№ 2-446/2007
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 серпня 2007 року. Казанківський районний суд Миколаївської області у складі:
головуючого - судді Вжещ С.І.,
при секретарі - Фалій В.В.,
позивача ОСОБА_1
представника відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Казанка цивільну справу за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_3 ( відповідач 1) та ТОВ "Світанок" Казанківського району Миколаївської області( Відповідач 2) про стягнення моральної шкоди,
ВСТАНОВИВ:
В червні 2007 року до суду звернулась ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_3 ( Відповідач 1), в якому просила стягнути з відповідача 1 на її ( позивачки) користь моральну шкоду в сумі 90000 гривень, мотивуючи тим, що відповідач, який є керівником сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Світанок" Казанківського району Миколаївської в вересні 2006 року неправомірно її звільнив, після звільнення протягом 50 днів не видав трудову книжку та не виплатив нараховану заробітну плату, крім того, після набрання чинності рішенням Казанківського районного суду від 14.03.2007 року за її (позивачки) позовом до ТОВ "Світанок" Казанківського району Миколаївської, до цього часу не сплатив середній заробіток за час затримки трудової книжки в сумі 1002 гривні, чим завдав їй (позивачці) моральну шкоду.
Ухвалою суду у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 був залучений як співвідповідач ТОВ "Світанок" Казанківського району Миколаївської області( Відповідач 2).
В судовому засіданні позивачка позов підтримала, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві, обґрунтовуючи позовні вимоги про стягнення моральної шкоди тим, що неправомірні дії відповідача завдали їй моральної шкоди, яка стала наслідком переживань, в зв'язку з незаконним звільненням , несплатою заробітної плати, затримкою трудової книжки , а також довготривалої затримки у виплаті суми за рішенням суду.
В судове засідання відповідач 1 не з'явився був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, причини неявки суду не повідомив.
В судовому засіданні представник відповідача 2 ОСОБА_2, яка діє на підставі довіреності № 34 від 07.08.2007 року, в судовому засіданні позов не визнала, мотивуючи тим, що позивачкою пропущено строк позовної давності , передбачений ст.233 КЗпП України без поважних причин.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази по справі суд приходить до наступного.
З 23.03.2006 року по 20.09.2006 року ОСОБА_1 працювала на посаді бухгалтера в ТОВ"Світанок" Казанківського району Миколаївської області.
Рішенням Казанківського районного суду від 14 березня 2007 року позов ОСОБА_1до ТОВ "Світанок" Казанківського району Миколаївської
області про зміну формулювання звільнення та стягнення середнього заробітку за час затримки трудової книжки задоволено частково , зобов'язано ТОВ "Світанок" Казанківського району Миколаївської області змінити формулювання про звільнення ОСОБА_1 з посади бухгалтера ТОВ "Світанок" Казанківського району Миколаївської області з ст.40 КЗпП України на ст. 38 КЗпП України та стягнуто з ТОВ "Світанок" Казанківського району Миколаївської області на користь ОСОБА_1середній заробіток за час затримки трудової книжки в сумі 1002 (одної тисячі дві) гривні 00 копійок, з вирахуванням з вказаної суми обов'язкових платежів.
Відповідно до ст. 237 КЗпП України суд може покласти на службову особу, винну в незаконному звільненні працівника, обов'язок покрити шкоду, завдану підприємству, установі, організації у зв'язку з оплатою працівникові часу вимушеного прогулу .
У відповідності до ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику проводиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрат нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Виходячи з положень вищевказаних статей, позов ОСОБА_1 , пред'явлений до неналежного відповідача 1, а тому він не може бути задоволений .
Відповідно до вимог ст.233 КЗпП України працівник може звернутись з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатись про порушення свого права .
Згідно п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» у разі пропуску строку , передбаченому ст. 233 КЗпП України звернення до суду, суд з'ясовує не лише причини пропуску зазначеного строку , а й усі обставин справи, права та обов'язки сторін; при пропуску строку без поважних причин суд відмовляє в позові саме з цих підстав, не аналізуючи в рішенні обґрунтованості вимог по суті обґрунтованості позову.
З пояснень представника відповідача 2 , що не оспорювалось позивачкою видно, що позивачем ОСОБА_1 без поважної причини пропущено тримісячний строк для звернення до суду з позовом до Відповідача 2 про стягнення моральної шкоди з підстав неправомірного звільнення, затримки у видачі трудової книжки та виплаті заробітної плати, так як їй достовірно стало відомо про порушене право з жовтня 2006 року, що підтверджується копією рішення суду від 14 березня 2007 року та нічого не перешкоджало збільшивши позовні вимоги, просити суд про стягнення з відповідача 2 моральної шкоди.
Крім цього, в судовому засіданні встановлено, що виконавчий лист, виданий на підставі рішенням Казанківського районного суду Миколаївської області від 14 березня 2007 року про стягнення з ТОВ "Світанок" Казанківського району Миколаївської на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки трудової книжки в сумі 1002 гривні був направлений до державної виконавчої служби в Казанківському районі, але, в зв'язку з винесенням рішення про ліквідацію ТОВ "Світанок", в травні 2007 року був направлений до вказаного господарства для проведення виплат зі стягувачкою.
З пояснень позивачки та доказів , наданих в судовому засіданні, вбачається, що тривала несплата суми за рішенням суду , спричинила останній втрати немайнового характеру, тобто моральну шкоду, яка виразилась в переживаннях з приводу неможливості розпорядитись присудженою сумою, стражданнях в зв'язку з неможливістю забезпечити себе та свою сім'ю всім необхідним для життя , лікування та навчання неповнолітнього сина.
Викладене дає підстави вважати, що незаконною несплатою сум за рішенням суду ОСОБА_1 була нанесена моральна шкода, яка у відповідності до вимог ст. 1167 України підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Посилання позивачки , як на підставу своїх вимог
Наведені вище докази, їх оцінка , приводять суд до висновку, що позивачка була незаконно звільнена відповідачем за ст. 40 КЗпП України , а тому необхідно зобов'язати відповідача змінити запис в її трудовій книжці про звільнення з ст.40 КЗпП України на ст. 38 КЗпП України .
Керуючись ст. ст. 10, 88, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд
ВИРІШИВ:
В задоволенні позову ОСОБА_1до ОСОБА_3 про стягнення моральної шкоди відмовити.
Позов ОСОБА_1до ТОВ "Світанок" Казанківського району Миколаївської області про стягнення моральної шкоди задовольнити частково.
Стягнути з ТОВ "Світанок" Казанківського району Миколаївської області на користь ОСОБА_1моральну шкоду в сумі 200 гривень.
Стягнути з ТОВ "Світанок" Казанківського району Миколаївської області в дохід місцевого бюджету судовий збір у розмірі 0 (нуль) гривень 11 копійок.
Стягнути з ТОВ "Світанок" Казанківського району Миколаївської області витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи в сумі 0 (нуль) гривень 06 копійок на р/р 31219259700194 ГУДКУ в Миколаївській області МФО 826013, отримувач - Казанківський державний бюджет в Миколаївській області, Код 22050000 ЄДРПОУ 23627247.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі до судової палати у цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області через Казанківський районний суд Миколаївської області протягом десяти днів з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження рішення суду та подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або подачі апеляційної скарги у строк встановлений для подачі заяви про апеляційне оскарження рішення суду.
У разі неподання особами, які беруть участь у справі протягом десяти днів з дня проголошення даного рішення заяви про його апеляційне оскарження, або неподання апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, чи неподання апеляційної скарги у строк встановлений для подання заяв про апеляційне оскарження, рішення суду набирає законної сили.