АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
______________________________________________________________________________________________
Провадження №22-ц790/181/13
Справа №7978/12 Головуючий 1 інст.- - Боговський Д.Є.
категорія -про звернення стягнення Доповідач - Пономаренко Ю.А.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
15 січня 2013 року
Судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області в складі:
Головуючого - Пономаренко Ю.А.
суддів -Черкасова В.В., Кукліної Н.О.,
при секретарі -Гуренко М.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 16 жовтня 2012 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Українське Фінансове Агентство «Верус»в особі філії «Товариство з обмеженою відповідальністю «Українське Фінансове Агентство «Верус»у Комінтернівському районі м.Харкова, ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет застави, -
В С Т А Н О В И Л А:
ПАТ КБ «Приватбанк»звернувся до суду з позовом, в якому просив в рахунок погашення заборгованості за кредитно-заставним договором № DN81AR03110025 від 26.09.2007 в сумі 77198,95 грн. звернути стягнення на предмет застави - автомобіль ВАЗ 21070, 2006 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить ОСОБА_2, шляхом продажу предмета застави ПАТ КБ «Приватбанк»з укладанням від імені власника договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою - покупцем, зі зняттям вказаного автомобілю з обліку в органах ДАІ України; передати у заклад ПАТ КБ «Приватбанк»шляхом вилучення у ОСОБА_2 належного йому на праві власності заставного майна, стягнути з ОСОБА_2 судові витрати в сумі 773,99 грн., солідарно стягнути з ТОВ «Українське Фінансове Агентство «Верус»в особі філії «ТОВ «Українське Фінансове Агентство «Верус»у Комінтернівському районі м. Харкова та ОСОБА_2 суму 200 грн.
Рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 16 жовтня 2012 року позовні вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк»задоволені. В рахунок погашення заборгованості за кредитно-заставним договором № DN81AR03110025 від 26.09.2007 в сумі 77198,95 грн. звернуто стягнення на предмет застави - автомобіль ВАЗ 21070, 2006 року випуску, № кузова/шасі НОМЕР_2 реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить ОСОБА_2 шляхом продажу предмета застави ПАТ КБ «Приватбанк»з укладанням від імені власника -ОСОБА_2 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою - покупцем, зі зняттям вказаного автомобілю з обліку в органах ДАІ України. Передано у заклад ПАТ КБ «Приватбанк»шляхом вилучення у ОСОБА_2 належне йому на праві власності заставне майно - автомобіль ВАЗ 21070, 2006 року випуску, № кузова/шасі НОМЕР_2 реєстраційний номер НОМЕР_1. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк»судові витрати в сумі 773,99 грн. Стягнуто солідарно з ТОВ «Українське Фінансове Агентство «Верус»в особі філії «Товариство з обмеженою відповідальністю «Українське Фінансове Агентство «Верус»у Комінтернівському районі м.Харкова та ОСОБА_2 суму 200 грн.
Ухвалою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 9 листопада 2012 року внесені виправлення та приведена у відповідність резолютивна частина повного тексту рішення та ухвалено вважати правильним викладення резолютивної частини повного тексту рішення суду таким: «Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк»задовольнити. В рахунок погашення заборгованості за Кредитно -заставним договором № DN 81 АR. 03110025 від 26.09.2007 р. у розмірі 77198,95 грн. - звернути стягнення на предмет застави: автомобіль ВАЗ, модель: 21070, рік випуску: 2006, № кузова/шасі: НОМЕР_2 реєстраційний номер: НОМЕР_1, що належить на праві власності ОСОБА_2, шляхом продажу вказаного автомобіля ПАТ КБ «Приватбанк»з укладанням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, зі зняттям вказаного автомобіля з обліку в органах ДАЇ України, а також наданням ПАТ КБ "Приват банк" всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.
Передати в заклад Публічному акціонерному товариству Комерційному банку «Приватбанк», шляхом вилучення у ОСОБА_2 автомобіля ВАЗ, модель: 21070, рік випуску: 2006, № кузова/шасі: НОМЕР_2 реєстраційний номер: НОМЕР_1. Стягнути з відповідачів солідарно на користь позивача 200 грн. Стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача судовий збір в сумі 773, 99 грн.»
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 поставлено питання про скасування рішення суду та ухвалення по справі нового рішення, яким просить повністю відмовити у задоволенні позову ПАТ КБ «Приватбанк», посилаючись на те, що суд порушив норми матеріального та процесуального права.
Судова колегія заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши пояснення осіб, що з'явилися в судове засідання, обговоривши наведені в скарзі доводи, перевіривши матеріали справи знаходить апеляційну скаргу не підлягаючою задоволенню за таких підстав.
Відповідно до ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.
Згідно зі ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд 1 інстанції обґрунтовано виходив з того, що відповідачем ОСОБА_2 добровільно було укладено банківський кредитний договір, ним було отримано кредитні ресурси, але відповідач зі свого боку не виконав умови кредитного договору, грошові кошти у повному обсязі позивачу не повернув, не повній мірі сплачував відсотки, а тому звернув стягнення на предмет застави.
Судова колегія вважає, що такий висновок суду першої інстанції є правильним, обґрунтованим та таким, що відповідає вимогам діючого законодавства.
Як вбачається з матеріалів справи, 26.09.2007 між ПАТ КБ «Приватбанк»та ОСОБА_2 укладено кредитно-заставний договір № DN81АR03110025, відповідно до умов якого останньому надано кредитні кошти в розмірі 67738 грн. строком до 26.09.2014 зі сплатою відсотків в розмірі 9% річних. Кредитні кошти видані на придбання автомобілю, оплату страхових платежів, оплату за реєстрацію предмета застави у державному реєстрі, оплату винагороди за надання фінансового інструменту, що сплачується в момент видачі кредиту.
Для забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між ОСОБА_2 та ПАТ КБ «Приватбанк» 26.09.2007 укладено договір застави рухомого майна, відповідно до якого ОСОБА_2 передав у заставу належний йому на праві власності автомобіль ВАЗ 21070, 2006 року випуску, № кузова/шасі НОМЕР_2 реєстраційний номер НОМЕР_1.
22.03.2011 між ПАТ КБ «Приватбанк»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Українське Фінансове Агентство «Верус»в особі філії «Товариство з обмеженою відповідальністю «Українське Фінансове Агентство «Верус»у Комінтернівському районі м. Харкова укладено договір поруки. Предметом цього договору є надання поруки ТОВ «УФА «Верус»перед ПАТ КБ «Приватбанк»за виконання боржником - ОСОБА_2 всіх своїх зобов'язань за кредитним договором № № DN81AR03110025 від 26.09.2007, розмір відповідальності обмеженою сумою, зазначеною в Додатку № 1 до Договору поруки від 22.03.2011 та становив 200 грн.
В порушення умов договору та ст. 526 ЦК України ОСОБА_2 зобов'язання належним чином не виконав.
Відповідно до наданого розрахунку станом на 23.05.2012 ОСОБА_2 має заборгованість за кредитом в сумі 38168,01 грн., заборгованість по процентам за користування кредитом в сумі 27624,40 грн., заборгованість по комісії в сумі 4263,20 грн., нарахована пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за кредитним договором в сумі 7343,34 грн., а всього 77398,95 грн.
Відповідно до ч.2 ст.1050 ЦК України у разі, якщо за договором позичальник зобов'язувався повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів.
Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Посилання ОСОБА_2 на неправомірне підвищення процентної ставки в односторонньому порядку необґрунтоване та не заслуговує на увагу виходячи з наступного.
Згідно п. 2.3.1. кредитного договору № DN81AR03110025 від 26.09.2007 року укладеного між ПАТ КБ «ПриватБанк»та ОСОБА_2 банк має право в односторонньому порядку збільшувати розмір процентної ставки за користування кредитом.
Матеріали справи містять дані про те, що ПАТ КБ «ПриватБанк»була збільшена процентна ставка за кредитом до 21% з 08.01.2009 року.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони банкам змінювати умови договору банківського вкладу та кредитного договору в односторонньому порядку» від 12.12.2008 року за № 6661-VI, набрав чинності з 10.01.2009 року.
Таким чином, судова колегія вважає правильним висновок суду 1 інстанції, шо рішення банку щодо підвищення процентної ставки в односторонньому порядку є неправомірними лише з 10.01.2009 року.
Посилання в апеляційній скарзі на те, що апелянт не був належним чином повідомлений не є обґрунтованим, оскільки 08.01.2009 року ОСОБА_2 був направлений лист, щодо підвищення відсоткової ставки. Таким чином, Банк виконав своє зобов'язання надіслати позичальнику письмове повідомлення про зміну процентної ставки протягом 7 календарних днів з дати вступу в чинність зміненої процентної ставки. Відповідне повідомлення було відправлене 08.01.2009 року, що підтверджується реєстром згрупованих поштових відправлень № 1083 аvt.
Судова колегія вважає необґрунтованим твердження апелянта, щодо неправильності нарахування суми за кредитом, оскільки відповідачем у відповідності до ст.60 ЦПК України на спростування зазначених обставин доказів надано не було.
Відповідно до ст. 20 Закону України «Про заставу»заставодержатель має право з метою задоволення своїх вимог звернути стягнення на предмет застави у випадку, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано.
Відповідно до умов п. 15.7.1 договору застави рухомого майна від 26.09.2007, банк має право у разі порушення зобов'язань по кредитному договору звернути стягнення на предмет застави незалежно від настання термінів виконання якого-небудь із зобов'язань за кредитним договором.
Тому суд 1 інстанції обґрунтовано дійшов висновку, що ПАТ КБ «ПриватБанк»має право з метою задоволення своїх вимог звернути стягнення відповідача за кредитним договором № DN81AR03110025 від 26.09.2007 р.
Відповідно до ст.308 ЦПК України, суд апеляційної інстанції відхиляє апеляційну скаргу, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального та процесуального права.
Враховуючи викладене, судова колегія підстав для скасування рішення не вбачає.
Доводи наведені в апеляційній скарзі не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, тому підстав для задоволення апеляційної скарги немає.
Інші доводи апеляційної скарги висновки суду не спростовують.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.303,304, п.1 ч.і ст.307, ст.308, 313, 314, 315, 317,319,324 ЦПК України, судова колегія, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 16 жовтня 2012 року залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили негайно з моменту проголошення.
Касаційна скарга може бути подана безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючий
Судді