УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №0604/1-618/2012 Головуючий у 1-й інст. Комнацький

Категорія ст. 246 КПК Доповідач Прокопчук С. М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2013 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого - судді Прокопчука С.М.

суддів: Євстаф'євої Т.А., Заліщука М.С.

з участю:

прокурора Селюченко І.І.

захисників ОСОБА_1 та ОСОБА_2

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі кримінальну справу за апеляцією прокурора м. Житомира, який приймав участь у розгляді справи в суді першої інстанції на постанову Богунського районного суду м. Житомира від 16 листопада 2012 року.

в с т а н о в и л а:

зазначеною постановою, кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_3 за ст. 191 ч. 5, ст. 191 ч. 2 КК України, ОСОБА_4 за ст. 191 ч. 5, ст. 209 ч. 2, ст. 366 ч. 2 КК України, ОСОБА_5 за ст. 367 ч. 2 КК України, ОСОБА_6 за ст. 364 ч. 2, ст. 366 ч. 2 КК України, ОСОБА_7 за ст. 364 ч. 2, ст. 366 ч. 2 КК України, повернуто прокурору Житомирської області для організації додаткового розслідування.

Запобіжний захід щодо обвинувачених залишено без зміни -підписку про невиїзд.

Цією ж постановою відмовлено в задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_5 про звільнення його від кримінальної відповідальності за ст. 367 ч. 2 КК України та закриття справи на підставі Закону України «Про амністію у 2011 році».

Обґрунтовуючи прийняте рішення, суд першої інстанції послався на те, що у кримінальній справі належним чином не встановлено особу обвинуваченого, так постанова про притягнення обвинуваченого ОСОБА_3, та обвинувальний висновок містять посилання на співучасника злочину на прізвище ОСОБА_4 так і ОСОБА_4, хоча обвинуваченим у справі є особа на прізвище ОСОБА_4. Такі ж розбіжності містяться і ряді інших процесуальних документів, а відповідна постанова досудового слідства про усунення цих розбіжностей відсутня.

Також, суд в постанові зазначив, що в порушення вимог ст. 119 КПК України (в ред. 1960 р., далі КПК) справа містить ряд процесуальних документів, винесених не особою, яка прийняла справу до свого провадження, а іншими не уповноваженими на це особами.

Крім того, в порушення ст. 218 КПК слідчим не забезпечено право на захист обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 і їх захисників, та порушений порядок ознайомлення обвинувачених та захисників з матеріалами кримінальної справи.

Посилаючись на наведене, суд першої інстанції, дійшовши до висновку про те, що для усунення зазначених допущених порушень закону потрібно проводити слідчі дії, а викладені порушення є істотним та такими, що призвели до ущемлення права учасників процесу на ознайомлення у повному обсязі з матеріалами справи та порушенням їх права на захист, дані порушення закону неможливо усунути під час судового розгляду, що перешкодило призначенню справи до судового розгляду, направив справу прокурору Житомирської області для організації додаткового розслідування.

В апеляції прокурор, просить скасувати постанову суду першої інстанції, а справу направити на новий судовий розгляд. Мотивує це тим, що відповідно до матеріалів справи слідством, як встановлено особу обвинуваченого ОСОБА_4, так і пред'явлено йому обвинувачення. Також, посилаючись на матеріли справи, апелянт наголошує, що всі обвинувачені в передбаченому законом порядку ознайомлені з матеріалами справи. Вважає, що слідством не порушено вимоги ст. 119 КПК України, оскільки по даній справі, в зв'язку з особливою складністю була створена слідча група. Крім того, звертає увагу на те, що згідно з матеріалами справи обвинуваченим надавалась можливість для ознайомлення з матеріалами кримінальної справи в передбаченому законом порядку, однак захисником обвинуваченого ОСОБА_4 ОСОБА_2 та й самим обвинуваченим робилось все для умисного затягування виконання вимог ст. 218 КПК України. Аналогічні дії були і зі сторони обвинуваченого ОСОБА_3 та його захисника ОСОБА_1 Вважає, що слідчим виконані всі вимоги ст. 221 КПК України щодо розв'язання клопотань обвинуваченого ОСОБА_4 та його захисника при ознайомленні з матеріалами справи.

З огляду на наведене, апелянт наголошує на тому, що зазначені судом порушення вимог КПК України, під час досудового слідства по кримінальній справі, не є такими що перешкоджають суду призначити справу до судового розгляду, оскільки суд, за вимогою сторін має право надати на ознайомлення матеріали кримінальної справ, відповідно до ст. 255 КПК України, в разі виникнення необхідності, всі сторони у судовому розгляді мають право скористатися правами, які надані ст. ст. 261, 315-1 КПК України.

В запереченнях на апеляцію прокурора захисник ОСОБА_1, який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_3, просить апеляцію останнього залишити без задоволення, а постанову Богунського районного суду м. Житомира від 16.11.2012 р. залишити без змін. Свої вимоги обґрунтовує тим, що суд правомірно прийшов до висновку, що під час провадження досудового слідства були допущені суттєві порушення вимог КПК, без усунення яких справа не може бути призначена до судового розгляду, оскільки допущені порушення свідчать про істотні порушення прав учасників процесу при провадженні досудового слідства, ознайомленні з матеріалами справи та порушення їх права на захист.

Заслухавши доповідь судді, прокурора, який підтримав свою апеляцію, з наведених в ній мотивів, захисників ОСОБА_1 та ОСОБА_2, які просили залишити постанову суду першої інстанції без змін, перевіривши вирок суду в межах ст. 365 КПК України, колегія суддів вважає, що апеляція прокурора підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно вимог ст. 246 КПК України при попередньому розгляді справи суддя з власної ініціативи чи клопотання прокурора, обвинуваченого, його захисника чи законного представника, потерпілого, позивача, відповідача або їх представників своєю постановою повертає справу на додаткове розслідування у випадках коли під час порушення справи, провадження дізнання або досудового слідства були допущені такі порушення вимог КПК України, без усунення яких справа не може бути призначена до судового розгляду.

Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 11 лютого 2005 р. № 2 «Про практику застосування судами України законодавства, що регулює повернення кримінальних справ на додаткове розслідування», кримінальна справа у будь-якому разі не може бути призначена до судового розгляду, якщо вона не була порушена або порушена некомпетентною особою, її розслідування провадила не уповноважена на те особа, було порушено вимоги КПК про обов'язковість пред'явлення обвинувачення і матеріалів розслідування для ознайомлення, при провадженні дізнання чи досудового слідства, було порушено право обвинуваченого на захист.

На думку колегії суддів, суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку, що під час провадження досудового слідства були допущені порушення вимог КПК, без усунення яких справа не може бути призначена до судового розгляду, оскільки допущені досудовим слідством порушення закону, свідчать про істотні порушення прав учасників процесу при провадженні досудового слідства, ознайомленні з матеріалами справи та порушення їх права на захист.

Колегія суддів погоджується з висновком суду про направлення даної справи на прокурору на додаткове розслідування, оскільки для усунення зазначених в постанові суду допущених слідством порушень закону, потрібно проводити слідчі дії, а вказані порушення є істотним та такими, що призвели до ущемлення права учасників процесу на ознайомлення у повному обсязі з матеріалами справи та порушенням їх права на захист, які неможливо усунути під час судового розгляду.

Як убачається з протоколу пред'явлення обвинуваченому матеріалів справи, ОСОБА_6 пред'являлись матеріали справи у 18 томах та зазначено, що з ними він ознайомився згідно графіку, однак такий графік у справі відсутній, а у вказаному протоколі час, протягом якого обвинувачений знайомився з матеріалами справи не зазначений, що є порушенням вимог ст. 220 КПК України. Також, як вбачається з протоколу, слідчий ознайомив обвинуваченого лише з 71 аркушем тому № 18, тобто не всіма наявними у справі на час пред'явлення матеріалів справи документами (т. 18 а. с. 78). Це ж стосується і ознайомлення з справою обвинуваченим ОСОБА_7 (т. 18 а. с. 76), ОСОБА_5 (т. 18 а.с.80). Знову ж таки, ці ж обвинувачені не ознайомлені з протоколами на а. с. 81-83,143 у томі 18, які складалися 25.09.2012 року, тобто ще до оголошення обвинуваченим про закінчення слідства та ОСОБА_5 з наявними у справі матеріалами слідства на а. с. 84-97 у томі 18 до часу його ознайомлення, яке відбулося 02.10.2012 року.

Також, в порушення вимог ст. 218 КПК України, обвинуваченому ОСОБА_4 на його вимогу надати копії опису матеріалів справи слідчим було не надано (т. 18 а. с. 83). Хоча, справа і містить протокол пред'явлення обвинуваченому ОСОБА_4 і його захиснику матеріалів справи від 02 жовтня 2012 року (т. 18 а. с. 118), однак пред'явлено для ознайомлення лише 71 аркуш з 117 аркушів тому № 18, що свідчить про те, що матеріали було пред'явлено у не підшитому та не пронумерованому вигляді, як стверджує захисник обвинуваченого ОСОБА_2.

Окрім того, в порушення вимог ст. 221 КПК України слідчим не дотримано встановленого порядку розв'язання клопотань, заявлених при ознайомленні з матеріалами справи.

Так, відповідно до ст. 221 КПК України слідчий, склавши мотивовану постанову про відмову задовольнити клопотання, оголошує її обвинуваченому і захисникові. Однак слідчим ці вимоги не виконано, а на адресу обвинуваченого ОСОБА_4 листом направлено постанову про відмову у задоволенні його клопотання. При цьому, його захиснику постанова про відмову в задоволенні заявленого клопотання не оголошена та листом не направлялась, що також є порушенням права обвинуваченого на захист. (т. 18 а. с. 97,98).

Таке ж порушення вимог ст. 221 КПК України допущено і при розв'язанні клопотання захисника ОСОБА_2, поданого в інтересах підзахисного ОСОБА_4, за результатами розгляду якого постанова про відмову у задоволенні клопотання не оголошена цим учасникам процесу, а копія постанови направлена лише ОСОБА_2 без повідомлення про це та без вручення копії постанови обвинуваченому. (т. 18 а. с. 135-142).

Аналогічні порушення досудовим слідством допущені при виконанні вимог ст. ст. 218-220 КПК України щодо обвинуваченого ОСОБА_3 та його захисника ОСОБА_1 (т. 18 а. с. 144-154).

У графіках ознайомлення з матеріалами справи в порушення вимог ст. 220 КПК України відсутні відомості про кількість томів та аркушів, які були пред'явлені для ознайомлення, даних, протягом якого часу проходило ознайомлення із справою і які клопотання були заявлені обвинуваченим та його захисником, не враховано слідством те, що з наданих семи днів на ознайомлення з матеріалами справи у 18 томах, два дні є вихідними.

Також, у матеріалах справи відсутні офіційні дані про те, що слідчий повідомив ОСОБА_3 та ОСОБА_1 про наявність постанови суду про встановлення строків для ознайомлення з матеріалами справи і ухвалами про скасування цієї постанови апеляційним судом.

Окрім того, досудовим слідством не звернуто увагу на те, що ухвалами апеляційного суду Житомирської області від 23 жовтня 2012 року постанови Корольовського районного суду м. Житомира про встановлення строку на ознайомлення обвинувачених ОСОБА_4, ОСОБА_3 та їх захисників з матеріалами кримінальної справи, скасовано, тобто фактично строки ознайомлення з матеріалами справи обвинуваченим не встановлено, вони залишились не ознайомлені належним чином з матеріалами кримінальної справи, оскільки ознайомились лише з частиною справи, так як були обмежені в ознайомленні самим досудовим слідством.

З огляду на наведене, висновок суду про неналежне виконання слідством вимог ст. ст. 218-220 КПК України, яке позбавило обвинувачених та їх захисників реалізувати забезпечені законом їх права при ознайомленні з матеріалами справи, передбачені ст. ст. 218-222 КПК України, у тому числі право про заявлення клопотань та доповнень, подання доказів, оскарження дій та рішень слідчого і прокурора, на думку колегії суддів, є вірним.

З урахуванням наведеного, висновок суду про незаконність і неправильність досудового слідства є обґрунтованим та правильним, і відповідно підтверджується наявними матеріалами кримінальної справи, тобто колегія суддів не вбачає підстав для скасування постанови суду.

Зазначене в постанові суду першої інстанції, що у справі належним чином не встановлено особу обвинуваченого: постанова про притягнення як обвинуваченого ОСОБА_3, як і обвинувальний висновок містить посилання на співучасника вчинення злочину на прізвище як ОСОБА_4 так і ОСОБА_4 у той час, як обвинуваченим у справі вказана особа на прізвище ОСОБА_4 (т. 18 а. с. 32, 240), і такі самі розбіжності щодо даних особи ОСОБА_4 містяться і в ряді інших процесуальних документів, без уточнення прізвища цієї особи, у тому числі і протокол пред'явлення обвинуваченому матеріалів справи (т. 16 а. с. 96, 100, 101, т. 18 а. с. 118, 141) на думку колегії суддів може бути усунуте, як досудовим слідством під час додаткового слідства так і судом без направлення справи на додаткове розслідування.

Окрім того, на думку колегії суддів, є помилковим твердження суду в постанові суду на те, що під час провадження досудового слідства слідчими, що входили в слідчо-оперативну групу, було порушено вимоги ст. 119 КПК України, однак як видно з матеріалів справи, слідчі діяли в межах передбачених законом.

Беручи до уваги вищенаведене, керуючись ст.ст. 365, 366, 382 КПК України колегія суддів, -

у х в а л и л а:

апеляцію прокурора м. Житомира залишити задовольнити частково.

Постанову Богунського районного суду м. Житомира від 16 листопада 2012 року про направлення кримінальної справи за обвинуваченням ОСОБА_3 за ст. 191 ч. 5, ст. 191 ч. 2 КК України, ОСОБА_4 за ст. 191 ч. 5, ст. 209 ч. 2, ст. 366 ч. 2 КК України, ОСОБА_5 за ст. 367 ч. 2 КК України, ОСОБА_6 за ст. 364 ч. 2, ст. 366 ч. 2 КК України, ОСОБА_7 за ст. 364 ч. 2, ст. 366 ч. 2 КК України, прокурору Житомирської області для проведення додаткового розслідування змінити.

Вважати, що кримінальну справу щодо вказаних осіб, направлено прокурору Житомирської області для організації додаткового розслідування - зі стадії виконання слідчим вимог ст.ст. 218-220 КПК України, ознайомлення обвинувачених і їх захисників з матеріалами кримінальної справи та вирішення заявлених клопотань.

В решті постанову суду залишити без змін.

Судді :