Справа № 607/6/13-кГоловуючий у 1-й інстанції Сливка Л.М.

Провадження № 11-сс/789/2/13 Доповідач - Сарновський В.Я.

Категорія - арешт

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 січня 2013 р. Колегія суддів судової палати в кримінальних справах

апеляційного суду Тернопільської області

в складі: головуючого судді- Сарновського В.Я.

суддів - Іващенка О. Ю., Крукевича М. Н.,

при секретарі -Бріль В.Л.,

з участю: прокурора - Репети І.В.,

підозрюваного - ОСОБА_3,

захисника - ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження за апеляцією старшого прокурора прокуратури міста Тернополя Гульовської О.Г. на ухвалу слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 10 січня 2013 року,-

в с т а н о в и л а :

Постановою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 10 січня 2013 року відмовлено в застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.296 КК України. Обрано щодо ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді застави, зобов'язано його внести не пізніше п'яти днів з дня проголошення ухвали на депозитний рахунок Управління ТУ ДСА України у Тернопільській області 91760 гривень та надати документ, що це підтверджує, старшому слідчому СВ Тернопільського УМВС України в Тернопільській області Вербовському М.Б. одночасно ОСОБА_3 роз'яснено його обов'язки пов'язані із застосуванням щодо нього запобіжного заходу у вигляді застави, а також наслідки невиконання таких обов'язків.

Відмовляючи в застосуванні щодо ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обираючи щодо нього запобіжний захід у вигляді застави, суд першої інстанції виходив з того, що прокурором не доведено наявність ризиків, передбачених п.п.1,3 ч.1 ст.177 КПК України, не розглянуто можливості застосування щодо ОСОБА_3 більш м`яких запобіжних заходів і не доведено, що їх застосування не може забезпечити виконання ним процесуальних обов'язків, а також запобігти спробам перешкоджати кримінальному провадженню чи вчинити інше кримінальне правопорушення.

В апеляції старший прокурор прокуратури міста Тернополя Гульовська О.Г. просить скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нове рішення, яким задовольнити клопотання старшого слідчого СВ ТМВ Вербовського М.Б. та застосувати до ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, мотивуючи тим, що санкція статті КК України, за якою обґрунтовано підозрюється ОСОБА_3 передбачає покарання у вигляді позбавлення волі строком до 7 років, а відповідно до ч.2 ст.183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою застосовується до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад 5 років. Також вказує, що злочин, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_3 поєднаний з застосуванням насильства та погрози його застосування, що свідчить про його підвищену суспільну небезпеку. Одночасно зазначає, що підозрюваний фактично не визнав своєї вини у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, а також згідно рапортів оперативних працівників Тернопільського МВ УМВС України в Тернопільській області він характеризується як особа, яка підтримує соціальні зв'язки негативного характеру з особами раніше судимими.

Заслухавши доповідача -суддю апеляційного суду, прокурора, яка підтримала подану ним апеляцію, підозрюваного та його захисника, які вважають ухвалу слідчого судді законною, перевіривши матеріали провадження та дослідивши наведені в апеляції доводи, колегія суддів приходить до переконання, що апеляція підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

З клопотання слідчого, погодженого прокурором 2 січня 2013 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до ОСОБА_3 слідує, що в ньому було вказано на наявність у даному випадку ризиків, передбачених пунктами 1,3,5 частини 1 статті 177 КПК України, тобто що підозрюваний буде переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілих і свідків, у цьому ж кримінальному провадженні; вчиняти інші кримінальні правопорушення.

З оскаржуваної ухвали слідує, що слідчий суддя прийшов до висновку про відсутність доказів, які би підтверджували наявність ризиків, передбачених п.1,3 ч.1 ст.177 КПК України, і не навів жодних висновків щодо оцінки ризиків, передбачених п.5 ч.1 ст.177 КПК України, на які вказували слідчий і прокурор.

За змістом ст.410 КПК України судовий розгляд, під час якого залишилися недослідженими обставини, з'ясування яких може мати істотне значення для ухвалення законного, обґрунтованого та справедливого судового рішення визнається неповним.

Крім того, зі змісту оскаржуваної ухвали слідує, що слідчий суддя при розгляді клопотання встановив наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення та при цьому визнав не доведеними наявність ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України, однак застосував запобіжний захід всупереч вимог ч.3 ст.194 КПК України, відповідно до якої слідчий суддя, суд має право зобов'язати підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого органу державної влади, визначеного слідчим суддею, судом, якщо прокурор доведе обставини, передбачені пунктом 1 частини першої ст.194 КПК України, але не доведе обставини, передбачені пунктами 2 та 3 частини першої ст.194 КПК України.

Згідно п.4 ч.1 ст.411 КПК України судове рішення вважається таким, що не відповідає фактичним обставинам кримінального провадження, якщо висновки суду, викладені у судовому рішенні, містять істотні суперечності.

Також, істотні суперечності містяться в журналі судового засідання під час якого було ухвалено оскаржувану постанову. Так, в ньому вказано, що справу було розглянуто з участю захисника ОСОБА_4, ордер якого долучений до провадження (а.с.56), однак під час судового розгляду слово для виступу було надано іншому захиснику -ОСОБА_7, ордер якого відсутній. В порушення вимог п.4 ч.1 ст.108 КПК України в журналі судового засідання не відображено передані суду під час процесуальної дії документи та протоколи слідчих дій і додатки до них, які наявні у справі на аркушах 57-81, хоча зі змісту оскаржуваної ухвали слідує, що вони вивчалися слідчим суддею. В той же час, в обґрунтування доведеності підозри у вчиненні ОСОБА_3 кримінального правопорушення в ухвалі слідчим суддею наведені протокол огляду місця події, висновок експерта №1-1650/12 та протокол обшуку, які до матеріалів провадження не долучені і в журналі судового засідання огляд будь-яких інших документів, крім матеріалів справи, не відображено.

За змістом ч.3 ст.407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції апеляційний суд не вправі змінити ухвалу слідчого судді, а має право лише залишити ухвалу без змін або скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.

Враховуючи встановлені в судовому засіданні неповноту судового розгляду та невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження, колегія суддів приходить до висновку про необхідність скасування оскаржуваної ухвали та постановлення нової, відповідно до ч.3 ст.407 та ч.1 ст.409 КПК України.

Встановлено, що до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22 грудня 2012 року внесено відомості та розпочато кримінальне провадження №1201221001000583, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.296 КК України, за фактом застосування невідомою особою 22 грудня 2012 року близько 03 год. 00 хв. неподалік входу в нічний клуб "Бомба", що на вул. Бр.Гжицьких в м. Тернополі, з мотивів явної неповаги до суспільства, що виразилось у зневажливому ставленні до громадського порядку та існуючих у суспільстві загальновизнаних правил поведінки і моральності, та з особливою зухвалістю, яка виразилась у насильстві із заподіянням тілесних ушкоджень, пристрою вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії - предмету спеціально пристосованого для нанесення тілесних ушкоджень, і спричинення внаслідок цього ОСОБА_8 тілесних ушкоджень у вигляді проникаючого поранення лівої сідниці.

Під час досудового розслідування встановлені особи підозрюваного та потерпілих ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 та ОСОБА_12, які також 22 грудня 2012 року отримали тілесні ушкодження неподалік входу в нічний клуб "Бомба", що на вул Бр.Гжицьких, 3 в м. Тернополі внаслідок неправомірних дій ОСОБА_13 та ОСОБА_3

З матеріалів провадження слідує, що ОСОБА_3 підозрюється у скоєнні умисного кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.296 КК України, про підозру у вчиненні якого йому вручено повідомлення 10 січня 2013 року.

Обґрунтованість даної підозри в апеляційній скарзі не оспорюється і підтверджується зібраними у кримінальному провадженні і наданими суду доказами: показаннями потерпілих ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 та ОСОБА_12, протоколом впізнання потерпілим ОСОБА_12 особи ОСОБА_3 по фотознімках (а.с.10-45).

З матеріалів провадження слідує, що ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду від 2 січня 2012 року було встановлено, що ОСОБА_3 переховується від органів досудового розслідування і намагається уникнути відповідальності за скоєне, у зв'язку з чим було надано дозвіл на його затримання.

Таким чином, матеріалами провадження доведено існування ризиків, передбачених п.1 ч.1 ст. 177 КПК України, на які вказали слідчий та прокурор у клопотанні.

Долучену до матеріалів провадження виписку з наказу №2012-01 про службове відрядження ОСОБА_3 в період з 23 грудня 2012 року по 7 січня 2013 року колегія суддів оцінює критично оскільки цей наказ виданий 9 січня 2013 року, що свідчить про відсутність у ОСОБА_3 законних підстав для перебування у відрядженні у зазначений період.

В той же час, колегія суддів вважає не доведеним наявність ризиків, передбачених п.3,5 ч.1 ст.177 КПК України, на які вказують слідчий та прокурор, оскільки з наявних у матеріалах провадження письмових заяв потерпілих ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_8, ОСОБА_11 та ОСОБА_12 вбачається, що між ними і підозрюваним досягнуто примирення і заподіяні правопорушенням збитки їм відшкодовано, а тому немає підстав вважати, що на них в подальшому буде здійснюватися незаконний вплив. Наявний у матеріалах рапорт оперуповноваженого СКРТМВ від 27 грудня 2012 року, про те, що ОСОБА_3 характеризується як особа, яка підтримує соціальні зв'язки негативного характеру, не містить конкретних обставин, що підтверджували би такий висновок.

Матеріали провадження не містять також і достатніх відомостей, які би свідчили про ймовірність спроб підозрюваного вчинити інше кримінальне правопорушення, а також належного обґрунтування недостатності застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Відповідно до ч.4 ст.193 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

За наведених обставин, враховуючи, що в даному випадку доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_3 кримінального правопорушення та факт ухилення ним від явки до органів досудового слідства, а також не доведено існування ризиків, передбачених п.3 ч.1 ст.194 КПК України, беручи до уваги встановлені вивченням матеріалів провадження та при розгляді апеляції обставини про те, що ОСОБА_3 добровільно з'явився в органи досудового слідства 10 січня 2013 року, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, одружений, має, постійне місце проживання та роботи, позитивно характеризується за місцем праці, має на утриманні малолітнього сина, колегія суддів вважає необхідним застосувати до ОСОБА_3 більш м'який запобіжний захід ніж просить прокурор і обрати його у виді застави, яку внести на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Тернопільській області в грошовій сумі, визначеній відповідно до вимог ч.4, п.2 ч.5 ст.182 КПК України, в розмірі 91760 гривень, поклавши на нього визначені ч.5 ст.194 КПК України обов'язки.

З урахуванням наведеного, керуючись ст.ст. 177, 183, 194, 407, 409, 410, 411 Кримінального процесуального кодексу України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляцію старшого прокурора прокуратури міста Тернополя Гульовської О.Г. задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 10 січня 2013 року щодо ОСОБА_3 - скасувати.

Обрати щодо ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.296 КК України, запобіжний захід у вигляді застави, яка підлягає внесенню не пізніше п'яти днів з дня проголошення ухвали на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Тернопільській області в сумі 91760 гривень, про внесення якої надати документ, що це підтверджує, старшому слідчому Тернопільського УМВС України в Тернопільській області Вербовському М.Б., відмовивши у задоволенні клопотання цього слідчого про застосування до ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Роз'яснити ОСОБА_3 вимоги кримінального процесуального законодавства, що він не пізніше п'яти днів з дня обрання запобіжного заходу зобов'язаний внести або забезпечити внесення іншою фізичною чи юридичною особою коштів на відповідний рахунок та надати документ, що це підтверджує посадовій особі або органу, в провадженні яких перебуває кримінальне провадження. Невчинення зазначених дій у встановлений строк є підставою для розгляду питання про застосування щодо нього іншого запобіжного заходу. З моменту застосування запобіжного заходу у виді застави, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, ОСОБА_3 зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язків, невиконання яких тягне за собою наслідки, передбачені в разі невиконання обов'язків, пов'язаних із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

На підставі ст. 194 КПК України покласти на ОСОБА_3 такі обов'язки:

1) прибувати до старшого слідчого Тернопільського УМВС України в Тернопільській області Вербовського М.Б. за першою вимогою;

2) не відлучатися із міста Тернополя без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.

Роз'яснити ОСОБА_3, що в разі, якщо він, будучи належним чином повідомленим, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або порушить інші покладені на нього обов'язки, передбачені статтею 194 КПК України, застава звертається в дохід держави.

Ухвала апеляційного суду підлягає негайному виконанню після її оголошення і касаційному оскарженню не підлягає.

Судді:

Сарновський В.Я. Іващенко О.Ю. Крукевич М.Н.

підпис підпис підпис

з оригіналом згідно:

Суддя апеляційного суду

Тернопільської області В.Я. Сарновський