УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 липня 2007 року м. Хмельницький
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Хмельницької області
в складі: головуючої-судді Варвус Ю.Д.
суддів: Ващенка С. Є., Кізюн О.Ю. при секретарі Липко А.Ю. з участю: позивача та його представника, представників відповідачки розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу №22ц-1295 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Деражнянського районного суду від 18 травня 2007 року за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Копачівської сільської ради Деражнянського району про визнання права на 1/2 частину житлового будинку та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права власності на 1/2 частину спадкового майна.
Заслухавши доповідача, пояснення позивача та представників сторін, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, колегія суддів
встановила:
В серпні 2006 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2, Копачівської сільської ради Деражнянського району про визнання права власності на 1/2 частину домоволодіння АДРЕСА_1. В обґрунтування позову вказував, що з 1979 року проживав у вказаному будинку, який відноситься до колгоспних дворів, разом з дружиною та її батьками, приймав участь у веденні господарства. Після смерті дружини ОСОБА_3, яка настала ІНФОРМАЦІЯ_1, вступив у фактичне володіння спадковим майном. Вважає, що він є членом даного колгоспного двору і має право на його 1/3 частину, крім того має право на 1\6 частину майна колгоспного двору як спадкоємець померлої дружини. В зв'язку з чим просив задовольнити позовні вимоги.
ОСОБА_2 звернулась до ОСОБА_1 з зустрічним позовом про визнання за нею права на 1\2 частину майнового паю на загальну суму 27682 грн., що належав її дочці ОСОБА_3 в СТОВ „Агрофірма „Копачівська" і в зв'язку з неможливістю виділу частини в натурі стягнути з відповідача компенсацію вартості в сумі 13841 грн.
В судовому засіданні ОСОБА_2 уточнила позовні вимоги, просила визнати частково недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом від 21 червня 2002 року, видане на ім'я ОСОБА_1, визнати за нею право власності на 1/2 спадкового майна, на яке видане вказане свідоцтво і в зв'язку з неможливістю виділу частини майна в натурі стягнути на її користь з ОСОБА_1 компенсацію вартості належної їй частини в сумі 22686 грн. В обгрунтування вказаних вимог вказувала, що після смерті її дочки ОСОБА_3 відкрилась спадщина на вказане майно. Вона та відповідач є спадкоємцями першої черги за законом, вступили в управління спадковим майном померлої. Проте, в 2006 році їй стало відомо, що відповідач оформив право власності на все спадкове майно, до складу якого входили земельні ділянки площею 0, 23 га та 1, 60 га, грошові внески з процентами та компенсаціями в установах Ощадного банку України та майновий пай. Вважає, що має право на 1/2 частину зазначеного спадкового майна, тому просила задовольнити позов.
Головуючий у першій інстанції-Коваль Ф.І. Справа №22ц-1295
Доповідач - Варвус Ю.Д. Категорія 5
Рішенням Деражнянського районного суду від 18 травня 2007 року в позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Копачівської сільської ради Деражнянського району про визнання права власності на 1/2 частину домоволодіння АДРЕСА_1 відмовлено.
Позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено частково.
Визнано свідоцтво про право на спадщину за законом на майно померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3, видане Деражнянською державною нотаріальною конторою 26 жовтня 2001 року на ім'я ОСОБА_1, частково недійсним.
Визнано свідоцтво про право на спадщину за законом на майно померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3, видане Першою Хмельницькою державною нотаріальною конторою 21 червня 2002 року на ім'я ОСОБА_1, частково недійсним.
Визнано за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину спадкового майна після смерті ОСОБА_3, яким є: земельна ділянка, площею 0, 23 га, що знаходиться АДРЕСА_2 згідно з державним актом на право приватної власності на землю серії Ш-ХМ №008661, виданим 22 листопада 1999року і земельна ділянка, площею 1, 60 га, що знаходиться на території Копачівської сільської ради Деражнянського району під №375, згідно з державним актом на право приватної власності на землю серії ІІ-Х№ №033665, виданим 23 серпня 1999 року, загальною вартістю 8845грн., майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства ім. Шевченка с Копачівка Деражнянського району, вартістю 13841 грн., грошові внески з нарахованими процентами та компенсаціями на
ім'я померлої ОСОБА_3, які зберігаються на рахунках НОМЕР_1, НОМЕР_2 в філії Ощадного банку 3204/036 в с Копачівка Деражнянського району Хмельницької області.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 8845 грн. за 1/2 частину вартості спадкового майна після смерті ОСОБА_3 , яким є земельна ділянка, площею 0, 23 га, що знаходиться АДРЕСА_2 згідно з державним актом від 22 листопада 1999 року та земельна ділянка площею 1, 60 га, що знаходиться на території Копачівської сільської ради Деражнянського району, згідно з державним актом від 23 серпня 1999 року, а також 13841 грн., що складає 1/2 частину вартості спадкового майна після смерті ОСОБА_3, яким є майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства імені Шевченка в с Копачівка Деражнянського району, а всього стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 22686 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 понесені нею витрати по сплаті судового збору в розмірі 226 грн. 86 коп., а також на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 30 грн.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, на невідповідність висновку суду про належність ОСОБА_3 та позивача до іншого колгоспного двору фактичним обставинам справи. В матеріалах справи відсутні докази фактичного прийняття спадщини ОСОБА_2 Крім того, судом не обґрунтовано стягнення коштів на користь ОСОБА_2 за спадкове майно, хоча його виділ можливий в натурі, майно збережене і ніяких труднощів для його виділення не має.
Апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню, а рішення суду - скасуванню з наступних мотивів.
Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2 та відмовляючи в позові ОСОБА_1, суд виходив з того, що сторони є спадкоємцями першої черги за законом на майно ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, в установленому законом порядку прийняли спадщину і мають рівні права на спадкове майно. Крім того, ОСОБА_1 не був членом колгоспного двору, головою якого є ОСОБА_2, оскільки разом з ОСОБА_3 були членами іншого колгоспного двору в цьому ж селі, тому не може ставити питання про
визнання за ним права власності на 1/2 частину спірного домоволодіння як за членом даного двору.
Проте з такими висновками суду погодитися не можна, оскільки вони зроблені без встановлення фактів, які підлягали встановленню відповідно до вимог ст. 214 ЦПК України, перевірки обґрунтованості позовних вимог та заперечень проти них.
З матеріалів справи видно, що позивач ОСОБА_1 та ОСОБА_3 з 1979 року перебували в зареєстрованому шлюбі і з даного часу постійно проживали з ОСОБА_2 в будинку АДРЕСА_1, який відносився до категорії колгоспних дворів. Спільною працею і за рахунок особистих коштів ними велося господарство даного колгоспного двору, підтримувався в належному стані житловий будинок та надвірні будівлі. В 1979 році ОСОБА_3 була надана в користування земельна ділянка для ведення підсобного господарства площею 0, 23 га і відкритий погосподарський номер. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла, а в квітні 2006 року ОСОБА_1 виїхав з спірного домоволодіння.
Судом вказані обставини не були враховані, не перевірена правильність відкриття сільською радою окремого погосподарського номеру, в зв'язку з виділенням ОСОБА_3 земельної ділянки тільки для ведення підсобного господарства, а не під індивідуальну забудову, не наведені в рішенні мотиви та підстави віднесення даного погосподарського номеру до типу колгоспних дворів.
З урахуванням цих обставин суперечливим є висновок суду щодо фактичного прийняття ОСОБА_2 спадщини після смерті дочки ОСОБА_3 з мотивів її постійного проживання разом з останньою в будинку, що відноситься до спірного колгоспного двору і знаходження частини майна померлої у неї в користуванні ( ст. ст. 548, 549 ЦК України в редакції 1963 року).
Не безспірним є висновок суду і відносно неможливості виділення ОСОБА_2 спадкового майна ( частини присадибної земельної ділянки, земельного та майнового паїв) в натурі. Згідно пояснень в судовому засіданні ОСОБА_1 вказане спадкове майно є в натурі, а частина майна, яке було виділене на майновий пай померлої знаходиться в господарстві ОСОБА_2 Вказані обставини також судом належним чином не були перевірені.
Крім того, стягуючи на користь ОСОБА_2 грошову компенсацію в сумі 22686 грн. за належну їй частку в спадковому майні, суд, разом з тим, визнав частково недійсними свідоцтва про право на спадщину за законом, які були видані ОСОБА_1 на майно спадкодавця ОСОБА_3 26 жовтня 2001 року та 21 червня 2002 року на вказане майно.
Наведене свідчить, що справа розглянута судом з порушенням зазначених норм матеріального та процесуального права і його рішення підлягає скасуванню. Так як в матеріалах справи відсутні докази для вирішення спору по суті апеляційним судом, справа підлатає направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.
При новому розгляді справи суду необхідно врахувати наведене, повно, всебічно і об'єктивно перевірити доводи сторін щодо обґрунтування їх вимог та заперечень проти них, в залежності від встановленого вирішити спір у відповідності до вимог закону.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Деражнянського районного суду від 18 травня 2007 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до того ж суду в іншому складі.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.