Справа № 22-ц-6766/12 Головуючий у І інстанції Міланіч А.м.
Провадження № 22-ц/780/370/13 Доповідач у 2 інстанції Савченко С.І.
Категорія 36 22.01.2013
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
17 січня 2013 року м.Київ
Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:
головуючого судді Савченка С.І.,
суддів Панасюка С.П., Даценко Л.М.,
при секретарі Клименко В.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду Київської області цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2, ОСОБА_3 на рішення Бородянського районного суду Київської області від 16 листопада 2012 року у справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Шибенської сільської ради Київської області, третя особа 16-а Київська державна нотаріальна контора про визнання права власності на спадкове майно, -
в с т а н о в и л а:
У вересні 2012 року позивачі звернулися до суду з вказаним вище позовом, який мотивували тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4, дружина позивача ОСОБА_2 і мати позивача ОСОБА_3 Після смерті ОСОБА_4 серед іншого майна відкрилася спадщина на земельну ділянку для ведення садівництва площею 0,0510 га, що розташована на території садового товариства «Буревісник»Шибенської сільської ради Бородянського району Київської області. Вказували, що вони у встановлений законом строк прийняли спадщину шляхом подачі заяви до 16-ї Київської держнотконтори, проте їм було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв'язку із відсутністю витягу із поземельної книги на земельну ділянку площею 0,0510 га. Даний витяг управління держкомзему у Бородянському районі не має змоги надати у зв'язку із відсутністю у державному акті кадастрового номеру земельної ділянки та даних про земельну ділянку в автоматизованій системі даних. Посилалися, що їх заява про внесення даних про ділянку до автоматизованої системи залишена без задоволення. Посилаючись на те, що вони позбавлені можливості реалізувати своє право на спадкування земельної ділянки, просили визнати за кожним право власності на 1/2 частину земельної ділянки для ведення садівництва площею 0,0510 га, що розташована на території садового товариства «Буревісник»Шибенської сільської ради Бородянського району Київської області в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4
Рішенням Бородянського районного суду Київської області від 16 листопада 2012 року у задоволенні позову відмовлено.
Позивачі ОСОБА_2 і ОСОБА_3 подали апеляційну скаргу, в якій просять скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове, яким їх вимоги задоволити в повному обсязі, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального і процесуального права.
- 2 -
Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з таких підстав.
Відповідно до вимог ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ст. 214 ЦПК України судове рішення має відповідати в тому числі на такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 3) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Зазначеним вимогам оскаржуване судове рішення не відповідає.
Судом першої інстанції встановлено і вбачається з матеріалів справи, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4, яка заповіту не залишила (а.с.12). Позивачі як спадкоємці за законом першої черги (чоловік і син померлої) приняли спадщину шляхом подачі у встановлений законом строк заяви про прийняття спадщини до держнотконтори (а.с.31).
Також судом встановлено, що після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина на земельну ділянку для ведення садівництва площею 0,0510 га, що розташована на території садового товариства «Буревісник»Шибенської сільської ради Бородянського району Київської області. Померла була власником ділянки на підставі державного акту на право власності на землю від 22 жовтня 2004 року серія ІІ-КВ № 031732, у якому відсутній кадастровий номер земельної ділянки і вона не внесена до автоматизованої системи даних про земельні ділянки (а.с.10-11). Відповідно позивачам як не власникам ділянки відмовлено у внесенні даних про земельну ділянку до автоматизованої системи і наданні витягу з поземельної книги, у зв'язку з чим нотарусом відмовлено позивачам у оформленні спадщини (а.с.33,37-39).
Наведені обставини стверджуються наявними в матеріалах справі доказами.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції обгрунтовував свої висновки тим, що позивачі мають право звернутися до управління Держкомзему у Бородянському районі Київської області із заявою щодо державної реєстрації спадкової земельної ділянки, відкриттям поземельної книги та отриманням витягу з поземельної книги для оформлення спадщини у встановленому законом через нотаріальну контору, а відмова управління Держкомзему у видачі витягу є неправомірною.
Проте, колегія суддів не може погодитися з такими висновками суду, поскільки вони суперечать матеріалам справи і зроблені в результаті порушення судом норм процесуального і матеріального права.
Вирішуючи спір суд фактично вийшов за межі позовних вимог, давши оцінку діям управління Держкомзему у Бородянському районі та визнавши їх неправомірними. Дані обставини не були предметом судового спору, дії управління позивачами не оскаржувалися, управління не було учасником справи, відповідно висновки суду в цій частині порушують положення ст.11 ЦПК України.
Крім того, за загальним правилом згідно положень ст.1297 ЦК України спадщина оформляється нотаріально шляхом видачі нотаріусом свідоцтва про право на спадщину.
Відповідно до роз'яснень п.23 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про практику у справах про спадкування»свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку,
- 3 -
установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Згідно ст.47 Закону України «Про нотаріат» і п.22 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом МЮ України від 3 березня 2004 року, для оформлення спадщини спадкоємці повинні надати нотаріусу правовстановлюючі документи спадкодавця на майно, які б відповідали вимогам закону.
Постановою КМ України № 449 від 2 квітня 2002 року (з послідуючими змінами і доповненнями) «Про затвердження форм державного акта на право власності на земельну ділянку та державного акта на право постійного користування земельною ділянкою»встановлено форму державного акта на землю, який серед інших відомостей обов'язково має містити кадастровий номер земельної ділянки, що вноситься до автоматизованої системи даних земельного кадастру. Аналогічні вимоги містяться у Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на землю, затвердженої наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 4 травня 1999 року № 43 (з наступними змінами і доповненнями).
Відмовляючи у позові суд залишив поза увагою, що виданий спадкодавцю ОСОБА_4 державний акт на право власності на земельну ділянку від 22 жовтня 2004 року серія ІІ-КВ № 031732 не містить кадастрового номеру земельної ділянки, у зв'язку з чим відомості про ділянку не внесені до автоматизованої системи даних земельного кадастру. Відділ Держкомзему у Бородянському районі відмовився вносити відомості про земельну ділянку до автоматизованої системи даних земельного кадастру за заявою позивачів, з огляду на те, що вони не є власниками земельної ділянки.
Висновки суду про можливість звернення позивачів із заявою до управління Держкомзему щодо присвоєння кадастрового номера та державної реєстрації спадкової земельної ділянки суперечать Прикінцевим та перехідним положенням Закону України «Про Державний земельний кадастр», згідно п.2 яких у разі якщо відомості про земельні ділянки, право власності на які виникло до 2004 року, не внесені до державного реєстру земель, їх державна реєстрація здійснюється на підставі техдокументації із землеустрою за заявою власників, а не спадкоємців, як помилково вважав суд першої інстанції. Аналогічні положення містить п.16 постанови КМ України № 749 від 18 серпня 2010 року «Про затвердження тимчасового порядку присвоєння кадастрового номера», згідно якого для визначення та присвоєння кадастрового номера земельній ділянці, переданій у власність, заяву подає саме власник.
За таких обставин можливіть оформлення позивачами спадщини в нотконторі втрачена, що дає їм підстави вирішити спір в судовому порядку.
Зазначені вище порушення, які допустив суд першої інстанції, призвели до неправильного вирішення спору.
Відповідно до ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права. Норми матеріального права вважаються порушеними або неправильно застосованими, якщо застосовано закон, який не поширюється на ці правовідносини, або не застосовано закон, який підлягав застосуванню.
З викладених вище підстав колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції не грунтується на маеріалах справи, ухвалене з порушенням норм матеріального права і підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення.
Вирішуючи спір в межах заявлених вимог, колегія суддів вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
- 4 -
Відповідно до положень статей 125, 126 ЗК України (в редакції чинній на час отримання спадкодавцем державного акту) право власності на земельну ділянку виникає після одержання її власником документа, що посвідчує право власності, та його державної реєстрації. Право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом.
Згідно ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).
Згідно ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права і обов'язки, що належали спадкодавцю на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно ст.1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини вважається таким, що прийняв спадщину. Згідно ст.1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час її відкриття не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.
З огляду на те, що позивачі як спадкоємці першої черги за законом у встановлений строк прийняти спадщину після смерті ОСОБА_4, а також враховуючи, що можливість оформлення ними спадщини у держнотконторі втрачена, у зв'язку із зміною вимог законодавства до форми і змісту правовстановлюючих документів на право власності на землю, колегія суддів вважає за можливе вирішити спір та визнати за позивачами право власності на спадкову земельну ділянку для ведення садівництва площею 0,0510 га в рівних частинах.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 314, 315 ЦПК України, колегія судів, -
в и р і ш и л а:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3 задоволити. Рішення Бородянського районного суду Київської області від 16 листопада 2012 року скасувати і ухвалити нове.
Позов задоволити. Визнати за ОСОБА_2, ОСОБА_3 право власності за кожним по 1/2 частині земельної ділянки для ведення садівництва площею 0,0510 га кадастровий номер 3221088600:05:006:0221, що розташована на території садового товариства «Буревісник»Шибенської сільської ради Бородянського району Київської області, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з моменту його проголошення.
Головуючий : ___________________
Судді : ___________________ ________________