Справа № 1990/11-471/12Головуючий у 1-й інстанції Малярчук В.В.

Провадження № 11/789/14/13 Доповідач - Стадник О.Б.

Категорія - ч.1 ст.115 КК України

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 січня 2013 р. Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:

Головуючого - Стадника О.Б.

Суддів - Демченко О. В., Подковського О. А.,

з участю прокурора -Бурлаки Г.В.

захисника - ОСОБА_1

засудженого -ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі справу за апеляціями засудженого ОСОБА_2 та його захисника ОСОБА_3 на вирок Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 12 листопада 2012 року, -

в с т а н о в и л а :

Цим вироком:

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець с. Бурканів Теребовлянського району, житель АДРЕСА_1, громадянин України, з середньою освітою, пенсіонер, не судимий

засуджений за ч.1 ст 115 КК України до 9 років позбавлення волі.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_4 до вступу вироку в законну силу залишено попередній -тримання під вартою. Строк відбування покарання рахується з 28 лютого 2012 року.

Згідно вироку суду, 26 лютого 2012 року близько 19 години засуджений ОСОБА_2, знаходячись на подвір'ї власного господарства, що по АДРЕСА_1 перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, побачив свого сусіда ОСОБА_5, який знаходився біля будинку АДРЕСА_2 у тому ж населеному пункті та дивився в сторону його господарства. Вважаючи, що ОСОБА_5 тривалий час підтримує з його колишньою дружиною ОСОБА_6 стосунки інтимного характеру та виглядає саме її, засуджений ОСОБА_2, ревнуючи колишню дружину, вирішив помститись ОСОБА_5 за його поведінку, позбавивши його життя. З метою вбивства ОСОБА_5, засуджений ОСОБА_2 взяв кухонний ніж з духовки газової плити, яка знаходилася у приміщенні літньої кухні його домоволодіння та вийшов з господарства на дорогу, після чого направився до воріт будинку АДРЕСА_2 де в цей час знаходився ОСОБА_5 Для того, щоб відволікти увагу ОСОБА_5 та наблизитись на зручну для нанесення удару ножем відстань, засуджений ОСОБА_2 вступив з ОСОБА_5 у словесний конфлікт, під час якого звинуватив його в неформальних відносинах інтимного характеру з його колишньою дружиною. На це ОСОБА_5 відповів засудженому ОСОБА_2 з насмішкою та виражаючись образливими нецензурними словами, що вивело засудженого ОСОБА_7 з рівноваги. Під час конфлікту, реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на протиправне позбавлення життя ОСОБА_5, з мотиву помсти останньому за його зухвалу поведінку під час сварки та з мотиву ревнощів за аморальну поведінку ОСОБА_5 з його колишньої дружиною, засуджений ОСОБА_2, даючи звіт своїм діям та керуючи ними, умисно, протиправно наніс удар кухонним ножем, який тримав у правій руці, в ділянку живота ОСОБА_5 з метою позбавлення життя останнього, усвідомлюючи, що в результаті цього може, настати його смерть та бажаючи цього, у наслідок чого спричинив ОСОБА_5 проникаючого поранення живота, що призвело до настанням його смерті. Згідно висновку експерта № 145-133 від 12 квітня 2012 року смерть ОСОБА_5 настала внаслідок проникаючого поранення живота з ушкодженням печінки, яке супроводжувалося внутрішньочеревною та зовнішньою кровотечею та ускладнилося розвитком масивної крововтрати. Після чого, довівши свій умисел до кінця, засуджений ОСОБА_2 розвернувся і направився у бік свого господарства, де у приміщенні літньої кухні сховав знаряддя злочину кухонний ніж, яким завдав смертельного удару ОСОБА_5 у духовку газової плити та ліг спати.

В апеляції захисник ОСОБА_1 просить вирок суду щодо засудженого ОСОБА_2 змінити внаслідок невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи. Зокрема, суд помилково не взяв до уваги доказів інтимних стосунків між потерпілим ОСОБА_5 та дружиною засудженого ОСОБА_2, що принижували його честь і гідність упродовж багатьох років. Крім того, суд не врахував того, що потерпілий тяжко образив засудженого ОСОБА_2 безпосередньо перед нанесенням ним удару ножем. Тому він наніс удан ножем ОСОБА_5, перебуваючи в стані сильного душевного хвилювання, що виник у нього раптово внаслідок систематичного глузування та збиткування, тяжкої образи з боку потерпілого. Висновки амбулаторної судово-психіатричної експертизи засудженого ОСОБА_2, проведеної за матеріалами досудового слідства, є неповними. Суд помилково послався на них у вироку і безпідставно відмовив у клопотанні про призначення додаткової судової психолого-психіатричної експертизи. Вважає, що суд невірно кваліфікував дії засудженого ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 115 КК України та просить їх перекваліфікувати та застосувати закон про менш тяжкий злочин.

В апеляції та доповненні до неї засуджений ОСОБА_2 просить вирок суду щодо нього змінити, перекваліфікувати його дії з ч.1 ст. 115 КК України на ст. 116 КК України, мотивуючи поверховим розглядом справи судом та невірною оцінкою доказів у справі, невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи. Суд не вжив всіх заходів до повного, об'єктивного та всебічного дослідження обставин справи. Зокрема, суд не врахував того, що потерпілий ОСОБА_5 підтримував інтимні стосунки з його дружиною, чим систематично знущався над ним та тяжко образив, що призвело до його сильного душевного хвилювання. Суд не звернув уваги на те, що судово-психіатрична експертиза у справі проведена з порушенням кримінально-процесуального законодавства і відмовив у клопотанні про проведення повторної експертизи.

Крім того, суд невірно визначив початок строку відбування йому покарання з 28 лютого 2012 року у той час коли його було затримано працівниками міліції 26 лютого 2012 року.

Заслухавши доповідача - суддю апеляційного суду,

в судових дебатах;

-прокурора, який просить вирок суду залишити без змін, а апеляції без задоволення,

-захисника ОСОБА_1, який просить вирок суду змінити, а дії засудженого ОСОБА_2 перекваліфікувати та застосувати закон про менш тяжкий злочин,

в судових дебатах та останньому слові засудженого ОСОБА_2, який просить, вирок суду змінити, перекваліфікувати його дії з ч. 1 ст. 115 КК України на ст. 116 КК України та призначити покарання не пов'язане з позбавленням волі,

перевіривши матеріали кримінальної справи, обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що вони задоволенню не підлягають, виходячи з наступного:

Висновок суду про доведеність вини засудженого ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого йому злочину відповідає фактичним обставинам справи, підтверджений зібраними у встановленому порядку доказами, які досліджені у судовому засіданні, належно оцінені судом і детально викладені в вироку.

Так, визнаючи засудженого ОСОБА_2 винним за ч. 1 ст. 115 КК України суд у числі інших доказів обґрунтовано взяв до уваги:

-показання на досудовому слідстві та на початку судового слідства засудженого ОСОБА_2, який стверджував, що 26 лютого 2012 року, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння з ревнощів наніс удар ножем потерпілому ОСОБА_5,

- показання в судовому засіданні та під час досудового слідства потерпілої ОСОБА_8, яка ствердила, що 26 лютого 2012 року вранці її чоловік ОСОБА_5 знаходився вдома, та лежав на ліжку. Близько 17 години вона разом з дочкою та зятем поїхали на кладовище в с.Налужжя Теребовлянського району, а чоловік залишився в будинку та спав. З кладовища вони повернулись близько 19 год. і виявили за декілька метрів від вхідних дверей у будинок в напівсидячому стані, спертим на стіну мертвим свого чоловіка ОСОБА_5 зі слідами крові на одязі.

Між засудженим ОСОБА_2 та її чоловіком ОСОБА_5 були неприязнені відносини, оскільки останній підтримував близькі стосунки інтимного характеру з дружиною ОСОБА_2 - ОСОБА_6 Між чоловіками постійно були сварки і засуджений ОСОБА_2 час від часу погрожував ОСОБА_5 фізичною розправою. Засуджений ОСОБА_2 з цих причин постійно влаштовував сімейні скандали з дружиною і декілька разів протягом останніх років бив ОСОБА_5 руками та ногами ногами. (а.с. 109-111 т.1)

-показання свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_10, які ствердили, що 26 лютого 2012 року о 17 годині разом з ОСОБА_8 поїхали в с. Налужжя, а повернулися додому приблизно о 19 год. Коли заїхали на подвір'я то побачили за декілька метрів від вхідних дверей у будинок в напівсидячому стані, спертим на стіну тестя ОСОБА_5 Обличчя його було неприродно білого кольору. Пульс на сонній артерії ОСОБА_5 був дуже слабким, майже не відчувався. На светрі ОСОБА_5 спереду в ділянці живота виявили сліди крові та розріз, а на тілі в області живота рану. Тоді стало зрозуміло, що ОСОБА_11 хтось підрізав, а тому одразу зателефонували і викликали швидку медичну допомогу та міліцію. (а.с. 112-113, 114-115 т. 1)

-показання свідка ОСОБА_6, яка ствердила, що є колишньою дружиною засудженого ОСОБА_2 і проживає з ним в одному господарству в смт. Дружба, проте в різних житлових приміщеннях. Засуджений ОСОБА_2 ревнував її до сусіда ОСОБА_5, проте будь-яких стосунків вона із вказаним чоловіком не підтримувала. Між засудженим ОСОБА_2 та потерпілим ОСОБА_5 з цього приводу часто виникали конфлікти під час яких її колишній чоловік застосовував фізичне насильство до сусіда. Близько 17 години 26 лютого 2012 року вона бачила свого чоловіка вдома у літній кухні. Він лежав на ліжку. Коли вона разом із внучкою ОСОБА_12 у справах зайшли у літню кухню, засуджений ОСОБА_2 почав образливо говорити до неї, висловлюючись нецензурною лексикою. Тоді вона разом із внучкою пішли до себе в будинок, зачинили вхідні двері на ключ, та почали вечеряти. Через деякий час, коли вона дивилась у вікно, то побачила, що засуджений ОСОБА_2 уже був вдягнений в куртку і виходив з подвір'я на дорогу. Куди саме він направився їй невідомо. Згодом він повернувся, подивився в напрямку господарства потерпілого ОСОБА_5, спустив з прив'язі собаку, пішов у літню кухню і виключив там світло. Цього ж дня до неї прийшли працівники міліції, від яких вона дізналась, що сусіду ОСОБА_5 заподіяно ножове поранення від якого той помер на місці. (а.с. 126-131 т.1)

-показання свідка ОСОБА_13, яка ствердила, що її двоюрідний брат засуджений ОСОБА_2 26 лютого 2012 року близько 13 години приїхав до неї щоб поздоровити її чоловіка з днем народження, яке відбулося 25 лютого 2012 року в суботу. Вони утрьох випили одну пляшку 0,5 л. горілки. Десь о 14 год. брат зібрався їхати додому в смт. Дружба, пояснивши, що йому потрібно обійти господарство і пішов на автобус. З колишньою дружиною засуджений ОСОБА_2 проживав в одному господарстві, але в різних будинках. Вони весь час сварилися, навіть інколи доходило до бійки. Засуджений ОСОБА_2 переважно сварився з колишньою дружиною, оскільки та йому зраджувала. (а.с. 119-121 т.1)

Крім того вина засудженого ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого йому злочину підтверджується іншими доказами, а саме:

-протоколом огляду місця події в якому зафіксовано обстановку на місці вчинення злочину у господарстві потерпілого ОСОБА_5, що по АДРЕСА_2 де виявлено труп ОСОБА_5 та вилучено одяг зі слідами крові. (а.с. 14-55 т.1)

-протоколом огляду господарства засудженого ОСОБА_2, що по АДРЕСА_1 де виявлено та вилучено знаряддя вчинення злочину - кухонний ніж. (а.с.58-72 т.1)

-протоколом відтворення обстановки та обставин події злочину з участю засудженого ОСОБА_2 під час якого він відтворив обставини умисного вбивства потерпілого ОСОБА_5 та показав яким чином 26 лютого 2012 року взяв з літньої кухні свого господарства кухонний ніж, направився до господарства потерпілого ОСОБА_5, біля воріт якого умисно наніс йому удар ножем в живіт, спричинивши смерть. (а.с.224-227 т.1)

-висновком експерта № 145-133 від 12 квітня 2012 року, згідно якого смерть ОСОБА_5 настала внаслідок проникаючого поранення живота з ушкодженнями печінки, яке супроводжувалося внутрішньочеревною та зовнішньою кровотечею та ускладнилося розвитком масивної крововтрати. Судячи із розвитку трупних явищ смерть ОСОБА_5 настала приблизно за 16-18 годин до розтину його трупа.

Між спричиненням ОСОБА_5 проникаючого поранення живота та настанням його смерті існує прямий причинно-наслідковий зв'язок.

Поранення у вигляді рани епігастральної ділянки подовжується раневим каналом, що проходить крізь передню черевну стінку, подовжується розрізом клітковини на рівні шлунково-товсто-кишкової зв'язки та рановим каналом у лівій долі печінки, де і закінчується - виникло прижиттєво, незадовго до настання смерті і за ознакою небезпеки для життя в момент заподіяння належить до тяжких тілесних ушкоджень.

Вказане проникаюче поранення живота заподіяне одноразовою колюче-ріжучою дією гострого предмета з властивостями леза і спинки, що відповідає клинку ножа.

Заподіяння проникаючого поранення живота у ОСОБА_5 за обставин, на які вказував у своїх показаннях засуджений ОСОБА_2 у протоколах допиту і відтворення обстановки та обставин події злочину від 28 лютого .2012 року при нанесенні удару клинком ножа в ділянку живота в напрямку спереду дозаду і дещо знизу догори, коли ОСОБА_5 і ОСОБА_2 знаходилися обличчям один до одного, не виключається. ( а.с. 5-15 т.2)

-висновком експерта №69 від 12.04.2012 року, згідно якого на поверхні клинка, вилученого у справі ножа, знайдено мікрозалишки крові, видову належність якої встановити не вдалось через її мізерну кількість.(а.с.47-49 т.2)

-висновком експерта №30 від 09.04.2012 року, згідно якого на предметах одягу ОСОБА_5 (переди светра, тільняшки і майки у середньоцентральній третині та ліва пола сорочки в середній третині) виявлено по одному пошкодженню, які по локалізації і напрямі збігаються між собою у шарах одягу та з відповідним тілесним ушкодженням (проникаюче поранення живота у лівій частині епігастральної ділянки з пошкодженням печінки) і спричинені одноразовою колючо-ріжучою дією гострого предмету з властивостями леза та спинки, що притаманно типовому клинку ножа.

В момент спричинення пошкоджень на предметах одягу і відповідного тілесного ушкодження клинок ножа діяв під деяким кутом в напрямі лівої частини епігастральної ділянки живота ОСОБА_5 - спереду назад знизу вверх і дещо зліва направо при оберненому вниз вліво лезі.

Спричинення вищевказаних пошкоджень на передніх поверхнях наданих

предметів одягу і відповідного тілесного ушкодження живота потерпілому клинком наданого на дослідження кухонного ножа не виключається. (а.с.55-61 т.2)

-висновком експерта №46 від 23.03.2012 року, згідно якого в піднігтьовому вмісті рук засудженого ОСОБА_2 виявлено епітеліальні клітини особи чоловічої генетичної статі, походження яких від потерпілого ОСОБА_5 не виключається. (а.с.81-82 т.2)

-висновками призначеної у справі та проведеної з участю експерта психолога амбулаторної психолого-психіатричної судової експертизи №163 від 15б ерезня 2012 року, згідно яких засуджений ОСОБА_2 за теперішнього часу на психічні захворювання не страждає та не страждав, на період часу до якого йому відносять інкриміновані діяння, міг та може усвідомлювати значення своїх дій та керуватиними, не потребує застосування до нього примусових заходів медичного характеру, під час вчинення злочину перебував в стані емоційного напруження, яке не досягає глибини фізіологічного афекту. (а.с. 151-154 т.2)

Висновки амбулаторної психолого-психіатричної експертизи належно аргументовані з наукової точки зору, відповідають фактичним обставинам справи та не суперечать іншим зібраним у справі доказам. Така оцінка судом висновків експертизи є правильною.

Суд обгрунтовано відмовив у клопотання засудженого ОСОБА_7 та його захисника у проведенні повторної експертизи. З протоколу судового засідання вбачається, що судом не допущено порушень прав засудженго ОСОБА_2 Заявлені ним та його захисником клопотання вирішені відповідно до вимог кримінально-процесуального закону.

Посилання засудженого ОСОБА_2 у судовому засіданні на те, що у нього не було умислу на вбивство потерпілого ОСОБА_5 та про нанесення йому удару ножем в стані сильного душевного хвилювання спростовується зібраними у справі та дослідженими судом доказами. Суд належно перевірив ці твердження засудженого ОСОБА_2 й обґрунтовано визнав їх такими, що не відповідають дійсним обставинам справи. З огляду на здобуті незаперечні докази вини засудженого ОСОБА_2, суд вірно критично оцінив його показання у судовому засіданні.

Суд ретельно проаналізував показання засудженого ОСОБА_2 на всіх стадіях досудового слідства і в судовому засіданні, навів у вироку їх зміст, та в сукупності з іншими зібраними у справі доказами визнав показання на досудовому слідстві та на початку судового слідства, у яких він зізнавався, що наніс удар ножем потерпілому з ревнощів, такими, що відповідають дійсним обставинам справи.

Свій висновок щодо оцінки показань засудженого ОСОБА_2, а також інших доказів, з точки зору їх допустимості та достовірності, суд належно мотивував у вироку, вказавши зокрема, що показання ОСОБА_2 на досудовому слідстві та на початку судового слідства знайшли своє підтвердження в інших зібраних у справі доказах. Висновок суду як щодо доведеності обвинувачення так і щодо юридичної кваліфікації дій засудженого ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 115 КК України належно вмотивований у вироку, що відповідає вимогам ст.ст. 323, 324, 334 КПК України 1960 року.

Аналіз і оцінка наведених доказів, які повно і всебічно перевірялися в судовому засіданні, дає підстави колегії суддів вважати обгрунтованим висновок суду про доведеність обвинувачення засудженого ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 115 КК України.

Не допустив суд порушень закону і при вирішенні питання про призначення покарання засудженому ОСОБА_2 Відповідно до вимог ст. 65 КК України, суд врахував тяжкість вчиненого злочину, дані щодо особи засудженого, обставини, що обтяжують та пом'якшують покарання і обґрунтовано призначив покарання у виді позбавлення волі, яке є необхідним і достатнім для його виправлення, перевиховання та попередження нових злочинів. Судом враховано як те, що засуджений ОСОБА_2 злочин вчинив в стані алкогольного сп'яніння так і те, що він раніше не судимий і позитивно характеризується.

Не допустив суд помилки і при визначенні початку строку відбування покарання засудженому ОСОБА_2 з 28 лютого 2012 року, що підтверджується протоколом його затримання (а.с. 194 т.1). Твердження в апеляції засудженого ОСОБА_2 про те, що він був затриманий працівниками міліції 26 лютого 2012 року не знайшло свого підтвердження.

Колегія суддів вважає, що у справі відсутні дані, які б свідчили про порушення з боку слідчих органів та суду вимог кримінально-процесуального та кримінального закону, які були б підставою для скасування чи зміни вироку про що порушено питання засудженим ОСОБА_2 та його захисникеом, а тому підстав для задоволення їх апеляцій немає.

Разом з тим, суд допустив помилку при наведенні у мотивувальній частині вироку доказів вини засудженого ОСОБА_2 Зокрема, послався на пояснення ОСОБА_2 (а.с. 190-191 т.1) та його явку з повинною (а.с. 89 т. 1) як на докази, оскільки, відповідно до ст. 65 КПК України 1960 року, пояснення та явки з повинною не можуть бути доказами у справі.

Колегія суддів вважає, що посилання у вироку на пояснення засудженого та його явку з повинною під час досудового слідства слід виключити з мотивувальної частини вироку.

Керуючись ст. 362, 365, 366 КПК України 1960 року, п. 11 розділу Перехідних положень КПК України, колегія суддів, -, -

у х в а л и л а:

Апеляції засудженого ОСОБА_2 та захисника ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Теребовлянського районного суду від 12 листопада 2012 року щодо ОСОБА_2 без змін.

В порядку ст. 365 КПК України 1960 року, виключити з мотивувальної частини вироку Теребовлянського районного суду від 12 листопада 2012 року щодо ОСОБА_2 посилання суду на пояснення засудженого ОСОБА_2 та його явку з повинною, як на докази у справі.

С у д д і :

Стадник О.Б. Демченко О.В. Подковський О.А.