АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОСОБА_1
Справа № 22-1853 Головуючий у 1-й інстанції: Войтенко Т.В.
Доповідач: Волошина В.М.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 січня 2013 року колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:
Головуючого Волошиної В.М.
Суддів Котули Л.Г., Слюсар Т.А.
при секретарі Чайці І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Подільського районного суду м. Києва від 20 листопада 2012 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа: ОСОБА_4, про стягнення аліментів за минулий період.
Заслухавши доповідь судді Волошиної В.М., перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи скарги, колегія суддів, -
в с т а н о в и л а :
У жовтні 2012 року позивачка ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3, про стягнення аліментів на свою користь на утримання дочки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, народженої у цивільному шлюбі з ОСОБА_3, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що дочка проживає разом з нею та перебуває на її утриманні. Відповідач не бере участь у вихованні дитини, однак матеріальна допомога на утримання дочки ним надавалася добровільно до квітня 2012 року. З 01 травня 2012 року по 16 липня 2012 року відповідач аліменти на утримання дочки не надав. За таких обставин, позивачка звернулася до суду з даним позовом, в якому просить суд стягнути з ОСОБА_3 аліменти на її користь на утримання дочки у розмірі 1/3 частки від усіх видів його заробітку (доходів) щомісячно за період з 01.05.2012 року по ІНФОРМАЦІЯ_2.
Рішенням Подільського районного суду м. Києва від 20 листопада 2012 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа: ОСОБА_4, про стягнення аліментів за минулий період, відмовлено.
Не погоджуючись з ухваленим рішенням суду першої інстанції позивач подала апеляційну скаргу.
В апеляційній скарзі позивач порушує питання про скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити в повному обсязі, мотивуючи тим, що рішення суду ухвалено при неповному дослідженні обставин справи.
В обґрунтування оскарженого рішення зазначила, що суд першої інстанції у рішенні встановив суперечливі факти, при цьому визнаючи пояснення відповідача та відхиляючи докази позивача, суд свої висновки не мотивував. Вважає, що судом безпідставно в якості доказу передачі відповідачем грошових коштів на утримання у розмірі 2 000,00 грн. були взяті пояснення представника відповідача.
У судовому засіданні позивач ОСОБА_2, третя особа: ОСОБА_4 підтримали доводи апеляційної скарги, представники відповідача ОСОБА_5- заперечувала, просила рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 та ОСОБА_2 перебували у цивільному шлюбі, від якого сторони мають дочку, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 4). На момент розгляду справи дочка сторін - ОСОБА_4 проживає разом з матір'ю за адресою: АДРЕСА_1 та навчається у Київському вищому професійному училищі водного транспорту на третьому курсі (а.с.4, 5, 7). Включно до квітня 2012 року батько дитини в добровільному порядку сплачував на утримання дочки аліменти незважаючи на відсутність відповідного судового рішення.
Посилаючись на те, що відповідач недоплатив позивачці на утримання дочки аліменти за два з половиною місяці за період з 01.05.2012 року по ІНФОРМАЦІЯ_2, позивачка звернулася до суду з даним позовом, тобто ініціювала питання стягнення аліментів за минулий час.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2, суд першої інстанції, виходив із того, що позивачем недоведена та обставина, що відповідач ухилявся від сплати аліментів.
Колегія суддів вважає, що такі висновки суду першої інстанції зроблені на підставі повного та об'єктивного дослідження наданих сторонами доказів та в повній мірі відповідають вимогам закону.
Відповідно до положень статті 51 Конституції України батьки зобов'язані утримувати своїх неповнолітніх дітей.
За загальним правилом способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними ( ч. 1, 2 ст. 181 СК України). У разі відсутності домовленості між батьками відносно утримання їх дітей той із батьків, з яким проживає дитина (діти), має право звернутися до суду з позовом про стягнення аліментів. Аліменти на дитинуприсуджуються за рішенням судувід дня пред'явлення позову.
Аліменти за минулий час можуть бути присуджені лише за певних умов, що встановлюється Сімейним кодексом України.
Так, відповідно до частини 2 статті 191 СК України, це можливо у випадках, якщо позивач подасть судудокази того, що він вживав заходів щодо одержання аліментів з відповідача, але не міг їх одержати у зв'язку з ухиленням останнього від їх сплати.
При розгляді справи судом першої інстанції встановлено, що позивачка з приводу виплати їй аліментів у квітні 2012 року зверталася до керівника відповідача по роботі та просила продовжити виплату аліментів у зв'язку з навчанням дочки. У день звернення на роботу до відповідача, з самим відповідачем позивачка не розмовляла, питання виплати аліментів вирішувала з керівництвом, а мова йшла не про аліменти до повноліття, а аліменти у зв'язку з навчання дочки. Інших доказів звернення до відповідача з приводу виплати аліментів за спірний період позивачка не надала.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи і дійшов вірного висновку про те, що позивачка не довела, що мали місце дії відповідача щодо ухилення від надання утримання дитини та свої власні дії, спрямовані на одержання аліментів, у зв'язку з ухиленням останнього від їх сплати.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду відповідає вимогам закону, зібраним доказам, обставинам справи і підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, не вбачається.
Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів ,-
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.
Рішенням Подільського районного суду м. Києва від 20 листопада 2012 року залишити без змін.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.
Головуючий: Судді: