Справа №1490/5437/12 27.12.2012 27.12.2012 27.12.2012

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11/1490/944/12 Головуючий у першій інстанції

Категорія: ч.2 ст.190, Батченко В.Г.

ст.198 КК України Доповідач апеляційного суду

Міняйло М.П.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 грудня 2012 року м. Миколаїв.

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючої: Маркової Т.О.

суддів: Губи О.О.,Міняйла М.П.

при секретарі: Бойко М.А.

за участю прокурора: Цибух Т.І.

засуджених: ОСОБА_3,

ОСОБА_4

розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією

прокурора Корабельного району м. Миколаєва, який затвердив обвинувальний висновок, на вирок Корабельного районного суду м. Миколаєва від 24 травня 2012 року, яким

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Миколаєва, українець, громадянин України, раніше судимий Корабельним районним судом м. Миколаєва : 1/ 25.06.2007 року за ч.3 ст.185 КК України на 3 роки позбавлення волі, звільнений на підставі ст.75 КК України від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки; 2/ 19.09.2007 року за ч.2 ст.190 КК України з застосуванням ст. 71 КК України на 3 роки 6 місяців позбавлення волі, звільнений 12.02.2010 року з місць позбавлення волі умовно-достроково на 1 рік 2 місяці,

- засуджено за ч.2 ст.190 КК України до позбавлення волі строком на 1 рік.

На підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік. з покладенням відповідно до п. п. 3, 4 ч. 1 ст.76 КК України обов'язку повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, періодично з'являтися у вказану інспекцію для реєстрації.

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженець м. Миколаєва, українець, раніше судимий: 1) 20.03.2006 року Ленінським районним судом м. Миколаєва за ч.1 ст.309 КК України на 1 рік позбавлення волі, звільнений на підставі ст.75 КК України від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік; 2/ 18.08.2006 року Центральним районним судом м. Миколаєва за ст.15 ч.2, ст.185 ч.1 КК України на 2 роки позбавлення волі, звільнений від відбування покарання на підставі ст.75 КК України з випробувальним строком 2 роки; 3/ 04.04.2007 року Корабельним районним судом м. Миколаєва за ч.2 ст.186 КК України, з застосуванням ст.71 КК України на 4 роки 1 місяць позбавлення волі, 4/ 06.10.2011р. Корабельним районним судом м. Миколаєва за ч.2 ст.185 КК України на 3 місяці арешту, звільнений по відбуттю покарання,

- засуджений за ст.198 КК України на 1 рік обмеження волі.

На підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік. з покладенням відповідно до п. п. 3, 4 ст.76 КК України обов'язку повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, періодично з'являтися у вказану інспекції для реєстрації.

Згідно вироку суду ОСОБА_3 та ОСОБА_4 визнані винними у скоєнні злочинів при наступних обставинах.

10 березня 2012 року приблизно о 13 годині 30 хвилин ОСОБА_3, у своїй квартирі АДРЕСА_1, розпивав спиртні напої разом з ОСОБА_4 і ОСОБА_5 Керуючись корисним умислом направленим на заволодіння чужого майна, під приводом нібито включити в електромережу мобільний телефон для зарядки акумуляторної батареї, взяв у ОСОБА_5 належний йому телефон «Соні Еріксон К 800 і» вартістю 1000 грн., з сім-картою і картою пам'яті, що коштували 200 грн. і роблячи вигляд, що збирається ставити вказаний телефон на підзарядку, вийшов в сусідню кімнату, де сховав його.

На неодноразові прохання ОСОБА_5 повернути йому мобільний телефон, ОСОБА_3 під різними приводами не робив цього, присвоїв його, а потім запропонував ОСОБА_4 купити телефон.

В той же день ОСОБА_4, знаючи про те, що вказаний телефон здобутий ОСОБА_3 злочинним шляхом, викупив його у останнього.

11 березня 2012 року приблизно о 12 годині ОСОБА_4 знаходячись на ринку «Фенікс», розташованому по пр.Октябрському в м. Миколаєві, продав вказаний телефон ОСОБА_7

В апеляції прокурор, який затвердив обвинувальний висновок, просить вирок скасувати через неправильне звільнення засуджених ОСОБА_3, ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням та постановити новий вирок, яким призначити покарання засудженому ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 190 КК України 1 рік позбавлення волі, засудженому ОСОБА_4 за ст. 198 КК України 1 рік обмеження волі.

Стверджує, що суд не вмотивував рішення і звільнив засуджених від відбування покарання з випробуванням, яке не може їх виправити та попередити скоєння ними нових злочинів, оскільки до них раніше застосовувалось подібне звільнення.

На думку апелянта суд не врахував належним чином даних про особи винних, а саме те, що ОСОБА_3 і ОСОБА_4 скоювали корисні злочини, за які неодноразово засуджувалися, характеризуються негативно, не працюють, а ОСОБА_4 знаходиться на профілактичному обліку з приводу зловживання каннабіноїдами.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора Цибух Т.І. на підтримку апеляції прокурора, який затвердив обвинувальний висновок, заперечення засуджених ОСОБА_3 та ОСОБА_4, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Суд першої інстанції всебічно і повно дослідив обставини справи і прийшов до обґрунтованого висновку про винність засуджених ОСОБА_3 та

ОСОБА_4 в інкримінованих їм злочинам та правильно кваліфікував дії ОСОБА_3 за ч.2 ст.190 КК України, а дії ОСОБА_4за ст.198 КК України

Що стосується звільнення засуджених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 від відбування призначеного судом покарання з випробуванням, колегія суддів вважає його обґрунтованим, оскільки суд правильно дійшов висновку про можливість виправлення засудженого з випробуванням, виходячи з наступного.

За змістом ст.75 КК України, якщо суд при призначенні покарання у виді позбавлення волі на строк не більше 5 років, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покаранні, він може прийняти рішення про звільнення його від відбування покарання з випробуванням.

При призначенні ОСОБА_3 та ОСОБА_4 покарання суд першої інстанції, у відповідності з вимогами ст.65 КК України, врахував ступінь тяжкості скоєних злочинів - вчинення злочинів середньої тяжкості, обставини за яких їх було вчинено, дані про особи засуджених; обставини, що пом'якшують покарання - визнання вини, щире каяття, відшкодування шкоди. Також судом врахована і думка потерпілого щодо призначення засудженим покарання. До того ж прокурор, який підтримував державне обвинувачення, в промові в судових дебатах, запропонував звільнити ОСОБА_3 і ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням.

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_3 і ОСОБА_4 вчинили злочин, яким спричинено шкоду потерпілому ОСОБА_5 на суму - 1 200 грн. і наслідків практично не настало, оскільки майно потерпілому повернуто відразу після скоєння злочину, матеріальних вимог потерпілим не заявлено.

Таким чином, на думку колегії, з урахуванням всіх обставин справи в сукупності та даних про особи засуджених, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про можливість виправлення засуджених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 без ізоляції від суспільства, а тому обґрунтовано застосував при призначенні покарання вимоги ст.75 КК України, звільнивши їх від відбування покарання з випробуванням.

За таких обставин підстав для скасування вироку та постановлення нового вироку, як про це просить прокурор в апеляції, колегія суддів не вбачає, тим більш, що з моменту скоєння злочину в березні 2012 року, пройшов тривалий час за який ОСОБА_3 і ОСОБА_4 ніяких правопорушень і злочинів не вчиняли, на теперішній час працевлаштовані.

Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляцію прокурора, який затвердив обвинувальний висновок, залишити без задоволення, а вирок Корабельного районного суду м. Миколаєва від 24 травня 2012 року відносно ОСОБА_3 та ОСОБА_4 - без зміни.

Головуюча:

Судді: