єю. Він не був присутнім на попередньому судовому засіданні.

Апеляційний суд вважає,  що апеляційна скарга підлягає відхиленню,  рішення - без зміни.

Судом першої інстанції встановлено,  що 13 березня  1964р. було укладено шлюб між ОСОБА_1  та ОСОБА_5,  після реєстрації шлюбу присвоєно прізвище ОСОБА_6.

13 вересня 1967р.рішенням Прибзерського міського народного суду Ленінградської області шлюб між ОСОБА_1  та ОСОБА_2 було розірвано.

Рішення суду набрало чинності 24 вересня 1967р.

26 вересня 1967р. на підставі рішення суду про розірвання шлюбу відділом ЗАГС Адміністрації МО Приозерській муніціпальний район Ленінградської області було складено актовий запис про розірвання шлюбу між подружжям ОСОБА_6 під № 210.

Суд,  перевіряючи доводи та заперечення сторін дійшов до висновку,  що після розірвання шлюбу сторони проживали однією сім"єю до 1998р.

Відповідачка з 1998р. стала проживати окремо,  сторони не вели спільного бюджету,  проживали у різних містах.

23 липня 1999р. був укладений договір купівлі-продажу між ОСОБА_7 та відповідачкою ОСОБА_2,  відповідно до якого вона придбала 56/100 частин домоволодіння,  розташованого за адресою: АДРЕСА_1.

5 березня 2001р. на підставі договору купівлі-продажу ОСОБА_6 придбала останню частину цього домоволодіння - 44/100 частини.

Суд з врахуванням положень  ст. 22 КпШС України,  конкретних обставин по справі,  характеру виникнених правовідносин сторін,  дійшов до правильного висновку,  що спірний жилий будинок не є сумісною власністю сторін,  оскільки на час укладення правочину сторони не знаходились у зареєстрованому шлюбі.

Підстав для визнання даного договору купівлі-продажу не має.

Доводи у скарзі про те,  що суд не перевірив на які кошті відповідачка придбала спірний жилий будинок,  не впливає на правильність вирішеного спору.

Із договору купівлі-продажу від 5 березня 2001р. видно,  що продаж частини домоволодіння вчинено за 10.621 грн. Із договору купівлі-продажу від 23 липня 1999р. видно,  що продаж сторони оцінюють в сумі 13.157 грн.

У судовому засіданні апеляційного суду позивач ОСОБА_1  пояснював,  що не пом"ятає за яку ціну був придбаний жилий будинок,  цим питанням займалась дружина - відповідачка ОСОБА_6

Доводи у скарзі про те,  що суд не з"ясував,  яким чином відповідачка внесла зміни у паспорт про те,  що не перебуває в зареєстрованому шлюбі,  не є підставою для скасування рішення суду,  оскільки це питання з участю представника Куйбишевського районного відділу громадянства та реєстрації фізичних осіб з"ясовувалось у судовому засіданні.

Доводи у скарзі про те,  що суд не взяв до уваги,  що він біль 42 років сумісне проживає з відповідачкою однією сім"єю,  не є підставою для визнання договору купівлі-продажу недійсним.

По справі встановлено,  що спірний жилий будинок був придбаний не в зареєстрованому шлюбі з позивачем.

Доказів про те,  що сторони придбали жилий будинок за сумісні кошти та в період сумісного проживання однією сім"єю не надано і такі не встановлені у судовому засіданні апеляційної інстанції.

По справі встановлено,  що сторони зареєстровані за різними адресами: відповідачка у м. Донецку за місцем розташування спірного будинку,  позивач у квартирі,  власником якої він є,  розташованою у АР Крим.

Твердження у скарзі про те,  що відповідач не був присутнім на попередньому судовому засіданні,  не свідчать про порушення судом норм процесуального права,  які є безумовною підставою для скасування рішення суду.

У судовому засіданні в підтвердження своїх доводів позивач надав копію договору дарування автомобіля,  укладений 8 травня 1996р.,  що свідчить про те,  що він подарував автомобіль відповідачки під час сумісного проживання.

Між тим,  як вбачається із цього договору автотранспортний засіб відповідачки подарувала інша особа - ОСОБА_8

Позивач ОСОБА_1  тільки діяв від імені ОСОБА_8 за довіреністю при укладання цього договору.

Крім того,  цей договір укладений до припинення шлюбних відносин сторін,  тобто до 1998р.

Посилання у скарзі на те,  що відповідачка тільки у 2006р. одержала свідоцтво про розірвання шлюбу,  а тому не можна вважати,  що жилий будинок придбаний ОСОБА_2,  коли вона не була в шлюбі з ОСОБА_1 ,  не є переконливими для задоволення позову.

Відповідно до  ст.  44 КпШС шлюб вважається припиненим не після розірвання його в судовому порядку,  а з моменту реєстрації розлучення у відділі РАГС.  26 вересня 1967р. було складено актовий запис про розірвання шлюбу.

Виходячи із обставин по справі,  положень сімейного законодавства,  норм цивільного права,  апеляційний суд погоджується з рішенням суду,  підстав для скасування рішення суду не вбачається.

Керуючись  ст.  ст. 303-308,  315   ЦПК України,  апеляційний суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Куйбишевського районного суду м. Донецька від 17 травня 2007р. залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Касаційна скарга може бути подана безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двох місяців з дня набрання законної сили ухвали апеляційного суду.