АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
03680 м. Київ , вул. Солом'янська, 2-а
Справа № 22-ц/796/413 /2013 Головуючий в суді 1 інстанції - АнтиповаЛ.О.
Доповідач - Ящук Т.І.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 січня 2013 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючого судді Ящук Т.І.
суддів Немировської О.В., Чобіток А.О.
при секретарі Бабіч К.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2, яка подана його представником ОСОБА_3, на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 26 вересня 2012 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вікант-Аква» до ОСОБА_2, третя особа - ОСОБА_4 про стягнення заборгованості,
встановила:
У жовтні 2011 року ТОВ «Вікант-Аква» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, про стягнення заборгованості в розмірі 134 973 грн. 11 коп. за виконані роботи по будівництву басейнів, придбання та встановлення обладнання для них.
Свої позовні вимоги обґрунтовував тим, що ПП «Вікант» відповідно до укладених договорів від 04.06.2007 року та від 22.05.2008 року побудував відповідачу ОСОБА_2 два басейни, придбав та встановив обладнання для їх функціонування. Будівництво басейнів та встановлення обладнання проходили на земельній ділянці відповідача в його присутності та під його контролем. За виконані роботи відповідач не розрахувався. Від підписання актів приймання робіт відмовився. Згодом ПП «Вікант» відступив своє право вимоги оплати виконаних робіт позивачу ТОВ «Вікант-Аква», яке в свою чергу в зв'язку з відсутністю в договорі чітких строків оплати, після їх прострочення та перерахування, звернулося з вимогою до відповідача про сплату боргу, однак ніякої оплати відповідачем проведено не було.
Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 26 вересня 2012 року позов ТОВ «Вікант-Аква» задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ТОВ «Вікант-Аква» заборгованість в розмірі 134 973 грн. 11 коп. та 1470 грн. судових витрат.
Не погоджуючись з рішенням суду, представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити, посилаючись на порушення норм процесуального та матеріального права.
Вказує, що суд першої інстанції повинен був відмовити в задоволенні позову в зв'язку зі спливом строку позовної давності. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції встановив, що згідно акту № 1 виконаних робіт від 15.09.2008 року по договору № 5 від 04.06.2007 року, відповідач своєю відмовою фактично прийняв виконані роботи. Проте, висновки суду першої інстанції є суперечливими, оскільки в такому випадку фактично строк на здійснення оплати за виконані роботи по договорам розпочався, отже строк позовної давності сплив 15.09.2011 року. Крім того, суд першої інстанції безпідставно відмовив в задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі до розгляду справи за позовом ОСОБА_2 до ТОВ «Вікант-Аква» про визнання спірних договорів недійсними.
Апелянт зазначав, що суд першої інстанції при винесенні рішення, враховуючи показання свідка, в порушення ст. 63 ЦПК України не перевірив достеменно джерело обізнаності свідка, чи дійсно свідок є співробітником ТОВ «Вікант-Аква» та те, що свідок в період виконання договорів працював і був закріплений за об'єктом, на якому встановлювався басейн. Вказував, що відповідач не надавав письмових довіреностей ОСОБА_4 на підписання договорів від свого імені. Позивачем також не подано до суду доказів щодо факту надання довіреності ОСОБА_2 на вчинення правочинів, зазначених у позовній заяві. Крім того, позивачем не надано жодних належних доказів тим обставинам, що відповідач будь-якими своїми діями фактично прийняв умови спірних договорів. Також не було надано позивачем будь-яких доказів, що роботи здійснювались дійсно на земельній ділянці і об'єкті, що належить відповідачу.
Зазначав, що відповідач не підписував акт № 1 виконаних робіт по договору № 5 від 04.06.2007 року, що складений 15.09.2008 року, роботи останнім прийняті не були. А тому суд першої інстанції безпідставно прийшов до висновку про фактичне прийняття відповідачем робіт. Крім того, ОСОБА_2 не знав про наявність вказаного акту, а про його існування дізнався в ході розгляду даної справи, а тому він не міг його оспорити в судовому порядку.
В судове засідання апелянт, його представник та третя особа повторно не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, доказів поважності причин неявки апелянта та його представника суду не надано, а тому колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в їх відсутності.
Представники позивача в судовому засіданні вважали доводи апеляційної скарги безпідставними та просили залишити рішення суду першої інстанції без змін.
Заслухавши доповідь судді Ящук Т.І., пояснення осіб, що з'явились в судове засідання, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що між ПП «Вікант» та ОСОБА_2 було укладено договір на виконання робіт по будівництву басейнів № 5 від 04.06.2007 року та договір на виконання робіт по встановленню фільтруючого блоку та гідроізоляції № 10 від 22.05.2008 року. Дані договори були підписані від імені відповідача третьою особою ОСОБА_4
Будівництво басейнів та встановлення обладнання проходили на земельних ділянках, які належать відповідачу, за адресами: АДРЕСА_1, з використанням приміщень, які належать відповідачу, під його особистим контролем та за його участі.
На виконання вищевказаних договорів та у відповідності до розрахунків на будівельно-монтажні роботи чаші басейна та на поставку, монтаж, обладнання басейна, ПП «Вікант» придбало необхідне обладнання та матеріали, що підтверджується відповідними накладними.
Задовольняючи у повному обсязі позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що 15.09.2008 року ПП «Вікант» виконало взяті на себе зобов'язання, про що були складені акти виконаних робіт, які відповідач відмовився підписувати, про що зазначено в актах. За виконані роботи відповідач відмовився проводити оплату.
Відповідно до актів виконаних робіт від 15.09.2008 року, роботи виконані в строк та у повному обсязі, у зв'язку з чим у ПП «Вікант» виникло право вимагати оплату виконаних робіт, а у ОСОБА_2 - обов'язок оплатити виконані роботи та поставлене і встановлене обладнання.
ПП «Вікант» згідно з договорами від 11.11.2008 року відступило своє право вимоги до ОСОБА_2 щодо виконання ним зобов'язань за договором № 5 від 04.06.2007 року та договором № 10 від 22.05.2008 року ТОВ «Вікант-Аква».
Виходячи з наявних у матеріалах справи, досліджених судом першої інстанції письмових доказів, колегія суддів вважає доведеними обставини, які мають значення для справи: щодо укладення між ПП «Вікант» та ОСОБА_2 договорів на виконання підрядних робіт по будівництву басейнів, придбання та встановлення обладнання для них; виконання ПП «Вікант» взятих на себе зобов'язань та щодо невиконання ОСОБА_2 обов'язку оплатити виконані роботи та поставлене обладнання, а висновки суду в цій частині - вірними. Норми матеріального права ст. 875, 879, 882, 530, 237, 239 ЦК України, відповідно до спірних правовідносин застосовані правильно.
Однак колегія суддів не погоджується з висновками суду про непроведення відповідачем авансових платежів згідно п.3.2 договорів та про визначення розміру заборгованості відповідача з оплати виконаних робіт на суму 134 973 грн. 11 коп., оскільки вони не відповідають обставинам справи, тому відповідно до вимог ст. 309 ЦПК України вважає за необхідне змінити рішення суду в цій частині.
Як вбачається з договору № 5 на виконання робіт по будівництву басейна від 04.06.2007 року, укладеного між ОСОБА_2, від імені якого діяв ОСОБА_4, та ПП «Вікант» в особі директора Янішевської Б.Б., предметом договору є будівництво чаші басейну, лайнеру та поставка і встановлення обладнання. Пунктом 2.1 договору передбачено, що загальна вартість виконаних робіт згідно попередніх розрахунків по кошторису складає 82 296 грн. 92 коп.
До договору додані розрахунок на будівельно-монтажні роботи чаші басейна та розрахунок на поставку та монтаж обладнання басейна від 04.06.2007 року, які також підписані ОСОБА_4 При цьому вартість замовлення виражена в доларах США, по рахунку на будівельно-монтажні роботи - 7781,3 доларів США, по рахунку на поставку та монтаж обладнання - 8515,12 доларів США, яка загалом складає 16 296,42 долари США, що в перерахунку на гривні по курсу долара на той період часу ( за 1 долар - 5,05 гривні) становить 82 296 грн. 92 коп. ( а.с. 16-17)
Як вбачається з договору № 10 на виконання робіт по встановлення фільтруючого блоку та гідроізоляції від 22.05.2008 року, укладеного між тими самими сторонами, предметом договору є встановлення фільтруючого обладнання, укладка лайнера, укладка копінгового каменю. Пунктом 2.1 договору загальна вартість виконуваних робіт згідно попередніх розрахунків по договору складає 52 676 грн. 19 коп.
Проте доданий до договору розрахунок на поставку та монтаж обладнання басейна виконано у євро на суму 7070,73 євро, що в перерахунку на гривні по курсу євро до гривні на той період часу складає суму, зазначену у договорі в гривнях ( а.с. 9).
Як встановлено судом першої інстанції, у зв'язку з невиконанням договірних зобов'язань ОСОБА_2 та його запереченнями оплатити виконані роботи, придбані для їх виконання матеріали та встановлене обладнання, директор ТОВ «Вікант-Аква» Янішевська Б.Б. звернулась до Подільського РУ ГУ МВС України в м. Києві з заявою від 18.12.2008 року про притягнення ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності. З матеріалів перевірки з постановою про відмову в порушенні кримінальної справи судом встановлено, що роботи по будівництву басейну та установки обладнання були виконані, однак у зв'язку з їх, ніби неналежною якістю та своєчасністю виконання, дані роботи не були оплачені, про що було направлено претензію.
Також судом правильно встановлено, що протягом усього часу будівництва з моменту підписання договорів та до їх виконання, третя особа ОСОБА_4 діяв від імені ОСОБА_2 як представник, і ці обставини підтвердив ОСОБА_4 у власних письмових поясненнях, наданих до Подільського РУ ГУ МВС України в м. Києві.
При цьому, як вбачається із заяви директора ТОВ «Вікант-Аква» Янішевської Б.Б. від 18.12.2008 року ( а.с. 57-58), загальна вартість виконаних робіт по договору № 5 від 04.06.2007 року склала 17 441,8 доларів США ( 16296,42 долари США за будівництво басейну по договору та додаткові роботи згідно кошторису - 1145,38 доларів США). У заяві директор товариства зазначила, що ОСОБА_4 сплатив по даному договору 9380 доларів США в національній валюті на день оплати, заборгованість по даній угоді складає 8061,8 доларів США.
Також згідно договору № 10 від 22.05.2008 року загальна вартість виконаних робіт та поставленого обладнання склала 7875,97 євро ( 7070 євро по договору та 805,34 євро за додаткові роботи згідно кошторису), з яких ОСОБА_4 сплатив 5000 євро в національній валюті по курсу на день оплати, борг складає 2875,97 євро.
Крім того, в поясненнях ОСОБА_4 від 18.03.2009 року, відібраних старшим оперуповноваженим ВДСБЕЗ Подільського РУ ГУ МВС України в м. Києві Івановим Р.М., прийнятих судом першої інстанції як підтвердження укладення договорів ОСОБА_4 від імені ОСОБА_2 на будівництво басейнів за адресами АДРЕСА_1, третьою особою також підтверджено, що по договору від 04.06.2007 року ним сплачено аванс в розмірі 47 369 грн., а по договору від 22.05.2008 року - аванс у розмірі 37250 грн.
За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що підстав для задоволення позовних вимог у повному обсязі, а саме: стягнення оплати, встановленої договорами відповідно на суму 82 296 грн. 92 коп. та 52 676 грн. 19 коп. - не вбачається, тому стягненню підлягає заборгованість, що обчислюється шляхом вирахування із вказаних сум сплаченого авансу. Так, по договору від 04.06.2007 року залишок несплаченої суми, встановленої договором, складає: 82 296 грн. 92 коп. - 47 369 грн. = 34 927 грн. 92 коп.; по договору від 22.05.2008 року : 52 676 грн. 19 коп. - 37 250 грн. = 15 426 грн. 19 коп.
Крім того, враховуючи наявність викладених у заяві директора ТОВ «Вікант-Аква» пояснень щодо розміру заборгованості та визнання факту отримання суми авансу, розрахунку заборгованості за будівництво басейнів, доданого до заяви, а також наявних у матеріалах справи товарних чеків та накладних на додаткове обладнання та додаткові роботи по договорах, колегія суддів дійшла висновку, що також підлягає стягненню оплата за проведені додаткові роботи та поставлене обладнання. Визначаючи розмір такої заборгованості, колегія суддів вважає, що вона підлягає визначенню у гривнях станом на день підписання акту виконаних робіт, тобто 15.09.2011 року, враховуючи, що договорами від 04.06.2007 року та від 22.05.2008 року вартість виконуваних робіт та обладнання встановлена сторонами у гривні, а не в іноземній валюті.
Таким чином, вартість додаткових робіт по договору від 04.06.2007 року на суму 1145,38 доларів США по офіційному курсу НБУ гривні до долара США на день складання акту виконаних робіт складає 5557 грн. 38 коп. Вартість додаткових робіт по договору від 22.05.2008 року на суму 805,34 євро по офіційному курсу НБУ на день складання акту виконаних робіт становить 5496 грн. 28 коп.
Отже, загальна сума заборгованості відповідача по договору від 04.06.2007 року складає 40 485 грн. 30 коп., по договору від 22.05.2008 року - 20 922 грн. 47 коп., а всього - 61 407 грн. 77 коп., яка підлягає стягненню на користь позивача.
Крім того, відповідно до ст. 88 ЦПК України щодо пропорційного стягнення судових витрат, розмір судового збору, який підлягає відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача, необхідно зменшити до суми 614 грн. 07 коп.
Інші доводи, які викладені в апеляційній скарзі відповідача, є аналогічними його запереченням на позовну заяву і були предметом перевірки суду першої інстанції та отримали належну правову оцінку.
Доводи апелянта щодо відсутності письмової довіреності від його імені на ім'я ОСОБА_4 не можуть бути підставою для скасування рішення та відмови у позові, оскільки дослідженими судом першої інстанції доказами достовірно підтверджується факт замовлення ОСОБА_2 у ПП «Вікант» виконання робіт по будівництву басейнів на території належних йому земельних ділянок, надання повноважень ОСОБА_4 на укладення договорів та можливості допуску робітників до виконання робіт та їх контролю, сплата авансу за договорами, що підтвердив ОСОБА_4 у поясненнях до Подільського РУ ГУ МВС України в м. Києві.
Відповідно до державного акту про право власності на земельну ділянку серії ЯЗ № 341931, ОСОБА_2 є власником земельної ділянки, площею 0,1157 га, що розташована у АДРЕСА_1 на підставі рішення Лісниківської сільської ради від 28.12.2006 року. Як вбачається зі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого виконкомом Лісниківської сільської ради 29.08.2007 року, ОСОБА_2 є власником житлового будинку, загальною площею 256,9 кв.м., розташованого в АДРЕСА_1.
Згідно з планом вказаної земельної ділянки, зображеного у державному акті, суміжна земельна ділянка, що межує із тією, на яку видано державний акт, також належить на праві власності ОСОБА_2 ( а.с. 41-43).
В письмових поясненнях від 18.03.2009 року, відібраних старшим оперуповноваженим ВДСБЕЗ Подільського РУ ГУ МВС України в м. Києві Івановим Р.М., ОСОБА_4 зазначив, що замовником будівництва басейнів по договорах від 04.06.2007 року та від 22.05.2008 року є ОСОБА_2 Роботи по будівництву басейнів були завершені ПП «Вікант» восени 2008 року, однак замовника не влаштувала якість робіт, тому він відмовився сплачувати решту коштів, визначених договорами.
Доводи апеляційної скарги відповідача щодо неналежності такого доказу як покази свідка ОСОБА_8 через відсутність даних про його роботу в товаристві - не приймаються до уваги колегією суддів, оскільки спростовуються матеріалами справи, зокрема, заявою директора ТОВ «Вікант-Аква» Янішевської Б.Б. від 18.12.2008 року, в якій вона вказувала, що ОСОБА_8 разом з іншими працівниками працювали на вказаних об'єктах, а також копією наказу № 5 ТОВ «Вікант» від 01.10.2004 року про зарахування ОСОБА_8 на посаду менеджера товариства.
Доводи апелянта щодо незастосування судом наслідків спливу позовної давності також були предметом перевірки в суді першої інстанції та отримали належну правову оцінку. Оскільки кінцевий строк оплати за виконані роботи вищевказаними договорами не встановлено, то суд першої інстанції правильно виходив із вимог ст. 879 ЦК України, якою передбачено, що оплата робіт проводиться після прийняття замовником збудованого об'єкта (виконаних робіт), та ч. 2 ст. 530 ЦК України , якою передбачено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги.
Інші доводи апеляційної скарги відповідача не можуть бути прийняті в якості підстав для скасування оскаржуваного рішення, оскільки висновків суду не спростовують та на їх правильність не впливають.
З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку про необхідність змінити рішення суду в частині розміру суми заборгованості, що підлягає стягненню з ОСОБА_2 на користь ТОВ «Вікант-Аква» та визначити вказану заборгованість у сумі 61 407 грн. Також підлягає стягненню сума судових витрат у розмірі 734 грн. 07 коп. ( 614 грн. 07 коп. - судовий збір та 120 грн. - витрати на ІТЗ).
Керуючись ст. ст. 303, 304, 307- 309 , 313-317, 218 ЦПК України, колегія суддів
вирішила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити частково.
Рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 26 вересня 2012 року - змінити в частині розміру заборгованості, у зв'язку з чим резолютивну частину рішення викласти в наступній редакції:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Вікант-Аква» до ОСОБА_2, третя особа - ОСОБА_4 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вікант-Аква» заборгованість в сумі 61 407 (шістдесят одна тисяча чотириста сім) грн. 77 коп.
В іншій частині позову - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ТОВ «Вікант -Аква» витрати по сплаті судового збору в розмірі 614 грн. 07 коп. та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, а всього - 734 (сімсот тридцять чотири) грн. 07 коп.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий: Судді: