ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

_______________________________________________

_______________________________________________________________________________

Головуючий у 1-й інстанції: Ємельянова Л.В.

Суддя-доповідач:Зарудяна Л.О.

УХВАЛА

іменем України

"26" вересня 2012 р. Справа № 2-а-1141/11

Житомирський апеляційний адміністративний суду складі колегії:

головуючого судді Зарудяної Л.О.

суддів: Кузьменко Л.В.

Пасічник С.С.,

розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Здолбунівської райдержаднімістрації Рівненської області на постанову Здолбунівського районного суду Рівненської області від "03" лютого 2012 р. у справі за позовом ОСОБА_4 до Управління праці та соціального захисту населення Здолбунівської райдержаднімістрації Рівненської області про визнання бездіяльності протиправною і зобов'язання вчинити дії ,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Здолбунівського районного суду Рівненської області від 03.02.2012 року позов задоволено.

Визнано неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення Здолбунівської районної державної адміністрації Рівненської області (далі - УПСЗН) щодо відмови у проведенні перерахунку і виплаті ОСОБА_4 допомоги на оздоровлення за 2011 рік відповідно до статті 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та зобов"язано відповідача нарахувати і виплатити ОСОБА_4 як інваліду 2 групи, захворювання якого пов"язане з наслідками Чорнобильської катастрофи, щорічну допомогу на оздоровлення за 2011 рік у розмірі п"яти мінімальних заробітних плат, відповідно до статті 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", виходячи з мінімального розміру пенсії за віком, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування" з врахуванням виплачених сум.

В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вказану постанову.

Згідно ч.1 ст.195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Встановлено, що позивач знаходиться на обліку в УПСЗН як пенсіонер, потерпілий внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, є інвалідом другої групи.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на соціальний захист визначені Законом № 796-XII "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Відповідно до ст.48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" щорічна допомога на оздоровлення (для інвалідів 2-ї групи) виплачується у розмірі 5 мінімальних заробітних плат за місцем проживання громадян органами соціального захисту населення.

Позивачу, всупереч зазначеної норми, щорічну допомогу на оздоровлення виплачено у значно меншому розмірі.

Розрахунок виплати позивачу, передбаченої ст.48 Закону, визначався згідно постанови Кабінету Міністрів України № 562 від 12.07.2005 року. Зазначеною постановою, всупереч вимогам Закону, який встановлює розмір доплати як величину, кратну відносно до розміру мінімальної заробітної плати або пенсії, визначеної Законом на час здійснення виплати, установлено конкретний розмір такої доплати в твердій грошовій сумі.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з положеннями частини четвертої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що при визначенні розміру щорічної допомоги на оздоровлення застосуванню підлягає саме стаття 48 Закону, а не постанова КМУ за №562 від 12.07.2005 р., яка істотно звужує обсяг встановлених законом прав.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду і не впливають на правильність прийнятого судового рішення. Постанову прийнято з додержанням вимог матеріального та процесуального права, підстави для її скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 197,198, 200, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Здолбунівської райдержаднімістрації Рівненської області залишити без задоволення, а ухвалу Здолбунівського районного суду Рівненської області від "03" лютого 2012 р. без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту її постановлення і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Л.О. Зарудяна

судді: Л.В. Кузьменко С.С. Пасічник

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу ОСОБА_4 АДРЕСА_2

3- відповідачу Управління праці та соціального захисту населення Здолбунівської райдержаднімістрації Рівненської області вул.Приходька,1,м.Здолбунів,Рівненська область,35705