АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22ц-1737/2006 р                                               Головуючий по першій інстанції

Категорія: спори про                                                             Пальонний B.C..                    .'

право власності                                                                  Доповідач в апеляційній інстанції

СіренкоЮ.В.

РІШЕННЯ

іменем України

20 листопада 2006 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючого: Храпко В.Д.,

суддів:                  Сіренко Ю.В., Магда Л.Ф.,

при секретарі: Авласова М.Л., Пономаренко Ю.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Черкаського районного суду від 4 вересня 2003 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання права власності на частину жилого будинку, заслухавши учасників судового розгляду, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивачка 7 листопада 2002 року звернулась до суду з позовом до відповідачів про визнання права власності на частину будинку.

Заначала, що 21 березня 1975року вона і ОСОБА_4 зареєстрували шлюб. З лютого 1975 року вони разом з його батьками - ОСОБА_5 та ОСОБА_6, постійно проживали в будинку АДРЕСА_1, що належав на праві власності ОСОБА_5, і вели спільне господарство.

Після смерті ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1, будинок успадкувала його дружина - ОСОБА_4.

26 лютого 1998 року ОСОБА_4 склала заповіт на користь її чоловіка, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2, а ІНФОРМАЦІЯ_3 померла і заповідачка. У померлої ОСОБА_4, крім сина ОСОБА_7 - її чоловіка, є ще двоє дітей - відповідачі по справі, які забороняють їй проживати в спірному будинку.

Посилаючись на те, що вона постійно проживала в зазначеному будинку, доглядала за своїм хворим чоловіком і його матір'ю, приймала участь у добудові та переобладнанні будинку, просила визнати за нею право власності на 1/3 частину цього будинку.

Рішенням Черкаського районного суду від 4 вересня 2003 року позов ОСОБА_1 задоволено частково: стягнуто з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь позивачки по 641,63 витрат на переобладнання будинку та по 6 грн. 42 коп. судових витрат з кожного.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та неправильне застосування, норм матеріального права, порушує питання про скасування рішення суду.

Перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду в порядку статті 303 ЦПК України, приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з таких підстав.

Встановлено, що позивачка з часу реєстрації шлюбу в 1975 році проживала в спірному будинку разом з чоловіком ОСОБА_4 та його батьками ОСОБА_5 та ОСОБА_6 з якими була домовленість про створення спільної власності. В зв'язку з цим позивачка нарівні з іншими членами сім'ї понесла трудові та грошові затрати на добудову, перебудову, переобладнання, проведення газового опалення будинку та господарських споруд, внаслідок чого їх цінність істотно збільшилась.

На момент смерті ОСОБА_6, тобто на ІНФОРМАЦІЯ_3 спірний будинок належав на праві власності померлій.

Після її смерті спадкоємцями майна є відповідачі у справі в рівних частках по 1/2  кожний.

Відповідно до ст.. 17 Закону України «Про власність» майно, набуте в результаті спільної праці членів сім'ї, являється їх спільною власністю, якщо інше не встановлено письмовою угодою між ними.

З огляду на це колегія суддів вважає, що позивачка набула права власності на частину спірного будинковолодіння.

Згідно висновку судово-будівельної експертизи від 26 квітня 2003 року вартість робіт, направлених на добудову та переобладнання спірного будинковолодіння становить 38%, а тому колегія суддів вважає, що частка позивачки в спірному майні становить 9,5% (38% : 4 = 9,5%).

При розгляді справи в апеляційному суді позивачка не заперечувала проти стягнення з відповідачів на її користь грошової компенсації за належну їй частину спірного будинковолодіння.

Проведеною у справі оцінкою від 3 листопада 2006 року    ринкова вартість будинку, розташованого за адресою АДРЕСА_1 становить 65 558 грн., а тому грошова компенсація за належну позивачці частину  спірного  будинку  становить  6228  грн.,  яка  підлягає  стягненню  з відповідачів.        

Наведене свідчить, що рішення суду першої інстанції підлягає до скасування з підстав невідповідності висновків суду обставинам справи та неправильного застосування судом норм матеріального права.

За наявними у справі доказами колегія суддів вважає за необхідне постановити нове рішення про часткове задоволення позову.

Понесені позивачкою судові витрати за сплату державного мита та проведену оцінку будинку підлягають стягненню з відповідачів відповідно до ст.88 ІЩК України пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.307; 309; 314; 316 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Черкаського районного суду від 4 вересня 2003 року скасувати.

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 по 3114 грн. грошової компенсації за належну їй частину будинковолодіння, розташованого АДРЕСА_1 та по 50 грн. понесених судових витрат з кожного.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Верховного Суду України на протязі двох місяців.