Справа № 22 Ц- 1746/ 2006 р.               

УХВАЛА

2006 р, листопада  місяця, 01 дня Судова колегія судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючої:       Вовненко Г.Ю.

суддів:                Галу щенка O.L

Колосовського СЮ.

при секретарі - Фірсовій Т.В. за участю: позивачки -        ОСОБА_1розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Миколаєві цивільну справу за

апеляційною скаргою

ОСОБА_1 на рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 14.07.2006 р., у справі за

позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3, ТОВ "ФМ" про відшкодування матеріальної шкоди, завданої   внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки,

встановила:

20.02.2006 р. ОСОБА_1 звернулася з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ТОВ "ФМ" про відшкодування матеріальної шкоди, завданої  внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки,

Позивачка зазначала, що 08.02.2006 p., водій відповідачів, який керував автотягачем "Вольво",ІНФОРМАЦІЯ_1 з причепом, порушив Правила дорожнього руху Миколаєва, внаслідок чого з його вини, було скоєно наїзд на будинок, належний їй на праві приватної власності.

В результаті цієї ДТП будинок було пошкоджено, чим їй завдано збитків, пов'язаних з його відбудовою на 67825 грн. 10 коп.

Крім того, вона зазнала моральної шкоди, яка складає 25000 грн.

Посилаючись на ці обставини, позивачка просила про відшкодування зазначеної шкоди..

Заочним рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 14.07.2006 р. постановлено про часткове задоволення позовних вимог.

Зазначеним рішенням стягнуто з ОСОБА_2 на користь позивачки 78519 грн. 25 коп. матеріальної шкоди, 3000 грн в рахунок відшкодування моральної шкоди та 277 грн. в рахунок відшкодування судових витрат.

В задоволенні позову до ОСОБА_3 відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 ставить питання про скасування рішення в частині відмови у задоволенні позову до ОСОБА_3 та в частині відшкодування моральної шкоди і ухвалення нового про задоволення позову з урахуванням факту солідарної відповідальності останнього та тієї обставини, що розмір моральних втрат є значно більшим, ніж визначено оскаржуваним судовим рішенням.

Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав

Так з матеріалів справи вбачається, що 08.02.2006 p., водій ОСОБА_4, який керував автотягачем "Вольво",ІНФОРМАЦІЯ_1 з причепом, порушив Правила дорожнього руху Миколаєва, внаслідок чого, було скоєно наїзд на будинок, належний позивачці на праві приватної власності., який використовувався нею як офіс нотаріуса.

В результаті цієї ДТП будинок було пошкоджено, а позивачці завдано збитків, пов'язаних з його відбудовою на 48386грн.00 коп.

Крім того, вона понесла витрати на відновлення охоронної сигналізації, електропостачання, рекламних вивісок та технічного обладнання офісу.

Внаслідок пошкодження цього майна вона зазнала моральних страждань, чим їй завдано моральної шкоди.

Суд повно та всебічно дослідив ці обставини справи, дав належну оцінку наданим доказам і прийшов до обґрунтованого висновку стосовно покладення обов'язку щодо відшкодування матеріальної та моральної шкоди на власника транспортного засобу, виходячи з того, що ним є ОСОБА_2, який на підставі трудового договору уповноважив ОСОБА_4 управляти автомобілем, дією якого зруйновано будинок.

Розмір матеріальних втрат визначено судом на підставі достовірних доказів, яким дана належна юридична оцінка і позивачкою не спорюється.

Що стосується доводів апеляційної скарги про неправильне визначення моральних втрат, то вони не заслуговують на увагу, так як, розмір відшкодування моральної шкоди визначено судом з урахування обставин споєння правопорушення, ступеню вини відповідача, глибини та тривалості моральних страждань позивачки.

Не можуть бути враховані і доводи стосовно покладення цивільно-правого обов'язку щодо відшкодування шкоди також на ОСОБА_3, оскільки у справі немає доказів того, що останній, як співвласник автомобіля, уповноважував водія ОСОБА_4 керувати автомобілем в порядку виконання трудових обов'язків і за таких обставин він не може нести безпосередню відповідальність перед потерпілою особою.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, судова колегія

вирішила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити, а рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 14.07.2006 р-залишити без зміни.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але з цього часу на протязі двох місяців може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України.