АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Справа № 22-5409/06р.                        Голов. 1 інст.- Сінані О. М.

Доповідач - Белинчук Т. Г.

УХВАЛА ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

2006 року жовтня місяця 30 дня, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду АР Крим, в складі:

Головуючого, судді   Панкова М. В., Суддів   Ісаєва Г. А.,

Белинчук Т.Г.,

При секретарі       Волковій О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виділ в натурі частки майна з сумісної часткової власності за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Київського районного суду міста Сімферополя АР Крим від 29 травня 2006 року, -

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про виділ в натурі частки майна з сумісної часткової власності.

Свої вимоги мотивує тим, що їй на праві сумісної часткової власності належить 84/100 часток домоволодіння з відповідною часткою надвірних побудов, розташованих за адресою: АДРЕСА_1. Співвласницею домоволодіння є відповідачка, якій належить 16/100 часток домоволодіння. Протягом останніх років у сторін постійно виникають сварки щодо здійснення користування домоволодінням та територією земельної ділянки, на якій воно розташоване. На підставі чого вона просить виділити їй в натурі частку домоволодіння АДРЕСА_1 відповідно до її частки.

Рішенням Київського районного суду міста Сімферополя АР Крим від 29 травня 2006 року постановлено: „Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Виділити у власність ОСОБА_1 на 84/100 частки домоволодіння АДРЕСА_1: житловий будинок літ. „А-1", площею 62 кв. м., прибудову літ. „А2", площею 23,8 кв. м., частину житлового будинку літ. „А1", площею 19,2 кв. м., тамбур літ. „а2", площею 4,1 кв. м., сарай літ. „Б", площею 22,8 кв. м., сарай літ. „В", площею 16,2 кв. м., літню кухню літ. „Г", площею 22,9 кв. м., тамбур літ. „г", площею 9,7 кв. м., сарай літ. „Д", площею 13,4 кв. м. Разом площа земельної ділянки, зайнятої під будівлями ОСОБА_1 дорівнює 94,1 кв. м.

Залишити у власності ОСОБА_2 на 16/100 частки домоволодіння АДРЕСА_1: частину житлового будинку літ. „А1", площею 24,5 кв. м., тамбур літ. „аі", площею 11 кв. м. Разом з тим площа земельної ділянки, зайнятої під будівлями ОСОБА_2 дорівнює 35,5 кв. м.

Припинити право спільної часткової власності на зазначене домоволодіння.

Стягнути з ОСОБА_2 261 грн. 70 коп. на користь ОСОБА_1, що сплачені за проведення судової будівельно-технічної експертизи."

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду скасувати з направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції. Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що рішення суду постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, осіб приймаючих участь у справі, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Постановляючи рішення про виділ у натурі частки домоволодіння, суд першої інстанції виходив з висновків судово-будівельної експертизи, та прийняв до уваги найбільш близькій до ідеальних часток співвласників варіант розподілу, а також урахував порядок користування домоволодінням, що склався між співвласниками.

З даними висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів, оскільки вони відповідають вимогам закону і підтверджені зібраними по справі доказами.

Судовим розглядом встановлено і підтверджено матеріалами справи, що сторони по справі є співвласниками домоволодіння по АДРЕСА_1.

Позивачка ОСОБА_1 відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 20.09.1985 р. є власницею 84X100 часток вказаного домоволодіння з відповідною часткою надвірних побудов. На земельної ділянці, розміром 506 кв. м. розташовані два кам'яних будинку літ „А", житловою площею 34,6 кв.м., „А1", житловою площею 23 кв.м., сараї „В" та „Д", навіс „І", вигріб п\Б та спорудження ( а.с.6)

Відповідачка ОСОБА_2 відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 21.12.1999 р. є власницею 16М00 часток вказаного домоволодіння з відповідною часткою надвірних побудов. На земельної ділянці, розміром 506 кв. м. розташований один житловій будинок, зазначений на плані під літ „А", житловою площею 24,7 кв.м., прибудова „А1", житловою площею 30,6 кв.м., сараї „Б", „В" , „Д", літня кухня „Г", тамбур „г", вигріб п\Б та спорудження( а.с. 40).

В основу рішення суд поклав висновок судової будівельно-технічної експертизи № 2942 від 16 березня 2006 року ( а.с. 23-31, 46-47).

Фактично апелянт ОСОБА_2 спорить про визнання за нею також сараїв літер „В","Д" посилаючись на те, що вона користується ними, та провела їх реконструкцію.

Проте згідно даним технічного паспорту на домоволодіння тамбур літ „аЗ" та сарай „Е" є самовільними та при розподілу домоволодіння не враховувалися, а документів на знос тамбуру літ „аЗ" та будівлю прибудови ОСОБА_2 не представила.

При виділі в натурі частки домоволодіння суд виходив з розміру ідеальних часток та тих обставин, що у загальному комплексі споруд домоволодіння, як головна річ виділяється будівля, призначена для проживання - житловий будинок. Всі інші споруди і спорудження повинні слідувати долі головної речі, тобто житловому будинку, тому при визначенні можливості розділу спірного домоволодіння, слід перш за все визначити технічну можливо розділу житлового будинку, а потім господарських споруд і споруджень.

Суд провів розподіл майна в натурі приймаючи до уваги порядок користування якій склався між сторонами, та найбільш близькій до ідеальних часток співвласників.

Доводи апелянта, що між колишніми власниками був встановлений порядок користування домоволодіння, не доказаний допустимими доказами, у зв'язку з чим є необгрунтованим.

У   зв'язку   з   викладеним,   доводи   апеляційної   скарги   не   знайшли    свого підтвердження в суді апеляційної  інстанції, у зв'язку з чим   не можуть бути   взяті до уваги.

Рішення суду є законним і обґрунтованим, постановлено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, ґрунтуючись на усесторонньому, повному,  об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності і підстав до його відміни немає.

На підставі викладеного і керуючись статтями 303, 307, 308, 315, 325 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Київського райсуду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 29 травня 2006 року залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена в Верховний Суд України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.

Головуючій, суддя Судді

Панков М. В.