Справа №22 Ц   1778 /2006 р.                                Суддя 1-й інстанції: Карикова J/.B.

Категорія- 41                                                             Суддя-доповідач апеляційного суду: Галущенко О. І

УХВАЛА

2006 р. листопада  місяця, 09 дня             Судова   колегія   судової   палати     в

цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючої:              Славгородськоь Н.П.

суддів:                      Кутової Т.З.

Галущенка 0.1. при секретарі:       Негрун І.В. за участю:

позивачки- ОСОБА_1 представників   ОСОБА_2., ОСОБА_3. розглянувши  у відкритому судовому засіданні   в м. Миколаєві цивільну справу за

апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Миколаївського районного  суду Миколаївської області    від 04.08.2006 р. у справі за

позовом ОСОБА_1   до   СГВК   "Зеленоярське"про   стягнення заборгованості    по    заробітній платні, відшкодування моральної шкоди та видачу довідки про розмір середньої заробітної плати,

встановила:

31.05.2006 р.ОСОБА_1., звернулася з позовом до СГВК "Зеленоярське"про стягнення заборгованості по заробітній платні, відшкодування моральної шкоди та видачу довідки про розмір середньої заробітної плати,

Позивачка зазначала, що працювала в КСП "Зеленоярське" до 16.06.1998 р.

Правонаступником відповідача є СГВК "Зеленоярське".

За рішенням Миколаївського районного суду Миколаївської області від 13.03.1998 р. на її користь з відповідача була стягнута заборгованість по заробітній платі за період з 15 червня по 11 лютого 1998 р.

З цього часу до дня звільнення, тобто до 16.06.1998 р. заробітна плата не виплачувалась, компенсація за дні невикористаних відпусток не надалась і остаточний розрахунок не здійснено.

Заборгованість на час звернення до суду складає 7631 грн. 64 коп.

Крім того, відповідач відмовляється видати належним чином оформлену довідку про розмір середньої заробітної плати з урахуванням середнього заробітку встановленого судовим рішенням від 13.03.1998 p., яке набрало законної сили і виконане..

Посилаючись на ці обставини та вимоги ст., ст. 116 КЗпП України, позивачка просила про стягнення зазначених сум та задоволення інших вимог.

Рішенням Миколаївського районного суду Миколаївської області від 04.08.2006 р. постановлено про задоволення позову частково.

Відповідач зобов'язаний видати позивачці належним чином оформлену довідку про розмір середнього заробітку за фактично відпрацьований час з урахуванням середнього заробітку встановленого судовим рішенням від 13.03.1998 р

В іншій частині вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі позивачка ставить питання про скасування рішення і ухвалення нового про задоволення позову в частині заборгованості по

заробітній платі та стосовно видачі довідки про середній заробіток з урахуванням натуроплати, посилаючись на неналежну оцінку доказів та необгрунтованність висновків суду щодонедоведенності факту заборгованості та розміру її заробітної плати.

Перевіряючи законність та обгрунтованність рішення, відповідно до правил ст. 303 ЦПК України, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи    з таких підстав.

З матеріалів справи вбачається, що позивачка перебувала у трудових відносинах в КСП "Зеленоярське" до 15.06.1998 р.

Рішенням Миколаївського районного суду від 13.03.1998 р. вирішено її спір з цим підприємством стосовно стягнення на її користь заборгованості позаробітній платі до 11.02.1998 p., у тому числі, компенсації відпусток та натуроплати праці за роботу на посаді ІНФОРМАЦІЯ_1 підприємства.

Рішенням того ж суду від 21.11.1997 р. позивачка поновлена на посаді заступника директора підприємства з 11.02.1998 р.

З цього часу до роботи не приступала, оскільки до весь час перебувала у планових відпустках за відроблений час у попередні роки до 07.05.1998 p., а з 07.05. до 15.06.1998 р. на роботу не виходила.

З позовом звернулась через 8 років з дня звільнення за власним бажанням.

Суд повно та всебічно дослідив зазначені обставини, дав належну юридичну оцінку наданим доказам і прийшов до обгрунтованого висновку, щодо недоведеності позову в частині наявності заборгованості підприємства з оплати праці та компенсації днів невикористаної відпустки.

З врахуванням цих висновків, судом обгрунтовано відмовлено також і у відшкодуванні моральної шкоди.

Задовольняючи позов в частині зобов'язання стосовно видачі довідки про розмір заробітної плати для нарахування пенсії, суд обґрунтовано виходив з того, що така довідка має відповідати попередньому рішенню місцевого суду в частині розміру середньої заробітної плати, визначеної цим рішенням.

Доводи апелянтки щодо невідповідності висновків суду наданим доказам не можуть бути прийняті до уваги, оскільки доказів, які б спростовували ці висновки суду, позивачкою не надано і у судовому засіданні не встановлено.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314,    315 ЦПК України, судова колегія

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити, а рішення Миколаївського районного суду Миколаївської області від 04.08.2006 р-залишити без зміни.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але з цього часу на протязі двох місяців може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України.

Головуючий:  

Судді:              

Згідно з оригіналом   О.І.Галущенко