ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" січня 2013 р. Справа № 31/160(29/170(6/77-5/100)

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіМирошниченка С.В.,

суддівБарицької Т.Л.,

Хрипуна О.О. (доповідача),

розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" в м. Львові

на постанову та ухвалуЛьвівського апеляційного господарського суду від 18.09.2012 господарського суду Львівської області від 16.07.2012

у справі господарського суду№ 31/160 (29/170 (6/77-5/100) Львівської області

за заявоюВідкритого акціонерного товариства "Маріуполь-Авто"

доЗакритого акціонерного товариства "Завод комунального транспорту"

пробанкрутство

за участю представників

скаржникаКауфман К.В.,

боржника не з'явилися,

ПрАТ "Трансбус"Глоба М.М.,

розпорядник майнаарбітражний керуючий Кирик В.К.,

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою господарського суду Львівської області у справі № 31/160 (29/170 (6/77-5/100) від 16.07.2012 (суддя Артимович В.М.) достроково припинено повноваження розпорядника майна арбітражного керуючого Боброва В.Р., призначено розпорядником майна ЗАТ "Завод комунального транспорту" арбітражного керуючого Кирика В.К.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 18.09.2012 (головуючий суддя Мирутенко О.Л., судді Марко Р.І., Кравчук Н.М.) ухвалу господарського суду Львівської області від 16.07.2012 у справі № 31/160 (29/170 (6/77-5/100) залишено без змін, а апеляційну скаргу ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" в м. Львові - без задоволення.

Не погоджуючись з вищезазначеними судовими рішеннями, ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" звернулось з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Львівської області від 16.07.2012 у справі № 31/160 (29/170 (6/77-5/100) в частині призначення розпорядником майна ЗАТ "Завод комунального транспорту" арбітражного керуючого Кирика В.К. при припиненні повноважень Боброва В.Р. як розпорядника майна ЗАТ "Завод комунального транспорту" та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 18.09.2012 та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована порушенням та невірним застосуванням судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, а саме ч. 1, 3 ст. 13 , ч. 2 ст. 3-1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. 129 Конституції України, ст. 4, 43 ГПК України, постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 № 15 "Про судову практику в справах про банкрутство", рекомендацій Вищого господарського суду України від 04.06.2004 № 04-5/1193 "Про деякі питання практики застосування Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 6 "Про судове рішення".

Колегія суддів Вищого господарського суду України, перевіривши матеріали справи, проаналізувавши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, вислухавши пояснення присутніх у судовому засіданні представників, обговоривши доводи касаційної скарги, дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 13 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" з метою забезпечення майнових інтересів кредиторів призначається розпорядник майна у порядку, встановленому цим Законом. Розпорядник майна призначається господарським судом із числа осіб, зареєстрованих державним органом з питань банкрутства як арбітражні керуючі, відомості про яких надаються в установленому порядку Вищому господарському суду України. Кредитори мають право запропонувати кандидатуру розпорядника майна, яка відповідає вимогам, передбаченим цим Законом.

Якщо інше не передбачено цим Законом, розпорядником майна може бути призначено фізичну особу - суб'єкта підприємницької діяльності, яка має вищу юридичну чи економічну освіту володіє спеціальними знаннями та не є зацікавленою особою щодо боржника і кредиторів відповідно до статті 1 цього Закону. Згідно з цим Законом одна і та ж особа може виконувати функції арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) на всіх стадіях провадження у справі про банкрутство відповідно до вимог цього Закону. Якщо інше не передбачено цим Законом, арбітражні керуючі діють на підставі ліцензії арбітражного керуючого, виданої уповноваженим органом у порядку, встановленому законом (ч.ч. 1, 2 статті 3-1 Закону).

За приписами ч. 3 ст. 3-1 та ч. 5 ст. 13 зазначеного Закону арбітражними керуючими не можуть бути призначені: особи, які згідно з цим Законом вважаються заінтересованими; особи, які здійснювали раніше управління цим боржником - юридичною особою, за винятком випадків, коли з дня усунення цієї особи від управління зазначеним боржником минуло не менше трьох років, якщо інше не встановлено цим Законом; особи, яким заборонено здійснювати цей вид підприємницької діяльності або займати керівні посади; особи, які мають судимість за вчинення корисливих злочинів. До призначення арбітражним керуючим особа має подати до господарського суду заяву, в якій зазначається, що вона не належить до жодної категорії вищезазначених осіб ( ч. 3 ст. 3-1 Закону).

Відповідно до ч. 4 ст. 3-1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" арбітражний керуючий має право подавати до господарського суду заяву про дострокове припинення своїх повноважень.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, арбітражний керуючий Бобров В.Р. звернувся з клопотанням про звільнення його від виконання обов'язків розпорядника майна боржника у даній справі.

На виконання рішення комітету кредиторів боржника від 02.07.2012 з клопотання про припинення повноважень розпорядника майна Боброва В.Р. та призначення розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Кирика В.К. звернувся до господарського суду також ЗАТ "Трансбус" - голова комітету кредиторів боржника.

Згідно з п. 63 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 № 15 "Про судову практику в правах про банкрутство" комітет кредиторів має право прийняти рішення про звернення до господарського суду з клопотанням про припинення повноважень арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) та про призначення нового арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора).

Відповідно до абз. 3 ч. 3 ст. 3-1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не можуть бути призначені арбітражними керуючими особи, які мають конфлікт інтересів, тобто особи, в яких виникає суперечність між особистими інтересами та повноваженнями арбітражного керуючого, що може вплинути на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, а також на вчинення чи невчинення дій під час виконання повноважень арбітражного керуючого.

Тобто положення даної норми дають правові підстави для відхилення кандидатури арбітражного керуючого лише за встановленої, доведеної належними засобами доказування, суперечності між його особистими інтересами та повноваженнями розпорядника майна боржника.

Призначаючи розпорядником майна ЗАТ "Завод комунального транспорту" арбітражного керуючого Кирика В.К., місцевий господарський суд виходив, серед іншого, з дотримання принципу об'єктивності та незаінтересованості, відсутності обставин, передбачених ч. 3 ст. 3-1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Залишаючи без змін ухвалу місцевого господарського суду в частині призначення розпорядником майна арбітражного керуючого Кирика В.К., суд апеляційної інстанції відхилив доводи ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" в м. Львові про наявність конфлікту інтересів як безпідставні, встановивши що боржник - ЗАТ "Завод комунального транспорту" не перебуває в реєстрі вимог кредиторів та не являється кредитором ВАТ "Пасавтопром".

Відповідно до ст. 111-7 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Разом з тим, доводи скаржника зводяться до переоцінки доказів, що не є компетенцією касаційної інстанції.

Відповідно до ст. 111-9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення, залишити в силі одне із раніше прийнятих рішень або постанов.

На думку колегії суддів, висновок місцевого та апеляційного судів відповідає встановленим обставинам справи та нормам чинного законодавства, а доводи касаційної скарги його не спростовують.

З огляду на викладене підстав для зміни або скасування постановлених у справі ухвали місцевого суду та постанови апеляційної інстанції не вбачається.

Керуючись ст.ст. 85, 111-5, 111-7, 111-9, 111-11, 111-13 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" в м. Львові залишити без задоволення.

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 18.09.2012 та ухвалу господарського суду Львівської області від 16.07.2012 у справі № 31/160 (29/170 (6/77-5/100) залишити без змін.

Головуючий суддя С.В. Мирошниченко

Судді Т.Л. Барицька

О.О. Хрипун