Справа № 22 Ц-1907/ 2006 p. Суддя 1-й інстанції: Щербина С.Н.
Категорія-44 Суддя-доповідач апеляційного суду: І 'алущенко 0.1
УХВАЛА
2006 р., листопада місяця, 15 дня Судова колегія судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Миколаївської області в складі:
головуючої: Вовненко Г.Ю.
суддів: Колосовського С.Ю.
Галущенка О. І.
при секретарі: Фірсовій Т.В.
за участю:
представників
позивача - Лисих В.М.
відповідача - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу за
апеляційною скаргою ВАТ "Дизельний завод" на рішення Заводського районного суду від 11.08 2006 р. у справі за
позовом
ВАТ "Дизельний завод" до нотаріуса ОСОБА_2 про визнання недійсними виконавчих написів,
встановила:
08.12.2006 р. ВАТ "Дизельний завод" звернувся з позовом до нотаріуса ОСОБА_2 про визнання недійсними виконавчих написів, вчинених нотаріусом, стосовно стягнення заборгованості з ВАТ "Дизельний завод на користь ТОВ "Зоря-Сервіс" та концерну "Сантарес".
Позивач зазначав, що 02.06.2004 р. приватний нотаріус ОСОБА_2. вчинила виконавчі написи, зареєстровані в реєстрі за № НОМЕР_1, № НОМЕР_2 від 02.06.2004 р. про стягнення з ВАТ "Дизельний завод" на користь ТОВ "Зоря-Сервіс " 91733 грн 25 коп. та 101000 грн. відповідно, а також виконавчий напис № НОМЕР_3 про стягнення з ВАТ "Дизельний завод" на користь концерну "Санта Рес"-101000 грн. А всього на суму - 293733 грн. 25 коп.
Виконавчі написи вчинені з порушенням ст. 8 Закону України "Про обіг векселів в Україні" від 05.04.2001 р.
Зокрема, вони вчинені не на самих векселях, а на окремих аркушах.
Крім того, написи вчинені після спливу встановленого законом строку виникнення права вимоги.
Більш, того написи вчиняються нотаріусом за місцем знаходження платника, а не за місцем знаходження стягувача.
Посилаючись на ці обставини, позивач просив про задоволення позову.
Рішенням Заводського районного суду від 11.08 2006 р. постановлено про відмову у задоволенні позову.
В апеляційній скарзі ВАТ "Дизельний завод" ставиться питання про скасування рішення і ухвалення нового про задоволення позовних вимог, з посиланням на необгрунтованність висновків суду та неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.
Перевіряючи законність та обгрунтованність рішення суду в межах, визначених ст.. 303 ЦПК України, судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з таких підстав.
Відповідно до чинного законодавства, протести векселів вчиняються згідно з Законом України "Про обіг векселів в Україні" від 05.04.2001 p., Женевської Конвенції від 07.06.1930 p., якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі, з урахуванням застережень, обумовлених додатком II до цієї Конвенції, Женевської Конвенції 1930 р. "Про врегулювання деяких колізій законів про переказні векселі та прості векселі", Закону України "Про цінні папери і фондову біржу", розділом 33 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України (затв. наказом МЮ. України від 03.03. 2004 р. № 20/5, із змінами від 24.05.2004 р. та від 07.04.2005 p., далі - Інструкція)
З матеріалів справи вбачається, що ТОВ "Зоря-Сервіс" є векселедержателем простих векселів № НОМЕР_4 на суму 90825,00 грн.зі строком платежу не раніше 10.08.2002 р. та № НОМЕР_5 на суму 100.000 грн., зі строком платежу не раніше 01.09.2002 p., а концерн "Сантарес" векселедержателем простого векселя № НОМЕР_6 на суму 100.000 грн., зі строком платежу за пред'явленням, виданих ВАТ "Дизельний завод" 26.07.2002 р.
Згідно з актами від 28.10.2002 p., 28.11.2002 p. та 27.09.2002 p. відповідно, зазначені векселі були пред'явлені до оплати, а 25.07.2003 р. опротестовані в зв'язку з неоплатою, приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу за місцем знаходження векселедавця шляхом складання акту про протест на окремому аркуші та відповідного напису про протест на зворотній стороні векселів, за правилами п. 299 Інструкції.
02.06.2004 р. нотаріусом за місцем знаходження векселедержателів були вчинені виконавчі написи про стягнення заборгованості за векселями шляхом складання окремого документа на спеціальному бланку, за правилами п. 288 Інструкції.
Суд повно та всебічно дослідив ці обставини справи, дав належну оцінку наданим доказам і дійшов правильного висновку про те, що виконавчі написи вчинені відповідно до діючого вексельного законодавства України та законодавства, що регулює порядок безспірного стягнення заборгованості за векселями.
Зазначені висновки ґрунтуються на тому, що,
по-перше, як протест векселя, так і виконавчий напис нотаріуса на опротестованому веселі, відповідно до вимог абз. 10 п.5 та абз. 2 п. 288 Інструкції може бути складено на окремому документі, якщо напис не вміщується на документі, що встановлює заборгованість;
по-друге, виконавчий напис вчинено нотаріусом з дотриманням строку, передбаченого ч.2 ст.. 70 Уніфікованого закону та обумовленого абз. 2 п. 284 Інструкції, так як з часу вчинення протесту векселів збігло менше одного року;
по-третє, нотаріусом, який є повноважним стосовно вчинення виконавчого напису на опротестованому векселі, є нотаріус за вибором векселедержателя, оскільки відповідно до вимог абз.5 п. 282 Інструкції, будь-який виконавчий напис, за виключенням вимоги про неоплату чеку, вчиняється нотаріусом незалежно від місця виконання вимоги, знаходження боржника, або стягувача.
Зазначення в п. 302 Інструкції про вчинення на опротестованому векселі виконавчого напису в порядку, передбаченому пунктом 293 Інструкції,
не впливає на правильність останнього висновку суду, оскільки зазначена відсилка зазначає лише про аналогічний порядок вчинення виконавчого напису опротестованого векселя та неоплаченого чека, в той час, як предметом правового регулювання абз.5 п. 282 Інструкції є питання стосовно визначення місця вчинення виконавчих написів.
З врахуванням таких висновків, судом обгрунтовано постановлено про відмову у задоволенні позову про визнання виконавчих написів нотаріуса недійсними.
Доводи апелянта стосовно порушення нотаріусом вимог закону щодо строку, місця та форми вчинення виконавчих написів, не можуть бути взяті до уваги, оскільки при судовому розгляді справи, порушень нотаріусом діючого вексельного законодавства України та законодавства, що регулює порядок безспірного стягнення заборгованості за векселями, не встановлено.
Посилання апелянта на те, що заборгованість за векселями не є безспірною, також не заслуговують на увагу, оскільки після пред'явлення векселів до оплати у вересні-листопаді 2002 р. трасант не вживав заходів до оспорювання цієї заборгованості в судовому порядку.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 314-315 ЦПК України, судова колегія
ухвалила.
Апеляційну скаргу ВАТ "Дизельний завод" - відхилити, а рішення Заводського районного суду від 11.08 2006 р. -залишити без зміни.
Заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою апеляційного суду Миколаївської області від 04.10.2006 р. у вигляді зупинення стягнення на підставі виконавчих написів, вчинених приватним нотаріусом ОСОБА_2. і зареєстрованих в реєстрі за № НОМЕР_1, № НОМЕР_2 від 02.06.2004 р. про стягнення з ВАТ "Дизельний завод" на користь ТОВ "Зоря-Сервіс "91733 грн 25 коп., та 101000 грн. відповідно, а також на підставі виконавчого напису, вчиненого тим же нотаріусом, і зареєстрованого в реєстрі за № НОМЕР_3 від 02.06.2004 р. про стягнення з ВАТ "Дизельний завод" на користь концерну "Санта Рес"- 101000 грн. - скасувати.
Рішення апеляційного суду набирає чинності з моменту проголошення, але з цього часу на протязі двох місяців може бути оскаржене у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України.
Головуючий: підпис
Судді: підписи
Згідно з оригіналом
О.І.Галущенко