Судове рішення #272747
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

2006 р. листопада 17                                                                                   місто Луцьк

Колегія судців судової палати в цивільних справах апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого судді Александрової М.А.

суддів Шевчук Л.Я., Осіпук В.В.

при секретарі Гордійчук І.В.

з участю позивача ОСОБА_1

представників відповідача ОСОБА_2, ОСОБА_3 розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної і моральної шкоди за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_1 і відповідача ОСОБА_4 на рішення Луцького міськрайонного суду від 15 вересня 2006 року,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної і моральної шкоди.

Свої вимоги позивач обгрунтував тим, що в грудні 1998 року він придбав вбудоване в п'ятиповерховий будинок приміщення магазину АДРЕСА_1, який мав намір реконструювати під діагностичний центр, в зв'язку з чим ЗО січня 2000 року уклав договір на реконструкцію та ремонт даного приміщення з ТзОВ «Олвід» в особі його директора - відповідача по справі - ОСОБА_4. На реконструкцію та ремонт приміщення магазину під діагностичний центр директор ТзОВ «Олвід» ОСОБА_4 отримав 22000 доларів США і, крім того, в касу товариства позивач вніс 54350 гривень авансових платежів.

Проте товариство з обмеженою відповідальністю «Олвід» взяті на себе зобов'язання по реконструкції та ремонту приміщення повністю не виконало, а проведені роботи були виконані неякісно.

Покликаючись на те, що відповідач ОСОБА_4 не довів, що отримані ним особисто кошти в розмірі 22000 доларів США були вкладені в реконструкцію та ремонт приміщення, позивач просив стягнути з відповідача

Справа № 22ц - 1023/06р.                            Головуючий у 1 інстанції Пушкарчук В.П.

Категорія 19-спори про                         Доповідач Шевчук Л.Я.

відшкодування шкоди

ОСОБА_4 кошти, еквівалентні 22000 доларам США, 35000 гривень моральної шкоди та судові витрати по справі.

Рішенням Луцького міськрайонного суду від 15 вересня 2006 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Постановлено стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 16493 гривні матеріальної та 2000 гривень моральної шкоди.

Стягнуто з відповідача на користь позивача понесені ним судові витрати, а саме 181,93 грн. судового збору, 1630 гривень за проведення судової експертизи, 240 гривень за участь експерта в судовому засіданні і 1000 гривень за надання правової допомоги адвокатом, в всього 3051 гривню 93 копійки.

Не погоджуючись із постановленим судом рішенням позивач та відповідач подали апеляційні скарги.

В своїй апеляційний скарзі позивач ОСОБА_1, покликаючись на незаконність рішення суду із-за невідповідності висновків суду обставинам справи, просить рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення про задоволення його позовних вимог в повному об'ємі та зазначає, що суд, задовольняючи позовні вимоги частково, не врахував, що відповідач в судовому засіданні не довів, що отримані ним особисто 22000 доларів США він витратив на реконструкцію та ремонт приміщення магазину під діагностичний центр, а тому суд дійшов неправильного висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Відповідач ОСОБА_4 в своїй апеляційній скарзі зазначав, що висновки суду першої інстанції не відповідають встановленим обставинам справи, а саме висновки суду про стягнення з відповідача ОСОБА_4, як з фізичної особи, грошових коштів не відповідають встановленим обставинам справи про те, що всі отримані ним у позивача кошти були здані в касу підприємства, про що свідчить те, що саме товариство не пред'являло претензій до ОСОБА_1 щодо несплати коштів за проведені роботи, а тому відповідач просить рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення, яким відмовити в позові ОСОБА_1

В судовому засіданні позивач свою апеляційну скаргу підтримав, апеляційну скаргу відповідача заперечив, представники відповідача ОСОБА_2, ОСОБА_3 апеляційну скаргу відповідача підтримали, апеляційну скаргу позивача заперечили.

Судом першої інстанції встановлено, що отримані особисто відповідачем ОСОБА_4 грошові кошти у позивача ОСОБА_1 не були здані в касу товариства з обмеженою відповідальністю «Олвід», а тому з врахуванням того, що товариство виконало певні роботи по реконструкції і ремонту приміщення, на користь позивача слід стягнути матеріальну шкоду в розмірі 16493 гривні, а також 2000 гривень моральної шкоди і судові витрати по справі.

Апеляційну скаргу відповідача слід відхилити, апеляційну скаргу позивача слід задовольнити частково, а рішення суду першої інстанції в частині відшкодування матеріальної шкоди змінити з наступних підстав.

Із матеріалів справи вбачається, що 30 січня 2000 року між позивачем ОСОБА_1 і ТзОВ «Олвід» в особі його директора - відповідача по даній справі ОСОБА_4 був укладений договір на реконструкцію та ремонт лікувально-діагностичного центру (а.с.329, 300) АДРЕСА_1.

Відповідач ОСОБА_4 особисто отримав у позивача ОСОБА_1 аванс на проведення робіт по реконструкції і ремонту приміщення лікувально-діагностичного центру в розмірі 22000 доларів США, про що написав розписки. (а.с.330-331)

Дані обставини не заперечував і сам відповідач ОСОБА_4.

Крім того, судом встановлено, що позивач в касу ТзОВ «Олвід» вніс кошти в розмірі 54350 гривень (а.с.332-335) на реконструкцію лікувально-діагностичного центру.

Відповідно до висновку будівельно-технічної експертизи від 13 жовтня 2004 року об'єм та вартість ремонтно-будівельних робіт, виконаних ТзОВ «Олвід» по реконструкції діагностичного центру АДРЕСА_1, становить 113029 гривень, з яких роботи на суму 71530 гривень не відповідають загальноприйнятим нормам, (а.с.273-285)

Ухвалою Луцького міськрайонного суду від 24 грудня 2004 року, яка набрала законної сили, провадження в справі за позовом ОСОБА_1 до ТзОВ «Олвід» про відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої невиконанням договору підряду та зустрічним позовом ТзОВ «Олвід» до ОСОБА_1 про стягнення вартості виконаних робіт по договору підряду закрито з підстав того, що ТзОВ «Олвід» ліквідовано без правонаступника.

Позивач ОСОБА_1 просить стягнути з відповідача ОСОБА_4 матеріальну шкоду в розмірі 22000 доларів США, оскільки вважає, що отримані відповідачем кошти в розмірі 22000 доларів США не були використані на проведення робіт по реконструкції приміщення лікувально-діагностичного центру.

З врахуванням того, що відповідач ОСОБА_4 особисто отримав у позивача грошові кошти на реконструкцію приміщення лікувально-діагностичного центру в розмірі 22000 доларів США, про що написав розписки, і в судовому засіданні не довів, що ці кошти були використані саме на виконання договору, укладеного між ОСОБА_1 і ТзОВ «Олвід», по реконструкції приміщення лікувально-діагностичного центру, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що зазначені грошові кошти слід стягнути з ОСОБА_4, як з фізичної особи і, крім того, суд обґрунтовано стягнув на користь позивача 2000 гривень моральної шкоди, урахувавши при цьому характер та обсяг страждань, які зазнав позивач.

Проте, задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди, суд безпідставно врахував вартість виконаних товариством з обмеженою відповідальністю «Олвід» робіт по реконструкції приміщення на суму 113029 гривень, хоч правильно виходив з того, що грошові кошти в розмірі 22000 доларів США відповідач отримав особисто і в судовому засіданні не довів, що дані грошові кошти були здані ним в касу товариства і використані на реконструкцію приміщення лікувально-діагностичного центру.

Отже, висновки суду про стягнення з відповідача лише 16493 гривень матеріальної шкоди не відповідають встановленим обставинам справи, а тому рішення суду першої інстанції в частині відшкодування матеріальної шкоди слід змінити, стягнувши з відповідача в користь позивача суму еквівалентну 22000 доларів США, що становить 111100 гривень.

На користь позивача з відповідача слід також стягнути 1111 гривень судового збору.

Керуючись ст.ст.440, 440і ЦК України, 309, 314, 316, 319 ЦПК України, колегія суддів

ВИРІШИЛА:

 

Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 задовольнити частково.

Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Луцького міськрайонного суду від 15 вересня 2006 року по даній справі змінити.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 111100 гривень матеріальної шкоди, а також 1100 гривень судового збору.

В решті рішення суду залишити без змін.

Рішення суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання рішенням законної сили.

 

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація