У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Дело № 11/190/120/13 Доповідач : Соловйов М.В.

15.01.2013 Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Автономної Республіки Крим у складі:

ГоловуючогоКапустіної Л.П.

СуддівСоловйова М.В., Балахонова Б.Л.

За участю прокурораАблякімової З.В.

розглянувши матеріали кримінальної справи по апеляції прокурора прокуратури Центрального району м. Сімферополя Виноградова С.В. на постанову Центрального районного суду м. Сімферополя АРК від 05.11.2012,

В С Т А Н О В И Л А:

05.11.2012 постановою Центрального районного суду м. Сімферополя АРК, кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_6 у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 Кримінального Кодексу України направлено прокурору АРК для організації додаткового розслідування.

Рішення суду було мотивоване тим, що органами внутрішніх справ на протязі тривалого часу не встановлено місце проживання та перебування обвинуваченої, та не виконано його явку в судове засідання, що є свідченням того, що органами досудового слідства не були прийняті усі необхідні заходи, щодо встановлення особи обвинуваченої, зазначене перешкоджає у подальшому розгляд кримінальної справи.

В апеляції прокурор просить постанову скасувати та направити справи до суду першої інстанції для розгляду по суті. Свої доводи мотивує тим, що органами досудового слідства встановлено місце проживання ОСОБА_6 та обґрунтовано вибраний запобіжний захід.

Заслухавши доповідача; думку прокурора, який підтримав апеляцію; перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляція задоволенню не підлягає.

Статтею 281 КПК України передбачена можливість направлення кримінальної справи зі стадії судового розгляду для проведення додаткового розслідування з мотивів неповноти або неправильності досудового слідства, яка не може бути усунена у судовому засіданні.

Згідно п. 8 Постанови пленуму Верховного Суду України № 2 від 11.02.2005 «Про практику застосування судами України законодавства, що регулює повернення справ на додаткове розслідування» зазначено, що досудове слідство визнається неповним, якщо під час його провадження всупереч вимогам ст. ст. 22 і 64 КПК України, не були досліджені або були поверхово чи однобічно досліджені обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Згідно ст. 64 КПК України визначено обставини, що підлягають доказуванню у кримінальній справі є дані, які характеризують особу обвинуваченого, у тому числі його постійне місце проживання.

Однак, органами досудового слідства зазначені вимоги належним чином виконані не були.

Так, з матеріалів справи вбачається, що органами досудового слідства встановлено місце проживання обвинуваченого ОСОБА_6: АДРЕСА_1 та за вказаною адресою, органами досудового слідства був застосований запобіжний захід відносно обвинуваченого у вигляді підписки про невиїзд від 06.07.2005 (а. с. 33).

На виклик суду ОСОБА_6 на судове засідання, призначене на 15.09.2005 не з'явився, за цих обставин, 15.09.2005 судом першої інстанції було прийняте рішення, про примусовий привід ОСОБА_6 в судове засідання через органи міліції (а. с. 60).

Так, згідно рапорту співробітника Центрального РВ від 29.09.2005, з якого вбачається, що обвинувачений ОСОБА_6 за адресою встановленого органами досудового слідства мешкання відсутній (а. с. 67).

За цих обставин, 29.09.2005 судом першої інстанції обвинуваченого оголошено у розшук та йому змінено запобіжний захід з підписки про невиїзд на тримання під вартою (а. с. 65).

Виконання зазначеної постанови було доручено Центральному РВ СМУ ГУ МВС України в АР Крим, але позитивного результату розшук підсудного ОСОБА_6 не дав.

Так, судом першої інстанції неодноразово: 17.03.2006, 16.06.2006, 05.09.2006, 06.10.2006, 18.01.2007, 22.03.2007, 16.06.2007, 08.11.2007, 03.03.2008, 06.05.2008. 15.08.2008, 30.09.2008, 01.12.2008, 03.03.2009, 28.05.2009, 27.07.2009, 05.10.2009, 16.12.2009, 16.02.2010, 16.04.2010, 08.06.2010, 10.09.2010, 18.11.2010, 28.02.2011, 03.03.2011, 06.06.2011, 15.08.2011, 24.10.2011, 26.12.2011, 25.01.2012, 04.04.2012,

10.05.2012, 06.06.2012, 25.06.2012, 27.08.2012, 20.09.2012 (а. с. 69, 70, 73, 74, 76, 77, 78, 81, 84, 85, 88, 89, 91, 94, 95, 96, 100,102, 103, 105, 108,109.110, 112, 113, 116, 117, 118, 121, 123, 125, 126, 127, 129, 132, 133) до Центрального РВ СМУ ГУ МВС України в АРК направлялися запити про стан виконання постанови від 29.09.2005, однак на адресу суду надходили однотипні, формальні відписки, що комплексом оперативно-розшукових заходів, які проводяться органами внутрішніх справ, місцезнаходження підсудного не встановлено (68, 71,72, 75, 79, 80, 82, 86, 90, 92, 97, 98, 99, 101, 104, 106, 111, 114, 115, 119, 120, 122, 124, 128, 130, 131).

Однак, відомості про те, що органи міліції дійсно приймають заходи для реального пошуку підсудного, та встановлення його місцезнаходження, відсутні.

Як вбачається, обвинувальний висновок відносно ОСОБА_6 був затверджений 05.08.2005 (а. с. 59), однак з матеріалів справи не вбачається, що він отримав копію обвинувального висновку.

Також органами досудового слідства в обвинувальному висновку, встановлено особу ОСОБА_6, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1, однак згідно матеріалів справи вбачається, що обвинувачений зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2.

Колегія суддів відмічає, що за адресою реєстрації обвинуваченого, перевірка не проводилась, оскільки органами досудового слідства була встановлена адреса проживання: АДРЕСА_1

Тобто органами досудового слідства, місце знаходження обвинуваченого не встановлене, ще на стадії досудового слідства, не зважаючи на те, що справа направлена до суду для розгляду.

Згідно ст. 16-1 КПК України на суд покладається функція розгляду справи, та є неприпустимим, покладання на нього функцій, які властиві слідчим органам.

Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції правильно дійшов висновку, що у ході досудового слідства допущена істотна неповнота, а саме не встановлене фактичне місце проживання обвинуваченого ОСОБА_6, та органами досудового слідства не обґрунтовано вибраний запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд із зазначеного обвинуваченим місця проживання, що перешкоджає суду повно та об'єктивно розглянути справу з дотриманням встановлених законом України строків.

Підстав для скасування постанови та повернення кримінальної справи на новий судовий розгляд, як про це просить прокурор у апеляції, колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. 365, 366 КПК України 1960 року, п. 15 Розділу XI «Перехідні положення» КПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляцію прокурора прокуратури Центрального району м. Сімферополя Виноградова С.В. на постанову Центрального районного суду м. Сімферополя АРК від 05.11.2012 залишити без задоволення.

Постанову Центрального районного суду м. Сімферополя АРК від 05.11.2012, якою кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_6 у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 Кримінального Кодексу України направлено прокурору АРК для організації додаткового розслідування, залишити - без зміни.

Запобіжний захід залишити згідно постанови Центрального районного суду м. Сімферополя АРК від 29.09.2005.

С У Д Д І: