Справа № 1-222/2007p.
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 листопада 2007року м. Білопілля
Білопільський районний суд Сумської області в складі:
головуючого судді Свиргуненко Ю.М.
при секретарі Федорченко Г.В.
з участю прокурора Омельченко С.М.
розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Білопілля справу по обвинуваченню:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Золотоноша Черкаської області, мешканця АДРЕСА_1, українця, громадянина України, освіта середня, неодруженого, непрацюючого, судимого Білопільським районним судом 29.12.2003 р. за ст. 185 ч. 4 КК України до 3 років позбавлення волі, звільнений 08.07.2005 р. на підставі ст. З п. «б» Закону України «Про амністію» - за ч. 1 ст. 129 КК України
ВСТАНОВИВ:
12 вересня 2007 року, близько 18 години ОСОБА_1, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння в господарстві, в якому проживає, затіяв словесну сварку із своєю матір'ю ОСОБА_2, в ході якої ображав останню брутальною лайкою, різними непристойними словами, висловлюючи при цьому наміри і погрози вбити її, які ОСОБА_2сприймала як реальні.
З метою припинення протиправних дій брата, у конфлікт втрутився ОСОБА_2, який став просити ОСОБА_1 припинити свої дії і не погрожувати матері.
Образившись на ОСОБА_2ОСОБА_1 став висловлюватись брутальною лайкою в бік останнього і, продовжуючи свої протиправні дії, взяв у літній кухні сокиру та, тримаючи її у руках, став бігти до ОСОБА_2та ОСОБА_2, які знаходились на городі, та кричати при цьому в їх адресу погрози вбивством, а також те, що зарубає їх.
Не наздогнавши нікого ОСОБА_1 зупинився і повернув до господарства, де закрився із сокирою в будинку і нікого туди не впускав, висловлюючи погрози вбивством тому, хто вирішить зайти до будинку.
Внаслідок вчинених протиправних дій ОСОБА_1, ОСОБА_2та ОСОБА_2, побоювались здійснення ОСОБА_1 своїх погроз вбивством, маючи для цього реальні підстави.
Факт вчинення ОСОБА_1 цього злочину підтверджується наступними доказами.
Допитаний в судовому засіданні в якості підсудного ОСОБА_1 свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав повністю та пояснив, що 12 вересня 2007 року близько 18 години він повернувся додому з м. Білопілля в стані алкогольного сп'яніння. В цей час брат був на городі, батько знаходився у садку господарства, а сестри не було вдома. Вдома він вирішив подзвонити сестрі в м. Київ по мобільному телефону. У зв'язку з цим він звернувся до матері з проханням щоб вона дала телефон, але мати відмовила сину і сказала щоб він ішов спати та не заважав їй. Це його образило, а тому він став кричати на матір і
2
ображати її брутальною лайкою. В свою чергу мати стала йти від сина на город, але він пішов за нею, висловлюючи свої погрози вбити її.
У вказаний конфлікт втрутився брат ОСОБА_3 який став йому говорити щоб він заспокоївся. Це ОСОБА_1 ще більше розлютило, і він став кричати також і на брата, ображати його та погрожувати останньому вбивством, кажучи що зарубає його. На підтвердження своїх слів ОСОБА_1 побіг у літню кухню, де взяв сокиру і, тримаючи її у руках, погнався за братом і матір'ю по городу та кричав, що зарубає їх. Не наздогнавши нікого ОСОБА_1 зупинився і повернув до господарства, де закрився із сокирою в будинку і нікого туди не впускав, висловлюючи погрози вбивством тому, хто вирішить зайти до будинку.
Покази підсудного відповідають фактичним обставинам справи і ним не оспорюються.
Таким чином, факт скоєння ОСОБА_1 злочину при обставинах, відображених в описовій частині вироку, доказаний повністю.
За таких обставин, суд кваліфікує дії ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 129 КК України, оскільки він вчинив погрозу вбивством ОСОБА_2та ОСОБА_2, у яких були реальні підстави побоюватися здійснення цієї погрози.
При призначенні ОСОБА_1 виду та міри покарання суд враховує ступінь тяжкості скоєного ним злочину та особу підсудного, який негативно характеризується за місцем проживання, раніше притягувався до кримінальної відповідальності.
Скоєння злочину у стані алкогольного сп'яніння суд визнає обставиною, що обтяжує покарання.
Те, що ОСОБА_1 щиро розкаявся, сприяв розкриттю злочину та встановленню істини по справі, вину визнав повністю суд визнає обставинами, які пом'якшують відповідальність.
Потерпілі ОСОБА_3 та ОСОБА_2претензій ні матеріального, ні морального характеру до ОСОБА_1 не мають.
Таким чином, суд вважає, що за вчинення ОСОБА_1 злочину, передбаченого ч. 1 ст. 129 КК України, необхідним та достатнім для виправлення підсудного та попередження нових злочинів буде покарання у вигляді обмеження волі з встановленням іспитового строку.
На підставі викладеного, керуючись ст. с 323, 324 КПК України, суд
ЗАСУДИВ:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 129 ч. 1 КК України у вигляді 1 року обмеження волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити його від відбування покарання з випробуванням, з встановленням іспитового строку 1 рік.
На підставі положень п.2, 3 ст. 76 КК України зобов'язати не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органів кримінально-виконавчої системи та повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання
Запобіжний захід до набрання вироком чинності залишити попередній - підписку про невиїзд.
Речові докази: металеву сокиру з дерев'яною ручкою залишити власнику - ОСОБА_2(а. с. 34).
На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Сумської області через Білопільський районний суд протягом 15 діб з моменту його проголошення.