УХВАЛА ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

2006 року жовтня місяця 24 дня колегія суддів Судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Сімферопольської райдержадміністрації про стягнення коштів за апеляційною скаргою відповідача на постанову Сімферопольського районного суду АРК від 3.08.2006 року,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом до Управління праці та соціального захисту населення Сімферопольської райдержадміністрації про стягнення коштів в сумі 5684,10 грн., як недоплаченої грошової допомоги як учаснику бойових дій і інваліду війни 2 групи за період з 2003-2006 p., посилаючись на те, що відповідно до посвідчення від 30.05.1996 р. він до 2004 року вважався учасником бойових дій, а з 25.02.2004 р. він є інвалідом війни 2 групи, що також підтверджується посвідченням військового комісаріату АРК. У порушення вимог ч. 5 ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" йому щорічно до 5 травня недоплачувалася одноразова допомога в розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, що становить 146,5 грн. Як інваліду війни йому недоплачувалася одноразова допомога до дня Перемоги в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком, що становить 5537,60 грн.

Постановою Сімферопольського районного суду АРК від 3.08.2006 року позов ОСОБА_1 задоволено.

В апеляційній скарзі відповідача ставиться питання про скасування постанови суду і про прийняття нової постанови, з тих підстав, що висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи і вимогам закону.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Ухвалюючи постанову, суд виходив з того, що ОСОБА_1 є учасником бойових дій, а з 25.02.2004 р. - інвалідом війни другої групи, що підтверджується відповідними посвідченнями. Згідно з ч. 5 ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантіїїх соціального захисту" щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 5 мінімальних пенсій за віком, а інвалідам війни

Справа № 22-6653/2006                                       Головуючий по першій інстанції

Сафонов В.В.

другої групи - одноразова грошова допомога в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком. Відповідач не оспорював права на отримання грошової допомоги, за винятком її розміру.

Судом було встановлено, що заборгованість по грошовій допомозі позивачу становить 5684,10 грн. Посилаючись на Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", суд дійшов правильного висновку про необхідність задоволення позову Циганова, з чим погоджується і колегія суддів.

Дійсно, як вбачається з матеріалів справи, позивач у відповідності до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", має право на отримання зазначеної грошової допомоги, як учасник бойових дій, так і інвалід війни другої групи. У 2003 році, згідно з постановою КМУ за № 297 від 13.02.2002 р. розмір мінімальної пенсії за віком складав 47,30 грн., у зв'язку з чим відповідач повинен був сплатити позивачу у 2003 р. грошову допомогу в сумі 235,50 грн., однак на підставі Закону України "Про державний бюджет України на 2003 рік" сплатив лише 90 грн. У 2004 році, згідно зі Законом України за № 1058-IV від 9.07.2003 р. розмір мінімальної пенсії за віком складав 92,45 грн., у зв'язку з чим відповідач мав сплатити позивачу грошову допомогу в сумі 739,60 грн., однак на підставі Закону України "Про державний бюджет України на 2004 рік" сплатив лише 330 грн. У 2005 році згідно з Законами України за № 2291- IV від 23.12.2004 р. і № 2505- IV від 25.03.2005 р. розмір мінімальної пенсії за віком складав 332 грн., у зв'язку з чим відповідач мав сплатити позивачу грошову допомогу в сумі 2656 грн., однак на підставі Закону України "Про державний бюджет України на 2005 рік" сплатив лише 270 грн. У 2006 році згідно із статтею 65 Закону України "Про державний бюджет України на 2006 рік" розмір мінімальної пенсії за віком складає 359 грн., у зв'язку з чим відповідач мав сплатити позивачу грошову допомогу в сумі 2872 грн., однак виплатив лише 330 грн. Тому сума заборгованості складає 5684,10 грн.

На підставі наведеного, колегія судів вважає рішення суду законним і обгрунтованим, а доводи апеляційної скарги щодо того, що цільові бюджетні кошти на виплату щорічної разової допомоги поступають до Управління виходячи із суми, передбаченої в Законі України про державний бюджет на відповідний рік і Управління не може здійснювати виплату, виходячи з будь-яких інших сум, не можуть бути прийняті апеляційним судом до уваги, так як не містять підстав для скасування постанови суду і ухвалення нової постанови. Оскільки згідно зі ст. 2 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" нормативно-правові акти органів державної влади та органів місцевого самоврядування, які обмежують права і пільги ветеранів війни, передбачені цим Законом, є недійсними.

На підставі вказаного і керуючись статтями 195, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів Судової палати у цивільних справах,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Сімферопольської райдержадміністрації залишити без задоволення.

Постанову Сімферопольського районного суду АРК від 3.08.2006 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом одного місяця.