Справа № 1301/1393/2012 Головуючий у 1 інстанції: Посисень Л.М.

Провадження № 10/1390/564/12 Доповідач: Пешков М. І.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2012 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Львівської області в складі :

головуючого Пешкова М.І.,

суддів Яременка О.Д., Тенюха В.П.,

з участю прокурора Пилипіва В.М.,

захисника -адвоката ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові справу за апеляціями захисників - адвокатів ОСОБА_2 і ОСОБА_1, які виступають в інтересах обвинуваченого ОСОБА_3., на постанову судді Бориславського міського суду Львівської області від 31 серпня 2012 року,

в с т а н о в и л а :

Цією постановою

ОСОБА_3, який народився

ІНФОРМАЦІЯ_3 в м. Бориславі Львівської області, українцю, громадянину України, не працюючому, не одруженому, раніше не судимому,

проживаючому у АДРЕСА_1

який обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 146 КК України, обрано запобіжний захід у вигляді взяття під варту. При цьому задоволено подання слідчого СВ Бориславського МВ ГУ МВС України у Львівській області.

При прийнятті рішення щодо обрання ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, суд, як вбачається із постанови, виходив із того, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні злочину середньої тяжкості за попередньою змовою групою осіб і слідством не встановлено інших співучасників, свою вину не визнає, а слідчим і прокурором наведено достатньо підстав про те, що він, перебуваючи на волі, може уникнути слідства та суду, продовжити злочинну діяльність, перешкоджатиме встановленню істини у справі, впливаючи на потерпілих, свідків та інших співучасників.

Захисники обвинуваченого -адвокати ОСОБА_2 і ОСОБА_1 на дану постанову подали апеляції.

У своїй апеляції захисник ОСОБА_2 вказує, що постанова суду є незаконною і необґрунтованою. Покликається на те, що доводи органу досудового слідства про необхідність обрання ОСОБА_3 запобіжного заходу саме у виді взяття під варту є голослівними та ні чим не підтвердженими. Суд, обираючи ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді взяття під варту, всупереч ст. 150 КПК України та п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 25.04 2003 року безпідставно не взяв до уваги те, що останній є особою молодого віку, за місцем свого фактичного проживання характеризується позитивно, має незадовільний стан здоров'я і являється інвалідом 3-ї групи, живе в неповній багатодітній сім'ї, його мати за станом свого здоров'я потребує сторонньої допомоги. Також судом не враховано, що обвинувачений веде нормальний спосіб життя, не займається злочинною діяльністю, не є членом злочинних угрупувань, не зловживає алкогольними напоями чи наркотичними речовинами, не судимий, належним чином вів себе під час провадження досудового слідства по даній кримінальній справі, своєчасно з'являвся на виклики слідчого, від дачі показань чи проведення з його участю слідчих дій не ухилявся, при його допитах наводив доводи у свою користь. Інкримінований йому злочин є злочином середньої тяжкості і внаслідок його вчинення тяжких наслідків не настало. Вказує, що 31.08.2012 року було заявлено клопотання про застосування щодо ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді застави, однак дане клопотання було залишено без належного обговорення та прийняття рішення.

Захисник ОСОБА_2, просить постанову судді від 31.08.2012 року скасувати та направити справу на новий судовий розгляд.

Захисник ОСОБА_1 у своїй апеляції покликається на те, що ОСОБА_3 інкриміновано злочин, передбачений ч.2 ст. 146 КК України, санкція якого передбачає покарання на строк до п'яти років і з врахуванням даних про його особу, відповідно до ч.2 ст. 155 КПК України до нього не може бути застосовано запобіжний захід у вигляді взяття під варту. При цьому вказує, що будь-які дані, які б підтверджували намір обвинуваченого намагатись ухилитися від слідства, перешкоджати встановленню істини по справі та продовжувати злочинну діяльність, у матеріалах справи відсутні.

Просить постанову судді скасувати та обрати ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді застави.

Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника на підтримання апеляцій, виступ прокурора, котрий вважав необхідним відмовити в задоволенні апеляцій а постанову суду залишити без зміни, мотивуючи це тим, що обвинувачений не визнає своєї вини у вчиненні злочину, відмовляється давати покази у справі і, перебуваючи на волі, зможе перешкодити встановленню істини у справі, розглянувши доводи апеляцій та перевіривши матеріали кримінальної справи, колегія суддів приходить до висновку про необхідність задоволення апеляцій з наступних підстав.

Згідно із ч. 2 ст. 155 КПК України запобіжний захід у вигляді взяття під варту не може бути застосовано до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п'яти років, за винятком випадків, коли ця особа, перебуваючи на волі, переховувалася від органів дізнання, досудового слідства чи суду, перешкоджала встановленню істини у справі або продовжила злочинну діяльність.

ОСОБА_3 раніше не судимий, обвинувачується у вчиненні злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п'яти років, перебуваючи на волі, він не переховувався від органів дізнання, досудового слідства, суду, не перешкоджав встановленню істини у справі, не продовжував злочинної діяльності.

Покликання прокурора на те, що обвинувачений зможе перешкодити встановленню істини у справі, нічим не підтверджено, а невизнання обвинуваченим своєї вини і його відмова давати покази у справі є його правом на захист, гарантованим Конституцією України.

Тому постанова суду першої інстанції про обрання ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді взяття під варту не ґрунтується на вимогах ст. 155 КПК України і підлягає зміні.

Колегія суддів вважає, що з метою запобігти спробам обвинуваченого ухилитися від слідства або суду, перешкодити встановленню істини у кримінальній справі або продовжити злочинну діяльність а також для забезпечення виконання ним процесуальних рішень на даний час є достатнім запобіжний захід -застава.

Керуючись ч.2 ст. 155, ст.ст. 148, 154-1, 362, 366, 382 КПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а :

Апеляції захисників - адвокатів ОСОБА_2 та ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову судді Бориславського міського суду Львівської області від 31 серпня 2012 року щодо ОСОБА_3 змінити.

Обрати ОСОБА_3, який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 в місті Бориславі Львівської області, проживаючому у АДРЕСА_1, запобіжний захід у виді застави.

Встановити суму застави у розмірі 8 (вісім) тисяч гривень, які підлягають внесенню для зарахування на рахунок апеляційного суду Львівської області №37312013000620, ЄДРПОУ 02892356, МФО 825014 в ГУДКСУ у Львівській області в п'ятиденний термін з часу оголошення ухвали.

Роз'яснити ОСОБА_3, що в разі не внесення ним застави у п'ятиденний термін та ненадання документу, що це підтверджує, посадовій особі або органу, в провадженні якого знаходиться кримінальна справа, відлучення з постійного місця проживання без дозволу слідчого чи суду, неявки без поважних причин до слідчого чи суду, а також перешкоджанні встановленню істини у кримінальній справі цей запобіжний захід може бути змінено на більш суворий - взяття під варту, а внесена застава звернена в дохід держави.

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця та жителя АДРЕСА_1, який утримується в СІЗО УДДУПВП у Львівській області, звільнити з під варти негайно.

Копію постанови для виконання і відома направити в СІЗО УДДУПВП у Львівській області та в ГУДКСУ у Львівській області для прийняття застави на депозит.

Головуючий: М.І. Пешков

Судді: О.Д. Яременко

В.П. Тенюх

З оригіналом вірно:

суддя Пешков М.І.