Справа №22Ц -1698 / 2006 p.                              Головуюча 1-й інстанції: Циганок В. Г.

Категорія-15                                                  Суддя-доповідач апеляційного суду: Галущенко 0.1.

У X В А Л А

08 листопада 2006 р.        Судова колегія судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючої:                 Вовненко Г.Ю.

суддів:                        Колосовського СЮ.

Галущенка О.І.

при секретарі:       ФірсовійТ.В.

за участю:

позивача-                   ОСОБА_1.

розглянувши  у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу за

апеляційною скаргою

ОСОБА_2 на рішення Корабельного районного суду Миколаєва від 03.07.2006 р. у справі за

позовом

ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення збитків,

встановила:

11.04. 2006 р. ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_2.   про стягнення збитків.

Позивач зазначав, що 17.01.2004 р. уклав з відповідачем договір оренди квартири № АДРЕСА_1 м. Миколаєва, за яким передав тому 810 грн. в якості плати за проживання строком на три місяця та здійснення орендодавцем ремонту для приведення квартири в стан придатний для проживання.

Відповідач, в свою чергу, зобов'язаний був здійснити косметичний ремонт приміщнь кухні, ванної кімнати, туалета, встановити водонагрівач, електролічильник, полагодити електромережу в кімнаті в строк до 01.02.2004 р.

Відповідач в установлений термін не виконав цих зобов'язань та відмовився повернути гроші, передані в якості плати по договору.

Посилаючись на ці обставини, позивач просив про задоволення позову.

Рішенням Корабельного районного суду Миколаєва від 03.07.2006 р. постановлено про задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача 810 грн. заборгованості за договором та 232 грн. 50 коп. в рахунок відшкодування збитків, завданих невиконанням договору.

Цим же рішенням вирішено питання про відшкодування позивачці витрат на оплату судового збору та сплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового розгляду.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2. ставить питання про скасування рішення і просить постановити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1., посилаючись на необгрунтованність висновків суд і неналежну оцінку доказів.

Перевіряючи законність та обгрунтованність рішення в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, судова колегія приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з таких підстав.

Згідно з вимогами ст. ст.. 525-526, 611 ЦК України, зобов'язання мають виконуватись належним чином відповідно до договору.

В разі порушення зобов'язання винна сторона має відшкодувати завдані цим збитки.

З матеріалів справи вбачається, що 17.01.2004 р.позивач уклав з відповідачем договір оренди квартири за яким передав тому 810 грн. в якості плати за проживання строком на три місяця та здійснення орендодавцем ремонту.

Відповідач, в свою чергу, зобов'язаний був здійснити ремонт для приведення квартири у стан придатний для проживання в строк до 01.02.2004 р.

Відповідач в установлений термін, всупереч вимогам договору та припису ст.767 ЦК, не виконав цих зобов'язань та відмовився повернути гроші, передані в якості плати по договору.

Суд повно і всебічно дослідив ці обставини спору і виходячи з того, що відповідач не виконав зобов'язань за договором та не довів відсутність своєї вини в неналежному виконанні, обгрунтовано поклав на відповідача обов'язок стосовно відшкодування збитків, завданих неналежним виконанням.

Розмір збитків судом вірно визначено, виходячи з розміру витрат, які вимушено здійснив позивач, внаслідок неналежного виконання угоди відповідачем.

Посилання апеляційної скарги на відсутність вини в невиконанні зобов'язання, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки спростовуються належними доказами того, що внаслідок невиконання умов угоди про приведення квартири в стан придатний для проживання, позивач зазнав витрат, пов'язаних з оплатою проживання, ремонту житла, перевезення особистого майна та складання договору оренди.

Зазначені витрати є збитками, які мають бути відшкодовані винною особою.

Керуючись ст.ЗОЗ, 307, 308, 314-315   ЦПК України, судова колегія

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2. -відхилити, а рішення Корабельного районного суду Миколаєва від 03.07.2006 p.- залишити без зміни.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але з цього часу на протязі двох місяців може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньодо Верховного Суду України.

О.І.Галущенко