Справа № 11 - 588/06 Головуючий по І інстанції Борсук П.П.
Категорія: ч. 1 ст. 122 КК України Доповідач Пазюк О.С.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Луцьк 17 листопада 2006 року
Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Волинської області в складі:
головуючого-судді: Пазюка О.С.
суддів: Олексюка Я.М., Лозовського А.О.
за участю прокурора: Смолюка Б.С.
засудженого: ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляцію потерпілої ОСОБА_2 на вирок Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 08 вересня 2006 року яким ОСОБА_1, уродженець та житель АДРЕСА_1, громадянин України, одружений, з середньою спеціальною освітою, пенсіонер, раніше не судимий
- засуджений за ч. 1 ст. 122 КК України до 1 (одного) року позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнений від відбування призначеного покарання, якщо він протягом іспитового строку тривалістю 1 (один) рік не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.
На підставі ст. 76 КК України на ООСОБА_1 покладено обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи; повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично з'являтися для реєстрації в ці органи.
Стягнуто з ООСОБА_1 в користь ОСОБА_2 1 524 (одну тисячу п'ятсот двадцять чотири) грн. 03 (три) коп. матеріальних збитків завданих злочином, 1 000 (одну тисячу) грн. моральної шкоди та 250 (двісті п'ятдесят) грн. витрат за представництво її інтересів в суді.
Постановлено запобіжний захід ОСОБА_1, після вступу вироку в законну силу, скасувати.
Вироком вирішено долю речових доказів.
ВСТАНОВИЛА:
Згідно вироку суду ОСОБА_1 засуджений за те, що 13 квітня 2006 року на власній присадибній ділянці АДРЕСА_1 біля 15 год. під час сварки з ОСОБА_2 умисно кинув каменем останній в голову, спричинивши їй середнього ступеня тяжкості тілесні ушкодження у вигляді забою головного мозку з субарахноідальним крововиливом, що потягли за собою тривалий розлад здоров'я.
В поданій апеляції потерпіла, не оспорюючи доведеності винності та правильності кваліфікації дій засудженого, ставить питання про зміну вироку в частині призначеного покарання у зв'язку з його м'якістю та безпідставністю застосування ст. 75 КК України. Апеляцію обґрунтовує тим, що призначене покарання не відповідає тяжкості вчиненого злочину, що при обранні міри покарання засудженому судом не враховано всіх обтяжуючих обставин. Крім того, вважає, що визначена сума моральної шкоди є заниженою, просить стягнути з засудженого моральну шкоду в розмірі 10 000 грн.
Заслухавши доповідача, який доповів суть вироку та доводи апеляції, заяву потерпілої про слухання справи у її відсутності, прокурора, який апеляцію не визнав, думку засудженого про залишення апеляції без задоволення, а вироку суду без змін, перевіривши матеріали справи, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляція до задоволення не підлягає.
Висновок суду про вчинення ОСОБА_1 злочину при обставинах, викладених у вироку грунтується на доказах, досліджених судом в судовому засіданні, яким суд дав правильну юридичну оцінку і вірно кваліфікував його дії за ч. 1 ст. 122 КК України.
Відповідно до ст. 75 КК України, якщо суд при призначенні покарання, в тому числі у вигляді позбавлення волі на строк не більше п'яти років, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.
Як вбачається з вироку суду, при обранні ОСОБА_1 міри покарання, судом першої інстанції враховано тяжкість скоєного ним злочину, дані про його особу, в тому числі характеристику за місцем проживання а також те, що засуджений являється особою пенсійного віку та до кримінальної відповідальності притягується вперше.
З наведених обставин суд прийшов до правильного висновку про можливість виправлення та перевиховання засудженого без ізоляції від суспільства.
Обране судом покарання відповідає вимогам ст. ст. 50, 65 КК України, є необхідним і достатнім для виправлення засудженого.
Цивільний позов по справі судом першої інстанції вирішений згідно закону, розмір моральної шкоди визначений в рамках розумності та справедливості і у вироку щодо цього питання наведені відповідні мотиви.
Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України колегія суддів судової палати,-
УХВАЛИЛА:
Вирок Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 08 вересня 2006 року відносно ООСОБА_1 залишити без змін, а апеляцію потерпілої ОСОБА_2- без задоволення.
Головуючий О.С.Пазюк
Судді Я.М.Олексюк, А.О.Лозовський
Оригіналу відповідає Суддя апеляційного суду
Волинської області О.С.Пазюк