Справа № 22-ц-6712/12 Головуючий у І інстанції Кравець О.А.
Провадження № 22-ц/780/330/13 Доповідач у 2 інстанції Кашперська Т.Ц.
Категорія 22 23.01.2013
_______________________________________________________________________________
РІШЕННЯ
Іменем України
22 січня 2013 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:
головуючого судді Яворського М.А.,
суддів Кашперської Т.Ц., Фінагєєва В.О.,
за участю секретаря Цицюрського А.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційного суду Київської області цивільну справу за апеляційною скаргою Відкритого акціонерного товариства «Кашперівський бурякорадгосп»на рішення Тетіївського районного суду Київської області від 19 жовтня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Відкритого акціонерного товариства «Кашперівський бурякорадгосп», третя особа Управління держкомзему у Тетіївському районі про витребування земельної ділянки,
заслухавши доповідь судді, перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів, -
в с т а н о в и л а :
У серпні 2012 року позивач ОСОБА_2 звернувся до суду із вказаним позовом, мотивуючи вимоги тим, що як колишній співвласник земель колективної власності ВАТ «Кашперівський бурякорадгосп»має право власності на земельну ділянку пл. 2,3069 га. для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на підставі державного акту про право власності на земельну ділянку від 25 червня 2007 року, на даний час його земельною ділянкою користується відповідач. Вказує, що між ним та відповідачем було підписано договір оренди належної йому земельної ділянки на п'ять років, у обох сторін примірник договору відсутній, договір має державну реєстрацію від 19 січня 2009 року за № 040933400016. Вважає спірний договір неукладеним, оскільки сторонами не досягнуто згоди з усіх істотних умов договору оренди землі, відтак відповідач користується його земельною ділянкою без достатньої правової підстави і він має право повернення від відповідача безпідставно набутого майна. Просив витребувати від ВАТ «Кашперівський бурякорадгосп»належну йому земельну ділянку та скасувати державну реєстрацію договору оренди від 19 січня 2009 року.
Рішенням Тетіївського районного суду Київської області від 19 жовтня 2012 року позов ОСОБА_2 задоволено, витребувано від ВАТ «Кашперівський бурякорадгосп»належну ОСОБА_2 земельну ділянку та скасовано державну реєстрацію договору оренди даної земельної ділянки від 19 січня 2009 року за № 040933400016.
Відповідач ВАТ «Кашперівський бурякорадгосп», не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення Тетіївського районного суду Київської області від 19 жовтня 2012 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ст. 214 ЦПК України рішення має відповідати в тому числі на такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 3) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Зазначеним вимогам закону рішення суду першої інстанції не відповідає.
Задовольняючи позов ОСОБА_2 про витребування земельної ділянки, суд першої інстанції обґрунтовував свої висновки тим, що укладений між сторонами договір оренди землі не містить істотних умов договору, передбачених ст. 15 Закону України «Про оренду землі», крім того в договорі відсутня передбачена законом інформація про об'єкт оренди, а відтак договір не є укладеним і не породжує для його сторін прав і обов'язків. За таких обставин ВАТ «Кашперівський бурякорадгосп»користується спірною земельною ділянкою без достатніх правових підстав, а тому земельна ділянка відповідно до вимог ст. ст. 1212-1213 ЦК України підлягає поверненню позивачу для захисту його прав.
Проте колегія суддів не може погодитися з такими висновками суду, оскільки вони зроблені за неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, та в результаті порушення та неправильного застосування судом норм матеріального та процесуального права.
Із матеріалів справи колегія суддів вбачає, що позивач є власником розташованої на території Кашперівської сільської ради Тетіївського району Київської області земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,3069 га. на підставі державного акту про право власності на земельну ділянку сері ЯЕ № 100755 від 25 червня 2007 року.
Також судом встановлено, що між позивачем і відповідачем було укладено договір оренди землі, за умовами якого предметом договору оренди є земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,3069 га, належна позивачу. Договір оренди землі укладений строком на 5 років і зареєстрований 19 січня 2009 року за № 040933400016.
Вказані обставини підтверджуються наявними у справі доказами.
Згідно із ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу.
Відповідно ч. 2 ст. 15 Закону України «Про оренду землі», відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.
Разом із тим, дійшовши висновку, що договір оренди землі не містить істотних умов договору і є неукладеним, суд не дав належну оцінку приписам ч. 2 ст. 15 Закону України «Про оренду землі», яка чітко визначає спосіб захисту прав особи, що бажає припинити правовідносини оренди і повернути земельну ділянку у зв'язку із відсутністю у договорі оренди істотних умов.
Крім того, вирішуючи спір, суд застосував норми закону, а саме статті 1212, 1213 ЦК України, які врегульовують питання набуття майна без достатньої правової підстави і не стосуються спірних правовідносин між сторонами. З матеріалів справи вбачається, що відповідач ВАТ «Кашперівський бурякорадгосп»орендує земельну ділянку на підставі договору оренди, який належним чином зареєстрований. Даний договір не розірваний та не визнаний недійсним, що свідчить про наявність відповідних правових підстав у відповідача для користування ділянкою.
Зазначені вище порушення, які допустив суд першої інстанції, призвели до неправильного вирішення спору.
Вирішуючи спір в межах заявлених вимог, колегія суддів вважає, що позов ОСОБА_2 не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Спірні правовідносини регулюються Законом України «Про оренду землі»в редакції, чинній на час укладення договору оренди між сторонами.
Згідно ч. 1 ст. 15 Закону України «Про оренду землі»істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін.
Згідно ч. 1 ст. 15 Закону України «Про оренду землі»невід'ємною частиною договору оренди землі є: план або схема земельної ділянки, яка передається в оренду; кадастровий план земельної ділянки з відображенням обмежень (обтяжень) у її використанні та встановлених земельних сервітутів; акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості); акт приймання-передачі об'єкта оренди; проект відведення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Законом.
Згідно ч. 2 ст. 15 Закону України «Про оренду землі»відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права, визнання правочину недійсним, припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення, примусове виконання обов'язку в натурі, зміна правовідношення, припинення правовідношення, відшкодування збитків, відшкодування моральної шкоди, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади чи місцевого самоврядування. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
За змістом даної норми власник порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права, який, як правило, визначається спеціальним законом (ЦК України чи іншим актом цивільного законодавства), що регламентує конкретні цивільні правовідносини чи договором.
З огляду на те, що ч. 2 ст. 15 Закону України «Про оренду землі»чітко визначає спосіб судового захисту прав особи, яка бажає повернути ділянку у зв'язку із відсутністю у договорі оренди землі істотних умов, а саме - шляхом визнання правочину недійсним та застосування наслідків його недійсності, передбачених ст. 216 ЦК України, то вимоги ОСОБА_2 про витребування ділянки як набутої відповідачем без достатніх підстав задоволенню не підлягають, оскільки не ґрунтуються на вимогах закону.
Колегія суддів не приймає до уваги як необґрунтовані посилання позивача на те, що договір оренди є неукладеним. В силу ч. 1 ст. 210 ЦК України та ч. 1 ст. 20 Закону України «Про оренду землі»договір оренди землі підлягає державній реєстрації і виходячи зі змісту статей 210, 640 ЦК України та ст. 18 Закону України «Про оренду землі»є укладеним з моменту його державної реєстрації. Як вказувалося вище, укладений між сторонами договір оренди у встановленому законом порядку зареєстрований і до державного реєстру земель внесений відповідний запис, отже договір оренди є укладеним.
Крім того, судом першої інстанції при ухваленні рішення про скасування державної реєстрації не було взято до уваги тих обставин, що відповідачем по справі може бути виключно особа, якою порушено, не визнано, оспорено права, свободи, інтереси позивача. Оскільки предметом спору в цій частині є скасування державної реєстрації, яка відповідачем ВАТ «Кашперівський бурякорадгосп»не проводилася, то відповідно ним і не було вчинено будь-яких дій, які порушили або могли порушити права, свободи, інтереси позивача шляхом державної реєстрації договору оренди.
За таких обставин рішення суду першої інстанції ухвалене за неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи та зроблені із порушенням та неправильним застосуванням судом норм матеріального та процесуального права, що відповідно до вимог ст. 309 ЦК України підставами для його скасування із ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -
в и р і ш и л а :
Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Кашперівський бурякорадгосп»задовольнити.
Рішення Тетіївського районного суду Київської області від 19 жовтня 2012 року скасувати та ухвалити нове рішення.
Відмовити ОСОБА_2 в позові до Відкритого акціонерного товариства «Кашперівський бурякорадгосп», третя особа Управління держкомзему у Тетіївському районі про витребування земельної ділянки.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий : Яворський М.А.
Судді : Кашперська Т.Ц.
Фінагєєв В.О.