Справа № 22 Ц-1875/ 2006 р. Головуючий 1-й інстанції: Коваль В.І.
Категорія-44 Суддя-доповідач апеляційного суду: Галущенко 0.1
УХВАЛА
08 листопада 2006 р. Судова колегія судової палати в цивільних справах
Апеляційного суду Миколаївської області в складі:
головуючої: Вовненко Г.Ю.
суддів: Колосовського СЮ.
Галущенка О. І.
при секретарі: Фірсовій Т.В.
за участю:
представників
відповідачів- ОСОБА_3., ОСОБА_4.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Миколаєві цивільну справу за
апеляційними скаргами
президента АСК "Укррічфлот" та ДП «Миколаївський річковий порт» на ухвалу Заводського районного суду м. Миколаєва від 01.08.2006 р, у справі за
позовом
ОСОБА_1 до ВАТ «Миколаївський річковий порт», ВАТ «Чернігівський річковий порт», ВАТ Дніпропетровський річковий порт», ВАТ «Херсонський річковий порт», ВАТ «Запорізький річковий порт», АСК "Укррічфлот", ОСОБА_2. про виконання зобов'язань за договором
встановила:
29.05.2006 р. ОСОБА_1 звернувся з позовом до ВАТ «Миколаївський річковий порт», ВАТ «Чернігівський річковий порт», ВАТ Дніпропетровський річковий порт», ВАТ «Херсонський річковий порт», ВАТ «Запорізький річковий порт», АСК "Укррічфлот" та ОСОБА_2. про виконання зобов'язань за договором.
Ухвалою Заводського районного суду м.Миколаєва від 30.05.2006 р. в порядку забезпечення позову було накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно, заборонено укладати угоди щодо відчуження майна відповідачів і реєструвати такі угоди у відповідних реєстрах посадових осіб та органів.
Ухвалами того ж суду від 01.08.2006 р. позовна заява залишена без розгляду в зв'язку з повторною неявкою позивача в судове засідання, а заходи забезпечення позову скасовані з 11 год. 20 хв. того ж дня.
В апеляційних скаргах апелянти просить про скасування ухвали, посилаючись на порушення їх прав, оскільки позивач не втрачає права на повторне звернення до суду.
Перевіряючи законність та обгрунтованність оскаржуваної ухвали в межах доводів апеляційної скарги, відповідно до правил ч. 1 ст. 303 ЦПК України, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно з вимогами п.З ч. 1 ст. 207 ЦПК України, суд залишає заяву без розгляду, якщо позивач повторно не з'явився в судове засідання без поважних причин або повторно не повідомив про причини неявки.
З записів протоколу судового засідання вбачається, що ОСОБА_1 повторно, без зазначення причин, не з'явився в судове засідання.
Встановивши ці обставини, суд обгрунтовано залишив заяву без розгляду, постановивши відповідну ухвалу на підставі п.З ч. 1 ст. 207 ЦПК України.
Посилання апелянтів на те, що позов безпідставно залишено без розгляду, не можуть бути враховані, оскільки продовження провадження у справі за відсутності позивача суперечило б принципу диспозитивності, передбаченому ст. 11 ЦПК України, відповідно до засад якого, суд розглядає цивільну справу не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до правил встановлених ЦПК України.
В той же час, правила п.З ч. 1 ст. 207 цього кодексу зобов'язують суд залишити позов без розгляду, в разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин.
Цим забезпечуються гарантії принципу диспозитивності стосовно розпорядження позивачем на власний розсуд своїми процесуальними правами.
Погоджуючись з такими висновками ухвали суду, судова колегія, враховує також і те, що на час апеляційного розгляду позивач ухвалу не оскаржив і своїх заперечень проти залишення позову без розгляду, суду не надав.
Доводи апелянта стосовно того, що ухвала не позбавляє позивача права повторного звернення з тим же позовом, не заслуговують на увагу, оскільки такі правові наслідки неявки позивача до суду передбачені законом, а продовження розгляду справи за його відсутності, порушувало б процесуальні права останнього.
Доводи апеляційної скарги стосовно незаконного запровадження заходів забезпечення позову ухвалою від 30.05.2006 р. та відкриття провадження у справі, також не заслуговують на увагу, оскільки одночасно з залишенням позову без розгляду судом зазначені заходи скасовані.
Що стосується незаконного відкриття провадження у справі внаслідок непідсудності, то правові наслідки залишення позову без розгляду є такими ж як і наслідки повернення позову з підстав, передбачених ст. 115 ЦПК України.
Доводи апелянтів щодо подання апеляційної скарги на ухвалу суду від 30.05.2006 р. про забезпечення позову раніше апеляційної скарги на ухвалу про залишення позову без розгляду, не можуть бути підставою для скасування останньої, оскільки статтею 318 ЦПК України, передбачена можливість розгляду раніше поданої апеляційної скарги після закінчення апеляційного перегляду оскаржуваної ухвали.
В той же час, судова колегія визнає, що неналежне повідомлення учасників цивільного процесу про час та місце судового розгляду та невиконання вимог закону щодо строків направлення апеляційної скарги на розгляд апеляційного суду є порушеннями закону, які дають підстави для реагування за правилами ст. 320 ЦПК України.
Керуючись ст. 303, 307, 312, 314, 315 ЦПК України, судова колегія
ухвалила:
Апеляційні скарги президента АСК "Укррічфлот" та ДП «Миколаївський річковий порт» - відхилити, а ухвалу Заводського районного суду М.Миколаєва від 01.08.2006 р. - залишити без зміни.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але з цього часу на протязі двох місяців може бути скаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України.
Головуючий: підпис
Судді: підписи
Згідно з оригіналом
суддя апеляційного суду
Миколаївської області О.І.Галущенко