125/133/13к
УХВАЛА
Іменем України
21.01.2013 року м.Бар
Барський районний суд Вінницької області в складі:
головуючого слідчого судді Питель О.В.,
з участю прокурора Грабчак І.О.,
з участю прокурора Слабого О.В.,
захисника ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань у приміщенні Барського районного суду Вінницької області клопотання слідчого Барського РВ УМВС України у Вінницькій області Слободянюк А.О., погоджене з прокурором прокуратури Барського району Слабим О.В., по кримінальному провадженню № 12013010080000052 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, зі слів - не працюючого, не одруженого, зі слів - раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 187 КК України,-
ВСТАНОВИВ:
Слідчий Барського РВ УМВС України в Вінницькій області ОСОБА_2 звернулася до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_4, мотивуючи тим, що останній підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 187 КК України. Так, 18 січня 2013 року близько 19.40 години ОСОБА_4 діючи умисно, з корисливих спонукань, маючи умисел на вчинення нападу з метою заволодіння чужим майном та обернення його на свою користь, з метою протиправного збагачення, усвідомлюючи, що його дії носять відкритий характер для потерпілої, ігноруючи цю обставину, не маючи умислу на вбивство, почав застосовувати до ОСОБА_5 насильство, яке є небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу, а саме: ліг зверху на неї, закрив рукою рот ОСОБА_5, щоб та не кричала, і приставивши до шиї ОСОБА_5 ніж, почав вимагати у неї віддати йому гроші. Потерпіла ОСОБА_5 злякалась погрози ОСОБА_4, так як погроза застосування насильства викликала у неї враження, що будь-яка протидія або невиконання вимог останнього приведе до її негайної реалізації. Після цього ОСОБА_4, наказав піднятися ОСОБА_5 із землі, та обійнявши її через плече, приставив їй ніж до шиї і таким чином почав вести ОСОБА_5 в напрямку парку, так як шлях до її будинку йшов саме через нього. Коли вони зайшли в парк ОСОБА_4 притиснув ОСОБА_5 спиною до дерева, а сам наставив ножа до її живота. ОСОБА_5 почала просити не робити з нею нічого поганого та сказала, що якщо ОСОБА_4 піде з нею до її дому, то мати йому все сама віддасть. Після цього ОСОБА_4 наказав ОСОБА_5 увімкнути її мобільний телефон та посвітити на себе, що остання й зробила. А ОСОБА_4 в цей час ножем відтягнув кофту з шиї потерпілої, поцікавившись чи в неї є там прикраси із золота, після чого відгорнув ножем волосся ОСОБА_5 у сторону і помітив у неї у вухах сережки. ОСОБА_5, налякавшись за своє життя, сама зняла сережки із вух та почала пропонувати їх ОСОБА_4, аби той тільки відпустив її. Але у нього виникли сумніви щодо того, що сережки із золота. ОСОБА_4 передивився вміст сумки та гаманця ОСОБА_5, але побачивши, що там немає нічого цінного для нього, повернув їх їй.
У судовому засіданні слідчий Барського РВ УМВС України в Вінницькій області ОСОБА_2 клопотання підтримала і просить суд обрати відносно ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки він ніде не працює, не має постійного місця проживання, батьки щодо нього позбавлені батьківських прав, та зокрема, вони не дали дозволу на реєстрацію ОСОБА_4 за адресою їх проживання. Крім того, є підстави вважати, що ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового розслідування, чи вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки підтримує відносини з мешканцями району, що ведуть антисоціальний спосіб життя, зловживають алкогольними напоями, а сам ОСОБА_4 постійно порушує громадський порядок, що підтверджується довідкою-характеристикою. Слідчий вважає, що зазначеними ризикам неможливо запобігти шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів.
Прокурор Слабий О.В. вважає, що подання підлягає задоволенню, оскільки ОСОБА_4 вчинив злочин, який відноситься до категорії тяжких і за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 3 до 7 років, є підстави вважати, що перебуваючи на волі ОСОБА_4 буде намагатися ухилитися від слідства та суду або від виконання процесуальних рішень або продовжувати злочинну діяльність.
Підозрюваний ОСОБА_4 у судовому засіданні пояснив, що він визнає свою причетність до вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст. 187 КК України . Просить суд не обирати відносно нього запобіжний захід у виді взяття під варту.
Захисник ОСОБА_1 у судовому засіданні заперечив проти задоволення клопотання, просив врахувати, що підозрюваний раніше не судимий та визнав свою вину у вчиненому.
Клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відповідає вимогам ст.ст. 183, 184 КПК України.
Відповідно до ч.1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу , і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Як зазначено в ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує вимоги п.п.3 і 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Вислухавши пояснення сторін кримінального провадження, дослідивши наявні у матеріалах провадження докази, слідчий суддя дійшов висновку, що дане клопотання підлягає до задоволення зі слідуючих підстав.
19.01.2013 року ОСОБА_4 повідомлено відповідно до вимог ст.ст. 276-278 КПК України про підозру.
Причетність ОСОБА_4 до злочину, передбаченого ч. 1 ст. 187 КК України, у вчиненні якого йому пред'явлено підозру, крім визнання вини ним самим, об'єктивно підтверджується також копіями матеріалів кримінального провадження:
протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 19.01.2013 року (а.с.9-10);
протоколом передання тимчасово вилученого майна від 19.01.2013 року (а.с.11);
протоколом допиту потерпілого ОСОБА_6 від 19.01.2013 року (а.с.12-13);
протоколом допиту свідка ОСОБА_7 від 19.01.2013 року (а.с.14-15);
протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 19.01.2013 року (а.с.16);
протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 19.01.2013 року (а.с.17).
До того ж, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризику, передбаченого ч.1 ст. 177 КПК України суд також згідно ч.1 ст. 178 КПК України враховує: особу підозрюваного -за період проживання в АДРЕСА_1 ОСОБА_4 зарекомендував себе із негативного боку, не має постійного місця проживання, схильний до правопорушень, що підтверджується копією довідки №49 18.01.2013 року, виданою Ялтушківською сільською радою Барського району Вінницької області (а.с.21), його вік, відсутність соціальних зв'язків -погані стосунки з батьками, що у судовому засіданні підтвердив і підозрюваний, неодружений, не має осіб, яких зобов'язаний утримувати згідно Закону, те, що останній ніде не працює, та з його слів - раніше не судимий.
Усі наведені вище обставини у сукупності позбавляють можливості обрати щодо ОСОБА_4 інший, більш м'який запобіжний захід.
Метою і підставою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є запобігання спробам підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення.
З огляду на викладене, суд прийшов до висновку, що клопотання слідчого, погоджене з прокурором необхідно задовольнити, а до підозрюваного слід застосувати запобіжний захід тримання під вартою строком на 60 днів, оскільки більш м'які запобіжні заходи, зазначені у ст. 176 КПК України не зможуть забезпечити виконання ним процесуальних обов'язків, а також забезпеченню спробам переховування від органу досудового слідства та суду, впливу на свідків та перешкоджання встановлення істини у справі, а тому у такому разі не буде забезпечено виконання завдань кримінального судочинства.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя прийшов до висновку не визначати розмір застави при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, що були встановлені під час розгляду клопотання.
Строк дії ухвали про застосування до підозрюваного запобіжного заходу тримання під вартою обчислювати з моменту взяття його під варту, тобто з 19 січня 2013 року 02 години 20 хвилин.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст.176-179, 182, 183, 184, 186-187, 193-194, 196, 205, 395 слідчий суддя, -
УХВАЛИВ:
Клопотання задовольнити.
Застосувати відносно ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, який підозрюється у вчиненні злочину передбаченого ч. 1 ст. 187 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Строк дії ухвали 60 днів, який необхідно обчислювати з 02 години 20 хвилин 19.01.2013 року.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Вінницької області протягом п'яти днів з дня оголошення.
Слідчий суддя: