Справа № 11-800/2006 p.                                    Головуючий в 1-й інстанції

Категорія: ст. 309 ч.2 КК                                                      Мурашко А.І.

доповідач    Демченко О.В.

УХВАЛА Іменем    України

16 листопада 2006 р.

Апеляційний суд Чернігівської області в складі:

Головуючого - судді Демченка О.В. суддів: Рудомьотової С.Г., Козака В.І. з участю прокурора Басюка С.В. засудженого ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Чернігові в залі суду справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Деснянського районного суду міста Чернігова від 1 вересня 2006 р.,-

установив :

Зазначеним вироком суду    ОСОБА_1, уродженець м. Шепетівка

Хмельницької області, українець, громадянин України, з

середньою освітою, працюючий ІНФОРМАЦІЯ_1, маючий на утриманні двох неповнолітніх дітей,         житель    АДРЕСА_1, раніше судимий: 1)3 квітня 1996 р. Деснянським районним судом м. Чернігова по ст. 229-6 ч.2, 46-1 КК України до 3-х років позбавлення волі з відстрочкою виконання вироку на 1 рік;

2)     11 лютого 1997 р. Менським районним судом Чернігівської області по ст. 81 ч. З, 43 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі;

3)     13 січня 2003 р. Новозаводським районним судом м. Чернігова по ст. 345 ч.2, 71 КК України до 1 року і 6 місяців позбавлення волі,

засуджений: по ст. 309 ч. 2 КК України до 2-х років і 6 місяців позбавлення волі. З нього стягнуто на користь держави 183 грн. 7 коп. судових витрат.

ОСОБА_1 визнаний судом винним і засуджений за те, що 10 листопада 2005 року у вечірній час він, знаходячись на території ринку „Нива" в м. Чернігові, у невстановленої органами досудового слідства особи, незаконно, без мети збуту, придбав 215 грамів особливо небезпечного наркотичного засобу - макової соломи, яку, маючи при собі, переносив до місця свого помешкання, але по дорозі був затриманий працівниками міліції і наркотичні засоби, які знаходились при ньому, були в нього вилучені.

Вважаючи вирок незаконним, засуджений ОСОБА_1 подав на нього апеляцію, у якій, не оспорюючи правильності кваліфікації його дій та фактично встановлених обставин справи, просить вирок суду змінити, оскільки, на його думку, суд не врахував деяких обставин, які пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину.

Зокрема, апелянт стверджує, що при його затриманні працівниками міліції 10 листопада 2005 року, він одразу ж признався, що має при собі наркотичні засоби, що не було враховано судом. Крім того, суд на думку апелянта, не врахував його позитивні характеристики, наявність утриманців. Просить застосувати до нього ст. 75 КК України і звільнити його від покарання з випробуванням.

Вислухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, засудженого ОСОБА_1, який просив задовольнити його апеляцію, міркування прокурора, який вважав апеляцію безпідставною і просив відмовити у її задоволенні, перевіривши матеріали справи, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляція не підлягає задоволенню, виходячи з таких підстав.

Фактичні обставини придбання ОСОБА_1 наркотичних засобів та кваліфікація його дій апелянтом не оспорюються. Тому у відповідності до ст. 365 КПК України вони апеляційним судом не перевіряються.

Щодо твердження апеляції про заяву ОСОБА_1, що в момент його затримання працівниками міліції , він заявив про наркотичні засоби, які мав при собі, то воно не підтверджене матеріалами справи.

Так, в першому поясненні ОСОБА_1 (а.с. 26-27), в протоколах його допитів (а.с.32, 166-167), не міститься будь-яких відомостей про те, що ОСОБА_1 добровільно заявив працівникам міліції про наявні у нього наркотичні засоби. Немає таких відомостей і в протоколі судового засідання.

Стосовно інших обставин апеляції - наявність у засудженого утриманців, то суд, постановлюючи вирок, врахував, що вихованням неповнолітніх дітей засудженого займається його колишня дружина, з якою засуджений не проживає, судом також взято до уваги характеристики засудженого і з урахуванням всіх обставин по справі, призначено покарання в розмірах, близьких до мінімальних, передбачених законом за даний злочин, призначене ОСОБА_1 покарання відповідає вимогам ст. 65 КК України і з урахуванням того, що засуджений має низку непогашених судимостей, постійно скоював умисні злочини, застосування до нього ст. 75 КК України і звільнення його від покарання з випробуванням є неможливим.

Оскільки фактичні обставини справи, докази, засудженим не оспорюються, то відповідно до ст. 365 КПК України, вони апеляційним судом не перевіряються.

В ході розгляду справи судом ретельно перевірені твердження ОСОБА_1 про застосування до нього незаконних методів ведення дізнання та досудового слідства. У відповідності до матеріалу перевірки НОМЕР_1, складеному в прокуратурі м. Чернігова, відмовлено в порушенні кримінальної справи за заявами ОСОБА_1, про що свідчить постанова про це від 3 березня 2006 р. дана постанова не скасована, сам засуджений не заперечував правомірності її винесення.

Будь-яких порушень, які б унеможливлювали постановлення законного і обґрунтованого вироку та були б підставою для безумовного його скасування, апеляційним судом не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст. 366, 377 КПК України, апеляційний суд,-

ухвалив :

Апеляцію засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Деснянського районного суду міста Чернігова від 1 вересня 2006 року щодо нього - без змін.