18.01.2013
Справа № 232/2194/12
Провадження № 1/127/142/13
В И Р О К
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 січня 2013 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі:
головуючого - судді Іванченко Я. М.,
секретаря - Шевчук І.О.
за участю прокурора - Соловйова О.В.
потерпілого ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці кримінальну справу по обвинуваченню:
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Одеси, українця, громадянина України, з вищою освітою, зареєстрованого ПП «ОСОБА_2», неодруженого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,
- у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_2, маючи умисел на вчинення крадіжки чужого майна із автомобілів громадян, придбав сканер до автомобільних сигналізацій, після чого 11.07.2012 року, близько 14:00 год., перебуваючи в салоні автомобіля марки », державний номерний знак НОМЕР_1, на території МКЛ №1, що по вул. Хмельницьке шосе, 96 в м. Вінниці, помітив, як поруч із його автомобілем зупинився автомобіль марки «Мітсубіші Паджеро», державний номерний знак НОМЕР_2, після чого з нього вийшов чоловік та попрямував до лікарні.
ОСОБА_2, впевнившись, що автомобіль залишений без нагляду, умисно, з корисливих мотивів, за допомогою автомобільного сканера «Алігатор»вимкнув сигналізацію автомобіля та реалізуючи злочинний умисел до кінця підійшов до автомобіля, відчинив передні водійські дверцята, після чого з салону вищевказаного автомобіля вчинив крадіжку навігатора»марки »вартістю 4000 грн. та фотоапарата марки »вартістю 3500 гривень, який був у шкіряному чохлі вартістю 100 гривень, чим завдав ОСОБА_3 матеріальну шкоду на загальну суму 7600 гривень.
Підсудний ОСОБА_2 в судовому засіданні вину у вчинені інкримінованого злочину не визнав, в судовому засіданні неодноразово змінював показання, так на початку дав суду показання, що він приїхав в м. Вінницю з ОСОБА_4 для вирішення питань розширення свого бізнесу, а саме, щоб підшукати станцію технічного обслуговування (СТО) для подальшої співпраці, оскільки він займається продажем автомобілів. В Вінницю вони приїхали на автомобілі марки «Хюндай». По приїзду в м. Вінницю 10.07.2012 року, вони з ОСОБА_4 винайняли житло та переночували. Наступного дня прокинувшись, вони поїхали по місту в пошуках СТО.
Коли вони їздили по місту, то ОСОБА_4 сказала, що у неї болить живіт, після чого вони проїжджаючи по місту помітили лікарню, та він вирішив заїхати на територію лікарні, щоб запитати як можна потрапити до лікаря. Зупинився на території лікарні, він вийшов із автомобіля та зустрів там свого знайомого, який стояв поруч із автомобілем марки «Мітсубіші-Паджеро», проте він не зміг згадати як звати товариша, оскільки давно з ним не спілкувався, а тому він привітався з ним та запитав, чи він його впізнає, на що знайомий йому чоловік сказав, що він впізнає його та повідомив, що вони часто зустрічались в Одесі по роботі, а також сказав, що його звуть ОСОБА_7 та він працює в Одесі на перекупці автомобілів, проте, що сам він родом із м. Вінниці та на даний момент приїхав до батька в гості. Поспілкувавшись з ОСОБА_7, він сказав ОСОБА_4 йти в лікарню. в цей час, коли він говорив з ОСОБА_4, його знайомий ОСОБА_7 зник.
В лікарню вони так і не потрапили, оскільки ОСОБА_4 відмовилась іти до лікаря. Коли він повернувся до свого автомобіля, то побачив, що автомобіль його знайомого ОСОБА_7 «Мітсубіші Паджеро» ще стоїть, тому він вирішив відкрити дверцята автомобіля та подивився, чи його знайомий в салоні. Взявшись рукою за дверну ручку та смикнувши її, дверцята автомобіля відчинились та він побачив, що в салоні автомобіля нікого не має, тому він вирішив пожартувати зі своїм знайомим та забрав із лобового скла GPS навігатор та фотоапарат в чохлі, після чого він зачинив на кнопку дверцята автомобіля та пішов знову до лікарні, так як думав, що ОСОБА_7 у лікарні. Не дочекавшись ОСОБА_7, він повернувся назад до свого автомобіля, поставив на сидіння речі, які забрав із автомобіля «Мітсубіші Педжеро», після чого від'їхав із місця та став на відстані 300 метрів до центральної дороги, після чого він повернувся назад та підійшов до автомобіля «Мітсубіші Паджеро» та на відстані 20 метрів від автомобіля побачив поруч із машиною «Мітсубіші Паджеро»невідомий йому чоловіка та міліціонер, які щось кричали та пояснювали один одному, також він почув, як потерпілий кричав, що з автомобіля щось зникло, тому він зрозумів, що авто може бути не його знайомого, і що таким чином він вчинив крадіжку. Злякавшись, що його можуть заарештувати, він поїхав з того місця. Повідомляв, що крадіжку він не мав наміру вчиняти, лише хотів пожартувати зі своїм знайомим.
В подальшому, змінив свої показання та суду пояснив, що свою вину визнає в тому, що він дійсно відкрив автомобіль «Міцубіші Паджеро»спеціальним пристроєм - сканером, який він взяв у свого знайомого, оскільки йому він був потрібен, так як він займається ремонтом автомобілів, сканер він викинув. Однак, визнав, що він відкрив автомобіль сканером та взяв з нього навігатор та фотоапарат, оскільки вважав, що це автомобіль його знайомого та мав намір з ним пожартувати і повернути речі. проте зрозумівши, що він відкрив чужий автомобіль та таким чином здійснив крадіжку. злякався та поїхав з місця злочину. Згодом він з'явився із зізнанням до працівників міліції та повернув речі, які взяв з автомобіля.
Цивільний позов потерпілого не визнав, оскільки викрадені речі повернув та нічого, крім фотоапарата та навігатора з автомобіля потерпілого він не брав.
Незважаючи на невизнання підсудним вини у вчиненні інкримінованого злочину його вина підтверджується також показаннями потерпілого та свідків.
Так, потерпілий ОСОБА_3 в судовому засіданні дав показання, що з підсудним він раніше не знайомий, близько 14 год. 11.07.2012 року він привіз свою дружину до МКЛ №1, по вул. Хм. Шоссе, 92А, вийшов з автомобіля та пішов в лікарню, приблизно через 5 хв. він повернувся та помітив, що в його автомобілі порушено обстановку, речі в салоні були розкидані. Він викликав працівників міліції. Таксист повідомив йому, що ймовірно, його автомобіль відчинили за допомогою сканера сигналізації, також таксист повідомив йому, що позаду його супроводжувало двоє чоловіків.
Вважає. що до злочину причетний ще один чоловік та ОСОБА_4
З його автомобіля зникли такі речі як: навігатор, фотоапарат з чохлом чорного кольору, про що він одразу повідомив працівників міліції, згодом він виявив, що в нього також зник записник та кошти. Одразу він про зникнення записника та коштів не повідомляв, згодом підсудний телефонував йому та обіцяв усе повернути, також підсудний просив повідомити працівниками міліції, що автомобіль він залишав відчиненим, згодом підсудний почав погрожувати.
Він не згоден, з показаннями підсудного стосовно того, що ОСОБА_2 з'явився до працівників міліції із зізнанням, оскільки, як йому відомо, автомобіль підсудного затримувався працівниками міліції в Криму. А з'явився підсудний із зізнанням після того як проводилися оперативно-розшукові заходи.
На даний час йому повернуто лише навігатор та фотоапарат з чохлом чорного кольору.
Підтримав цивільний позов на суму 7750 гривень, з яких 2750 гривень -матеріальна шкода та 5000 гривень моральна шкода.
Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні дав показання, що 11.07.2012 року біля 13:45 год. на власному автомобілі він з дружиною приїхав до МКЛ №1, що по вул. Хмельницьке шосе в м. Вінниці. Дружина пішла в лікарню, а він залишився її чекати в автомобілі. Приблизно через 15 хв. біля його автомобіля припаркувався автомобіль «Міцубіші Паджеро»та з нього вийшов потерпілий і пішов до лікарні, за ним пішло двоє чоловіків, потім один чоловік повернувся, а саме підсудний, також з ними була дівчина.
Підсудний відчинив двері автомобіля «Мітсубіші»та через хвилину зачинив їх, при цьому дверима автомобіля зачепив його автомобіль, тому він і звернув на нього увагу, проте в той момент він не розумів, що підсудний відчиняв не свій автомобіль.
Власник автомобіля «Міцубісі», здається, автомобіль на сигналізацію.
Підсудний на вулиці, по дорозі до лікарні, ні з ким не спілкувався та ні з ким не вітався.
Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні дала показання, що вона знайома з підсудним ОСОБА_2 та перебуває з ним в дружніх відносинах. В липні 2012 року вона з ОСОБА_2 приїхала до м. Вінниці в справах останнього.
У неї розболівся живіт і вони з ОСОБА_2 поїхали до лікарні, однак заходити в лікарню вона відмовилась, оскільки знала, що з нею та їй стало краще. Хто був ініціатором поїздки в лікарню, вона не пам'ятає. Коли вони приїхали до лікарні, вона сиділа в автомобілі, а ОСОБА_2 пішов до лікарні, а потім повернувся і запитав до якого лікаря підійти, та вона сказала, що їй стало краще та попросила їхати додому.
Коли ОСОБА_2 виходив із автомобіля, у нього в руках нічого не було, а коли повернувся, то в руках у нього було щось схоже на мобільний телефон.
Вона не бачила, як ОСОБА_2 відкривав автомобіль потерпілого. На вулиці останній ні з ким не спілкувався та ні з ким не вітався.
Ні приїзду працівників міліції, ні власника автомобіля «Міцубіші»вона не бачила оскільки вони одразу поїхали від лікарні, та більше в районі лікарні не зупинялись.
Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні дав показання, що він вів досудове слідство по даній кримінальній справі. Потерпілий під час досудового слідства повідомляв, що за допомогою сканера автомобільних сигналізацій відкрили його автомобіль та викрали фотоапарат та навігатор, про інші викрадені речі потерпілий нічого не повідомляв.
Підсудний з'явився до міліції із зізнанням та повернув фотоапарат та навігатор, який викрав у потерпілого. В своїх показаннях ОСОБА_2 вказував, що він відкрив автомобіль за допомогою сканера до автомобільних сигналізацій, однак вказував, що він вважав, що автомобіль, який він відкрив належить його знайомому та він не мав наміру чинити крадіжку, а хотів лише таким чином пожартувати зі своїм знайомим.
Крім того, вина підсудного у скоєнні злочину підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме:
- даними протоколу огляду місця події від 17.11.2012 року (т.1 а.с.5);
- протоколом пред'явлення фотознімків для впізнання від 18.07.2012 року, згідно якого свідок ОСОБА_5 серед зображених в протоколі фотокарток, на одному з фото впізнав ОСОБА_2, 1976 року народження, як особу, яка 11.07.2012 року на території МКЛ №1 м. Вінниці вчинила крадіжку майна ОСОБА_3 із автомобіля «Міцубісі Паджеро»(т.1 а.с. 21-22);
- протоколом явки з повинною ОСОБА_2, 1976 року народження, від 09.10.2012 року в якій останній зізнається у крадіжці фотоапарату марки n»та GPS навігатора марки »(т.1 а.с. 106);
- протоколом виїмки від 09.10.2012 року згідно якого у ОСОБА_2 в кабінеті №43 2-го ВМ ВМВ УМВС України у Вінницькій області було вилучено фотоапарат марки » та GPS навігатора марки »(т.1 а.с.108);
- протоколом огляду речових доказів від 11.10.2012 року, які було здобуто під час виїмки в ОСОБА_2 викрадених ним речей від 09.10.2012 року (т.1 а.с.127-133);
- розпискою потерпілого ОСОБА_1, згідно якої він отримав речі, які було викрадено у нього 11.07.2012 року із автомобіля марки «Мітсубісі Педжеро», а саме фотоапарат марки »та GPS навігатора марки »(т.1 а.с.139);
- протоколом очної ставки між потерпілим ОСОБА_1 та обвинуваченим ОСОБА_2 згідно якого потерпілий підтвердив свої покази про те що автомобіль 11.07.2012 року на території МКЛ №1 до моменту вчинення обвинуваченим крадіжки його майна та після був у зачиненому стані, а саме під сигналізацією, чим спростував покази обвинуваченого, щодо того що автомобіль був відчинений (т.1 а.с. 146-147 ).
Аналізуючи показання підсудного, який фактично вини у скоєнні злочину не визнав, протягом судового слідства змінював показання, вказувавши, що, він під'їхав до лікарні, щоб надати медичну допомогу своїй подрузі, яка відмовилась в подальшому йти до лікаря, а побачивши свого знайомого біля автомобіля потерпілого вирішив пожартувати та взяти його речі, що й зробив, скориставшись тим що автомобіль був відчинений, очікував на знайомого неподалік, а в подальшому побачивши потерпілого біля машини, злякався відповідальності за скоєне та поїхав. Крім того в ході судового слідства повідомив, що автомобіль потерпілого був відчинений ним за допомогою електронного сканера, який був у його розпорядженні, й він не може назвати прізвища ім'я по батькові, й адреси свого знайомого, якого він нібито зустрів біля лікарні, суд вважає такі показання нещирими та спрямованими на уникнення відповідальності за скоєне.
Вказані показання підсудного спростовуються показання потерпілого ОСОБА_3 який вказав, що він зачиняв автомобіль, був відсутній незначний час, та по поверненню виявив у автомобілі порушену обстановку, та зникнення речей. Показаннями свідка ОСОБА_5 який зазначив, що він бачив, як потерпілий йшов до лікарні, а за ним вийшовши з машини пішло два чоловіки в тому числі й підсудний, який повернувся до машини через незначний час, та він почув звук відмикання замків дверей автомобіля, удар дверцят автомобіля «Міцубіші Пажеро»об його автомобіль, коли підсудний перебував у автомобілі потерпілого. Після чого підсудний сів у свій автомобіль та одразу поїхав від лікарні.
Вказані показання свідка ОСОБА_5 підтверджуються показаннями свідка ОСОБА_4 в тій частині, де вона вказала, що через біль у животі вона з ОСОБА_2 під'їхала до лікарні проте вона вирішила не йти до лікаря, а в лікарню ходив ОСОБА_2, який після повернення сів до машини та вони одразу поїхали за місто, не зупиняючись біля неподалік лікарні, що спростовує версію підсудного про те, що він очікував неподалік свого знайомого з метою повернення речей, а помітивши незнайомого йому потерпілого, злякався та поїхав з місця пригоди.
До показань свідка ОСОБА_4, яка знаходилась в автомобілі поряд з автомобілем потерпілого, в частині того, що вона не бачила, як підсудний відчиняв автомобіль та викрадав речі, суд відноситься критично та розцінює їх як такі, що спрямовані на покращення долі підсудного, з яким вона перебуває у дружніх стосунках.
Крім того показання підсудного щодо, бажання пожартувати, над знайомим, спростовуються даними протоколу огляду місця події, з фото таблицею до нього згідно яких вбачається порушення звичної обстановки у автомобілі, внаслідок чого розкидано речі та документи, що свідчить про намагання підсудного відшукати в автомобілі цінні речі, що узгоджується з показаннями потерпілого про те, що фотоапарат був схований у боксі підлокітника та не знаходився на видному місці.
Вказане в сукупності, в тому числі й застосування підсудним під час скоєння злочину сканера для відкриття автомобілю, на переконання суду, повністю спростовує версію підсудного про його помилку та бажання пожартувати, а свідчить про наявність прямого умислу на скоєння крадіжки, а також про підготовку до неї.
Враховуючи вищевикладене суд приходить до остаточного висновку, що досудовим слідством дії підсудного ОСОБА_2 вірно кваліфіковано за ч. 1 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка).
При визначенні виду та міри покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу підсудного ОСОБА_2, який раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, за місцем проживання характеризується позитивно та обставини, що обтяжують та пом'якшують покарання.
Обставинами, що пом'якшують покарання судом не встановлено, крім того суд не може взяти до уваги таку пом'якшуючу обставину як наявність у підсудного на утриманні малолітньої дитини, та добровільне відшкодування шкоди оскільки факт утримання не підтверджується матеріалами у справі, сам підсудний після скоєння злочину довгий час не проживав з сім'єю, а повернення потерпілому речей відбулось завдяки належній роботі правоохоронних органів а не з доброї волі підсудного.
Обставин, що обтяжують покарання підсудного судом не встановлено.
Враховуючи вищезазначене, обставини справи, суд приходить до висновку, що ОСОБА_2 слід призначити покарання яке буде необхідним та достатнім для його виправлення та запобігання вчиненню нових злочинів у виді арешту.
Оговорюючи цивільний позов потерпілого про стягнення завданої злочином матеріальної та моральної шкоди, суд виходячи з принципів розумності та достатності вважає за необхідне задовольнити частково. А саме з підсудного слід стягнути 5000 грн. у відшкодування завданої злочином моральної шкоди, оскільки внаслідок злочину потерпілому було завдано моральної шкоди внаслідок переживань та порушено звичний життєвий уклад. В стягненні матеріальної шкоди слід відмовити оскільки її завдання не доведено позивачем та не знайшло свого підтвердження в судовому засіданні.
Міру запобіжного заходу у відношенні ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили, слід змінити з підписки про невиїзд на тримання під вартою, взявши його під варту в залі суду.
Строк покарання ОСОБА_2 слід рахувати з часу затримання.
Речові докази слід залишити власнику.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України та ст. 55 КК України суд, -
ЗАСУДИВ:
ОСОБА_2 визнати винним у скоєні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України і призначити покарання у виді арешту на строк 6 (шість) місяців.
Цивільний позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 5000 грн. у відшкодування завданої злочином моральної шкоди. В решті позовних вимог відмовити.
Строк покарання ОСОБА_2 обчислювати з часу затримання.
Запобіжний захід щодо засудженого ОСОБА_2 до вступу вироку в законну силу змінити з підписки про невиїзд на тримання під вартою, взявши його під варту в залі суду.
Речові докази: фотоапарат та навігатор, які знаходять на зберіганні у потерпілого ОСОБА_3 - залишити власнику.
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Вінницької області протягом 15 діб з моменту його проголошення.
Суддя: Я. М. Іванченко