Справа № 22-ц-6730/12 Головуючий у І інстанції Мора О.М.
Провадження № 22-ц/780/342/13 Доповідач у 2 інстанції Мельник Я.С.
Категорія 26 21.01.2013
_______________________________________________________________________________
РІШЕННЯ
Іменем України
17 січня 2013 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:
головуючого - Волохова Л.А.,
суддів: Мельника Я.С., Матвієнко Ю.О.,
при секретарі Баліну П.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Обухівського районного суду Київської області від 17 жовтня 2012 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк»до ОСОБА_4, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет застави та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк», третя особа ОСОБА_4, про визнання договору поруки припиненим, -
ВСТАНОВИЛА:
У березні 2012 року ПАТ КБ «ПриватБанк»звернулося до суду з вказаним позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_2 про стягнення солідарно з відповідачів заборгованості за кредитним договором і сплаченого судового збору та звернення стягнення на предмет застави, вказуючи, що 19.06.2007 р. між ПАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_4 був укладений договір кредиту №Sm-OB 041, відповідно до якого ОСОБА_4 від ПАТ КБ "ПриватБанк" отримав кредит в розмірі 25 000, 00 доларів США на строк до 15.06. 2012 року зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 15 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором відповідач ОСОБА_4 уклав договір застави, згідно якого він надав в заставу рухоме майно 19.06.2007 року та між ПАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_2 був укладений договір поруки.
Оскільки свої зобов'язання щодо своєчасного повернення кредиту та плати за користування кредитом відповідач ОСОБА_4 не виконав, ПАТ КБ «ПриватБанк»просило суд в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором передати в заклад ПАТ «КБ «ПриватБанк»шляхом вилучення у ОСОБА_4 Renault, модель: S 180.08, рік випуску: 2000, тип ТЗ: фургон-с, № кузова/шасі: НОМЕР_1, реєстраційний номер: НОМЕР_2; автомобіль DAF, модель 95.360, рік випуску 1997, тип ТЗ: Сідловий тягач Е, № кузова/шасі НОМЕР_3, реєстраційний номер: НОМЕР_4: причіп Groenewegen, марки DRО, тип ТЗ: Н/причіп-фургон t, № кузова/шасі: НОМЕР_5, реєстраційний номер: НОМЕР_6, що належить йому на праві власності та в рахунок погашення заборгованості звернути стягнення на зазначений автомобіль, шляхом продажу вказаного предмету застави позивачем з укладанням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою - покупцем, зі зняттям вказаного автомобіля з обліку в органах ДАІ України, а також з наданням ПАТ КБ "ПриватБанк" всіх повноважень, необхідних для продажу предмету застави та просить стягнути солідарно з відповідачів судові витрати.
Позивач за зустрічним позовом ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ПАТ КБ "ПриватБанк", третя особа ОСОБА_4, про визнання договору поруки припиненим.
Свої вимоги обґрунтовувала тим, що договір поруки від 19.06.2007 року був укладений між нею та ПАТ КБ «ПриватБанк»фактично на виконання зобов'язань за кредитним договором ОСОБА_4, а також зазначає в позові, що в первісному позові не зазначено підстав стягнення з неї заборгованості та вважає, що ПАТ КБ «ПриватБанк»пропущено строк пред'явлення вимоги до неї як до поручителя, в зв'язку з чим і просила суд визнати договір поруки від 19.06.2007 року укладений між ОСОБА_2 та ПАТ КБ «ПриватБанк»припиненим.
Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 17 жовтня 2012 року первісний позов ПАТ КБ «ПриватБанк»задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк»заборгованість за кредитним договором №Sm-OB 041 від 19.06.2007 року в сумі 197 960 (сто дев'яносто сім тисяч дев'ятсот шістдесят) гривень 50 копійок.
У рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №Sm-OB 041 від 19.06.2007 року звернуто стягнення на предмет застави, а саме: автомобіль Renault, модель: S 180.08, рік випуску: 2000, тип ТЗ: фургон-с, № кузова/шасі: НОМЕР_1, реєстраційний номер: НОМЕР_2; автомобіль DAF, модель 95.360, рік випуску 1997, тип ТЗ: Сідловий тягач Е, № кузова/шасі НОМЕР_3, реєстраційний номер: НОМЕР_4: причіп Groenewegen, марки DRО, тип ТЗ: Н/причіп-фургон t, № кузова/шасі: НОМЕР_5, реєстраційний номер: НОМЕР_6, що належить ОСОБА_4 на праві власності, шляхом його продажу ПАТ КБ «ПриватБанк»з укладанням від імені відповідача ОСОБА_4 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем зі зняттям вказаного автомобіля з обліку в органах ДАІ України, а також наданням ПАТ КБ «ПриватБанк»всіх передбачених нормативно-правовими актами повноважень, необхідних для продажу предмету застави.
В задоволенні іншої частини первісного позову відмовлено.
У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до ПАТ КБ «ПриватБанк»про визнання договору поруки припиненим відмовлено в повному обсязі.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, відповідачка за первісним позовом ОСОБА_2 звернулася з апеляційною скаргою, в якій просить його змінити та ухвалити нове рішення в частині задоволення зустрічного позову про визнання договору поруки припиненим, посилаючись на те, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, що з'явилися, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає за необхідне її задовольнити частково з наступних підстав.
Відповідно до ст. ст. 213, 214 ЦПК України рішення повинно бути законним і обґрунтованим та відповідати на питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Судом першої інстанції встановлено, що 19.06.2007р. між ПАТ КБ «ПриватБанк»та ОСОБА_4 укладено договір кредиту №Sm-OB 041, відповідно якого ОСОБА_4 отримав від позивача кредит в у розмірі 25 000, 00 доларів США та відповідно п.п. 2.3.1, 2.3.2, 4.1, 4.2,4.3, 4.4, 4.11. 4.12 кредитного договору прийняв на себе зобов'язання щомісячно погашати його в сумі 597. 49 доларів США і провести повну його виплату протягом 5 років, тобто до 15.06.2012 року, та сплатити відсотки за користування кредитом, що підтверджується кредитним договором (а. с. 14-22).
Як вбачається з матеріалів справи, з метою забезпечення виконання зобов'язань по сплаті кредиту між відповідачем ОСОБА_4 та позивачем у справі 19.06. 2007 р. був укладений договір застави автотранспорту, предметом якого був автомобіль (а.с. 23).
Також 19.06.2007 р. з метою забезпечення виконання зобов'язань по сплаті кредиту відповідачем ОСОБА_4 та відповідачем ОСОБА_2 було укладено договір поруки №Sm-OB 041 (а.с.28), в п. 11 якого зазначено, що він набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до настання виконання в повному обсязі зобов'язань позичальником за кредитним договором або поручителем за цим договором поруки.
В п. 2.2.3 даного кредитного договору вказано, що банк на свій розсуд має право змінити умови договору - вимагати від позичальника дострокового повернення кредиту. При цьому, відповідно до ст.ст. 212, 611, 651 ЦК, за зобов'язаннями, строки яких не настали, строки вважаються такими, що настали відповідно до вказаної в повідомленні дати. У відповідний строк, позичальник зобов'язується повернути банку суму кредиту в повному обсязі (а.с. 15-16).
Як вбачається з матеріалів справи, 08.07.2011 року ПАТ КБ «ПриватБанк»було надіслано повідомлення на адресу боржника ОСОБА_4, в якому вказано, що позичальник повинен повернути вказану заборгованість по кредиту не пізніше 30 календарних днів з моменту отримання повідомлення (а.с. 29).
Як вбачається з розрахунку заборгованості за договором кредиту №Sm-OB 041 від 19.06.2007 р., укладеного між позивачем та ОСОБА_4 станом на 14.11.2011 року відповідач сплату кредиту та відсотків за користування ним не проводить (а.с. 10-12).
Відповідно до частини першої статті 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
Згідно із частиною четвертою статті 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.
Відповідно до частини першої статті 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.
Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (частина перша статті 252 ЦК України).
Разом з тим із настанням певної події, яка має юридичне значення, законодавець пов'язує термін, який визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (частина друга статті 251 та частина друга статті 252 ЦК України).
З договору поруки вбачається, що в ньому не встановлено строку, після якого порука припиняється, а умова договору поруки (пункт 11) про його дію до повного виконання боржником своїх зобов'язань перед банком за кредитним договором не є встановленим сторонами строком припинення дії поруки, оскільки суперечить частині першій статті 251 та частині першій статті 252 ЦК України, тому в цьому разі підлягають застосуванню норми частини четвертої статті 559 ЦК України про те, що порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.
Оскільки, як вбачається з матеріалів справи, кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання, який був змінений ним відповідно до п. 2.2.3 кредитного договору, не пред'явив вимоги до поручителя, колегія суддів вважає, що порука припинена на підставі ч. 4 ст. 559 ЦК України.
Зазначені обставини і відповідні норми закону залишились поза увагою суду першої інстанцій, та з'ясування цих обставин і врахування відповідних вимог законодавства має суттєве значення для правильного вирішення спору.
Отже, враховуючи все вище зазначене, колегія суддів не може вважає, що рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 повинно бути скасоване, з ухваленням нового рішення про задоволення її позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 313, 317 ЦПК України, колегія суддів,-
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 -задовольнити частково.
Рішення Обухівського районного суду Київської області від 17 жовтня 2012 року в частині відмови в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення.
Зустрічний позов ОСОБА_2 задовольнити.
Визнати припиненим договір поруки №SM -OB 041/P від 19 червня 2007 року, укладений між ОСОБА_2 та Публічним акціонерним товариством Комерційний Банк «ПриватБанк».
В іншій частині рішення залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом 20 днів.
Головуючий:
Судді: