Справа № 22-ц-5225/06р. Категорія: із угод

Головуючий 1 інст. - Дідовець В.А. Доповідач-  КолтуноваА.І.

УХВАЛА ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

07 листопада 2006 року Судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного су­ду Харківської області в складі:

Головуючого - Колтунової А.І. суддів - Кружиліної О.А., Макарова Г.О. секретар - Мелешко Т.Г. розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляцій­ною скаргою ОСОБА_1на рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 02 серпня 2006 року по цивільній справі за позовом приватної фірми «Квант» до то­вариства з обмеженою відповідальністю «Побутелектротехніка», ОСОБА_1, комунального підприємства «Харківське міське бюро технічної інвентаризації», третя особа -приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_2, про визнання недій­сним договору купівлі-продажу та відновлення становища, яке існувало до порушення права влас­ності приватної фірми «Квант», -

ВСТАНОВИЛА:

06 квітня 2006 року приватна фірма «Квант» (далі ПФ «Квант») звернулася до суду з позо­вом до товариства з обмеженою відповідальністю «Побутелектротехніка» (далі ТОВ «Побутелект­ротехніка»), ОСОБА_1, комунального підприємства «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» (далі КП «Харківське міськБТІ»), третя особа - приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_2, про визнання недійсним договору купів­лі-продажу від 04 липня 2005 р. та відновлення становища, яке існувало до порушення права влас­ності.

Позивач вказував, що нежитлові приміщення четвертого поверху № 1 -28 в літ. «Ж-4» зага­льною площею 1108,4 кв. метрів, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 належали на праві приватної власності ПФ «Квант» на підставі договору купівлі-продажу нежит-лових приміщень від 25.11.2002 p., який був зареєстрований в КП «Харківське МіськБТІ» 28.11.2002 р. за реєстровим НОМЕР_1

Рішенням господарського суду Харківської області від 22.06.2005 р. право власності на на­лежні їм нежитлові приміщення було визнано за ТОВ «Побутелектротехніка» з одночасним скасу­ванням реєстрації права власності на зазначені нежитлові приміщення за ПФ «Квант».

В цей же день ТОВ «Побутелектротехніка» провела відчуження вказаних нежитлових при­міщень ОСОБА_1

Позивач вважав, що вказаний договір купівлі-продажу є недійсним, оскільки рішення гос­подарського суду Харківської області від 22.06.2005 р. скасовано постановою Вищого господарсь­кого суду України від 17.11.2005 p., а справу направлено на новий розгляд.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 21.03.2006 р. провадження у справі закрито.

Таким чином, ТОВ «Побутелектротехніка» не є власником нежитлових приміщень і не мав права розпоряджатися цим майном.

Окрім цього позивач вважає, що під час укладення спірного договору директор ТОВ «Побу­телектротехніка» діяв з перевищенням наданих йому повноважень. Нотаріальне посвідчення спір­ного договору відбувалось без сплати ОСОБА_1 збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухбмого майна, що також свідчить про недійсність до­говору.

З моменту придбання ними нежитлових приміщень вони постійно знаходяться у їх фактич­ному володінні та користуванні, у зв'язку з чим ОСОБА_1 вони ніколи не передавались.

 

Позивач просив суд визнати недійсним договір купівлі-продажу нежитлових приміщень 4-го поверху № 1-28 в літ. «Ж-4» загальною площею 1108,4 кв.м., розташованих за адресою: АДРЕСА_1посвідчений 04.07.2005 р. приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_2 за реєстраційним НОМЕР_2, зобов'язати КП «Харківське міське БТІ» скасувати реєстрацію права власності на нежитлові приміщення 4-го поверху № 1-28 в літ. «Ж-4» загальною площею 1108,4 кв.м., розташованих за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 від 05.07.2005 р. за реєстраційним номером НОМЕР_3та відновити реєст­рацію права власності на нежитлові приміщення 4-го поверху № 1-28 в літ. «Ж-4» загальною пло­щею 1108,4 кв.м., розташованих за адресою: АДРЕСА_1 за ПФ «Квант» на підставі договору купівлі-продажу нежитлових приміщень від 25.11.2002 p..

Представники ТОВ «Побутелектротехніка» та ОСОБА_1 проти задоволення позову заперечували, вказуючи на те, що спірний договір укладено з дотриманням вимог чинного законо­давства, оскільки на період його укладення ТОВ «Побутелектротехніка» було власником даного майна та вправі було їм розпоряджатися у встановленому законом порядку.

Представник КП «Харківське міськБТІ» в судове засідання не з'явився, про час і місце роз­гляду справи був повідомлений своєчасно.

Рішенням Черновозаводського районного суду м. Харкова від 02 серпня 2006 року позовні вимоги ПФ «Квант» задоводені.

Визнано недійсним договір купівлі-продажу нежитлових приміщень 4-го поверху № 1 -28 в літ. «Ж-4» загальною площею 1108,4 кв.м., розташованих за адресою: АДРЕСА_1, посвідчений 04.07.2005 р. приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_2 за реєстраційним НОМЕР_2. На КП «Харківське міськБТІ» покладений обов'язок скасувати реєстрацію права власності на нежитлові приміщення 4-го поверху № 1-28 в літ. «Ж-4» загальною площею 1108,4 кв.м., розташованих за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_1, здійснену КП «Харківське міськБТІ» 05.07.2005 р. за реєстраційним номером 7680123, та зареєструвати право власності на нежитлові приміщення 4-го поверху № 1-28 в літ. «Ж-4» загальною площею 1108,4 кв.м., розташованих за адресою: АДРЕСА_1 за ПФ «Квант».

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 поставлене питання про скасування рішення суду, постановления нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на ті об­ставини, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального закону.

Висновки суду відносно того, що вказані нежитлові приміщення належать позивачу на під­ставі договору купівлі-продажу від 25 листопада 2002 року протирічать фактичним обставинам по справі, оскільки згідно витягу з реєстру права власності на нерухоме майно дана фірма власником майна не значиться.

Крім того, суд не дав правової оцінки тому факту, що на момент укладення оспорюваної угоди рішення господарського суду Харківської області, на підставі якого набуло право власності та зареєструвало його ТОВ «Побутелектротехніка», не було скасовано.

Таким чином, договір купівлі-продажу був оформлений з дотриманням вимог закону.

Скасування рішення суду, коли змінився суб'єктивний склад власників майна, не могло ма­ти преюдиціального значення для вирішення даної справи.

В засіданні апеляційної інстанції представники ОСОБА_1 та ТОВ «Побутелектро­техніка» підтримували апеляційну скаргу.

Представник ПФ «Квант» проти задоволення апеляційної скарги заперечував.

Представник КП «Харківське міськБТІ» в судове засідання не з'явився, про час та місце слухання справи повідомлений.

Третя особа - приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилась. Про час і місце розгляду справи повідомлена належним чином. В заяві просила суд розглядати справу за її відсутності.

Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги приватної фірми «Квант» до ТОВ «Побутелектротехніка», ОСОБА_1, КП «Харківське міськБТІ» про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 04.07.2005 року та відновлення становища, яке існувало до порушення права власності, суд першої інстанції виходив із того, що ТОВ «Побутелектротехніка» власником нежитлових примі­щень 4-го поверху № 1-28 в літ. «Ж-4» загальною площею 1108,4 кв.м., розташованих за адресою: АДРЕСА_1 не являлося, у зв'язку з чим не вправі було проводити їх відчу­ження.

Крім того, при укладенні вказаної угоди була відсутня письмова згода учасників ТОВ «По­бутелектротехніка» на відчуження спірного майна. Таким чином, договір купівлі-продажу з боку даного товариства підписано особою, яка діяла з перевищенням наданих їй повноважень.

На порушення вимог п. 15-3 Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне стра­хування з окремих видів господарських операцій, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1740 від 03.11.1998 року, згідно якого нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється лише за наявності документального підтвердження спла­ти покупцем збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу не­рухомого майна, при посвідченні даного договору нотаріус такими відомостями не володів.

У зв'язку з чим, суд дійшов висновку, що договір купівлі-продажу нежитлового приміщення був оформлений з порушенням діючого законодавства, і відповідно до вимог ч. 1 ст. 203, ч. 1 ст. 215 ЦК України є недійсним.

Правова реєстрація на вказані нежитлові приміщення на ім'я ОСОБА_1 підлягає скасуванню з поновленням такої реєстрації на ПФ «Квант».

Судова колегія погоджується з даними висновками суду з таких підстав.

Судом встановлено, підтверджується письмовими доказами, що нежитлові приміщення 4-го поверху № 1-28 в літ. «Ж-4» загальною площею 1108,4 кв.м., розташованих за адресою: АДРЕСА_1 належали на праві приватної власності на підставі договору купівлі-продажу від 25 листопада 2002 року ПФ «Квант» (а.с. 7).

Вказаний договір у встановленому законом порядку не оскаржений.

Фактична передача спірних нежитлових приміщень була проведена приватній фірмі «Квант» 27 листопада 2002 року (а.с. 9).

В КП «Харківське МіськБТІ» право власності за приватною фірмою «Квант» було зареєст­ровано 28 листопада 2002 року (а.с. 9).

При такому положенні судова колегія вважає безпідставними доводи ОСОБА_1, викладені в апеляційній скарзі про те, що у приватної фірми «Квант» відсутнє право ставити пи­тання про захист права власності на спірні нежитлові приміщення з тієї причини, що згідно витягу з реєстру права власності на нерухоме майно дана фірма власником майна не значиться.

Зібрані по справі докази безспірно свідчать про те, що в реєстрі права власності на нерухоме майно право власності на вказані будівлі в наступному було зареєстровано за ТОВ «Побутелектро­техніка» та ОСОБА_1. Правові підстави реєстрації права власності на спірні нежитлові приміщення за вищевказаними особами позивачем оспорюються.

У зв'язку з чим, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висно­вку, що право на звернення з вказаним позовом у ПФ «Квант» було.

Із витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно вбачається, що 04 липня 2005 року право власності на нежитлові приміщення 4-го поверху № 1-28 в літ. «Ж-4» загальною пло­щею 1108,4 кв.м., розташованих за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровані на праві колективної власності на підставі рішення господарського суду Харківської області від 22 червня 2005 року за ТОВ «Побутелектротехніка» (а.с. 23).

Зібрані по справі докази свідчать про те, що постановою Вищого господарського суду Укра­їни від 17 листопада 2005 року рішення господарського суду Харківської області від 22 червня 2005 року у справі за позовом ТОВ «Побутелектротехніка» до КП «Харківське міськБТІ» про ви­знання права власності та спонукання до реєстрації права власності скасовано (а.с. 24-26).

Ухвалою господарського суду Харківської області від 21 березня 2006 року провадження по справі за позовом ТОВ «Побутелектротехніка» до КП «Харківське міськБТІ», ПФ «Квант» про ви­знання права власності та спонукання до реєстрації закрито (а.с. 27-30).

Наказом господарського суду Харківської області від 01 грудня 2005 року, виданого на під­ставі рішення господарського суду від 05 вересня 2005 року постановлено повернути ПФ «Квант» в натурі нежиле приміщення 4-го поверху № 1-28 в літ. «Ж-4» загальною площею 1108,4 кв.м., що знаходяться за адресою:АДРЕСА_1(а.с. 10-21).

 

Відповідно до рішень господарського суду Харківської області від 05 вересня 2005 року, Харківського апеляційного господарського суду від 14 листопада 2005 року та Вищого господар­ського суду України від 15 березня 2006 року, що набрали законної сили, встановлено, що вимоги ТОВ «Побутелектротехніка» щодо стягнення з ПФ «Квант» боргу шляхом звернення стягнення на майно, яке належить відповідачу (спірні нежитлові приміщення), та передачі його в натурі позива­чу, є необгрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають (а.с. 10-20).

У зв'язку з викладеним, судова колегія приходить до висновку, що ТОВ «Побутелектротех­ніка» власником нежитлових приміщень 4-го поверху № 1-28 в літ. «Ж-4» загальною площею 1108,4 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 не були.

Як в суді першої, так і апеляційної інстанції встановлено, що вищевказані нежитлові примі­щення не передавалися і в користування ТОВ «Побутелектротехніка». З 27 листопада 2002 року вони знаходяться в постійному користуванні ПФ «Квант».

В ч. 1 ст. 334 ЦК України формулюється загальне правило, згідно з яким право власності у набувача за договором виникає з моменту передання майна.

За таких обставин, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що у ТОВ «Побутелектротехніка» право власності на спірні приміщення не виникло, то­му було відсутнє право і на розпорядження ними, в тому числі і на їх відчуження шляхом оформ­лення договору купівлі-продажу.

При розгляді справи встановлено, що відповідачу ОСОБА_1, якому вищевказані нежитлові приміщення були продані за договором купівлі-продажу від 04 липня 2005 року, вони також у встановленому законом порядку не передавалися в користування.

Відбулась лише реєстрація даних нежитлових приміщень в КП «Харківське міськБТІ» на ім'я останнього.

Відповідно ч. 1 ст. 330 ЦК України, якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до ст..388 цього Кодек­су майно не може бути витребуване у нього.

Відповідно до вимог ч.І ст.388 ЦК України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно:

1)      було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння;

2)  було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння;

3)  вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Оскільки достовірно встановлено, що вищевказані нежитлові приміщення із користування ПФ «Квант» фактично не вибували, а правовстановлюючі документи на ТОВ «Побутелектротехні­ка» були оформлені на них на підставі рішення суду, по якому ПФ «Квант» в якості сторони притя­гнута не була, про постановления рішення не знала, та яке в касаційному порядку було скасовано, то судова колегія вважає, що ОСОБА_1 не може бути визнаний тим добросовісним набува­чем застосовно до вищевказаної норми закону, у якого не може бути витребувано майно, що при­дбано у особи, яка не вправі була його відчужувати.

При такому положенні, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що право влас­ності у ПФ «Квант» на спірні нежитлові приміщення порушені та підлягають захисту шляхом ска­сування реєстрації права власності на нежитлові приміщення 4-го поверху № 1-28 в літ. «Ж-4» за­гальною площею 1108,4 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 та відновленням реєстрації права власності на вказані нежитлові приміщення за ПФ «Квант».

Доводи ОСОБА_1 відносно того, що він є добросовісним набувачем вказаного майна не можуть бути визнані підставою для скасування рішення суду, оскільки відчуження нежи­тлових приміщень йому було проведено без відома та згоди належного власника - ПФ «Квант» та, як зазначалося вище, у ПФ «Квант» є право на поновлення порушеного права власності, в тому чи­слі і шляхом витребування майна у добросовісного набувача. А оскільки зібрані по справі докази свідчать про те, що нежитлові приміщення, які є предметом спору, ОСОБА_1 фактично передані не були, то підлягає анулюванню реєстрація на них на його ім'я.

 

На підставі викладеного судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції постанов­лено з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Доводи, викладені в апеляційній скарзі, були предметом судового розгляду, їм дана належна оцінка, і висновків суду вони не спростовують.

Судова колегія не вбачає правових підстав для скасування рішення суду та задоволення апеляційної скарги.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 304, п.1 ч.І ст. 307, ст.ст. 308, п. 1 ч. 1 ст. 314, 315, 317, 319 ЦПК України, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1відхилити.

Рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 02 серпня 2006 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності з моменту проголошення, але може бути оска­ржена безпосередньо до Верховного суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.