Справа № 607/7/13-кГоловуючий у 1-й інстанції Холява О.І.

Провадження № 11-сс/789/5/13 Доповідач - Сарновський В.Я.

Категорія - тримання під вартою

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 січня 2013 р. Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Тернопільської області

в складі: головуючого судді - Сарновського В.Я.

суддів - Іващенка О. Ю., Крукевича М.Н.

при секретарі -Цінькевич В.М.,

з участю: прокурора -Репети І.В.,

підозрюваного -ОСОБА_3,

захисника -ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за апеляцією захисника підозрюваного ОСОБА_3 - ОСОБА_4 на ухвалу слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 14 січня 2013 року у кримінальному провадженні №12012210010000583,-

в с т а н о в и л а :

Ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 14 січня 2013 року задоволено клопотання старшого слідчого СВ ТМВ УМВС України в Тернопільській області Вербовського М.Б. про застосування щодо ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.296 КК України, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів. Вирішено рахувати строк тримання під вартою ОСОБА_3 з моменту його затримання, а саме з 17 год.45 хв. 12 січня 2013 року. Дату закінчення дії ухвали вважати 17 год. 45хв. 12 березня 2013 року.

Обираючи щодо ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_3 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч.4 ст.296 КК України, переховувався від органів досудового розслідування, не працює, раніше неодноразово судимий, обґрунтовано підозрюється у вчиненні нового злочину із застосуванням насильства, за який передбачено покарання до 7 років позбавлення волі, підтримує соціальні зв'язки негативного характеру, притягувався до адміністративної відповідальності, що в сукупності свідчить про його небажання стати на шлях виправлення та перевиховання і можливість незаконного впливу на свідків та потерпілих, а також вчинення інших кримінальних правопорушеннь.

В апеляції захисник ОСОБА_4 вважає вказану ухвалу незаконною, просить скасувати її та постановити нову, якою при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_3 визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених кримінально-процесуальним законодавством, врахувавши при цьому матеріальний стан підозрюваного. Свої доводи захисник мотивує тим, що судом не вивчено належним чином матеріали додані до клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, внаслідок чого зроблено хибний висновок про обґрунтованість підозри ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.296 КК України, одночасно вказує, що ОСОБА_3 частково визнає свою вину і перешкоджати кримінальному провадженню не буде, він одружений, має на утриманні неповнолітнього сина і являється єдиним працездатним членом сім'ї.

Заслухавши доповідача -суддю апеляційного суду, захисника та підозрюваного, які підтримали подану апеляцію з наведених у ній підстав і просили визначити розмір застави у якнайменшому розмірі, думку прокурора про відсутність підстав для скасування ухвали слідчого судді, перевіривши матеріали справи та дослідивши наведені в апеляції доводи, колегія суддів приходить до переконання, що апеляція задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Як встановлено перевіркою матеріалів провадження, ухвала слідчого судді про про обрання відносно ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відповідає вимогам ст.ст. 177, 178, 183 КПК України і законність застосування даного виду запобіжного заходу в апеляції не оспорюється.

Згідно ч.4 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.

З матеріалів провадження слідує, що ОСОБА_3 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.296 КПК України, яке було вчинено із застосуванням насильства і за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі до семи років. Так, 12 січня 2013 року ОСОБА_3 вручено повідомлення про підозру, згідно якого він, будучи особою раніше судимою за хуліганство, 22 грудня 2012 року в м. Тернопіль по вул. Бр.Гжицьких, 3 разом із ОСОБА_5 вчинив хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, із застосуванням спеціально пристосованого для нанесення тілесних ушкоджень предмета, внаслідок чого потерпілим ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 спричинені тілесні ушкодження, а також грубо порушено громадський порядок і право потерпілих на повагу до гідності, свободи та особистої недоторканості.

Крім того, з наданих суду матеріалів, що характеризують особу підозрюваного слідує, що ОСОБА_3 раніше двічі притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення хуліганства, на протязі останнього року притягувався до адміністративної відповідальності за вчинення дрібного хуліганства, за даними ОСК УМВСУ в Тернопільській області в період з 24 листопада 2011 року по 18 січня 2012 року перебував у розшуку, як особа, що переховується від слідства і дізнання, а в період після 22 грудня 2012 року і до його затримання 12 січня 2013 року був відсутній за місцями реєстрації та фактичного проживання, у зв'язку з чим ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду від 2 січня 2012 року було надано дозвіл на його затримання (а.с.42-60).

Зазначені в апеляції захисника доводи про те, що слідчим суддею не було враховано наявність у підозрюваного родини і утриманців є безпідставними, оскільки у наведених в оскаржуваній ухвалі відомостях про особу підозрюваного вказано, що він одружений і має на утриманні малолітню дитину.

Разом з тим, ці відомості слідчим суддею в даному випадку було обґрунтовано враховано у сукупності з іншими вищевказаними обставинами, необхідність врахування яких передбачена ст.ст. 177, 178 КПК України, і зроблено вірний висновок про відсутність підстав для визначення розміру застави.

За наведених обставин колегія суддів не вбачає підстав для скасування оскаржуваної ухвали.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 194, 405, 407 Кримінального процесуального кодексу України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляцію захисника підозрюваного ОСОБА_3 - ОСОБА_4 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 14 січня 2013 року про обрання щодо ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою -без змін.

Судді:

Сарновський В.Я. Іващенко О.Ю. Крукевич М.Н.

підпис підпис підпис

з оригіналом згідно:

Суддя апеляційного суду

Тернопільської області В.Я. Сарновський