Апеляційний суд міста Києва
МСП - 03680, м. Київ - 680, площа Солом'янська, 2-а
Справа №22-19290 Головуючий у 1-й інстанції Петренко Н.О.
Доповідач Волошина В.М.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 січня 2013 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду міста Києва в складі :
Головуючого Волошиної В.М.
Суддів Котули Л.Г., Слюсар Т.А.
при секретарі Чайці І.В.
Розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 - представника ОСОБА_2 на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 04 грудня 2012 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації, третя особа: Комунальне підприємство "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна", про визнання права власності на квартиру,-
Заслухавши доповідь судді Волошиної В.М., перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів, -
В с т а н о в и л а :
Позивачка звернулася до суду з позовом до відповідача Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації, третя особа: Комунальне підприємство "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна" про визнання права власності на квартиру.
Свої позовні вимоги обгрунтовувала тим, що рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 10.06.2008р. було визнано за ОСОБА_2 право власності на балкон площею 8,3 кв.м., самочинно прибудований до кімнати площею 14,7 кв.м. та балкон площею 8,3 кв.м., самочинно прибудований до кімнати площею 14,6 кв.м. та кухні квартири АДРЕСА_1. Балкони були збудовані відповідно до будівельних норм і правил, а також з виконанням протипожежних, екологічних та санітарно - гігієнічних правил і норм. Київське БТІ відмовило позивачу у реєстрації прибудови до квартири АДРЕСА_1 посилаючись на те, що зареєструвати право власності на балкони неможливо, оскільки це непередбачено чинним законодавством України, а для реєстрації рішення суду позивачу потрібно визнати право власності на загальну площу квартири. Тому позивачка звернулась до суду за захистом своїх прав, просила визнати за нею право власності на квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 61,2 кв.м., житловою площею 29,3 кв.м.
Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 04 грудня 2012 року відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_2 до Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації, третя особа: Комунальне підприємство "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна" про визнання права власності на квартиру.
Не погодившись із рішенням суду ОСОБА_1 - представник ОСОБА_2 подала на нього апеляційну скаргу, в якій просила рішення суду скасувати та ухвалити нове про задоволення позовних вимог, поклавши на відповідача судові витрати. Зокрема вказувала, що рішення суду є протиправним, ухваленим з порушенням норм матеріального та процесуального права. При цьому зазначала, що судом було проігноровано рішення Святошинського райсуду м. Києва від 10.06.2008 р., яким було визнано право власності на самочинне будівництво балконів розміром по 8,3 кв. м кожний прибудованих до 2-х кімнат та кухні. Квартира в якій мешкає позивачка, розташована в будинку ЖБК і вона є власником цієї квартири. Але вона є переобладнаною та потребує реєстрації в БТІ, але цю процедуру неможливо пройти, оскільки у позивачки відсутній документ про право власності на всю квартиру. Згідно судової практики суд першої інстанції у відповідності до вимог ст. 33 ЦПК України в разі пред'явлення позову до неналежного відповідача повинен вирішити питання про його заміну на належного відповідача, а у відповідності до ст. 35 ЦПК України залучає з власної ініціативи відповідний державний орган чи орган місцевого самоврядування, як третю особу, а відповідно до положень ч.3 ст. 45 ЦПК України залучає до участі у справі відповідну інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю для надання висновків на виконання її повноважень. Оскільки квартира переобладнана шляхом добудови балконів, а документу про право власності на всю квартиру позивачка не має, то таким чином вона позбавлена можливості зареєструвати свою власність в БТІ. Пройти процедуру узаконення переобладнаної квартири з балконами позивачці не вдалося, а тому і звернулася до суду за захистом свого порушеного права.
Представник відповідача та 3-ї особи в судове засідання не з'явились, про час і місце розгляду справи судом повідомлені у встановленому законом порядку, причину неявки суду не повідомили. У відповідності до вимог статті 74, 305 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи, а тому колегія суддів вважає можливим слухати справу у їх відсутності.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
За правилами ч.1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно положень ст. ст. 10, 60 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може грунтуватися на припущеннях.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з їх недоведеності та відсутність правових підстав до їх задоволення.
З такими висновками суду слід погодитись, оскільки суд дійшов їх з дотриманням вимог процесуального законодавства щодо всебічності й повноти з'ясування дійсних обставин справи, прав та обов'язків сторін в даних правовідносинах належної правової оцінки наданих сторонами в справі доказів та норм матеріального права.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції позивачка проживає в АДРЕСА_1 Спірна квартира розташована в будинку ЖБК «Приладобудівник-3» в м. Києві і позивачка є його членом, пайовий внесок за квартиру нею сплачений згідно довідки в липні 1986 р.
В 2008 р. позивачка звернулась до суду з позовом до ЖБК «Приладобудівник-3» в м. Києві , Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації, Інспекції державного архітектурно - будівельного контролю у м. Києві про визнання права власності на самочинне будівництво.
Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 10 червня 2008 р. позовні вимоги були частково задоволені. Визнано за ОСОБА_2 право власності на балкон площею 8,3 кв.м самочинно прибудований до кімнати площею 14,7 кв.м та балкон площею 8,3 кв.м, самочинно прибудований до кімнати площею 14,6 кв.м та кухні квартири АДРЕСА_1
Між тим, акт комісії про прийняття в експлуатацію закінченої переплануванням квартири АДРЕСА_1 з влаштуванням балконів не затверджений розпорядженням Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації, а відтак не може слугувати належним та допустимим доказом у розумінні ст.ст. 58,59 ЦПК України. Окрім того, відповідного дозволу на прибудову балконів позивачка не має і про наявність такого доказу суду не вказала.
Згідно Тимчасового положення про державну реєстрацію об'єктів нерухомого майна та прав власності на них в м. Києві, затвердженого рішенням Київміськради від 20.06.2002 р. №74/74 з відповідними змінами, реєстрації підлягають права власності тільки на об'єкти нерухомого майна, які прийняті в експлуатацію у встановленому порядку.
Розглядаючи спір суд першої інстанції в межах доводів позову повно і всебічно дослідив обставини спору, дав належну оцінку зібраним по справі доказам, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює і у відповідності з вимогами закону прийшов до правильного висновку про те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки позивачка не довела суду,що її права були порушені Святошинською районною в м. Києві державною адміністрацією, а суд в порушення встановленого порядку не може перебрати на себе повноваження іншого органу та визнати за позивачкою право власності на квартиру в цілому із самочинними будівлями, які були прибудовані без відповідного дозволу.
Доводи, викладені в апеляційній скарзі, були предметом дослідження в суді першої інстанції, отримали належну оцінку і висновків суду не спростовують.
Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги є не суттєвими і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права які призвели або могли призвести до неправильного вирішення цього спору.
Оскільки рішення ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального закону, колегія суддів вважає, що підстав до його скасування не вбачається.
Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 313, 314, 315, 317,319 ЦПК України, колегія суддів ,-
У х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - представника ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Святошинського районного суду м. Києва від 04 грудня 2012 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.
Головуючий:
Судді: