14.01.2012

Справа № 212/13383/2012

Провадження № 1/232/121/12

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 січня 2013 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі:

головуючого - судді Іванченко Я. М.,

секретаря - Шевчук І.О.,

за участю прокурора - Гоменюка О.В.,

потерпілого ОСОБА_1,

законного представника потерпілого - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці кримінальну справу по обвинуваченню:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Вінниці, українки, громадянки України, з середньою спеціальною освітою, непрацюючої, не заміжньої, маючої на утриманні малолітню дитину ОСОБА_4 -ІНФОРМАЦІЯ_4, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимої,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Органом досудового слідства ОСОБА_3 обвинувачується в тому, що вона 20.06.2012 року, близько 16:00 годин, перебуваючи на стадіоні СЗОШ №26, по вул. Збишка, що в м. Вінниці, на бордюрі, помітила мобільний телефон марки «Нокіа 5130»ІМЕІ НОМЕР_1 вартістю 798 грн., в якому була сім-картка мобільного оператора «Київстар», яка не представляє цінності для потерпілого і належить гр. ОСОБА_5 В цей час у ОСОБА_3 виник умисел на незаконне викрадення вищевказаного мобільного телефону з метою легкої наживи та корисливих спонукань. З метою реалізації свого злочинного умислу, ОСОБА_3, будучи впевненою, що за її діями ніхто не спостерігає, здійснила крадіжку мобільного телефону, та вимкнувши останній пішла до себе додому, де вийняла з нього сім-картку. В подальшому ОСОБА_3 розпорядилась телефоном на свій власний розсуд. Своїми злочинними діями ОСОБА_3 завдала ОСОБА_5 матеріальну шкоду на загальну суму 798 грн. та таким чином своїми умисними діями вчинила злочин, передбачений ч.1 ст. 185 КК України, - таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

Суд вважає, що дії ОСОБА_3 не містять складу злочину, а висновок органу досудового слідства про вчинення ОСОБА_3 злочину, передбаченого ч.1 ст. 185 КК України є безпідставним, виходячи з наступних підстав.

Так, підсудна ОСОБА_3 в судовому засіданні вину у вчинені інкримінованого злочину, а саме за ст. 185 ч.1 КК України не визнала, дала суду показання, що вона дійсно 20.06.2012 року, прогулюючись з і своєю матір'ю та сином, по вулиці біля стадіону ЗОШ №26 в м. Вінниці, на бордюрі, знайшла загублений невідомо ким мобільний телефон. Озирнувшись навколо, власника телефону вона не побачила, а тому підняла знахідку і забрала телефон собі. Як тільки вона взяла телефон в руки, він задзвонив, однак вона злякавшись вимкнула телефон та забрала додому. Вдома вона вийняла з телефону сім-картку та дала телефон своєму чоловікові в користування. Вона мала намір повернути телефон, але пізніше.

При цьому потерпілий ОСОБА_1 в судовому засіданні дав показання, що він 20.06.2012 року дав свій мобільний телефон своєму другу ОСОБА_6 на зберігання, а сам катався на велосипеді. Коли він покатавшись, повернувся до ОСОБА_6 та запитав про свій телефон, останній повідомив, що мобільний телефон він залишив на бордюрі біля школи. Коли вони пішли до того місця, де ОСОБА_6 залишив телефон, телефону там уже не було. Коли вони зателефонували на його мобільний, телефон був вимкнений.

Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні дав показання, що 20.06.2012 року він зустрівся з ОСОБА_6 та ОСОБА_1. Він взяв в ОСОБА_6 мобільний телефон ОСОБА_1, щоб подивитись, а коли хотів повернути телефон ОСОБА_6, останній відмовився його брати, тому він поклав телефон на бордюр. Вони забули за телефон та відійшли. Коли ОСОБА_1 звернувся до ОСОБА_6 з проханням повернути його телефон, вони згадали, що телефон залишився на бордюрі біля школи. коли вони повернулись за телефоном, його на місці уже не було. Після спроби зателефонувати на телефон ОСОБА_1, виявилось, що телефон вимкнений.

Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні дав показання, що він проживає спільно з ОСОБА_3 в неофіційному шлюбі. одного разу, коли він повернувся з роботи додому, ОСОБА_3 сказала йому, що знайшла на вулиці на бордюрі мобільний телефон та дала йому покористуватись ним. Він вставив в телефон свою сім-картку та користувався ним біля 2 тижнів, поки телефон не вилучили працівники міліції.

Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні дала показання, що 20.06.2011 року вона прогулювалась разом зі своєю донькою -ОСОБА_3 та онуком по вул. Збишко. На бордюрі вона побачила мобільний телефон, який потім її донька підняла. Донька вимкнула телефон тому що, коли вона підняла його, він почав дзвонити, проте в той час вони далеко відійшли від того місця де знайшли телефон, а тому покласти його на місце змоги не було. Вона сказала доньці, забрати телефон додому та потім віддати його в міліцію.

Телефон їй видався підозрілим, оскільки справний телефон просто так на бордюрі лежати не може.

Оскільки у неї напружений робочий графік, вона не мала фізичної змоги віднести телефон до відділу міліції, проте справді хотіла його повернути. З власником телефону вона зв'язуватись не хотіла, бо чула погані історії про загублені телефони і про людей, які їх повертали, а тому боялась.

Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні дав показання, що він був понятим при проведенні слідчої дії: відтворення обстановки і обставин події. Підтримав показання, оголошені в судовому засіданні, які він давав під час досудового слідства по справі, згідно яких, 22.08.2012 року, він був присутні при проведенні відтворення обновки і обставин події. Слідча дія розпочалась у кабінеті № 53 2-го ВМ ВМВ, де слідчий роз'яснив учасникам їх права суть слідчої дії. Після чого потерпілий ОСОБА_1 запропонував поїхати на місце скоєння злочину, а саме до бордюру, коло стадіону СЗОШ № 26, що в м. Вінниці. Вийшовши з трамваю на зупинці СЗОШ №26, обійшовши школу № 26, з права по вул. Шевченка, учасники опинилися коло будинку № 17, що по вул. Збишка м. Вінниця. Потерпілий рукою вказав на табличку з номером будинку. Повернувши вліво з вулиці Шевченка на вул. Збишка потерпілий провів учасників на безпосереднє місце скоєння злочину, а саме: бордюр дороги між стадіоном та буд. №17 по вул. Збишка, зі сторони будинку в районі під'їзду. Потерпілий точно вказав на місце, де було залишено мобільний телефон. Далі потерпілий вказав на місце і відстань, на якій знаходились його друзі ОСОБА_6. та ОСОБА_11, дана відстань становить близько 15 метрів, місце являє собою кут будинку №17 по вул. Збишка, зі сторони перехрестя вул. Збишка та Шевченка. Під час відтворення обстановки та обставин місця події ніяких заходів психічного та фізичного насилля до учасників не застосовувалось. Протягом проведення слідчої дії велось фотографування на камеру мобільного телефону «Нокіа». Після проведення слідчої дії протокол відтворення обстановки і обставин події було зачитано учасникам вголос. Скарг, зауважень, клопотань не надійшло (т.1 а.с. 41)

Свідок ОСОБА_12 в судовому засіданні дала показання що вона була понятою при проведенні слідчої дії: відтворення обновки і обставин події, під час якої потерпілий точно вказав на місце скоєння злочину, а саме: бордюр дороги, де останній залишив свій мобільний телефон.

Підтримала показання, оголошені в судовому засіданні, які вона давала під час досудового слідства по справі, згідно яких, 22.08.2012 року, вона була присутня при проведенні відтворення обновки і обставин події. Слідча дія розпочалась у кабінеті № 53 2-го ВМ ВМВ, де слідчий роз'яснив учасникам їх права суть слідчої дії. Після чого потерпілий ОСОБА_1 запропонував поїхати на місце скоєння злочину, а саме до бордюру, коло стадіону СЗОШ № 26, що в м. Вінниці. Вийшовши з трамваю на зупинці СЗОШ №26, обійшовши школу № 26, з права по вул. Шевченка, учасники опинилися коло будинку № 17, що по вул. Збишка м. Вінниця. Потерпілий рукою вказав на табличку з номером будинку. Повернувши вліво з вулиці Шевченка на вул. Збишка потерпілий провів учасників на безпосереднє місце скоєння злочину, а саме: бордюр дороги між стадіоном та буд. №17 по вул. Збишка, зі сторони будинку в районі під'їзду. Потерпілий точно вказав на місце, де було залишено мобільний телефон. Далі потерпілий вказав на місце і відстань, на якій знаходились його друзі ОСОБА_13 та ОСОБА_11, дана відстань становить близько 15 метрів, місце являє собою кут будинку №17 по вул. Збишка, зі сторони перехрестя вул. Збишка та Шевченка. Під час відтворення обстановки та обставин місця події ніяких заходів психічного та фізичного насилля до учасників не застосовувалось. Протягом проведення слідчої дії велось фотографування на камеру мобільного телефону «Нокіа». Після проведення слідчої дії протокол відтворення обстановки і обставин події було зачитано учасникам вголос. Скарг, зауважень, клопотань не надійшло (т.1 а.с. 42)

Свідок ОСОБА_14 в судовому засіданні дав показання, що пройшов тривалий час і він не пам'ятає протоколу допиту, підтримав показання оголошені в судовому засіданні, які він давав під час досудового слідства по справі, згідно яких 20.08.2012 року він був присутній при проведенні слідчої дії: оголошення постанови про притягнення в якості обвинуваченої ОСОБА_3, дана слідча дія проходила в приміщенні кабінету №53, 2-го ВМ, що по вул. Пирогова, 4 в м. Вінниці. На початку проведення слідчої дії слідчий Гусак М.П. роз'яснила права обвинуваченої ОСОБА_3 Після чого слідчий вручила обвинуваченій копію постанови про порушення кримінальної справи. Після чого вголос зачитала постанову про притягнення в якості обвинуваченої та роз'яснила права та обов'язки даного суб'єкта кримінального провадження. До обвинуваченої був обраний запобіжний захід у виді підписки про невиїзд, вголос було роз'яснено обмеження, які покладаються на обвинувачену та наслідки їх недодержання. Обвинувачена заявила, що суть запобіжного заходу їй зрозуміла. Поняті скріплювали своїми підписами усі документи, що обвинувачена ОСОБА_3 постійно відмовлялась підписувати. Під час проведення слідчої дії ніяких заходів психологічного та фізичного насилля до учасників не застосовувалось (а.с. 64)

Свідок ОСОБА_15 в судовому засіданні дав показання, що пройшов тривалий час і він не пам'ятає протоколу допиту, підтримав показання оголошені в судовому засіданні, які він давав під час досудового слідства по справі, згідно яких 20.08.2012 року він був присутній при проведенні слідчої дії: оголошення постанови про притягнення в якості обвинуваченої ОСОБА_3, дана слідча дія проходила в приміщенні кабінету №53, 2-го ВМ, що по вул. Пирогова, 4 в м. Вінниці. На початку проведення слідчої дії слідчий Гусак М.П. роз'яснила права обвинуваченої ОСОБА_3 Після чого слідчий вручила обвинуваченій копію постанови про порушення кримінальної справи. Після чого вголос зачитала постанову про притягнення в якості обвинуваченої та роз'яснила права та обов'язки даного суб'єкта кримінального провадження. До обвинуваченої був обраний запобіжний захід у виді підписки про невиїзд, вголос було роз'яснено обмеження, які покладаються на обвинувачену та наслідки їх недодержання. Обвинувачена заявила, що суть запобіжного заходу їй зрозуміла. Поняті скріплювали своїми підписами усі документи, що обвинувачена ОСОБА_3 постійно відмовлялась підписувати. Під час проведення слідчої дії ніяких заходів психологічного та фізичного насилля до учасників не застосовувалось (а.с. 65)

Свідок ОСОБА_6. в судовому засіданні дав показання, що ОСОБА_1 дав йому в руки телефон, щоб мати змогу покататись на велосипеді, ОСОБА_7 взяв у нього з рук телефон, щоб подивитись і телефон залишився в ОСОБА_7 Коли ОСОБА_1 повернувся і запитав про телефон, він почав запитувати у ОСОБА_7, де телефон, на що останній вказав на місце, де залишив телефон. Вони разом з ОСОБА_7 та ОСОБА_1 почали шукати телефон, проте телефона там не було. Коли вони почали телефонувати, телефон ОСОБА_1 був вимкнений. Він з ОСОБА_7 знаходився на відстані біля 50 метрів від того місця, де на бордюрі лежав телефон ОСОБА_1. Підсудну того дня вони не бачили, хто забрав телефон вони також не бачили.

Свідок ОСОБА_16 в судовому засіданні дав показання, що, він являється однокласником ОСОБА_1. Влітку 2012 року, коли він з друзями прогулювався у ОСОБА_1 зник мобільний телефон. Як він дізнався з розмови між товаришами, ОСОБА_17 залишив мобільний телефон потерпілого на бордюрі біля ЗОШ №26 в м. Вінниці та телефон зник. Він не бачив хто забрав телефон ОСОБА_1 з бордюру.

Окрім показань підсудної, потерпілого, свідків, судом досліджено також і інші докази, зібраними у справі, а саме:

- протокол усної заяви (повідомлення) про злочин ОСОБА_5 (т.1 а.с. 3);

- протокол добровільної видачі мобільного телефону марки «Нокіа 5130»ОСОБА_8 (т.1 а.с. 15);

- протокол відтворення обстановки і обставин події з потерпілим ОСОБА_1 (а.с. 38-40);

- протокол огляду речового доказу -мобільного телефону марки «Нокіа 5130»та сім-картки оператора мобільного зв'язку «Київстар»(т.1 а.с. 25).

Складом злочину крадіжки, відповідно до ч.1 ст. 185 КК України є таємне викрадення чужого майна, тобто дії здійснюючи які винна особа вважає, що робить це непомітно для потерпілого чи інших осіб.

Суб'єктом даного злочину може бути будь-яка фізична осудна особа, яка досягла 14 річного віку.

Суб'єктивна сторона крадіжки характеризується прямим умислом та корисливим мотив.

Безпосереднім об'єктом злочину є врегульовані законом суспільні відносини власності (передусім відносини з приводу володіння, користування і розпорядження майном). Предметом злочину є чуже (тобто, таке, що не перебуває у власності чи законному володінні винного) майно (речі матеріального світу, яким притаманні специфічні ознаки фізичного, економічного та юридичного характеру), наприклад, грошові кошти, цінні папери, особисті речі, предмети домашнього господарства, продуктивна й робоча худоба тощо.

Склад злочину крадіжки передбачає таємне, з корисливих мотивів вилучення належного майна з законного володіння особи.

Так, дослідивши матеріали справи, показання потерпілого ОСОБА_1 про те що він дав телефон на зберігання своєму другу ОСОБА_6, який був разом з ОСОБА_17, які потім залишили телефон на бордюрі біля школи, відійшли від місця, де залишили телефон, а згадавши про телефон і повернувшись не знайшли телефону, які узгоджуються з показаннями свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_17, а також узгоджуються з показаннями підсудної ОСОБА_3 та свідка ОСОБА_9, які вказували, що знайшли мобільний телефон на бордюрі біля ЗОШ №26, при цьому навколо нікого не було, суд приходить до висновку, що таким чином мобільний телефон «Нокіа 5130»вибув з законного володіння ОСОБА_1, а тому дії ОСОБА_3 органом досудового слідства не вірно кваліфіковано як злочин, передбачений ч. 1 ст. 185 КК України, оскільки підсудна знайшла телефон, а не незаконно вилучила його з чужого законного володіння.

При цьому суд критично оцінює позицію обвинувачення стосовно того, що ОСОБА_3 мала умисел на вчинення крадіжки, оскільки вимкнула мобільний телефон, коли він зателефонував, щоб не повертати його власникові та вважає такі доводи обвинувачення необґрунтованими та безпідставними, оскільки склад злочину крадіжки не полягає в небажанні повернути знайдену річ -знахідку.

В разі якщо особа, яка знайшла загублену річ, не заявила про знахідку або вчинила спробу приховати її, вона позбавляється права на одержання винагороди, відповідно до ч. 4 ст. 339 Цивільного кодексу України, а не притягується до кримінальної відповідальності за крадіжку.

За таких обставин, проаналізувавши усі зібрані в справі та досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що в судовому засіданні не доведено вину підсудної у вчиненні інкримінованого злочину, а тому підсудну ОСОБА_3, за ч.1 ст. 185 КК України - слід виправдати, в зв'язку з відсутністю в її діях складу злочину.

Міру запобіжного заходу підсудній у виді підписки про невиїзд - скасувати.

Речовий доказ в справі -мобільний телефон марки «Нокіа 5130»з сім-карткою мобільного оператора «Київстар», переданий на зберігання законному представникові неповнолітнього потерпілого ОСОБА_5 -залишити власнику.

Керуючись п.2 ст.6, ст. 323, ст. 324 КПК України, суд -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_3 за 1 ст. 185 КК України -виправдати.

Міру запобіжного заходу відносно ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили - скасувати.

Речовий доказ в справі -мобільний телефон марки «Нокіа 5130»з сім-карткою мобільного оператора «Київстар», переданий на зберігання ОСОБА_5 -залишити власнику.

На вирок суду може бути подана апеляція до апеляційного суду Вінницької області протягом 15 діб з моменту його проголошення.

Суддя: Я. М. Іванченко