Справа № 22 Ц- 2110/2006                                      Суддя першої інстанції: СорочанА.В.

Категорія -34                                                   Суддя-доповідач апеляційного суду: Галущенко 0.1.

УХВАЛА

08 листопада 2006 р. Судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Миколаївської області у складі:

головуючої:            ВовненкоГ.Ю.

суддів:                    Галущенка О.І.

Колосовського СЮ.

при секретарі:     Фірсовій Т.В.

за участю:

позивачки -             ОСОБА_1.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Миколаєві цивільну справу за

апеляційною скаргою

ДВС у Врадіївському районі Миколаївської області на постанову Врадіївського районного суду Миколаївської області від 29.06.2006 р. у справі за

позовом

ОСОБА_1 до ДВС у Врадіївському районі Миколаївської області про нарахування аліментів на утримання дитини за рішенням суду у розмірі визначеному законом, та визначення розміру заборгованості по сплаті аліментів,

встановила:

19.05.2006 г. ОСОБА_1. звернулася з позовом до ДВС у Врадіївському районі Миколаївської області про нарахування аліментів на утримання дитини за рішенням суду у розмірі визначеному законом, та визначення розміру заборгованості по сплаті аліментів.

Позивачка зазначала, що за постановою судді Врадіївського районного суду Миколаївської області від 21.07.2000 р. ОСОБА_2. сплачує аліменти у розмірі 1/4 частини заробітку на утримання сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 р.н.

15.10.2005 р. набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Сімейного  кодексу України щодо  збільшення розміру аліментів на дітей" від

22.09.2005  р. яким зокрема, встановлено, що мінімальний розмір аліментів на одну

дитину не може бути меншим, ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини

відповідного віку.

Посилаючись на неправомірну відмову органу ДВС щодо подальшого нарахування аліментів у розмірі, який не може бути нижчим рівня визначеного законом, позивачка просила про задоволення позову.

Постановою Врадіївського районного суду Миколаївської області від

29.06.2006  р. постановлено про задоволення позову та стягнення з ДВС судового

збору у розмірі 8 грн. 50 коп. та витрати з і.т.з. у розмірі 7 грн. 50 коп.

В апеляційній скарзі ДВС ставить питання про скасування постанови, посилаючись на порушення процесуальних норм при її ухваленні.

Апеляційна скарга не піддягає задоволенню частково з таких підстав.

Згідно з вимогами ст.ст. 182, 183 Сімейного кодексу України, розмір аліментів визначається судом у частці від заробітку матері або батька дитини., а його мінімальна межа за будь-яких обставин не могла бути меншою одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

При чому, мінімальна межа, нижче якої не може бути визначено розмір аліментів встановлюється спеціальним законом, а не судом.

Зокрема, відповідно до п. 22.5 ст. 22 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", розмір аліментів не може бути нижчим одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

Законом України "Про внесення змін до Сімейного кодексу України щодо збільшення розміру аліментів на дітей" зазначену межу підвищено та визначено, що розмір аліментів не може бути нижчим 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Виконання судових рішень про стягнення аліментів та забезпечення дотримання цієї межі, відповідно до вимог ст. ст.. 5, 75 Закону України "Про виконавче провадження" покладається на державних виконавців органів ДВС.

З матеріалів справи вбачається, що за постановою судді Врадіївського районного суду Миколаївської області від 21.07.2000 р. ОСОБА_2. сплачує аліменти у розмірі 1/4 частини заробітку на утримання сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 р. н. При цьому, постанова не містить вказівок про мінімальну межу нижче якої не можуть нараховуватися та стягуватися аліменти.

З 15.10.2005 р. набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Сімейного кодексу України щодо збільшення розміру аліментів на дітей" від

22.09.2005 р. яким зокрема, встановлено, що мінімальний розмір аліментів на одну

дитину не може бути меншим, ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини

відповідного віку.

Всупереч вимогам закону, орган виконання судових рішень відмовився здійснити подальше нарахування аліментів та визначення заборгованості з урахуванням вимог закону, щодо їх мінімального розміру.

Встановивши ці обставини на підставі наданих доказів, яким дана належна юридична оцінка, суд прийшов до обґрунтованого і такого, що відповідає вимогам норм Сімейного кодексу, висновку про обґрунтованість вимог стягувачки, постановивши рішення, яким зобов'язав орган примусового виконання судових рішень визначити заборгованість боржника з врахуванням вимог закону щодо мінімальної межі аліментів, яка не може бути меншою 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Посилання апелянта на застосування судом норм адміністративного судочинства при розгляді зазначеного процесуального питання, яке підлягає розгляду за правилами ЦПК України, не може бути підставою для скасування постанови, оскільки нею правильно вирішено по суті питання визначення розміру мінімальної межі аліментів на утримання дитини та забезпечено дотримання процесуальних прав осіб, що приймали участь у розгляді справи.

Також, обґрунтовано постановлено про стягнення судових витрат.

Керуючись ст. 303,307, 308,314, 315 ЦПК України,  судова колегія

ухвалила:

Апеляційну скаргу ДВС у Врадіївському районі Миколаївської області -відхилити, а постанову Врадіївського районного суду Миколаївської області від

29.06.2006 p.- залишити без зміни.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але з цього часу на протязі двох місяців може бути оскаржена у касаційному порядку,  безпосередньо до Верховного Суду України.

Головуючий:   підпис

Судді:               підписі

Згідно з оригіналом згідно суддя апеляційного суду

Миколаївської області О.І.Галущенко