ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" січня 2013 р. Справа № 5020-1668/2011-794/2012

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Панової І.Ю.,

суддів:Білошкап О.В., Хандуріна М.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Першого заступника прокурора міста Севастополя

на постановуСевастопольського апеляційного господарського суду від 10.09.2012

у справі господарського суду№ 5020-1668/2011-794-2012 міста Севастополя

за позовомпершого заступника прокурора міста Севастополя в інтересах держави в особі Національної академії аграрних наук України

до1. Кримської помологічної станції Нікітського ботанічного саду Української академії аграрних наук -Національного наукового центру, 2. Фізичної особи -підприємця ОСОБА_4,

третя особа:Нікітський ботанічний сад -Національний науковий центр,

провизнання договору недійсним,

за участю представників сторін:

Генеральної прокуратури України - Баклан Н.Ю. (посв. № 008813),

Національної академії аграрних наук України - Захарченко Г. С. (дов. від 14.01.2013),

Кримської помологічної станції - керуючий санацією Трубо Р.М., Демченко В.П. (дов. від 27.12.2012),

ФОП ОСОБА_4 (особисто), представник - ОСОБА_9 (дов. від 19.03.2011),

Нікітського ботанічного саду - Національного наукового центру - Воскобойник С.В. (дов. від 29.02.2012),

встановив:

Рішенням господарського суду м. Севастополя від 09.08.2012 (суддя Погребняк О.С.) відмовлено у задоволенні позову першого заступника прокурора міста Севастополя в інтересах держави в особі Національної академії аграрних наук України до Кримської помологічної станції Нікітського ботанічного саду Української академії аграрних наук -Національного наукового центру, Фізичної особи -підприємця ОСОБА_4, третя особа - Нікітський ботанічний сад -Національний науковий центр, про визнання недійсним договору про спільну діяльність від 21.11.2007, укладеного між Кримської помологічної станції Нікітського ботанічного саду Української академії аграрних наук - Національного наукового центру та підприємцем ОСОБА_4, додаткових угод до нього від 09.02.2009, від 15.06.2009 та від 02.04.2010.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 10.09.2012 (колегія суддів у складі: Сотула В.В. - головуючий, Голик В.С., Черткова І.В.) рішення господарського суду м. Севастополя від 09.08.2012 залишено без змін.

В касаційній скарзі перший заступник прокурора міста Севастополя просить скасувати рішення суду першої інстанції від 09.08.2012 та постанову суду апеляційної інстанції від 10.09.2012, прийняти нове рішення, яким позовні вимоги першого заступника прокурора м. Севастополя задовольнити. В обґрунтування посилається на порушення вимог матеріального та процесуального права, зокрема ст.ст. 203, 212, 215, 640 ЦК України, ст. 5 Закону України "Про особливості режиму Національної академії наук України, галузевих академій наук та статусу їх майнового комплексу", розпорядження Кабінету Міністрів України від 07.05.2008 № 703-р, ст. 43 ГПК України.

Переглянувши в касаційному порядку винесені у даній справі процесуальні документи, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 1130 ЦК України, за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов'язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові. Спільна діяльність може здійснюватися на основі об'єднання вкладів учасників (просте товариство) або без об'єднання вкладів учасників.

Договір про спільну діяльність укладається у письмовій формі. Умови договору про спільну діяльність, у тому числі координація спільних дій учасників або ведення їхніх спільних справ, правовий статус виділеного для спільної діяльності майна, покриття витрат та збитків учасників, їх участь у результатах спільних дій та інші умови визначаються за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом про окремі види спільної діяльності (ст.1131 ЦК України).

А за умовами ст. 1132 цього кодексу, за договором простого товариства сторони (учасники) беруть зобов'язання об'єднати свої вклади та спільно діяти з метою одержання прибутку або досягнення іншої мети.

Вкладом учасника вважається все те, що він вносить у спільну діяльність (спільне майно), в тому числі грошові кошти, інше майно, професійні та інші знання, навички та вміння, а також ділова репутація та ділові зв'язки.

Вклади учасників вважаються рівними за вартістю, якщо інше не випливає із договору простого товариства або фактичних обставин. Грошова оцінка вкладу учасника провадиться за погодженням між учасниками.

Внесене учасниками майно, яким вони володіли на праві власності, а також вироблена у результаті спільної діяльності продукція та одержані від такої діяльності плоди і доходи є спільною частковою власністю учасників, якщо інше не встановлено договором простого товариства або законом.

Внесене учасниками майно, яким вони володіли на підставах інших, ніж право власності, використовується в інтересах усіх учасників і є їхнім спільним майном.

Користування спільним майном учасників здійснюється за їх спільною згодою, а в разі недосягнення згоди - у порядку, що встановлюється за рішенням суду.

Обов'язки учасників щодо утримання спільного майна та порядок відшкодування витрат, пов'язаних із виконанням цих обов'язків, встановлюються договором простого товариства (ст. 1133 ЦК України).

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 21.11.2007 між Кримською помологічною станцією Нікітського ботанічного саду УААН -Національного наукового центру (станція) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 (інвестор) укладено договір простого товариства (про спільну діяльність).

Відповідно до пункту 1.1. вказаного договору учасники домовились сумісно здійснювати спільну діляьність без створення юридичної особи на основі вкладів з метою створення в м. Севастополі наукового парку сільського туризму (екополіса) і його експлуатації.

Спільна діяльність учасників здійснюється з метою отримання прибутку шляхом ведення на території станції спільної господарської діяльності, що направлена на зібрання і зберігання в живому вигляді генетичних ресурсів рослин та тварин, ведення селекційної роботи, розвиток екологічного туризму, виробництво і реалізацію сільськогосподарської продукції, в тому числі, ремонт і реконструкцію інженерних мереж, очищення русла річки Бельбек і осушення земель станції, будівництво ставків для риборозведення, в тому числі, для регулювання паводків, будівництво розсадників плодових і декоративних рослин, будівництво розплідників декоративних і мисливських птахів і тварин, будівництво об'єктів інфраструктури і т.п. (пункт 1.2. договору).

У пункті 1.4. договору сторони визначили, що спільна діяльність здійснюється на всієї земельній ділянці, що належить станції на праві постійного користування на підставі державного акту серії І-КМ № 005478.

Зобов'язання учасників спільної діяльності визначені розділом 2 спірного договору.

Так, згідно з пунктом 2.1 договору, учасники зобов'язалися внести вклади після набрання чинності цим договором, а також вносити вклади при здійсненні спільної діяльності за договором відповідно до вимог та в порядку, передбаченому розділом 4 договору.

Станція зобов`язалася за актом приймання-передачі передати інвестору, як стороні, що веде спільні справи учасників, на окремий баланс майно, яке знаходиться на балансі станції (пункт 2.2. договору).

У свою чергу, за умовами пункту 2.3 наведеної угоди інвестор, зокрема, зобов`язався прийняти від станції за актом приймання-передачі майно, яке знаходилось на її балансі, здійснювати ведення спільних справ учасників, приймати рішення за спільними справами учасників при здійсненні спільної діяльності за договором з урахуванням умов пункту 3.2.

Відповідно до пункту 4.1. договору вкладами учасників є те, що вони вносять в спільну діяльність, в тому числі, грошові кошти, інше майно, включаючи майнові права (право користування землею, природними ресурсами, ноу-хау, технологіями і т.п.), професійні та інші знання, навички і вміння, а також ділова репутація і ділові зв'язки відповідно до вимог статті 1133 ЦК України.

Вкладом станції в спільну діяльність є майно, що перебуває на її балансі, право користування земельною ділянкою площею 157,75 га, а також ділова репутація і ділові зв'язки, які станція передає для ведення спільної діяльності. Грошова оцінка вкладу станції склала 1500000,00 грн. (пункт 4.2)

Згідно з пунктом 4.5 спірної угоди вкладом інвестора в спільну діяльність є грошові кошти в розмірі 1500000,00 грн., професійні та інші знання, навички і вміння, а також ділова репутація і ділові зв'язки, які інвестор передає для ведення спільної діяльності

Одночасно пунктом 4.8 договору визначено, що внесене учасниками майно, яким вони володіли на праві власності, а також вироблена в результаті спільної діяльності продукція і отримані від такої діяльності плоди і доходи визнаються їх спільною частковою власністю, а внесене учасниками майно, яким вони володіли на підставах, відмінних від права власності, використовується в інтересах обох сторін і є їх спільним майном.

Додаткові вклади учасників при здійсненні спільної діяльності за цим договором, вносяться учасниками в рівних частках у разі такої необхідності. За відсутності у одного з учасників коштів на фінансування спільної діяльності за рахунок власних коштів, другий учасник вправі фінансувати спільну діяльність за рахунок власних коштів в повному обсязі, при цьому відповідно збільшується його вклад в спільному майні (пункти 4.10 - 4.11 спірного договору).

Порядок розподілу результатів спільної діяльності встановлений у розділі 6 спірного договору.

Зокрема, пунктом 6.1 визначено, що прибуток, отриманий учасниками в результаті спільної діяльності за договором, розподіляється пропорційно розміру вкладу учасників в спільному майні, якщо учасники не домовились про інший порядок розподілу прибутку.

Розподіл прибутку від спільної діяльності проводиться за результатами кварталу (пункт 6.2.)

Пунктом 8.1 договору встановлено, що він діє з моменту його підписання учасниками, погодження умов договору Українською академією аграрних наук, Нікітським ботанічним садом -Національного наукового центру, та затвердження господарським суд міста Севастополя мирової угоди між станцією та її кредиторами в процесі провадження справи про банкрутство і до 31 грудня 2056р.

Договір був погоджений директором Нікітського ботанічного саду -Національного наукового центру - 21.11.2007, президентом Української академії аграрних наук - 22.11.2007, а також арбітражним керуючим Кримської помологічної станції Нікітського ботанічного саду УААН -Національного наукового центру - 26.11.2008 (№12-14/690).

09.02.2009 між Кримською помологічною станцією Нікітського ботанічного саду УААН -Національного наукового центру та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4, підписана додаткова угода, якою були внесені певні зміни до договору від 21.11. 2007, зокрема пункт 8.1 було доповнено альтернативною умовою, а саме, що договір вступає в силу також з моменту затвердження плану санації в процесі провадження справи про банкрутство Кримської помологічної станції Нікітського ботанічного саду УААН -Національного наукового центру №5020-9/095.

Крім того, встановлено, що згідно з пунктом 4.2 договору вкладом станції у спільну діяльність є право на майно, яке знаходиться на її балансі відповідно до додатку № 1, право користування земельною ділянкою, площею 218,02 га, належне станції на підставі державного акту серії І-КМ №005478, які станція передає у сумісну діяльність

Додатковими угодами до спірного договору від 15.06.2009 та від 02.04.2010 змінені строки внесення вкладів учасників у спільну діяльність.

Звертаючись до суду з позовом, прокурор просить визнати недійсними договір про спільну діяльність від 21.11.2007 та додаткові угоди до нього від 09.02.2009, 15.06.2009 та від 02.04.2010, стверджуючи, що спірний договір та додаткові угоди укладені з порушенням вимог чинного законодавства України, оскільки у Кримської помологічної станції Нікітського ботанічного саду УААН -Національного наукового центру на момент їх підписання не було необхідного обсягу дієздатності у зв'язку з відсутністю відповідного рішення Кабінету Міністрів України, що було передбачено розпорядженням Кабінету Міністрів України "Питання укладення деяких договорів" від 07.05.2008 № 703.

Відповідно до частин 1-2 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Ст. 203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що в п. 3.7 Статуту Кримської помологічної станції Нікітського ботанічного саду УААН -Національного наукового центру закріплено, що відповідно до законодавства і в межах власного статуту, станція самостійно здійснює наукову та господарську діяльність, вступає від свого імені у договірні відносини з іншими установами, організаціями і підприємствами.

Державне майно, закріплене за станцією Українською академією аграрних наук, як органом, уповноваженим управляти державним майном, належить їй на праві оперативного управління

Пунктом 4.2 спірного договору передбачено, що вкладами учасників є те, що вони вносять у спільну діяльність, в тому числі, грошові кошти, інше майно, включаючи майнові права (право користування землею, природними ресурсами, ноу-хау, технологіями і т.п.), професійні та інші знання, навички і вміння, а також ділова репутація і ділові зв'язки відповідно до вимог статті 1133 ЦК України.

Вкладом станції в спільну діяльність є майно, що перебуває на її балансі, право користування земельною ділянкою площею 157,75 га, а також ділова репутація і ділові зв'язки, які станція передає для ведення спільної діяльності. Грошова оцінка вкладу станції склала 1500000,00 грн. (пункт 4.2.)

У контексті додаткової угоди до спірного договору від 09.02.2009 вкладом станції є право на майно, яке знаходиться на її балансі відповідно до додатку № 1, право користування земельною ділянкою, площею 218,02 га, належне станції на підставі державного акту серії І-КМ №005478, які станція передає у сумісну діяльність

Правові основи управління об'єктами державної власності закріплені Законом України „Про управління об'єктами державної власності". Пунктом 8 частини 1 ст. 3 наведеного Закону (у редакції, чинній на момент укладення спірного договору) визначено, що об'єктами управління державної власності, зокрема, є державне майно, передане в безстрокове безоплатне користування Національній академії наук України, галузевим академіям наук.

Згідно з пунктом 20 ч. 1 ст. 6 Закону України „Про управління об'єктами державної власності" уповноважені органи управління відповідно до покладених на них завдань: погоджують підпорядкованим підприємствам, установам, організаціям відповідно до законодавства договори про спільну діяльність, за якими використовується нерухоме майно, що перебуває в їх господарському віданні чи оперативному управлінні.

Згідно зі ст. 8 вказаного Закону Національна академія наук України, галузеві академії наук, яким державне майно передано в безстрокове безоплатне користування, виконують щодо цього майна функції, передбачені пунктами 1, 3 - 9, 12, 16, 18 - 38 статті 6 цього Закону, за винятком повноважень щодо господарських структур.

З викладеного слідує, що органом управління майном Кримської помологічної станції Нікітського ботанічного саду УААН -Національного наукового центру є Національна академія наук України в особі відповідної галузевої академії наук, якою у даному випадку є Національна академія аграрних наук України.

Як вбачається з матеріалів справи, вищевказані вимоги Закону закріплені в п. 4.7 Статуту Кримської помологічної станції Нікітського ботанічного саду УААН -Національного наукового центру станції, в якому передбачалась необхідність у погодженні договорів, які передбачають передачу закріпленого за станцією майна, з Національною академією аграрних наук України.

Так, суди попередніх інстанцій встановили, що постановою № 17 від 15.11.2007 Президією Української академії аграрних наук надано дозвіл на укладення договору спільної діяльності між Кримською помологічною станцією та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4, а 22.11.2007 оспорюваний правочин погоджений з вказаним органом.

Додаткова угода до наведеного договору від 09.02.2009, якою вносились певні зміни щодо визначення вкладів сторін, теж була погоджена з Українською академією аграрних наук.

За таких обставин, суди дійшли обґрунтованого висновку, що спірний договір укладений у встановленому діючим законодавством порядку, оскільки на момент підписання вказаних правочинів зазначена особа мала необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Стосовно додаткових угод від 15.06.2009 та від 02.04.2010 колегія суддів погоджується з висновками попередніх судів, що їх умовами лише конкретизувались строки внесення сторонами вкладів у спірну діяльність, а тому погодження цих правочинів з уповноваженим органом управління не вимагалось.

Посилання прокурора на розпорядження Кабінету Міністрів України від 07.05.2008 № 703 "Питання укладення деяких договорів" правомірно були відхилені судами попередніх інстанцій, адже приписи розпорядження не зобов'язують припинення (зміни правової форми) всіх договорів про спільну діяльність, укладених підприємствами, в статутному фонді яких доля держави перевищує 50%, а лише тих правочинів, наслідком яких може бути відчуження державного майна. Втім, як зазначено вище, умови спірного договору та додаткові угоди до нього не визначають можливості відчуження майна державної власності.

До того ж, зазначене вище розпорядження Кабінету Міністрів України є підзаконним нормативно-правовим актом, а згідно п. 7 ст. 92 Конституції України правовий режим власності визначається виключно законами України.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що спірний договір покладений в основу плану санації Кримської помологічної станції Нікітського ботанічного саду УААН - Національного наукового центру у справі про банкрутство Кримської помологічної станції, погодженого комітетом кредиторів та затвердженого ухвалою господарського суду міста Севастополя від 11.06.2009 у справі № 5020-9/095 (а.с. 11-12 том 2). Суд, затверджуючи план санації встановив, що при укладенні плану санації вимоги Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" дотримані, зміст плану санації відповідає вимогам чинного законодавства, зауважень від кредиторів не надходило, порядок погодження плану санації дотриманий.

Ухвала від 11.06.2009 у справі № 5020-9/095 набрала законної сили, в апеляційному чи касаційному порядку не оскаржувалась (в тому числі й прокурором).

У відповідності до ст. 1117 ГПК України перегляд у касаційному порядку судового рішення здійснюється касаційною інстанцією на підставі встановлених фактичних обставин справи, зі здійсненням перевірки застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Зважаючи на викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що під час розгляду справи судами першої та апеляційної інстанцій фактичні обставини справи встановлено на основі повного і об'єктивного дослідження поданих доказів, висновки судів відповідають цим обставинам і їм надана правильна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для скасування рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції немає.

Керуючись статтями 1117, 1119, 11112 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Першого заступника прокурора міста Севастополя залишити без задоволення.

Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 10.09.2012 у справі № 5020-1668/2011-794-2012 залишити без змін.

Головуючий Панова І.Ю.

Судді Білошкап О.В.

Хандурін М.І.