АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________________________________________________________________________________________

Провадження: № 22-ц/790/ 432/ 13 Доповідач Кукліна Н.О.

Справа №2014 / 2-243/11 Головуючий 1 інстанції Бібік О.В.

Категорія: іпотека

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 січня 2013 року колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області в складі:

Головуючого Кукліної Н.О.

С у д д і в Черкасова В.В.

Пономаренко Ю.А.

При секретарі Каплоух Н.Б.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Харкові цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк „ ПриватБанк" до ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки та зустрічним позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк „ПриватБанк", третя особа ОСОБА_4 про захист прав споживача, визнання протиправними дій та визнання умов кредитного договору нікчемними

по апеляційній скарзі ОСОБА_3

на рішення Зміївського районного суду Харківської області від 20 листопада 2012 року

В С Т А Н О В И Л А :

В грудні 2010 року Публічне акціонерне товариство КБ «Приватбанк»звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки -земельну ділянку та житловий будинок з надвірними будівлями, розташований в АДРЕСА_1 , шляхом продажу предмету іпотеки банком від імені іпотекодавця. В обґрунтування вимог позивач зазначав, що на підставі договору № HAJWGK 01270014 від 15 грудня 2006 року ОСОБА_3 одержала кредит у розмірі 302495 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 16,08% з кінцевим терміном повернення 14 грудня 2026 року. Позичальник умови договору про щомісячну сплату кредиту не виконує, станом на 10 серпня 2010 року утворилася заборгованість на загальну суму 514250 грн. 49 коп., яка складається із заборгованості за кредитом в 242891,63 грн., по процентам за користування кредитними коштами в сумі 88316,49 грн. , по комісії в 7460,10 грн. та пені за несвоєчасне виконання зобов'язання в 175582,27 грн. Виконання зобов'язання забезпечено укладеним з позичальником договором іпотеки від 15 грудня 2006 року, за яким відповідач передала в іпотеку будинок загальною площею 237,2 кв.м , розташований в АДРЕСА_1. Невиконання боржником основного зобов'язання є підставою для задоволення вимог іпотекодержателя за рахунок предмету іпотеки. Також на підставі ст. 40 Закону України «Про іпотеку»одночасно із зверненням стягнення на предмет іпотеки підлягають виселенню і мешканці будинку. Також позивач просив рішенням суду надати банку право отримати витяг з реєстру прав власності на об'єкт нерухомості, що є предметом іпотеки, для укладання договору купівлі-продажу нерухомого майна, з наданням всіх інших повноважень, необхідних іпотеко держателю для здійснення продажу предмету іпотеки від імені ОСОБА_3 .

Відповідач ОСОБА_3 проти позову заперечувала, вказуючи, що умови договору нею виконаються виходячи із первісного змісту договору. Вона згоди на підвищення відсоткової ставки з 16.08% на рік до 27,42% на рік не давала, таке підвищення згідно до ст. 1056-1 ЦК України є нікчемними. З цих підстав пред'явила зустрічний позов до ПАТ КБ «Приватбанк»про визнання неправомірними дії банку по підвищенню відсоткової ставки за кредитним договором № HAJWGK 01270014 від 15 грудня 2006 року . Просила визнати недійсними п.п. 2.3.1, 2.3 Кредитного договору в частині права банку в односторонньому порядку підвищувати відсоткову ставку та зобов'язати банк здійснити перерахунок суми заборгованості виходячи із обумовленої договором річної ставки в 16.08 % річних. Також позивач вказувала, що несправедливими є і умови кредитного договору про право банку достроково вимагати повернення кредиту та встановленні розміру пені в 1% за кожен день прострочення, що суперечить положенням про відповідальність за невиконання грошового зобов'язання . Тому недійсними є пункти Кредитного договору п.п.2.3.3., 2.3, 2.2., 2.2.3. . Умовами укладеного кредитного договору порушуються її права споживача, які підлягають захисту шляхом визнання протиправними дії ПАТ КБ «Приватбанк»та визнання умов кредитного договору нікчемними .

Відповідач за зустрічним позовом ПАТ КБ «Приватбанк»проти зустрічного позову ОСОБА_3 заперечував, вказуючи, що на підставі Договору Факторингу №1 від 1 листопада 2007 року новим кредитором за кредитним договором від 15 грудня 2006 року стало ЗАТ «Акцент-Банк». Про підвищення ставки новий кредитор повідомив позичальника 8 січня 2009 року. Відповідно за позовом позичальника належним відповідачем є ЗАТ «Акцент-Банк», а ПАТ КБ «Приватбанк»надає тільки рахунково-касове обслуговування та перераховує фактору (ЗАТ «Акцент-Банк») одержані в рахунок погашення зобов'язання грошові кошти. ( а.с.107-109)

Рішенням Зміївського районного суду Харківської області від 20 листопада 2012 року позов ПАТ КБ «Приватбанк»задоволено частково. В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № HAJWGK 01270014 від 15 грудня 2006 року у розмірі 374601,07 грн. звернуто стягнення на будинок загальною площею 237,20 кв.м, який розташований за адресою: АДРЕСА_1, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки на підставі договору іпотеки № НАН2 GK 01270031 від 15 грудня 2006 року Публічним акціонерним товариством комерційний банк «Приватбанк»з укладанням від імені ОСОБА_3 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою покупцем з правом отримання витягу з державного реєстру прав власності, з можливістю здійснення Публічним акціонерним товариством комерційний банк «Приватбанк»усіх передбачених законом дій, необхідних для продажу предмету іпотеки. В решті позовних вимог ПАТ КБ «Приватбанк»відмовлено. У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 відмовлено. Вирішено питання про судові витрати.

Додатковим рішенням Зміївського районного суду Харківської області від 26 листопада 2012 року встановлено початкову ціну , встановлену на рівні, не нижчому за звичайні ціни на вид майна вказаного предмету іпотеки, для відчуження ПАТ КБ «Приватбанк»предмету іпотеки від імені ОСОБА_3 третій особі.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 ставиться питання про скасування рішення суду 1 інстанції та ухваленні судом апеляційної інстанції нового рішення про задоволення її зустрічного позову та відмови в задоволенні позову ПАТ КБ «Приват Банк», який не є належним позивачем, бо всі свої права кредитора за кредитним договором передав за договором факторингу ЗАТ «Акцент-Банк», який направив їй повідомлення про підвищення без її згоди відсоткової ставки за кредитом до 27% замість 16%. Розрахунок заборгованості за кредитом ПАТ КБ «Приват Банк»також здійснено виходячи із процентної ставки в 27 %. Умови договору про підвищення відсоткової ставки за користування кредитом та право на пред'явлення вимоги про дострокове повернення кредиту є нікчемними, такими, що суперечать чинному законодавству, порушують її права споживача кредитних послуг , є несправедливими, такими, що згідно до Закону України «Про захист прав споживачів»підлягають визнанню їх недійсними.

Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши пояснення представників сторін, третьої особи, обговоривши наведені в скарзі доводи та заперечення, перевіривши матеріали справи знаходить апеляційну скаргу підлягаючою частковому задоволенню виходячи з наступного.

Задовольняючи позов ПАТ КБ «Приват Банк»про звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі договору іпотеки № НАН2 GK 01270031 від 15 грудня 2006 року , суд першої інстанції виходив із доведеності наявності у відповідача ОСОБА_3 невиконаних грошових зобов'язань на суму 374601,07 грн. перед позивачем за кредитним договором № HAJWGK 01270014 , укладеним між сторонами 15 грудня 2006 року у вигляді не поновлюваної кредитної лінії на суму 302495 грн. зі строком дії до 14 грудня 2026 року, що є підставою для задоволення вимог кредитора про стягнення заборгованості за кредитним договором за рахунок предмета іпотеки.

Проте такий висновок суду першої інстанції матеріалами справи не підтверджується.

Згідно з ст.ст. 213 ,214 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, котрі були досліджені в судовому засіданні. Під час ухвалення рішення суд вирішує чи мали місце обставини, якими обгрунтовувалися позивачем вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин , яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

При вирішенні справи судом першої інстанції допущено неповне з'ясування обставин у справі, що мають істотне значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважав встановленими та не застосування закону, який підлягає застосуванню до спірних правовідносин, що згідно до ст. 309 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду першої інстанції в частині вирішення позову ПАТ КБ «Приват Банк»про звернення стягнення на предмет іпотеки з ухваленням судом апеляційної інстанції нового рішення.

Матеріали справи свідчать, що між позивачем ПАТ КБ «Приват Банк» та позичальником ОСОБА_3 укладено 15 грудня 2006 року кредитний договір № HAJWGK 01270014 у вигляді не поновлюваної кредитної лінії на суму 302495 грн. зі строком дії до 14 грудня 2026 року . На забезпечення виконання позичальником умов кредитного договору 15 грудня 2006 року між сторонами також укладено договір іпотеки № НАН2 GK 01270031 ( а.с. 6 - 9)

1 листопада 2007 року між ПАТ КБ «Приват Банк»Клієнт) та Закритим акціонерним товариством «Акцент-Банк»( Фактор) укладено Договір факторингу №1 , за умовами якого здійснено відступлення за плату права вимоги Клієнта ( банку) на користь Фактора ( ЗАТ«Акцент-Банк») до Боржників платежів за кредитом, відсотками, комісіями, винагородами, неустойки ( штрафу , пені) , що виплавають з Договорів, в тому числі і за Кредитним договором, укладеним з ОСОБА_3 . Відповідно до п.п.3,12 Договору Факторингу Клієнт ПАТ КБ «Приват Банк» також здійснює відступлення права вимоги за договорами, які забезпечують виконання зобов'язань Боржника, з проведенням реєстрації в Державному реєстрі обтяжень рухомого та нерухомого майна. ( а.с.109-114)

Відповідно до положень ст. ст. 12 , 33 Закону України «Про іпотеку»у разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.

Іпотека згідно до статті 3 Закону України «Про іпотеку»має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.

Згідно до ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

За правилами ст.ст. 1077, 1084,1086 ЦК України та змістом умов договору факторингу, укладеному між ПАТ КБ «Приватбанк»та ЗАТ«Акцент-Банк» , до останнього перейшли всі права та обов'язки по кредитному договору , укладеному між ПАТ КБ «Приватбанк»та позичальником ОСОБА_3, і всі питання щодо виконання зобов'язань за кредитним договором підлягають вирішенню між новим кредитором ЗАТ«Акцент-Банк»та боржником.

При вирішенні спору суд першої інстанції укладеному договору факторингу оцінки не дав і не врахував, що після укладання позивачем договору факторингу права первісного кредитора ПАТ КБ «Приватбанк»про дострокове виконання зобов'язань за кредитним договором, укладеним з ОСОБА_3, перейшли до нового кредитора ЗАТ«Акцент-Банк».

Відповідно у позивача ПАТ КБ «Приватбанк», як первісного кредитора, який відступив право вимоги до боржника ОСОБА_3 новому кредитору ЗАТ«Акцент-Банк», відсутнє право вимоги до ОСОБА_3 про дострокове виконання основного зобов'язання за кредитним договором за рахунок предмета іпотеки на підставі Договору іпотеки, який має похідний характер від основного зобов'язання.

Оцінюючи встановлені у справі обставини, на які сторони посилались, як на підставу своїх вимог та заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні,відповідно до ст.ст. 10,11,58.59, 60 ,303 ЦПК України колегія суддів визнає, що у суду першої інстанції не було підстав для задоволення позову ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі договору іпотеки, який має похідних характер від основного зобов'язання , право вимоги за яким відступлено новому кредитору на підставі Договору факторингу..

Відповідно до ст..ст. 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору.

Згідно до вимог ст. 1054 ЦК України та ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів»за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. У договорі про надання споживчого кредиту може зазначатися, що відсоткова ставка за кредитом може змінюватися залежно від зміни облікової ставки Національного банку України або в інших випадках. Про зміну відсоткової ставки за споживчим кредитом споживач повідомляється кредитодавцем письмово протягом семи календарних днів з дати її зміни. Без такого повідомлення будь-яка зміна відсоткової ставки є недійсною.

Сторонами не заперечується, що наведені норми матеріального права діяли на час укладення між ними 15 грудня 2006 року кредитного договору.

Згідно ч.4 ст.55 Закону України «Про банки та банківську діяльність» та ч.2 ст. 1056-1 ЦК України банкам забороняється в односторонньому порядку змінювати умови укладених з клієнтами договорів , зокрема збільшувати розмір процентної ставки за кредитними договорами або зменшувати її. Зазначені зміни в законодавстві набули чинності з 9 січня 2009 року.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо відсутності підстав для визнання недійсними та нікчемними пунктів кредитного договору , укладеного між сторонами 15 грудня 2006 року , в частині щодо можливості банку в односторонньому порядку збільшувати розмір процентної ставки , право банку достроково вимагати повернення кредиту та встановленні розміру пені в 1% за кожен день прострочення через невідповідність його змісту вимогам закону.

Належних доказів на підтвердження порушення прав ОСОБА_3, як позичальника, не повідомленням його перед укладенням кредитного договору про умови , пов'язані з одержанням кредиту, його обслуговуванням та поверненням, матеріали справи не містять.

Рішення судом першої інстанції в частині вирішення зустрічного позову ОСОБА_3 ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, і його висновки доводами апеляційної скарги не спростовуються.

Колегія суддів , перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду 1 інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді 1 інстанції, визнає , що рішення суду 1 інстанції відповідно до ст. 309 ЦПК України підлягає зміні.

Керуючись ст.ст. 303,304,307, 309, 313, 317, 319, 323, 324 ЦПК України, колегія суддів

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Зміївського районного суду Харківської області від 20 листопада 2012 року в частині задоволення позову Публічного акціонерного товариства комерційний банк „ ПриватБанк" до ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки та додаткове рішення Зміївського районного суду Харківської області від 26 листопада 2012 року скасувати.

В позові Публічного акціонерного товариства комерційний банк „ ПриватБанк" до ОСОБА_3 про звернення стягнення в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № HAJWGK 01270014 від 15 грудня 2006 року у розмірі 374601,07 грн. на будинок загальною площею 237,20 кв.м, який розташований за адресою: АДРЕСА_1, шляхом продажу предмету іпотеки на підставі договору іпотеки № НАН2 GK 01270031 від 15 грудня 2006 року за ціною , встановленою на рівні, не нижчому за звичайні ціни на вид майна вказаного предмету іпотеки, Публічним акціонерним товариством комерційний банк «Приватбанк»з укладанням від імені ОСОБА_3 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою покупцем з правом отримання витягу з Державного реєстру прав власності, з можливістю здійснення Публічним акціонерним товариством комерційний банк «Приватбанк»усіх передбачених законом дій, необхідних для продажу предмету іпотеки від імені ОСОБА_3 третій особі відмовити.

В решті - рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий

Судді