Судове рішення 1302/1-13/12 від 22.01.2013

Судове рішення #27291618

Справа № 1302/1-13/12 Головуючий у 1 інстанції: В.О. Кваша

Провадження № 11/1390/1004/12 Доповідач: Пешков М. І.

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 грудня 2012 року місто Львів

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого - Пешкова М.І.,

суддів - Тенюха В.П., Белени А.В.,

при секретарі Оприсько Г.В.,

з участю прокурора Цвьок Р.В.,

представника цивільного позивача ОСОБА_1,

засуджених ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8,

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Львові кримінальну справу за апеляцією державного обвинувача -старшого прокурора прокуратури Бродівського району Онищука Т.Н. на вирок Бродівського районного суду Львівської області від 17 липня 2012 року.

Ц и м в и р о к о м з а с у д ж е н о :

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, освіта середня, одруженого, не працюючого, раніше не судимого, уродженця с.Чорний Потік Надвірнянського району Івано-Франківської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, на утриманні двоє неповнолітніх дітей, за ст. 185 ч. 5 КК України до семи років позбавлення волі з конфіскацією майна. Міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою залишено без змін.

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, українця, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, не працюючого, раніше не судимого, уродженця та проживаючого АДРЕСА_2, на утриманні одна неповнолітня дитина, за ст. 185 ч. 5 КК України із застосуванням ст. 69 КК України до п'яти років позбавлення волі з конфіскацією майна. Міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою залишено без змін.

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, українця громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, раніше не судимого, народженого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_3, за ст.185 ч.5 КК України із застосуванням ст.69 КК України до п'яти років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України засудженого звільнено від відбування покарання з іспитовим строком тривалістю три роки. На підставі ст. 76 ч.1 п.2, 3 КК України на засудженого покладено обов'язки повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, навчання, та не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції. Міру запобіжного заходу у вигляді підписки про невиїзд залишено без змін до вступу вироку в законну силу.

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, українця, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, раніше не судимого, народженого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, за ст. 185 ч.5 КК України із застосуванням ст.69 КК України до п'яти років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України засудженого звільнено від відбування покарання з іспитовим строком тривалістю три роки. На підставі ст. 76 ч.1 п.2,3 КК України на засудженого покладено обов'язки повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи, навчання, та не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції. Міру запобіжного заходу у вигляді підписки про невиїзд залишено без змін до вступу вироку в законну силу.

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4, українця, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, раніше не судимого, народженого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, за ст. 185 ч.5 КК України із застосуванням ст. 69 КК України до п'яти років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України засудженого звільнено від відбування покарання з іспитовим строком тривалістю три роки. На підставі ст. 76 ч.1 п.2,3 КК України на засудженого покладено обов'язки повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи, навчання, та не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції. Міру запобіжного заходу у вигляді підписки про невиїзд залишити без змін до вступу вироку в законну силу.

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_6, українця, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, не працюючого, раніше не судимого, народженого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, за ст.185 ч.5 КК України із застосуванням ст. 69 КК України до п'яти років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України засудженого звільнено від відбування покарання з іспитовим строком тривалістю три роки. На підставі ст. 76 ч.1 п.2,3 КК України на засудженого покладено обов'язки повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи, навчання, та не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції. Міру запобіжного заходу у вигляді підписки про невиїзд залишено без змін до вступу вироку в законну силу

ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_7, українця, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, раніше не судимого, народженого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 за ст. 185 ч. 5 КК України із застосуванням ст.69 КК України до п'яти років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України засудженого звільнено від відбування покарання з іспитовим строком тривалістю три роки. На підставі ст. 76 ч.1 п.2,3 КК України на засудженого покладено обов'язки повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи, навчання, та не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції. Міру запобіжного заходу у вигляді підписки про невиїзд залишено без змін до вступу вироку в законну силу.

Цивільний позов ПАТ «Укртранснафта»до засуджених задоволено частково, а саме вирішено стягнути в користь позивача із засуджених солідарно 562.612 грн. 75 коп., з розрахунку (321.493 тонн викраденої нафти х 1750 гривень).

Вирішено питання з речовими доказами.

З засуджених стягнуто солідарно судові витрати, а саме, 412 грн. за проведену експертизу №4/734 від 30.09.2010 року, шляхом переказу коштів на користь НДЕКЦ при ГУМВСУ у Львівській області.

З засуджених стягнуто солідарно 1288,80 грн. за проведення криміналістичної експертизи нафтопродуктів, шляхом перерахування коштів до загального фонду Державного бюджету України.

З засуджених стягнуто солідарно 450,24 грн. за проведення дактилоскопічної експертизи №4/108 від 23.02.2011 року, шляхом переказу коштів на користь НДЕКЦ при ГУМВСУ у Львівській області.

З засуджених стягнуто солідарно 675,36 грн. за проведення почеркознавчої експертизи №6/79 від 23.02.2011 року, шляхом переказу коштів на користь НДЕКЦ при ГУМВСУ у Львівській області.

З засуджених стягнуто солідарно 7752,00 грн. за проведення судово-бухгалтерської експертизи №4339 від 24.02.2011 року, шляхом перерахування коштів до загального фонду Державного бюджету України.

Колегія суддів:

в с т а н о в и л а:

Вироком суду встановлено, що ОСОБА_2 разом із невстановленими досудовим слідством особами в листопаді 2009 року створив стійку організовану групу, з метою викрадення нафти з нафтопроводу «Дружба»ВАТ «УкрТранснафта». До складу даної організованої групи ОСОБА_2 було залучено підсудних ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_5, ОСОБА_4 та невстановлених досудовим слідством осіб.

Всі учасники організованої групи були об'єднані єдиним планом з розподілом функцій та ролей, мали єдиний умисел на вчинення таємного викрадення чужого майна, а саме нафти з магістрального нафтопроводу «Дружба»ВАТ «УкрТранснафта», були обізнані про дії кожного з них та схвалювали їх. З метою конспірації своєї діяльності підсудні, які були членами організованої групи постійно змінювали номери мобільних телефонів, сім карти та мобільні телефони.

ОСОБА_2 разом із невстановленими досудовим слідством особами, діяли як організатори групи, у відповідності до розподілу функцій, згідно спеціально розробленого і узгодженого плану дій, керували її діяльністю, підшукували та залучали до вчинення злочинів учасників, розподіляли обов'язки між членами групи, об'єднували і координували зусилля всіх членів групи на вчинення злочину, повідомляли виконавців про момент початку та закінчення відкачування нафти з нафтопроводу, організовували наповнення автомобілів викраденою нафтою, які були залучені до її вивозу до місць реалізації, забезпечували її вивіз, повністю підготували дорогу з місця перекачки до траси Київ-Чоп, частково розподіляли отримані від реалізації викраденої нафти грошові кошти між учасниками організованої групи, розділили учасників на групи, які несли чергування і відповідно телефонних дзвінків виконували роботи по накопиченню нафти з нафтопроводу у відповідну цистерну, групи також вели добове чергування для завантаження нафти в автомобілі. На одних покладалося відчиняти браму та запускати автомобілі на територію, інші за допомогою насоса завантажували викрадену нафту в автомобілі, інші вели контроль за її накопиченням в цистерну.

ОСОБА_2 разом із невстановленими досудовим слідством особами, як організаторами групи, підшукували споруди для безперешкодного користування, де накопичувалась викрадена нафта, забезпечували невстановленими досудовим слідством спеціальними транспортними засобами для вивозу нафти до місця реалізації, спецтехнікою, для облаштування території та підготовки під'їзних шляхів для вантажних автомобілів, які були облаштовані спеціальними цистернами для вивозу нафти.

ОСОБА_3 та ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_5 і ОСОБА_4 були безпосередніми виконавцями злочину. У відповідності до розподілених організаторами групи ОСОБА_2 обов'язків, з метою безпосереднього використання території колишньої тракторної бригади та не виявлення сторонніми особами їхньої діяльності спрямованої на викрадення нафти з нафтопроводу, підсудні обгородили зазначену територію високим металевим парканом, а також з метою відвернення уваги сторонніх осіб від дійсного їхнього заняття, встановили на території верстат для розпилювання лісоматеріалів за допомогою якого, у вільний від перекачування час, розпилювали лісоматеріали.

Реалізовуючи свій злочинний намір на викрадення нафти з нафтопроводу «Дружба»ВАТ «УкрТранснафта», в лютому 2010 року ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_5, ОСОБА_4 та невстановлені досудовим слідством особи, діючи у складі організованої групи, у відповідності до розподілу функцій, згідно спеціально розробленого і узгодженого плану дій в листопаді 2009 року, самовільно, без укладення відповідного договору найму виробничо-складських приміщень колишньої тракторної бригади, про оренду приміщення, розташованих в с. Гаї Смоленські, Бродівського району Львівської області, заселились в нежитлових приміщеннях вказаної території.

Після цього ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_5 та ОСОБА_4, будучи учасниками організованої групи, використовуючи незаконну врізку в нафтопровід «Дружба»ВАТ «УкрТранснафта», яка була вчинена невстановленими особами, поблизу с. Гаї Смоленські Бродівського району Львівської області, обладнавши виробниче приміщення необхідним обладнанням для безперешкодного викрадення нафти, підсудні згідно розподілу ролей і з повідомлень, які отримували від ОСОБА_2 про початок та кінець транспортування нафти трубопроводом «Дружба» ВАТ «УкрТранснафта», на протязі періоду з 01 лютого по 02 серпня 2010 року, через незаконне з'єднання з нафтопроводом виконане невстановленими особами, викрадали нафту і спеціально обладнаними автомобілями на яких встановлені цистерни, один з них марки «МАН», який встановлений досудовим слідством, інший марки «Мерседес», невстановлений слідством, перевозили викрадену нафту до місця її реалізації, а в це час один із організаторів групи - ОСОБА_2 здійснював контроль за викраденням нафти, вів її підрахунок та слідкував за конспірацією об'єкта, вказував час перекачування нафти виконавцям, видавав гроші виконавцям за виконану роботу, які постійно передавалися йому іншими організаторами злочину невстановлених досудовим слідством.

Всього, у період часу з 01 лютого по 02 серпня 2010 року, згідно спеціально розробленого і узгодженого плану дій, у відповідності до розподілу функцій, описаним вище способом, учасниками організованої групи ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_5, ОСОБА_4 та невстановленими досудовим слідством особами, через незаконне з'єднання, таємно викрадено з магістрального нафтопроводу «Дружба»ВАТ «УкрТранснафта»нафти в кількості 321.493 тонн, з яких, вартістю 1750 грн. за тону на загальну суму 562612.75 грн., чим завдали шкоди в особливо великих розмірах.

Оцінюючи докази по справі в їх сукупності суд першої інстанції дійшов до висновку, що підсудні вчинили крадіжку, а саме таємне викрадення чужого майна в особливо великих розмірах та організованою групою. Щодо дій пошкодження нафтопроводу, суд вважає, останні були вчинені іншими особами, а не підсудними.

На даний вирок Бродівського районного суду від 17.07.2012 року державним обвинувачем -старшим прокурором прокуратури Бродівського району Онищуком Т.Н. подано апеляційну скаргу від 30.07.2012року та доповнення до апеляційної скарги від 20.09.2012 року, у зв'язку із невідповідністю призначеного судом покарання ступеню тяжкості злочинів, особам засуджених ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 внаслідок його м'якості.

Апелянт вважає, що при постановленні вироку судом недостатньо враховано ступінь тяжкості вчиненого засудженими злочину, а саме те, що вони вчинили особливо тяжкий, корисливий злочин у складі організованої групи, яким спричинено шкоду в особливо великих розмірах.

Крім цього, на думку апелянта, засуджені не вживали жодних заходів до відшкодування збитків, заподіяних злочином, а це не дає достатніх підстав вважати, що підсудні покаялися у вчиненому злочині і враховувати щире каяття як обставину, що пом'якшує їх покарання.

Також, відповідно до апеляційної скарги, судом незаконно застосовано до ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 ст. 69 КК України та призначено покарання нижче від найнижчої межі, встановленої санкцією ч.5 ст. 185 КК України, оскільки не встановлено обставини, що пом'якшують покарання.

Не погоджується апелянт із застосуванням судом першої інстанції ст.75 КК України та звільнення на її підставі засуджених ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 від відбування покарання, оскільки у вироку не наведено фактів, які б давали підставу вважати, що виправлення підсудних можливе без відбування покарання.

Також, відповідно до ч.2 ст.93 КПК України стягнення судових витрат проводиться в дольовому, а не в солідарному порядку. Проте, згідно апеляційної скарги, в порушення зазначених вимог, суд першої інстанції постановив стягнути з підсудних судові витрати в сумі 10578,40 грн., а саме кошти за проведення судових експертиз в солідарному порядку. Таким чином, витрати в сумі 10578,40 грн. апелянт просить стягнути із засуджених в дольовому порядку. ОСОБА_2 призначити покарання за ч.5 ст.185 КК України у вигляді 9 років позбавлення волі із конфіскацією всього належного майна; ОСОБА_3 призначити покарання за ч.5 ст.185 КК України у вигляді 7 років позбавлення волі із конфіскацією всього належного майна; ОСОБА_6 призначити покарання за ч.5 ст.185 КК України у вигляді 7 років позбавлення волі із конфіскацією всього належного майна; ОСОБА_7 призначити покарання за ч.5 ст.185 КК України у вигляді 7 років позбавлення волі із конфіскацією всього належного майна; ОСОБА_8 призначити покарання за ч.5 ст.185 КК України у вигляді 7 років позбавлення волі із конфіскацією всього належного майна; ОСОБА_5 призначити покарання за ч.5 ст.185 КК України у вигляді 7 років позбавлення волі із конфіскацією всього належного майна; ОСОБА_4 призначити покарання за ч.5 ст.185 КК України у вигляді 7 років позбавлення волі із конфіскацією всього належного майна.

На апеляцію прокурора засуджені ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_8, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 подали заперечення, у яких просять апеляцію прокурора залишити без задоволення, а вирок Бродівського районного суду від 17.08.2012 року -без змін.

Заслухавши доповідь судді, виступ прокурора, який підтримав подану апеляцію та доповнення до неї, пояснення засуджених ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_8, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, які просять залишити вирок без змін, провівши судове слідство, в межах, встановлених постановою попереднього розгляду, розглянувши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що така підлягає до часткового задоволення.

Висновок суду першої інстанції про доведеність винності підсудних ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_7, та ОСОБА_8 у вчиненні злочину передбаченого ч.5 ст.185 КК України відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується, як визнанням підсудними своєї вини, так і зібраними у справі та перевіреними в судовому засіданні доказами.

Враховуючи характер та ступінь тяжкості вчиненого злочину -створення стійкої організованої групи з метою викрадення нафти з нафтопроводу «Дружба»ВАТ «УкрТранснафт»; особу підсудного ОСОБА_2 -вперше притягується до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується, на утриманні має двоє неповнолітніх дітей, не працюючий, а також обставини, які пом'якшують покарання -щире каяття, суд першої інстанції правильно дійшов до висновку, що виправлення та перевиховання підсудного можливе в умовах ізоляції від суспільства в межах санкції статті.

Обираючи вид та міру покарання підсудному ОСОБА_3 суд першої інстанції врахував характер та ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу підсудного -вперше притягується до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується, на утриманні має одну неповнолітню дитину, не працюючий, а також обставини, які пом'якшують покарання -щире каяття, правильно прийшов до висновку, що виправлення та перевиховання підсудного можливе в умовах ізоляції від суспільства, а покарання у вигляді позбавлення волі обрано за правилами ст.69 КК України.

Обираючи вид та міру покарання підсудному ОСОБА_4 суд першої інстанції врахував характер та ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу підсудного -вперше притягується до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується, не працюючий, а також обставини, які пом'якшують покарання -щире каяття і зобов'язання відшкодувати збитки.

Обираючи вид та міру покарання підсудному ОСОБА_5 суд першої інстанції врахував характер та ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу підсудного -вперше притягується до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується, не працюючий, а також обставини, які пом'якшують покарання -щире каяття.

Обираючи вид та міру покарання підсудному ОСОБА_6 суд першої інстанції врахував характер та ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу підсудного -вперше притягується до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується, не працюючий, а також обставини, які пом'якшують покарання -щире каяття.

Обираючи вид та міру покарання підсудному ОСОБА_7 суд першої інстанції врахував характер та ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу підсудного -вперше притягується до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується, не працюючий, а також обставини, які пом'якшують покарання -щире каяття.

Обираючи вид та міру покарання підсудному ОСОБА_8 суд першої інстанції врахував характер та ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу підсудного -вперше притягується до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується, не працюючий, а також обставини, які пом'якшують покарання -щире каяття.

Виходячи із цього, суд першої інстанції прийшов до висновку, що виправлення і перевиховання засуджених ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 можливе без ізоляції їх від суспільства, застосувавши до них ст. 75 КК України.

Проте висновок суду щодо застосування ст. 75 КК України та звільнення ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 від відбування покарання, суперечить вимогам закону та загальним засадам призначення покарання, а тому вирок у цій частині підлягає скасуванню.

Відповідно до ч.ч. 1 і 2 ст.65 КК України, як норми, котра встановлює загальні засади призначення покарання, суд призначає покарання в межах, установлених у санкції особливої частини, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом»якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Відповідно до ч. 1 ст.75 КК України, якщо суд при призначенні покарання у виді позбавлення волі на строк не більше 5 років, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде до висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Санкцією ч. 5 ст. 185 КК України, за якого засуджено ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_5 та ОСОБА_4, передбачено позбавлення волі від 7 до 12 років. Відповідно до ч. 5 ст. 12 КК України, цей злочин є особливо тяжким.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції не врахував в повній мірі характер та ступень тяжкості вчиненого злочину, який є особливо тяжким, корисливим, матеріальні збитки засудженими не відшкодовані.

Обираючи покарання засудженим ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_5 та ОСОБА_4, колегія суддів на підставі ст. 65 КК України, з урахуванням вчинення засудженими особливо тяжкого злочину, встановлених судом першої інстанції та перепровірених при апеляційному розгляді справи пом'якшуючих та обтяжуючих обставин, спосіб та мету його вчинення та особи винуватих, колегія вважає за необхідне призначити їм покарання у вигляді позбавлення волі із застосуванням ст. 69 КК України. Таке покарання є необхідне і достатнє для їх виправлення та попередження вчинення ними нових злочинів.

Міру запобіжного заходу -підписку про невиїзд -до вступу вироку в законну силу ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 залишити без змін.

Відповідно до ст. 365 КПК України (в редакції 1960 р.) колегія суддів вважає за необхіне внести уточнення у вирок та вважати, що із засуджених ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 слід стягнути з кожного 1511 (одну тисячу п'ятсот одинадцять) грн.02 коп. судових витрат за проведення експертиз.

Виходячи з вищевказаного та керуючись статтями 323, 324, 378 КПК України, колегія суддів,

з а с у д и л а:

апеляцію державного обвинувача -старшого прокурора прокуратури Бродівського району Онищука Т.Н. задоволити частково.

Вирок Бродівського районного суду Львівської області від 17 липня 2012 року в частині призначення покарання засудженим ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8-скасувати.

Призначити ОСОБА_4 покарання за ч.5 ст. 185 КК України із застосуванням ст. 69 КК України - 2 (два) роки позбавлення волі з конфіскацією майна.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_4 до вступу вироку в законну силу залишити -підписку про невиїзд.

Зарахувати ОСОБА_4 до відбутого покарання час перебування під вартою з 29.09.2010 року до 07.10.2010 року.