У

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2006  року місяця  жовтня  дня   18  колегія  суддів  судової палати  з цивільних справ Апеляційного суду Автономної Республіки Крим в складі:

Головуючого, судді:   Берзіньш B.C. Суддів:   Іващенко В.В. Кунцова В.О. При секретарі:   Іванові O.K.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Ялтинського міського суду АР Крим від 16.02.2006р. в справі за позовом ОСОБА_1 до Масандровської селищної ради, ОСОБА_2, треті особи: ОСОБА_3, ОСОБА_4, - про скасування рішення Масадровської селищної ради НОМЕР_1 про відмову ОСОБА_1 в дачі дозволу на складання проекту відводу земельної ділянки для облаштування проїзду до будинку АДРЕСА_1; рішення Масандровської селищної ради НОМЕР_2 про надання дозволу ОСОБА_2 на розробку проекту землеустрою по відведенню земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку; рішення Масандровської селищної ради НОМЕР_3 про затвердження проекту землеустрою і передачу ОСОБА_2 зазначеної земельної ділянки; про визнання недійсним державного акту про право власності ОСОБА_2 на земельну ділянку від 11.11.2005р.; про зобов'язання Масандровської селищної ради усунути перешкоди в користуванні домоволодінням АДРЕСА_1 шляхом прийняття рішення про знос незаконно встановленого забору і дачі дозволу ОСОБА_1 на облаштування під'їзду до вказаного будинку відповідно до проекту інституту „КримНДІпроект"

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Ялтинського міського суду від 16.02.2006р. ОСОБА_1 у позові відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 ставить питання про скасування зазначеного рішення суду першої інстанції, посилаючись на невідповідність висновків суду обставина справи та недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими.

Зокрема, апелянт посилається на те, що суд дійшов неправильного висновку про те, що ОСОБА_2 впродовж багатьох років використовував спірну земельну ділянку для ведення городництва, що не підтверджено ніякими матеріалами і не доведено у суді. Проте на протязі 2,5 років Масандровська

Справа № 22-5489/2006р.                            Головуючий в суді першої інстанції:

Ганич М.Ф. Доповідач: В.В. Іващенко

селищна рада розглядала заяви позивача про облаштування під'їзду до будинку АДРЕСА_1, тобто знаходиться в глухому куті, і під'їзд до якого можливий тільки з боку буд. НОМЕР_4.

Крім того, суд не взяв до уваги рішення Технічної ради УГА від 19.12.2005р., в якому зазначено залишити в силі висновок УГА НОМЕР_5 по облаштуванню в'їзду до домоволодіння АДРЕСА_1 та вказано ОСОБА_2 на необхідність корректіровки границь земельної ділянки, щоб забезпечити можливість під'їзду до зазначеного будинку.

Висновки суду про те, що межі земельної ділянки, яка відводиться ОСОБА_2, узгоджені із суміжними землекористувачами, і ця земельна ділянка не входить в перелік об'єктів, потребуючих дотримання вимог санітарно-захисної зони, являються неправильними, оскільки ґрунтуються на пояснювальній записці (а.с.47), висновку головного архітектора Ялтинського виконкому ( а.с. 53), акту вибору та обстеження земельної ділянки в натурі ( а.с.79), які, на думку апелянта, являються сфальсифікованими, оскільки межі земельної ділянки не були узгоджені із суб'єктом спеціального водокористування - ОСОБА_3, земельна ділянка знаходиться в 25-метровій водоохоронній зоні джерела, струмка і водоймища, на земельній ділянці є 5 реліктових дерева: три кедри та 2 кипариса тощо.

Апелянт також вважає, що суд необгрунтовано не прийняв до уваги висновки Державної землевпорядної експертизи ( а. с. 87), в якому зазначені зауваження і дані завдання, які запишись невиконаними ОСОБА_2.

Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія судців вважає, що апеляційна скарга не являється обґрунтованою і не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відмовляючи ОСОБА_1 у задоволенні позову, суд виходив із того, що зазначеними рішеннями Масандровської селищної ради права позивача порушені не були, оскільки із плану присадибної ділянки КП БТІ м. Ялта, складеного 09.04.1990 p., домоволодіння АДРЕСА_1, вбачається, що воно складається з жилого будинку літ. „А", котельної літ. „Б", літньої кухні літ. „Е", альтанки літ. „Ж" і двох гаражів під літ. „Г" і „Д", яке розташовано на земельній ділянці загальною площею 2968 кв. м. ( а. с. 105).

Вхід у вказане домоволодіння здійснюється по пішохідній доріжки з південно-східній частини уздовж гаража під літ. „Г", який знаходиться у власності ОСОБА_3 За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що станом на 01 квітня 1990 p., тобто ще до того, як власником 11/25 часток вказаного домоволодіння став позивач, в'їзду і проїзду до житлового будинку літ. „А" не існувало. Земельна ділянка, яка була виділена ОСОБА_2 площею 0, 03 га. для будівництва і обслуговування жилого будинку впритул примикає до існуючої пішохідної доріжки, якою користуються позивач та інші співвласники будинку НОМЕР_4 і не перешкоджає проходу до вказаного домоволодіння.

Оспорювані рішення Масадровської селищної ради прийняті в межах її повноважень, встановлених ст. 12, 118 ч.б Земельного Кодексу України, і підстав для їх скасування немає.

З такими висновками суду погоджується колегія суддів, оскільки вони відповідають обставинам справи, грунтуються на правильному визначенню судом характеру і змісту виниклих правовідносин, правильному застосуванню норм матеріального права.

Довід апеляційної скарги про те, суд дійшов неправильного висновку про те, що ОСОБА_2 впродовж багатьох років використовував спірну земельну ділянку для ведення городництва, не відповідає обставинам і фактам, встановленим судом, а саме: 02.07.2002 р. Масандровською селищною радою було прийнято рішення НОМЕР_6 про дачу дозволу ОСОБА_2 на збір попередніх узгоджень для розміщення городу на земельної ділянці орієнтованою площею 0,02 га в районі АДРЕСА_2, в якому він проживає. Спірна земельна ділянка розташована під вікнами його квартири.

Довід апеляційної скарги про те, що про пояснювальна записка (а.с.47), висновок головного архітектора Ялтинського виконкому ( а. с. 53), акт вибору та обстеження земельної ділянки в натурі ( а.с.79), являються сфальсифікованими, на думку колегії, являється неспроможним, оскільки зазначені узгоджувальні документи, які стали підставою про затвердження проекту землеустрою і передачі ОСОБА_2 зазначеної земельної ділянці у власність, ніким не оспорювались і не були визнанні недійсними.

Посилання апелянта на висновки Державної землевпорядної експертизи ( а. с 87), в якому зазначені зауваження і дані завдання, які залитись невиконаними ОСОБА_2., не є підставою для визнання рішень органу місцевого самоврядування, державного акту про право власності на земельну ділянку незаконними і скасування їх.

Судова колегія також не приймає до уваги доводи апелянта про те, що проїзд до домоволодіння АДРЕСА_1 необхідний власникам будинку для проведення у разі необхідності будівельних і ремонтних робіт по зміцненню стін, оскільки це питання може бути вирішено не шляхом скасування рішень органу місцевого самоврядування і визнання недійсним документа, що встановлює право власності на землю, а іншим шляхом -встановлення земельного сервітуту.

Враховуючи, що судом першої інстанції постановлено рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду і не свідчать про його неправильність, колегія суддів, керуючись ч.І ст. 308 ЦПК України, відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін.

Керуючись ст. ст. 303, 304, ч.І ст. 308, 314, 315 Цивільного процесуального Кодексу України, судова колегія

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Ялтинського міського суду АР Крим від 16.02.2006р. залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.