Апеляційний суд Кіровоградської області

25006, м. Кіровоград, ДСП-5, вул. В.Пермська, 2, тел. 24-56-63

_______________________________________________________________________________________

Справа № 11/781/10/13 Головуючий у суді І інстанції - Паламарчук М.С.

Категорія - ч.4 ст.187 КК України Доповідач у суді ІІ інстанції - Палічук А.О.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.01.2013 року. Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

головуючого судді: Палічука А.О.,

суддів: Петрової І.М., Лещенка Р.М.,

за участю прокурора: Волошин Є.М.,

захисника-адвоката: ОСОБА_3,

розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Кіровограді кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_4 та захисника-адвоката ОСОБА_5 в його інтересах на вирок Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 20 червня 2012 року, яким

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, уродженця м. Олександрія Кіровоградської області, неодруженого, освіта початкова загальна середня, учня 8 класу ЗНЗ № 4 м. Олександрія, проживаючого у АДРЕСА_1, раніше не судимого,

засуджено за ч.3 ст.15, ч.1 ст.186 КК України на 2 роки позбавлення волі, за ч.2 ст.186 КК України на 5 років позбавлення волі, за ч.2 ст. 121 КК України на 7 років позбавлення волі, за ч.4 ст.187 КК України на 9 років позбавлення волі.

На підставі ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначено 9 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна.

Вироком суду ОСОБА_4 визнано винним та засуджено за те, що 4 жовтня 2011 року близько 15 годин 00 хвилин він, перебуваючи поблизу будинку № 34/2 по пр. Леніна у м. Олександрія, з метою відкритого заволодіння чужим майном підбіг до ОСОБА_6, яка проходила повз зазначеного будинку, схопив рукою та зірвав з шиї ОСОБА_6 ланцюжок із золота 585 проби вагою 14 г, вартістю 6300 гривень та підвіску у вигляді хрестика вагою 4 г із золота 585 проби, вартістю 1800 гривень, а всього відкрито заволодів майном потерпілої на загальну суму 8100 гривень. Намагаючись втекти, ОСОБА_4 підвернув ногу. Усвідомлюючи, що не зможе втекти, бажаючи уникнути затримання, не маючи реальної можливості розпорядитися викраденим майном, викинув ланцюжок та хрестик на землю. Після чого з місця події зник.

28 листопада 2011 року близько 18 годин 00 хвилин, ОСОБА_4, перебуваючи поблизу магазину «АТБ», що розташований по вул. Гагаріна, 12 у м. Олександрія, маючи умисел на відкрите викрадення чужого майна, підійшов до раніше знайомого неповнолітнього ОСОБА_7 та діючи відкрито, використовуючи давні стосунки, що мали місце між ним та ОСОБА_7, в яких він домінував, рукою дістав з кишені куртки ОСОБА_7 мобільний телефон останнього марки «Самсунг С 5212»вартістю 560 гривень, яким протиправно заволодів. Утримуючи телефон, залишив місце вчинення злочину, чим заподіяв потерпілому матеріальну шкоду на суму 560 гривень.

ІНФОРМАЦІЯ_2 близько 20 години 00 хвилин, ОСОБА_4, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння на подвір'ї будинку № 35 по вул. Садова у м. Олександрія, побачив ОСОБА_8, який також перебував у стані алкогольного сп'яніння. Усвідомлюючи нетверезий стан ОСОБА_8, ОСОБА_4 вирішив вчинити на останнього напад з метою заволодіння його майном. Для чого запропонував йому допомогу дістатися зупинки громадського транспорту. Отримавши згоду, ОСОБА_4 повів його за ріг зазначеного будинку. Дійшовши за ріг будинку, з метою подолання можливого опору ОСОБА_8 раптово наніс йому серію ударів кулаками рук та ногами в область тулубу та інших частин тіла потерпілого, збивши з ніг потерпілого та спричинивши йому тілесні ушкодження в вигляді переломів ребер справа та зліва, перелому тіла грудини, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечні для життя в момент спричинення.

Попередивши таким способом можливий опір потерпілого ОСОБА_4 протиправно заволодів його речами: запальничкою вартістю 3 гривні 50 копійок та чотирма цигарками вартістю 15 копійок кожна, а всього заволодів майном на загальну суму 4 гривні 10 копійок. Після цього ОСОБА_4 з місця події зник та розпорядився привласненим майном на власний розсуд. Смерть потерпілого наступила на місці в результаті шоку, який розвинувся як наслідок комплексу завданих тілесних ушкоджень, нанесених ОСОБА_4.

В апеляціях:

- захисник-адвокат ОСОБА_5 в інтересах засудженого ОСОБА_4 просить скасувати вирок суду, а кримінальну справу направити на додаткове розслідування, оскільки вирок в частині нападу на ОСОБА_8 з метою заволодіння його майна та спричинення йому тяжких тілесних ушкоджень не підтверджуються об'єктивними обставинами справи. Так, ОСОБА_4 вину свою по цьому злочину визнав частково і на досудовому слідстві і в суді пояснив, що все, що він робив по відношенню до ОСОБА_8 в той день, однак діяв за вказівкою ОСОБА_9, який є свідком по кримінальній справі (а.с.172-173).

Досудовим слідством і судом не встановлена дійсна причина, чому ОСОБА_4 та інші особи наносили удари ОСОБА_8 за будинком № 35по вул. Садова у м. Олександрія. У ОСОБА_8 до того, як його завели за будинок, були перевірені кишені і, крім запальнички та декількох цигарок, нічого не знайдено.

На очній ставці ОСОБА_4, ОСОБА_9 пояснили, що так вони боролися з «лісовими братами». Хто «вони»та «лісові брати»на досудовому слідстві та у суді не встановлено (а.с.102-105).

Також зазначає, що свідок по кримінальній справі ОСОБА_10 (бабуся засудженого ОСОБА_4.) пояснила, що онук виховувався без матері, яка померла та батька, який створив іншу сім'ю. Як пояснила свідок, онук вів себе неадекватно, не завжди реально правильно оцінював події, в яких приймав участь, підпадав під вплив старших осіб (а.с. 128-129).

Таким чином, на досудовому слідстві та в суді не встановлено дійсних обставин «нападу»ОСОБА_4 на ОСОБА_8 та спричинення йому тяжких тілесних ушкоджень, а тому вирок суду в частині засудження ОСОБА_4 за ч.2 ст.121 КК України та ч.4 ст.187 КК України, підлягає скасуванню та направленню на додаткове розслідування;

- засуджений ОСОБА_4 просить вирок суду першої інстанції в частині призначення покарання - скасувати, і призначити йому покарання не пов'язане з позбавленням волі із застосуванням ст.104 КК України. Мотивує свої доводи тим, він е неповнолітнім, частково визнав вину, щиро розкаявся у вчиненому, має намір відшкодувати шкоду завдану злочином, за місцем проживання характеризується посередньо, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався.

Заслухавши доповідача, в дебатах прокурора, який заперечував проти апеляцій та просив вирок суду залишити без зміни, захисника-адвоката ОСОБА_3, який підтримав доводи апеляцій, вивчивши матеріали справи та зваживши доводи апеляцій, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляції не підлягають задоволенню за таких підстав.

Як встановлено матеріалами справи, досудове і судове слідство по ній проведені у відповідності з вимогами ст.22 КПК України. Викладені у вироку висновки про винність ОСОБА_4 у скоєнні злочину, за який він засуджений, при обставинах, вказаних у вироку суду, відповідають фактичним обставинам справи, ґрунтуються на сукупності зібраних по справі доказах, які у повному обсязі були досліджені судом першої інстанції, узгоджуються між собою і доповнюють один одного.

Дії засудженого ОСОБА_4 правильно кваліфіковані за ч.3 ст.15, ч.1 ст.186 КК України, як незакінчений замах на відкрите викрадення чужого майна (грабіж); ч.2 ст.186 КК України, як грабіж, вчинений повторно; ч.4 ст.187 КК України, як напад з метою заволодіння чужим майном (розбій), поєднаний із заподіянням потерпілому тяжких тілесних ушкоджень; ч.2 ст.121 КК України, як умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, що спричинило смерть потерпілого.

Так, ОСОБА_4 вину визнав частково, при цьому підтвердив обставини вчинення замаху на викрадення золотого ланцюжка та хрестика, обставини викрадення мобільного телефону, який він потім продав. Стосовно обставин заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_8 та заволодіння його майном пояснив, що йому сказав ОСОБА_9, з яким він в той день гуляв та пив пиво, що у мужика є гроші, і запропонував завести потерпілого за ріг будинку. Він погодився і поніс потерпілого за ріг. Там посадив його і два рази ударив, обшукав, але нічого не знайшов. Оббіг будинок, підійшов до ОСОБА_9 і повідомив, що у потерпілого нічого немає. ОСОБА_9 йому не повірив, сказав, що він бачив у потерпілого гроші. Тому вони створили видимість, що пішли, а самі повернулися до потерпілого. Били його, особисто він наніс потерпілому 8 ударів, з них 2 рази ногами, а інші - кулаками: по плечах, ногах. По тулубу не бив. Потім він пішов, а ОСОБА_9 залишився. В цей час потерпілий сидів. Більше нікого там не було.

Незважаючи на часткове визнання вигни засудженим, його вина у вчиненні злочину повністю підтверджується:

- по факту замаху на викрадення майна ОСОБА_6: протоколом огляду місця події 04.10.2011 р., підчас якого у потерпілої в кабінеті № 101 Олександрійського МВ УМВС було вилучено ланцюжок та хрестик. При цьому вона пояснила, що дані предмети у неї зірвав невідомий чоловік 04.10.2011 р. на пішохідному мосту через р. Березівка по пр. Леніна у м. Олександрія (т.1, а.с.20); довідкою про те, що ланцюжок та підвіска не піддавалися ремонту (т.1, а.с.21); протоколом виїмки та протоколом огляду викрадених речей (т.1, а.с.а.с.43, 44); протоколом пред'явлення особи для впізнання 07 жовтня 2011 р., у ході якого потерпіла серед пред'явлених осіб впізнала підсудного, як особу яка відкрито викрала у неї ланцюжок і хрестик із золота (т.1, а.с.48); висновком товарознавчої експертизи № 1412 від 11.10.2011 р. згідно якого вартість ланцюжка на час викрадення становила 6300 грн., а золотої підвіски в виді хрестика -1800 грн. (т.1, а.с.52-53); протоколом очної ставки 09.10.2011 р. між потерпілою та підсудним, в ході якої потерпіла підтвердила, що саме підсудний зірвав у неї ланцюжок та хрестика, вона його роздивилася, бо він йшов їй назустріч. Вона намагалася його наздогнати, вимагала повернути викрадене (т.1, а.с.55); протоколом огляду місця події 13.12.2011 р., в ході якого було встановлено, що подія відбувалася поблизу будинку № 34/2 по пр. Леніна у м. Олександрія (т.1, а.с.69); протоколом відтворення обстановки та обставин події 01.03.2012 р., в ході якого потерпіла розповіла та показала як у неї було зірвано ланцюжок та хрестик (т.1, а.с. 72-74);

- по факту заволодіння майном ОСОБА_7: показаннями потерпілого про те, що підсудний без його згоди обшукав його та забрав належний йому телефон Самсунг, а замість нього дав старий телефон LG (т.1, а.с.78); протоколом огляду території поблизу магазину «АТБ», розташованого по вул. Гагаріна, 12 в м. Олександрія (т.1, а.с. 81): протоколами огляду 06.02.2012 р. кабінету № 105 Олександрійського МВ УМВС, в ході якого було вилучено мобільні телефони LG та Самсунг (т.1, а.с.86-87, 88-89); протоколом відтворення обстановки та обставин події 29.02.2012 р. за участю потерпілого, згідно якого він розповів та показав як підсудний відібрав у нього мобільний телефон Самсунг (т.1, а.с.101-103); висновком товарознавчої експертизи від 15 лютого 2012 р. згідно якої на момент викрадення вартість телефону Самсунг становила 560 грн., а телефону LG - 10 грн. (т.1, а.с.117-118);

- по факту нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_8 та викрадення його майна: показаннями потерпілої ОСОБА_8 про те, що від працівників міліції їй стало відомо про загибель свого колишнього чоловіка; показаннями свідка ОСОБА_12, в яких вона пояснила, що бачила підсудного, який ніс на собі чоловіка. Подумала, що він несе її знайомого, але це виявилося не так. І підсудний, і той чоловік були в нетверезому стані. Підсудний пояснив, що він свого знайомого веде на зупинку. За ріг будинку ніхто, крім підсудного та потерпілого, не заходив. Знайомий підсудного з велосипедом стояв перед будинком, поки не повернувся підсудний з іншої сторони будинку, і вони пішли; показаннями свідка ОСОБА_9 про те, що він не пропонував підсудному здійснювати злочин. Підсудний сам повів потерпілого за ріг будинку. А він чекав його з велосипедом. Потім підсудний вийшов з іншої сторони будинку і вони пішли звідти. Більше туди не поверталися, він потерпілого не бив і не отримував від підсудного ніяких речей; протоколом огляду ІНФОРМАЦІЯ_2 території з південно-східної тильної сторони будинку № 35 по вул. Садова в м. Олександрія, в ході якого було виявлено труп потерпілого зі слідами побиття (т.1, а.с.121-132); повідомленням науково-дослідного експертно-криміналістичного центру УМВС України в Кіровоградській області про те, що в результаті перевірки відбитків слідів рук трупа було виявлено, що вони належать ОСОБА_8 (т.1, а.с.134); протоколом огляду ІНФОРМАЦІЯ_2 території поблизу будинку № 35 по вул. Садова у м. Олександрія, в ході якого було виявлено слід бурого кольору та осколки від скляної пляшки зеленого кольору (т.1, а.с.136-140); протоколом огляду 11.12.2011 р. території поблизу будинку № 35 по вул. Садова у м. Олександрія, в ході якого було виявлено скляні пляшки з написами «Львівське 1715»та «Пшенична горілка»(т.1, а.с.141-144); висновком судово-медичної експертизи № 888 від 11-20.12.2011р. про те, що у підсудного на момент проведення освідування малися тілесні ушкодження у вигляді: саден кистей, давність вказаних ушкоджень може складати не менше 2-3 діб до моменту освідування, що суперечить вказаній даті - ІНФОРМАЦІЯ_2 (т.1, а.с.168-169); оголошеними показаннями свідка ОСОБА_13, з яких вбачається, що підсудний після того, як повів потерпілого на зупинку, повернувся хвилин через 10 і повідомив свідкові та своєму другові ОСОБА_9, що «Я його по ходу вбив». Потім підсудний з ОСОБА_9 пішли і свідок пішов у своїх справах. Ні свідок, ні ОСОБА_9 за ріг будинку не заходили. Поки підсудного не було вони стояли на тому ж місці. Підсудний та потерпілий були п'яні (т.1, а.с.176); протоколом та відеозаписом відтворення обстановки та обставин події за участю підсудного 12.12.2011 р., в ході якого він розповів та показав де знаходився потерпілий. Як він підійшов до нього і поніс, поклав біля входу до підвального приміщення, що розташоване позаду останнього під'їзду будинку 35 по вул. Садовій у м. Олександрія. Вдарив двічі правою ногою в область живота і в область ніг. Бив для того, щоб забрати гроші. Потім він оббіг будинок, щоб покликати своїх товаришів. Повернувся з ними до потерпілого. Потім відвели ОСОБА_13 додому і підсудний з ОСОБА_9 обійшли будинок. ОСОБА_9 розігнався та з розгону ногою один раз вдарив чоловіка в грудну клітину. Потерпілий в цей час перебував в сидячому положенні. Самого удару він не бачив. Після цього ОСОБА_9 наніс 4 удари потерпілому у область лівої частини підребер'я. В праву частину тулуба чоловіка не били. Підсудний вдарив потерпілого ще два рази в область ключового суглоба. ОСОБА_9 продовжив наносити чоловікові різноманітні удари. Вкінці наніс чоловікові сильний удар ногою в область лівої щоки. Підсудний пішов, а ОСОБА_9 залишився. Чи вдарявся потерпілий головою після удару ОСОБА_9 в грудну клітку він не бачив. Також підсудний зазначив, що він діяв добровільно за пропозицією ОСОБА_9, хотів заволодіти грошима чоловіка (т.1, а.с.185-194); висновком амбулаторної судово-психіатричної експертизи № 58 від 31.01.2012 р. про те, що підсудний всебічно орієнтований. В момент скоєння правопорушення страждав і в даний час страждає змішаними специфічними розладами розвитку, які не досягають ступені душевного захворювання і недоумкуватості. Міг усвідомлювати свої дії і керувати ними. В відношенні інкримінованого йому діяння слід вважати осудним (т. 2, а. 24-25); висновком судово-медичної експертизи № 447 від 11.12.2011-20.02.2012 р. про те, що безпосередньою причиною смерті ОСОБА_8 можна вважати шок, який розвинувся як наслідок комплексу виявлених ушкоджень. У ОСОБА_8 виявлені тілесні ушкодження у вигляді: а) переломів ребер справа та зліва, перелому тіла грудини; б) синця обличчя, саден обличчя, волосистої частини голови. Загальна кількість ушкоджень склала дев'ять ушкоджень, в своїй сукупності та в комплексі з ознаками шоку у живих осіб несуть ознаки тяжких тілесних ушкоджень як небезпечні для життя в момент спричинення та своєму клінічному перебігу і знаходяться в прямому причинному зв'язку зі смертю. В крові трупа виявлений етиловий спирт в концентрації, що відповідає тяжкому ступеню алкогольного сп'яніння відносно живих осіб (т.2, а.с.42-45); висновком товарознавчої експертизи від 15.02.2012 р. про те, що вартість 4 цигарок «Прима»без фільтра становила 0,60 грн., запальнички - 3 грн. 50 коп. (т.2, а.с.55); додатковим висновком до судово-медичної експертизи № 447 від 01.03.2012 р. про те, що виявлені у ОСОБА_8 тілесні ушкодження у вигляді травми грудної клітини могли виникнути і за тих обставин, на які вказує підсудний в протоколі відтворення обстановки та обставин події. Однак ці обставини не пояснюють механізму утворення ушкоджень в області голови потерпілого, оскільки зазначений в протоколі удар в область голови був спрямований в ліву її частину, а ушкодження розташувалися справа. Обставини, викладені підсудним в протоколі допиту за його участю можуть пояснювати механізм утворення ушкоджень у потерпілого за умови, що локалізація ударно-травматичних впливів, які зазначені в протоколі, співпадає з локалізацією тілесних ушкоджень (т. 2, а. 59 61); додатковим висновком до судово-медичної експертизи № 887 від 01.03.2012 р. про те, що малоймовірно, що тілесні ушкодження у ОСОБА_9 могли виникнути за обставин, на які вказує підсудний в протоколі відтворення обстановки та обставин події, оскільки згідно даних обставин удари ОСОБА_9 наносив верхньою поверхнею взуття правої ноги, а ушкодження у ОСОБА_9, які б не суперечили даті вказаній в обставинах, були виявлені в верхній третині лівої гомілки. Не виключено, що садно лівої гомілки у ОСОБА_9 могло виникнути і за обставин вказаних підсудним в протоколі допиту, за умови, що зазначені ним удари, які спричиняв ОСОБА_9, були здійснені верхньою третиною передньої поверхні лівої гомілки останнього (т.2, а.с.65-67); додатковим висновком до судово-медичної експертизи № 888 від 01.03.2012 р. про те, що виявлені у підсудного тілесні ушкодження за давністю суперечать даті вказаній в обставинах, крім того розташувалися в області кистей, а удари згідно обставин викладених підсудним в протоколі ВООП та протоколі допиту за його участю наносилися ногою, не можна казати про відповідність виявлених у підсудного ушкоджень обставинам викладеним ним (т.2, а.с.71-73); протоколом відтворення обстановки та обставин події 31.01.2012 р., в ході якого свідок ОСОБА_12 розповіла та показала, що підсудний поніс потерпілого за ріг будинку. Його знайомий з велосипедом залишився перед будинком. Потім підсудний вийшов з-за іншого кінця будинку. Після чого підсудний з його знайомим пішли від будинку. Ніхто, крім підсудного, за ріг будинку не заходив (т.2, а.с.88-95); протоколом очної ставки 15.02.2012 р. між ОСОБА_13 та підсудним, в ході якої свідок підтвердив, що підсудний відніс потерпілого за ріг будинку, потім вийшов з іншої сторони і свідкові та своєму знайомому ОСОБА_9 сказав, що по ходу він його вбив. При свідкові підсудний ОСОБА_9 нічого не передавав. Підсудний пояснив, що він сказав, що наніс 2 удари і що в його кишенях нічого не було (т.2, а.с.99-101); протоколом очної ставки 15.02.2012 р. між ОСОБА_9 та підсудним, в ході якої свідок пояснив, що за ріг будинку підсудний з потерпілим ходив сам. Свідок туди не заходив. Ніяких цигарок чи запальнички підсудний йому не давав. Свідок заперечив, що вони поверталися знову до будинку і він приймав участь в побитті потерпілого. Підсудний пояснив, що він зі свідком поверталися до потерпілого (т.2, а.с.102-105); протоколами відтворення обстановки та обставин події 17.02.2012 р., в ході яких свідки ОСОБА_9 та ОСОБА_13 розповіли та показали де вони перебували підчас того, як підсудний поніс потерпілого за ріг будинку, і що підсудний повернувся з іншої сторони будинку. Ніхто з них, крім підсудного, за ріг будинку не заходив (т.2, а.с.106-110, 111-115); картою виїзду швидкої медичної допомоги № 19880 від ІНФОРМАЦІЯ_2, з якої вбачається, що бригада швидкої медичної допомоги прибула на місце події о 21.27 год. і констатувала смерть потерпілого (т.2, а.с.137);

Дослідивши та проаналізувавши всі докази у їх сукупності та взаємозв'язку, суд першої інстанції обґрунтовано визнав ОСОБА_4 винним у скоєнні злочинів, передбачених ч.3 ст.15, ч.1 ст.186, ч.2 ст.186, ч.2 ст.121, ч.4 ст.187 КК України.

Доводи наведені в апеляції захисника ОСОБА_5 стосовно того, що під час досудового слідства та у суді не встановлено дійсних обставин «нападу»ОСОБА_4 на ОСОБА_8 та спричинення йому тяжких тілесних ушкоджень, оскільки ОСОБА_4 діяв за вказівкою ОСОБА_9, який є свідком по справі, а тому вирок суду в частині засудження ОСОБА_4 за ч.2 ст.121 КК України та ч.4 ст.187 КК України, підлягає скасуванню та направленню на додаткове розслідування - колегія суддів визнає без підставними метою яких є пом'якшення кримінальної відповідальності засудженого, оскільки повністю спростовуються матеріалами справи у тому числі і показаннями свідка ОСОБА_12, в яких вона пояснила, що бачила підсудного, який ніс на собі чоловіка. Подумала, що він несе її знайомого і підсудний, і той чоловік були в нетверезому стані. Підсудний пояснив, що він свого знайомого веде на зупинку. За ріг будинку ніхто, крім підсудного та потерпілого, не заходив. Знайомий підсудного з велосипедом стояв перед будинком, поки не повернувся підсудний з іншої сторони будинку, і вони пішли; показаннями свідка ОСОБА_9 про те, що він не пропонував підсудному здійснювати злочин. Підсудний сам повів потерпілого за ріг будинку. А він чекав його з велосипедом. Потім підсудний вийшов з іншої сторони будинку і вони пішли звідти. Більше туди не поверталися, він потерпілого не бив і не отримував від підсудного ніяких речей; показаннями свідка ОСОБА_13, з яких вбачається, що підсудний після того, як повів потерпілого на зупинку, повернувся хвилин через 10 і повідомив свідкові та своєму другові ОСОБА_9, що «Я його по ходу вбив». Потім підсудний з ОСОБА_9 пішли і свідок пішов у своїх справах. Ні свідок, ні ОСОБА_9 за ріг будинку не заходили. Поки підсудного не було вони стояли на тому ж місці. Підсудний та потерпілий були п'яні (т.1, а.с.176); протоколом та відеозаписом відтворення обстановки та обставин події за участю підсудного 12.12.2011 р. (т.1, а.с.185-194); протоколом відтворення обстановки та обставин події 31.01.2012 р. (т.2, а.с.88-95); протоколом очної ставки 15.02.2012 р. між ОСОБА_13 та підсудним, (т.2, а.с.99-101); протоколом очної ставки 15.02.2012 р. між ОСОБА_9 та підсудним (т.2, а.с.102-105); протоколами відтворення обстановки та обставин події 17.02.2012 р., в ході яких свідки ОСОБА_9 та ОСОБА_13 розповіли та показали де вони перебували підчас того, як підсудний поніс потерпілого за ріг будинку, і що підсудний повернувся з іншої сторони будинку. Ніхто з них, крім підсудного, за ріг будинку не заходив (т.2, а.с.106-110, 111-115).

Призначаючи міру покарання засудженому, суд першої інстанції врахував ступінь тяжкості вчинених ним злочинів, які відносяться до категорії злочинів середньої тяжкості, тяжкого та особливо тяжкого злочину, особу винного, який раніше не судимий, але направлявся до школи соціальної реабілітації за здійснення хуліганства, проживає з одним із батьків, який не приділяє уваги до його виховання, на обліку в наркологічному диспансері не перебуває, на алкоголізм не хворіє, схильний до бродяжництва та скоєння крадіжок, за місцем проживання скарг на нього не надходило, обставина, що пом'якшує покарання - скоєння злочину у неповнолітньому віці, обставина, що обтяжує покарання скоєння злочину у стані алкогольного сп'яніння. З урахуванням усіх обставин справи суд призначив засудженому покарання, яке є достатнім і необхіднім для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів, правильно зробивши висновок про відсутність підстав до застосування ст.ст.69, 75 КК України при призначенні покарання засудженому.

Враховуючи викладене, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляцій, а вирок суду вважає законним та обґрунтованим.

Керуючись ст.ст.362, 366 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляцію засудженого ОСОБА_4 та захисника-адвоката ОСОБА_5 в його інтересах залишити без задоволення, а вирок Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 20 червня 2012 року, щодо ОСОБА_4 - без зміни.

Судді: