Справа № 412/15854/12

Провадження № 2а/201/13/13

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2013 року Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Мельниченко С.П.,

при секретарі Білодід Ю.П.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора РДПС ДАІ підпорядкованої ДМУ ГУМВС України в Дніпропетровській області старшого сержанта міліції Осипчук Віталія Олександровича про скасування протоколу про адміністративне правопорушення та постанови у справі про адміністративне правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська, як адміністративного суду, знаходиться адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до інспектора РДПС ДАІ підпорядкованої ДМУ ГУМВС України в Дніпропетровській області старшого сержанта міліції Осипчук Віталія Олександровича про скасування протоколу про адміністративне правопорушення та постанови у справі про адміністративне правопорушення.

В обґрунтування позову позивач посилався на те, що 30.11.2012 року о 16-05 годин в м. Дніпропетровську на пр. Правди, 26 інспектором РДПС ДАІ підпорядкованої ДМУ ГУМВС України в Дніпропетровській області старшим сержантом міліції Осипчук В.О. було складено протокол про адміністративне правопорушення відносно позивача згідно якого останній пересік дві суцільні смуги дорожньої розмітки, що поділяють протилежні напрямки руху, а в подальшому інспектор виніс постанову серії АЕ1 № 340639 в справі про адміністративне правопорушення, якою позивача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в сумі 255 гривень.

Позивач вважає дані протокол та постанову незаконними та такими, що підлягають скасуванню в зв'язку з тим, що фактично в них відображені невірні відомості, так як позивач розвернувся на перехресті де подвійна суцільна лінія дорожньої розмітки переривається, а відповідач не надав доказів того, що розворот було здійснено з перетином двох суцільних смуг дорожньої розмітки.

Позивач в судовому засіданні підтримав свої вимоги та просив суд задовольнити їх.

Відповідач в судове засідання не з'явився, подавши заяву про розгляд справи за його відсутності в якій заперечував проти задоволення позовних вимог позивача.

Суд, дослідивши матеріали адміністративної справи, вважає, що позовні вимоги позивача обґрунтовані та підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне.

Судом по справі встановлено, що 30.11.2012 р. інспектором РДПС ДАІ підпорядкованої ДМУ ГУМВС України в Дніпропетровській області старшим сержантом міліції Осипчук В.О. складено протокол про адміністративне правопорушення серії АГ2 № 737617, згідно якого позивач 30.11.2012 р. о 16-00 годин, керуючи автомобілем Даймлер Крайслер д/н НОМЕР_1 на пр. імені Газети «Правда», 26 у м. Дніпропетровську пересік дві вузькі суцільні смуги дорожньої розмітки, що поділяють два протилежні напрямки руху, чим порушив вимоги дорожньої розмітки 1.3. за що передбачена відповідальність по ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Як вбачається з протоколу позивач не погодився з ним та пояснив, що правопорушення не скоював, все зазначене не мало місця.

В цей же день відповідачем винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення, якою позивача визнано винним у вчиненні правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі 255 гривень.

Суд вважає, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення, відповідачем були допущені порушення процесуальних норм, що потягло за собою винесення помилкової та необґрунтованої постанови.

Так, відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

З матеріалів справи вбачається, що фактично єдиним доказом винності позивача у вчиненні правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП є протокол в той час, як в даному випадку - невизнання позивачем своєї провини - відповідач мав забезпечити збір інших доказів, які б підтверджували факт вчинення правопорушення чи спростовували його, однак цього зроблено не було.

Згідно ст. 252 КУпАП посадова особа, при розгляді справи, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Статтею 283 КУпАП закріплені вимоги до постанови про адміністративне правопорушення, так, в постанові, крім іншого, повинні бути зазначені докази на підставі яких базується висновок про скоєння особою адміністративного правопорушення та вказати мотиви відхилення інших доказів. Постанова ж не містить посилань на докази та мотивів відхилення інших доказів, а в ній зазначена лише констатація факту, що ставить під сумнів факт вчинення правопорушення позивачем.

Згідно ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Таким чином, суд приходить до висновку, що притягнення позивача до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП являється безпідставним, а тому оскаржувана постанова підлягає скасуванню.

Що стосується позовних вимог позивача про визнання незаконним та скасування протоколу у справі про адміністративне правопорушення, то вони задоволенню не підлягають, так як сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не створює будь-яких прав чи обов'язків і, відповідно, не може бути оскаржений в судовому порядку.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст. ст. 4-9, 13, 14, 159, 160, 161, 162, 163 КАС України, ст. ст. 247, 292, 293 КУпАП, Правилами дорожнього руху, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 р., -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до інспектора РДПС ДАІ підпорядкованої ДМУ ГУМВС України в Дніпропетровській області старшого сержанта міліції Осипчук Віталія Олександровича про скасування протоколу про адміністративне правопорушення та постанови у справі про адміністративне правопорушення задовольнити частково

Скасувати постанову інспектора РДПС ДАІ підпорядкованої ДМУ ГУМВС України в Дніпропетровській області старшого сержанта міліції Осипчук Віталія Олександровича серії АЕ1 № 340639 від 30.11.2012 р. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності передбаченої ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі 255 грн.

В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя С.П. Мельниченко