Головуючий 1 інстанції-Хорунжий І.Д. Доповідач - Пилипчук Н.П.

Справа № 22-Ц-5650 /2006 року Категорія - про стягнення матеріального збитку

УХВАЛА ІМЕНЕМ      УКРАЇНИ

02 листопада 2006 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

Головуючого-судді - Кругової С. С., Суддів-Кіся П.В.,

Пилипчук Н.П., при секретарі - Соколовій А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові справу за

апеляційною скаргою ОСОБА_2, яка діє від імені АК «Харківобленерго»,

на рішення Зміївського районного суду Харківської області від 14.09.2006 року

по справі за позовом АК «Харківобленерго» Зміївського районного відділення «Харківенергосбут» до ОСОБА_1про стягнення матеріального збитку, -

ВСТАНОВИЛА:

Акціонерна компанія «Харківобленерго» звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення матеріального збитку у розмірі 1072,51 грн. посилаючись на те, що відповідачка є споживачем електричної енергії та повинна дотримуватися Закону України «Про електроенергетику» та затверджених Постановою КМУ № 1357 від 26.07.1999 року «Правилами користування електричною енергією для населення». Але, 09.11.2005 року, при проведенні рейду, у будинку де мешкає відповідачка виявлено безоблікове користування електроенергією, за що відповідачка повинна нести відповідальність.

Відповідачка позов визнала в повному обсязі, але посилаючись на своє тяжке матеріальне становище просила зменшити розмір відшкодування шкоди.

Рішенням Зміївського районного суду Харківської області від 14.09.2006 року позов АК «Харківобленерго» до ОСОБА_1про стягнення матеріального збитку задоволений частково. Суд вирішив стягнути з ОСОБА_1 на користь АК «Харківобленерго» 500 грн. матеріального збитку, 51 грн. судового збору, стягнути з ОСОБА_1 ЗО грн. витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи.

В апеляційній скарзі представник позивача просить змінити рішення Зміївського районного суду Харківської області від 14.09.2006 року, стягнути з ОСОБА_1 матеріальний збиток в розмірі 1 072, 51 грн., в іншій частині рішення залишити без зміни.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, представник позивача посилається на неправильне застосування норм матеріального права.

Вказує, що при ухваленні рішення суд не врахував того, що згідно п. 5 «Методики обчислення розміру відшкодування збитків, заподіяних енергопостачальнику внаслідок порушення споживачем «Правил» користування електричною енергією для населення», затверджених Постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 22.11.1999 року № 1416, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 29.12.1999 року № 919/4212 при проведенні розрахунку збитків не враховується наявність у споживача пільг з оплати спожитої електроенергії, а також вона не передбачає зменшення розміру нарахувань у зв'язку з тяжким матеріальним станом абонента, який порушив Правила, тож немає жодних підстав зменшувати розмір матеріального збитку.

Вважає, що судом при застосуванні норми ч. 4 ст. 1193 ЦК України і частковому задоволенні вимог позивача у зв'язку'із врахуванням матеріального становища відповідачки, були порушені ст. 212, 213 ЦПК України.

Вислухавши доповідь судді доповідача, пояснення сторін по справі, що з'явились, вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до ст. 303 ЦПК України, при розгляді справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність та обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову суд першої інстанції виходив з того, що відповідачка знаходиться в скрутному матеріальному становищі, отже розмір відшкодування збитків завданих безобліковим споживанням електроенергії слід зменшити.

Судова колегія погоджується з таким висновком суду першої інстанції , з огляду на наступне.

Згідно ч. 4 ст. 1193 ЦК суд може зменшити розмір відшкодування шкоди, завданої фізичною особою, залежно від її матеріального становища, крім випадків, коли шкоду завдано вчиненням злочину.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачка похилого віку 1908 року народження, отримує пенсію за віком 343,91 грн., інших доходів не має.

Судом першої інстанції правильно досліджені і оцінені обставини по справі, надані сторонами докази і зроблено висновок про зменшення розміру відшкодування шкоди зважаючи на скрутне матеріальне становище відповідачки.

Доводи апеляційної скарги не є суттєвими, і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308, 313, 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2, яка діє від імені АК «Харківобленерго» відхилити.

Рішення Зміївського районного суду Харківської області від 14.09.2006 року залишити без змін.

Ухвала апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двох місяців безпосередньо до Верховного Суду Україну