Справа № 22-1224-2006 р.       Головуючий в 1 інстанції: Власик Н.М.

Доповідач: Демянчук С.В.

УХВАЛА ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

21 листопада 2006 року                                                                                                           м.Рівне

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Рівненської області у складі:

Головуючого судді: Василевича B.C. Суддів: Демянчук СВ., Гордійчук С.О. при секретарі: Колесовій Л.В. з   участю        сторін,    представника   відповідачки    ОСОБА_1, розглянула у відкритому судовому засіданні   цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Сарненського районного суду    від 14 вересня 2006 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2   до   ОСОБА_3   про відшкодування матеріальної і моральної шкоди.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, що з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів,-

встановила:

Рішенням Сарненського районного суду від 14 вересня 2006 року позовну ОСОБА_2 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 5528 грн. 50 коп. завданих матеріальних збитків, 80 грн. відшкодування витрат по оплаті праці адвоката, 30 грн. відшкодування витрат з інформаційно-технічного забезпечення, 1000 грн. моральної шкоди, а всього 6638 грн. 50 коп..

На дане рішення ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу.

Вважає, що суд не з'ясував всіх обставин по справі та не дав їм юридичної оцінки.

Вказує, що 07 липня 2006 року Сарненським районним судом проголошено вирок, яким було визнано її винною у вчиненні шахрайства. Підставою звернення ОСОБА_2 до суду з позовом про відшкодування матеріальної і моральної шкоди послужив цей вирок. Однак вини вона не визнавала і не визнає, а при розгляді цивільної справи суд не взяв до уваги обставину, що вона на момент вчинення злочину перебувала за межами Рівненської області, а хибно послався на вищевказаний вирок , як на ту обставину, яка була проаналізована судом при розгляді кримінальної справи.

Просила рішення Сарненського районного суду від 14.09.2006 року скасувати і постановити нове рішення, яким в позові ОСОБА_2 до неї відмовити повністю.

В апеляційному суді ОСОБА_3 та її представник підтримали апеляційну скаргу в повному обсязі.

ОСОБА_2 апеляційну скаргу не визнав, вважає висновки суду першої інстанції правильними. Просив апеляційну скаргу відхилити, а рішення залишити без змін.

Перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, а також вимог, заявлених в суді першої інстанції, правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

При задоволенні позову ОСОБА_2 суд першої інстанції виходив з наявності вироку Сарненського районного суд від 07.07.2006 року, згідно якого ОСОБА_3 визнано винною за ч. 2 ст. 190 КК України. Потерпілим у даній справі був ОСОБА_2, якому було завдано матеріальних збитків на суму 5528 грн. 50 коп.. Даний вирок не оскаржувався і вступив в законну силу.

Щодо даного висновку, суд першої інстанції навів відповідні мотиви і докази, з якими погоджується і апеляційна інстанція.

Так, відповідно до ч. 4 ст. 61 ЦПК України вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Таким чином обставини на які посилається ОСОБА_3 в апеляційній скарзі щодо нез'ясованості обставин справи, не заслуговують на увагу.

Відповідно до норм процесуального права передбачається, що обставини цивільних справ з'ясовуються судом на засадах змагальності; в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів.

Щодо обов"язку доказування і подання доказів, то відповідно до ст.10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Однак, будь-яких доказів заслуговуючих на увагу і спростовуючих висновки суду відповідач суду не надала.

Поскільки доводи апеляційної скарги висновку суду не спростовують, та, враховуючи, що суд першої інстанції постановив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права , та зважаючи, що не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань, судова колегія не вбачає підстав для скасування оскаржуваного рішення.

Керуючись ст.ст.303,307,308,313-314 ЦПК України, колегія суддів,-

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити, а рішення Сарненського районного суду від 14 вересня 2006 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею чинності.

Головуючи, Судді: