АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД М.КИЄВА

Справа № 22-99 Головуючий у 1-й інстанції: Цокол Л.І.

Доповідач: Волошина В.М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:

Головуючого Волошиної В.М.

Суддів Котули Л.Г., Слюсар Т.А.

при секретарі Чайці І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за апеляційними скаргами ОСОБА_2 - представника ОСОБА_3, ОСОБА_4 на рішення Печерського районного суду м. Києва від 21 червня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, про стягнення доходу від використання майна, що є у спільній частковій власності, та зобов'язання вчинити певні дії.

Заслухавши доповідь судді Волошиної В.М., перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів, -

в с т а н о в и л а :

У листопаді 2011 року позивач ОСОБА_3 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_4, в якому просив стягнути з ОСОБА_4 1/2 частину доходу, отриманого від використання спільного майна протягом лютого 2005- травня 2012 року включно, що дорівнює 1 419 609,49грн., зобов'язати відповідача повернути належних позивачу двох собак породи «Алабай», зобов'язати відповідача ОСОБА_4 передати комплект ключів від новозбудованої будівлі, розташованої за адресою : АДРЕСА_1, посилаючись на те, що він є власником 1/2 частини житлової будівлі, загальної площі 411,0 кв. м., розташованої в АДРЕСА_1, співвласником 34\100 частин житлового будинку АДРЕСА_1, з відповідною частиною господарських та побутових будівель та споруд, та розташованої під будівлею 1/2 частини земельної ділянки площею 0,0905 га, розташованої в АДРЕСА_1. Відповідач без його згоди вже протягом тривалого часу використовує належне обом співвласникам майно, зокрема протягом 2005- травня 2012 року передає нерухоме майно у тимчасове платне користування, а отримані кошти у повному обсязі залишає та використовує на власні потреби. Вважає, що стягненню з відповідача підлягає сума 1 419 609.49грн. Також ним було придбано дві собаки породи «Алабай», які знаходились на території де розташована будівля АДРЕСА_1, та утримуються відповідачем у невідомому місці. Ключів від новозбудованої будівлі відповідач також не передав йому, що створює перешкоди в реалізації прав власника на вказане новостворене майно.

Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 21 червня 2012 року позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_4, про стягнення доходу від використання майна, що є у спільній частковій власності, та зобов'язання вчинити певні дії, задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 1/2 отриманого доходу від використання спільного майна в розмірі 590 480 грн. В решті вимог відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 судові витрати в розмірі 3 282грн.

Не погоджуючись з ухваленим рішенням суду першої інстанції, представник позивача та відповідач подали апеляційні скарги.

В апеляційній скарзі представник позивача порушує питання про зміну рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо стягнення з Відповідача 1/2 частину доходу, отриманого від здачі в оренду спільного майна Представництву «ВЕНАЛІ,Інк», ТОВ «Фудмастер» та ТОВ «Східно - ЄвропейськийАльянс», та зобов'язання Відповідача передати комплект ключів від новозбудованої будівлі, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, та ухвалення в цій частині нового рішення по суті позовних вимог, яким стягнути з Відповідача: 1 144 791,38 грн. частину доходу, отриманого від здачі в оренду спільного майна Представництву «ВЕНАЛІ,Інк», ТОВ «Фудмастер» та ТОВ «Східно - Європейський Альянс»; зобов'язати ОСОБА_4 передати комплект ключів від новозбудованої будівлі, розташованої за адресою: АДРЕСА_1; витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на Відповідача, мотивуючи тим, що рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні інших позовних вимог є незаконним та підлягає зміні у зв'язку з тим, що судом було допущено неповне з'ясування обставин, що мають значення для вирішення справи, а також неправильно застосовано норми матеріального права та допущено порушення норм процесуального права.

В обґрунтування оскарженого апеляційної скарги зазначила, що судом першої інстанції неправильно було надано тлумачення та правильно було зрозуміло рішення Печерського районного суду міста Києва від 22 жовтня 2009 року та помилково зроблено висновок про відсутність підстав для поділу доходу отриманого відповідачем за передачу новозбудованої будівлі площею 411 кв.м. в оренду ТОВ «Фудмастер» та ТОВ «Східно - Європейський Альянс» протягом 2007 -2009 років, з яких половина доходу в розмірі 322 056,38 грн. належить позивачу та їм не було отримано. До того ж, необгрунтованими та таким, що не відповідають обставинам справи висновок суду про недоведеність вимог позивача в частині стягнення з Відповідача Ѕ частини доходу від здачі в оренду житлової будівлі, загальною площею 411,( кв.м, Представництву «ВЕНАЛІ,Інк», оскільки факт передачі Відповідачем в оренду нової будівлі представництву «ВЕНАЛІ, Інк» та отримання доходу в розмірі 464510,00 грн. в судовому засіданні було підтверджено, а тому половина вказаного доходу в розмірі 232 255,00 грн. належить позивачу та має бути стягнена з відповідача. Крім того, необгрунтованими та такими що не відповідають нормам матеріального права висновок суду про те що передача позивачу належного йому повного комплекту ключів може будь-яким чином вплинути чи порушити права орендарів, оскільки в дійсності кількість повних комплектів ключів від нової будівлі не обмежена лише одним примірником. В договорі оренди, на який посилається суд, не зазначено, що орендарю має бути передано всі повні комплекти ключів від будівлі, в тому числі які належать власникам будівлі.

Відповідач у поданій апеляційній скарзі порушує питання про зміну рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог та постановлення в цій частині нового рішення яким в задоволенні позовних вимог про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 Ѕ частини отриманого доходу від використання спільного майна в розмірі 590 480 грн. відмовити. У решті рішення Печерського районного суду м. Києва від 21.06.2012 року залишити без змін, мотивуючи тим, що рішення в оскаржуваній частині є помилковим, суд першої інстанції неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, надав невірну оцінку фактичним обставинам справи, що призвело до невідповідності висновків суду обставинам справи та невірному застосовані норм матеріального права при ухвалені рішення.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що суд першої інстанції у рішенні суду не вказав, згідно якої норми матеріального права він прийшов до висновку, що позивач є співвласником об'єкту незавершеного будівництва, адже новостворений будинок не введений в експлуатацію. Крім того, суд першої інстанції не взяв до уваги доводи про те, що договір оренди з Посольством Республіки Ірак в Україні укладений з ним, як з фізичною-особою підприємцем, про що свідчить витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (т. 2 а.с. 9). За отримання грошових коштів від Посольства Республіки Ірак в Україні, указаних у договорі, він відповідно до норм податкового законодавства сплачує всі належні податкові платежі, а також самостійно сплачує всі витрати, пов'язані з утриманням та обслуговуванням новоствореного будинку, загальною площею 411 кв.м. В свою чергу, позивач тривалий час проживає в США, реєструватися в Україні як фізична особа - підприємець відмовляється, а отже не має законних прав на отримання доходу від підприємницької діяльності. Таким чином, свідомо ухиляється від укладання Договору оренди з Посольством Республіки Ірак в Україні у встановленим законодавством порядку. Крім того, позивач не здійснює жодних дій щодо введення новоствореного будинку в експлуатацію, не реєструється як суб'єкт підприємницької діяльності, не утримує будинок, а тому не має права на частину грошових коштів, отриманих ним за цим договором.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 та представник відповідача ОСОБА_7 підтримали доводи апеляційної скарги, викладені стороною, яку вони представляють. Позивач та відповідач в судове засідання не з'явились, про час і місце розгляду справи судом повідомлені у встановленому законом порядку. У відповідності до вимог статті 74, 305 ЦПК України неявка сторінабо інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи, а тому колегія суддів вважає можливим слухати справу у їх відсутності.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які з'явились в судове засідання, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційних скарг, приходить до висновку, що скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що позивач ОСОБА_3 є власником 1\2 частини житлової будівлі, загальною площею 411,0 кв.м. розташованої за адресою: АДРЕСА_1, співвласником 34/100 частини житлового будинку під АДРЕСА_1, з відповідною частиною господарських та побутових будівель та споруд, та розташованою під будівлею 1 \2 частини земельної ділянки площею 0,0905 га., розташованої за адресою: АДРЕСА_1. Житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1, було побудовано спільно позивачем і відповідачем на початку 2005 року. Право власності на 1\2 частину житлової будівлі визнане за позивачем рішенням Печерського районного суду м. Києва від 22.10.2009 року, яке набрало законної сили 20 січня 2010 року. Право власності на житловий будинок із спорудами позивачу ОСОБА_3 належить згідно договору купівлі-продажу частини житлового будинку, посвідченого 06 серпня 2001 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_8, за реєстровим № 1-4-548, зареєстрований в БТІ у м. Києві 13.08.2001 року за № 102-157. Право власності на 1\2 частини земельної ділянки належить позивачу ОСОБА_3 на підставі державного акту на право приватної власності на землю, кадастровий № 82149007, цільове призначення: під обслуговування житлового будинку та господарських будівель. Новостворений житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 площею 411 кв. м. в експлуатацію не введений і право власності на нього не зареєстроване.

Звертаючись до суду з позовом за захистом цивільного права позивач обґрунтовував свої вимоги тим, що відповідач без його згоди вже протягом тривалого часу використовує належне обом співвласникам майно, зокрема протягом 2005- травня 2012 року передає нерухоме майно у тимчасове платне користування, а отримані кошти у повному обсязі залишає та використовує на власні потреби. Позивач посилається на угоди укладені позивачем з представництвом ВЕНАЛІ, яке орендувало будівлю у період з січня 2006 року по січень 2007 року, з ТОВ «Фудмастер», яке орендувало будівлю з 07 лютого 2007 року по 31 січня 2009 року, з ТОВ «Східно-Європейський Альянс» згідно договору оренди №003/2009 від 30.04.2009 р. , який діяв до листопада 2009 року включно, з Посольством Республіки Ірак в Україні для розміщення у житловій будівлі офісу Відділу з питань освіти та культури, в період з грудня 2009 року по травень 2012 року включно. Крім того, відповідачем було передано житловий будинок із спорудами площею 54,1 кв. м. в оренду та отримано дохід за період з червня 2009 року по грудень 2010 року. За вказаний період відповідачем отримано всього 1 671 334,91грн. Позивач, враховуючи витрати зараховані рішенням Печерського районного суду м. Києва від 22 жовтня 2009 року в сумі 251 725,42грн., вважає, що стягненню з відповідача підлягає сума 1 419 609.49грн.

Частково задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_3, суд першої інстанції виходив із того, що під час судового розгляду було встановлено, що відповідно до договору оренди будівлі від 01 лютого 2010 року укладеного між ОСОБА_4 та Посольством Республіки Ірак в Україні, останнє орендує будівлю, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 411 кв. м. з орендною платою за один місяць в сумі у національній українській валюті (гривнях), яка дорівнює еквіваленту 5 500 доларів США, діючим на момент сплати. За період з лютого 2010 року по травень 2012 року відповідачем отримано всього 1 180 960 грн., зокрема за 2010 рік - 436 150 грн. з урахуванням курсу долару 7,93грн., за 2011 рік - 525 360 грн. з урахуванням встановленого курсу долару 7,96грн., за 2012 рік - 219 450грн. з урахуванням курсу долару 7,98грн. Ѕ частину доходу в розмірі 590 480 грн. позивач не одержав, а відповідач належних доказів на спростування цих посилань не надав. Іншу частину позовних вимог, суд першої інстанції, визнав необґрунтованою.

Колегія суддів вважає, що такі висновки суду першої інстанції зроблені на підставі повного та об'єктивного дослідження наданих сторонами доказів та в повній мірі відповідають вимогам закону.

Відповідно до положень статті 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю.

Плоди, продукція та доходи від використання майна, що є у спільній частковій власності, надходять до складу спільного майна і розподіляються між співвласниками відповідно до їхніх часток у праві спільної часткової власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними - стаття 359 ЦК України.

Як встановлено судом першої інстанції при розгляді справи, що рішенням Печерського районного суду м. Києва від 22 жовтня 2009 року вирішено спір між ОСОБА_3 та ОСОБА_4, про визнання права власності на частину житлового будинку і усунення перешкод у користуванні частиною житлового будинку, яким встановлені обставини щодо відшкодування витрат ОСОБА_4 здійснені на будівництво новозбудованої будівлі за позивача ОСОБА_3 за рахунок коштів, отриманих від використання спільного майна. Зокрема судом було враховано, отриманий ОСОБА_4 дохід від здачі спірної нової будівлі в оренду та отримання доходу, зокрема від ТОВ «Фудмастер» згідно договору оренди від 07.02.2007 року, який діяв по 31 січня 2009 р. в розмірі 173 000 тис. доларів США; ТОВ «Східно-Європейський Альянс» згідно договору оренди від 30.04.2009 року № 003X2009 року, який діяв з 30.04.2009 року до кінця 2009 року включно, у розмірі 140000 грн.

Оскільки обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ коли в них беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини (частина третя статті 61 ЦПК), то суд першої інстанції відмовляючи у задоволенні позову в частині стягнення доходу від використання новоствореної будівлі в оренду ТОВ "Фудмастер" та ТОВ "Східно-Європейський Альянс" обґрунтовано виходив із того, що 1/2 отриманого доходу була врахована судом при вирішенні питання про визнання права власності на 1/2 частину будівлі за ОСОБА_3( рішення Печерського районного суду м. Києва від 22 жовтня 2009 року).

Законним є також висновок суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову щодо стягнення доходу від представництва «ВЕНАЛІ, ІНК», оскільки із досліджених доказів, наданими позивачем на підтвердження вимог в цій частині не встановлено, що вказаний дохід було одержано відповідачем за здачу в оренду новоствореної будівлі або жилої будівлі з спорудами, що розташовані в АДРЕСА_1. Як пояснив представник відповідача в ході розгляду справи в суді апеляційної інстанції, що відповідачем дійсно одержано дохід в розмірі 464 510грн. від вказаного представництва за призначенням підприємницька діяльність. Інших доказів на підтвердження факту передачі відповідачем в оренду нової будівлі представництву «ВЕНАЛІ, Інк» та отримання доходу, як орендної плати матеріали справи не містять, а тому доводи представника позивача про доведеність в цій частині вимог є необґрунтованими.

Встановивши при розгляді справи, що відповідно до договору оренди будівлі від 01 лютого 2010 року укладеного між ОСОБА_4 та Посольством Республіки Ірак в Україні, останнє орендує будівлю, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 411 кв. м. з орендною платою за один місяць в сумі у національній українській валюті (гривнях), яка дорівнює еквіваленту 5 500 доларів США, діючим на момент сплати. За період з лютого 2010 року по травень 2012 року відповідачем отримано всього 1 180 960 грн., зокрема за 2010 рік - 436 150 грн. з урахуванням курсу долару 7,93грн., за 2011 рік - 525 360 грн. з урахуванням встановленого курсу долару 7,96грн., за 2012 рік - 219 450грн. з урахуванням курсу долару 7,98грн. Ѕ частину доходу в розмірі 590 480 грн. позивач не одержав, а відповідач належних доказів на спростування цих посилань не надав, суд першої інстанції, прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позову в цій частині.

Доводи відповідача ОСОБА_4 про те, що у позивача відсутні законні права на отримання доходу від підприємницької діяльності, оскільки він тривалий час проживає в США, реєструватися в Україні як фізична особа - підприємець відмовляється, не здійснює жодних дій щодо введення новоствореного будинку в експлуатацію, правового значення для справи не мають.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги задоволенню не підлягають, оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів ,-

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргуОСОБА_2 - представника ОСОБА_3, ОСОБА_4 - відхилити.

Рішення Печерського районного суду м. Києва від 21 червня 2012 року - залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.

Головуючий:

Судді: